Подарунок від Зеленського. Скільки ще свят витримає Україна
Президент заснував нове свято — День Української державності. Тепер у нас буде ще один вихідний, 28 липня. Але чи варто цьому радіти?
"Ми починаємо відзначати День Української державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва — столиці Київської Русі — України, яку недарма називають місцем, де все починається... Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності — в День хрещення Київської Русі — України", — заявив президент. І вніс до Верховної Ради законопроект про встановлення 28 липня святкового дня.
Чому саме цей день обрали для нового свята, питання відкрите, адже Київська Русь існувала і до хрещення киян князем Володимиром. І якщо говорити про відновлення державності, то логічніше виглядає дата 22 січня, коли Центральна Рада в 1918 році Четвертим Універсалом проголосила УНР незалежною, вільною суверенною державою українського народу. А рівно через рік на столичній Софійській площі було проголошено Акт Злуки — документ про об'єднання УНР і ЗУНР. Але, судячи з істеричною реакції глави МЗС РФ Сергія Лаврова на наш державне свято в День Хрещення Русі, з вибором дати у Зеленського потрапили в точку.
Втім, на нововведення президента варто подивитися не тільки з історичної і пропагандистської точок зору, а й з економічної. У 2021 році українці працюють 250 календарних днів, а відпочивають — 115. Кабмін встановив в цьому році 11 неробочих святкових днів, 9 ми вже відгуляли. Уточнимо, які дні у нас вихідні: 1 січня — Новий рік, 7 січня — Різдво за східно-християнським обрядом, 8 березня — Міжнародний жіночий день, 1 травня — День праці, 2 травня — Великдень, 9 травня — День перемоги над нацизмом у другій світовій війні, 20 червня — Трійця, 28 червня — День Конституції, 24 серпня — День Незалежності, 14 жовтня — День захисника Вітчизни, 25 грудня — Різдво за західно-християнським обрядом. Але відповідно до закону, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. У нинішньому році з додатковими вихідними пощастило — українці гуляли 3, 4 і 10 травня, 21 червня, ще один вихідний буде 27 грудня. А там і Новий рік.
У скільки обходиться країні перетворення робочого дня у вихідний? За підсумками високосного 2020 р. реальний ВВП України склав 3 трлн 818,5 млрд грн. При цьому рік складався з 251 робочого дня і 115 вихідних. Прийнято вважати, що внесок вихідного дня в ВВП становить половину від вкладу робітника. Вирішивши нескладну систему з двох рівнянь, одержимо, що внесок одного робочого дня в ВВП — близько 12,4 млрд грн. Вихідного — близько 6,2 млрд грн. Таким чином, 11 офіційних свят обходяться Україні в 68,2 млрд. Для порівняння: бюджет Києва на 2020 році становив близько 60 млрд грн.
А як із загальнодержавними святковими днями в інших країнах? В основному так само, як і у нас — від 10 до 14 днів. При цьому офіційних державних свят може бути набагато більше, але не всі ці дні вихідні. За кількістю святкових днів лідирують Мальта та Іспанія (по 14), 13 таких днів в Австрії, 12 — в Греції, по 11 — в Німеччині, Польщі, Франції, Швеції. У Великобританії всього 8, але додатково деякі відзначаються тільки в Шотландії або тільки в Північній Ірландії. А ось в Японії, жителі якої відомі своїм трудоголізмом, в нинішньому році 17 вихідних і святкових днів, два з них прив'язані до відкриття та закриття Олімпіади в Токіо.
Так що Україна за кількістю свят — середнячок. Але у нас інша проблема: ми швидко заходимо в святковий штопор і дуже повільно з нього виходимо. Приклад тому — груднево-січнева низка формальних та неформальних свят, — від Романа (1 грудня) до Йордану (19 січня). За цей час українці встигають відзначити і Андрія, і прихід святого Миколая, і два Різдва, і Новий, і Старий нові роки.
Ніхто не стверджує, що більше відпочивати і менше працювати — однозначно погано для всіх. Не дарма в країнах, де ВВП на душу населення в рази і десятки разів вище, ніж в Україні, займаються експериментами, що вивчають доцільність переходу на 4-денний робочий тиждень. Наприклад, в тій же Японії влада давно закликає підприємців дозволити співробітникам працювати чотири замість п'яти днів. На їх погляд, це допоможе вирішити економічні та демографічні проблеми країни. З демографією зрозуміло, — вільний час можна приділяти сім'ї. А як додаткові вихідні поліпшать економічні показники? По-перше, японці зможуть не тільки більше відпочивати, а й витрачати більше грошей на дозвілля, тим самим стимулюючи економіку. А по-друге, використовувати додатковий вихідний або для навчання і підвищення кваліфікації, або для підробітку. Японський бізнес, правда, до ініціативи влади поки ставиться скептично, а громадяни остерігаються, що така інновація обернеться урізанням зарплати.
До слова, минулого місяця з'явилося дослідження про ставлення українського бізнесу до 4-денного робочого тижня. Згідно з опитуванням сайту Jooble, 52,5% роботодавців вважають реалістичною можливість ввести 4-днювання, 47,5% — ні. При цьому 71,3% роботодавців готові розглянути перехід на 4-денний робочий тиждень у своїй компанії в якості експерименту. Спонукальні мотиви — скорочення накладних витрат компанії і підвищення лояльності співробітників. Не готові навіть до експериментів 28,7% роботодавців.
