Хто є чий в Міненерго. Зв’язки та сфери впливу

перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики

За сім років президентства Володимира Зеленського десятеро людей встигли посидіти в кріслі керівника Міністерства енергетики, половина з них мали статус виконувача обов’язків міністра. Це красномовно характеризує, звісно, самого Зеленського і ступінь його спроможності добирати кадри на особливо відповідальні ділянки роботи. Але водночас це характеризує і масштаб проблем в українському ПЕК.

Денис Шмигаль, який став десятим у цьому списку, є унікальним. До нього жоден міністр енергетики (за всі роки незалежності України) не посідав водночас позицію першого віцепрем’єра.

Теоретично, це означає, що президент і правляча партія усвідомили особливе значення ПЕК в умовах повномасштабної війни та життєву необхідність забезпечення його нормального функціонування.

На посаді міністра енергетики Шмигаль є унікальним ще й в іншому плані. Він єдиний, хто отримав це крісло, маючи знання і бачення ситуації в ПЕК не лише знизу, а й згори. Простіше кажучи, він перший, хто став міністром енергетики, маючи за плечима досвід прем’єр-міністра. Та ще й не абиякий, а величезний: Шмигаль очолював уряд 5 років, 4 місяці та 12 днів (з 4 березня 2020 р. до 16 липня 2025 р.). Це абсолютний рекорд у незалежній Україні.

Потім він півроку побув міністром оборони, а 3 січня 2026 р. Зеленський повідомив, що знайшов для нього нове завдання. "Це важливо, щоб після кожного російського удару ми могли оперативно відновлювати зруйноване і щоб розвиток української енергетики був стабільним та достатнім для українських потреб. Провели консультації з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко, і розраховую на підтримку парламентарями такого підходу та позиції першого віцепрем'єр-міністра та міністра енергетики для Дениса Шмигаля", — написав він у соцмережах. 14 січня 2026 р. Верховна Рада за поданням Свириденко призначила Шмигаля на цю посаду.

Досвід роботи всередині ПЕК він теж має: два з половиною роки, з січня 2017 р. до липня 2019 р., працював у ПАТ "ДТЕК Західенерго". Був заступником гендиректора "ДТЕК Західенерго" з соціальних питань, директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, в.о. заступника гендиректора "ДТЕК Західенерго" з соціальних питань.

Теоретично, це означає, що Шмигаль глибоко розуміє проблеми ПЕК, знає, як їх розв’язувати, і, здобувши крісло міністра, нарешті отримав можливість реалізувати свої ідеї.

Також Шмигаль є унікальним у плані впливу на керівників найбільших державних компаній, таких як АТ "Енергетична компанія України", АТ НАК "Нафтогаз України", ПрАТ "Укргідроенерго", ПрАТ НЕК "Укренерго". Вони отримали свої посади в той час, коли Шмигаль був прем’єр-міністром.

Теоретично, це означає, що зараз державним сектором ПЕК керує команда однодумців, які легко знаходять спільну мову і здатні якнайкраще підготувати Україну до чергового опалювального сезону в умовах російського ракетно-дронового терору,

Але на практиці картина дещо інша. Й усі вищенаведені теоретичні сподівання можуть так і залишитися сподіваннями.

перший заступник міністра енергетики

Показовим прикладом слугує перший заступник Шмигаля Артем Некрасов. Його офіційна біографія видасться нудною будь-кому, хто не знається на російських олігархах, українських зрадниках і корупціонерах.

"Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Уся подальша діяльність пов’язана з енергетикою. Працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ "Сумиобленерго", начальником юридичного відділу ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", радником генерального директора ВАТ "Запоріжжяобленерго". З 2017 року — на керівних посадах АК "Харківобленерго": заступника директора з захисту активів з економічної безпеки, директора "Харківенергозбут", комерційного директора АТ "Харківобленерго". Протягом 2020–2021 років — радник директора ДП "Калуська Теплоелектроцентраль-Нова"…", — читаємо на сайті Міненерго.

Що ж об’єднує усі ці підприємства? Що змушувало Некрасова змінювати міста, де він працював: Суми, Миколаїв ("Зоря-Машпроект"), Запоріжжя, Харків, Калуш? Жага нових вражень? Чи те, що усі ці підприємства були у сфері інтересів російського олігарха Костянтина Григоришина, який пізніше, 19 січня 2025 р., отримав від Зеленського персональні санкції, а 2 березня 2026 р. — заочну підозру від СБУ та БЕБ у заволодінні коштами "Сумиобленерго"?

Не менш цікава загадка постає, коли продовжуємо читати офіційну біографію Некрасова: "…згодом — радник Президента ДП НАЕК "Енергоатом". З листопада 2021 року обіймав посади заступника директора з загальних питань, першого заступника директора, а згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 року № 1203-р — виконував обов’язки директора ДП "Гарантований покупець".

Обов’язки президента ДП НАЕК "Енергоатом" (радником якого став Некрасов 2021 року) з квітня 2020 р. виконував Петро Котін. Потім він був президентом, потім виконував обов’язки голови правління "Енергоатому", а у серпні 2025 р. звільнився і втік за кордон.

Міністром енергетики з квітня 2021 р. був Герман Галущенко. Саме при ньому Некрасов працевлаштувався у ДП "Гарантований покупець", і саме Галущенко запропонував уряду Шмигаля покласти на Некрасова виконання обов’язків директора цього ДП. Галущенко протримався на посаді міністра енергетики до липня 2025 року. Потім до листопада був міністром юстиції, а у лютому 2026 р. був затриманий НАБУ та САП при спробі перетину кордону України на потязі "Київ — Варшава", заарештований і поміщений в СІЗО зі підозрою у відмиванні коштів та участі у злочинній організації.

Котіна і Галущенка пов’язують із зрадником і екснардепом України, героєм і сенатором Росії Андрієм Деркачем. Загадка полягає в тому, що ж сталося 2021 року з Некрасовим? Григоришинська сторінка в житті була перегорнута і почалася сторінка деркачівська? Чи це була спільна григоришинсько-деркачівська сторінка?

Сумщина, де починав свою кар’єру Некрасов, була спільним "місцем сили" Григоришина та Деркача. Саме на Сумщині, де Григоришин володів обленерго, Деркач мав свою політичну базу: там його обирали нардепом у 1998, 2002, 2012, 2014, 2019 рр. Євгенія Григоришина (донька Костянтина Григоришина) є дружиною Дмитра Ковальчука, який є молодшим братом ексдружини Андрія Деркача (Деркач переписав усе майно на дружину і розвівся).

Але продовжимо ознайомлюватися з біографією Некрасова. Як вже було сказано, у листопаді 2021 р. він працевлаштувався у ДП "Гарантований покупець". Ця компанія викуповує електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ — сонячні, вітрові станції тощо) за спеціальним "зеленим" тарифом. Саме тоді, у листопаді 2021 р., отримав посаду заступника керівника Офісу президента великий шанувальник ВДЕ Ростислав Шурма.

9 грудня 2021 р. уряд Шмигаля призначив в.о. директора ДП "Гарантований покупець" Андрія Пилипенка, а 27 грудня 2022 р. звільнив його "за власним бажанням" та "тимчасово, до призначення в установленому порядку директора" поклав виконання обов’язків директора на першого заступника директора Некрасова. Це "тимчасово" тривало понад два з половиною роки.

17 серпня 2023 р. вийшло розслідування Bihus.Info про те, що з липня 2022 р. по липень 2023 р. "сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких є близьке оточення заступника керівника ОП Ростислава Шурми", сукупно отримали понад 320 млн грн оплати за електроенергію за "зеленим тарифом" від ДП "Гарантований покупець". Ані Шурма, ані Некрасов не отримали за це від президента та уряду жодного покарання.

НАБУ невдовзі почало розслідування за матеріалами Bihus.Info, але Шурма протримався на Банковій ще більше року — Зеленський звільнив його лише 3 вересня 2024 р. Після того Шурма перебрався до Німеччини, а пізніше до Австрії. 21 січня 2026 р. НАБУ повідомило про підозру Шурмі.

17 липня 2025 р. Галущенко переїхав з Міненерго до Мін’юсту, а посаду міністра енергетики отримала Світлана Гринчук, яка раніше очолювала Міндовкілля. Невдовзі, 1 серпня, новосформований уряд Юлії Свириденко призначив Некрасова першим заступником міністра енергетики. 19 листопада Верховна Рада звільнила Гринчук з посади міністра, а уряд Свириденко поклав виконання обов’язків міністра на Некрасова. Тобто саме Некрасов був попередником Шмигаля на посту очільника Міненерго.

І знову загадка: за заслуги перед ким він отримав підвищення одразу на посаду першого заступника міністра? Перед Григоришиним, Деркачем, Галущенком, Шурмою? Неофіційна відповідь з джерел в міністерстві полягає в тому, що Некрасов опікується розвитком відновлюваної енергетики та розподіленої генерації. У будь-якому разі, оскільки Некрасов досі залишається на цій високій посаді, то Зеленський і Свириденко, певно, вважають його надійною опорою, на яку може спертися Шмигаль.

Валентина Москаленко

заступник міністра енергетики

Усіх "звичайних" заступників, успадкованих від попередників, Шмигаль позбувся і отримав замість них нових. 19 січня Кабмін за поданням Шмигаля призначив заступником міністра енергетики Валентину Москаленко. Вона на 100% є людиною Шмигаля. Вони стали єдиною командою більш як шість років тому.

Обидва у своїй кар’єрі пройшли через один і той самий департамент Львівської облдержадміністрації. У 2009–2013 рр. Шмигаль керував головним управлінням економіки, головним управлінням економіки та інвестицій, головним управлінням економіки та промислової політики, департаментом економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА. У 2014–2018 рр., коли Шмигаль вже змінив місце роботи, Москаленко працювала в департаменті економічного розвитку і торгівлі Львівської ОДА.

У 2018–2020 рр. Москаленко обіймала посаду керівника експертної групи розвитку механізмів та інструментів стимулювання регіонального розвитку директорату регіональної політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яке з вересня 2019 р. називалося Міністерством розвитку громад та територій. І ось 4 лютого 2020 р. посаду віцепрем'єра — міністра розвитку громад і територій отримує Шмигаль, який до того працював в Івано-Франківську очільником ОДА.

Він пропрацював у міністерстві лише місяць. Але цього вистачило для головного. Вже 17 лютого Москаленко заповнила декларацію кандидата на посаду першого заступника міністра. 26 лютого Кабмін за поданням Шмигаля призначив Москаленко заступником міністра розвитку громад і територій.

4 березня 2020 р. Шмигаль пішов на підвищення — став прем’єр-міністром, а крісло міністра розвитку громад і територій отримав Олексій Чернишов. Вже 29 квітня уряд Шмигаля звільнив Москаленко з посади заступниці Чернишова "у зв’язку з переходом на іншу роботу".

Відтоді вона п’ять років пропрацювала радником прем’єр-міністра Шмигаля з питань регіонального розвитку, трансформації вугільних регіонів та реалізації інфраструктурних і будівельних проєктів. Водночас у 2021–2025 рр. очолювала експертну команду зі справедливої трансформації вугільних регіонів у межах проєкту GIZ "Power4JustTransition".

Коли Шмигаль перейшов на посаду міністра оборони, то взяти з собою Москаленко він не зміг. Але коли він очолив Міненерго, то відповідний її профілю "фронт робіт" знайшовся. Вона безпосередньо відповідає за координацію міжнародних зобов'язань та євроінтеграційних напрямків, пов'язаних з газовим сектором та енергетичним переходом.

заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції

19 січня Кабмін за поданням Шмигаля призначив заступником міністра енергетики з питань європейської інтеграції Анатолія Куцевола. Вони спільно працюють майже шість років.

Почалось це 9 жовтня 2020 р., коли уряд Шмигаля призначив Куцевола заступником державного секретаря Кабінету міністрів України. 26 липня 2022 р. уряд Шмигаля присвоїв Куцеволу другий ранг державного службовця.

Невдовзі Куцевол зміг "підвищити кваліфікацію" на дипломатичній службі. 23 грудня 2022 р. Зеленський призначив його надзвичайним і повноважним послом України в Латвійській Республіці. У квітні 2023 р. уряд Шмигаля звільнив Куцевола з посади держсекретаря Кабміну "у зв’язку з переходом на іншу роботу".

Ось це поєднання — апаратник з дипломатичним досвідом — знадобилося Шмигалю, коли він перейшов з посади прем’єра на роботу міністром оборони. 7 жовтня 2025 р. Зеленський звільнив Куцевола з посади посла в Латвії, а 10 жовтня уряд Свириденко призначив Куцевола заступником міністра оборони з питань європейської інтеграції.

Коли Шмигаль дізнався, що йому доведеться переїхати з Міноборони в Міненерго, він вирішив забрати Куцевола з собою на аналогічну посаду. 24 лютого Зеленський увів Куцевола до складу делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу. Наступного дня Кабмін увів Куцевола до складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Денис Шугалій

заступник міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

"Цифровий" заступник Шмигаля Денис Шугалій є креатурою Михайла Федорова. Ще 2020 року, будучи "цифровим" віце-прем’єром, Федоров домігся запровадження "цифрових" заступників у керівництві міністерств і ОДА. І Шугалій був одним з перших, кого знайшов Федоров на цю роботу.

4 січня 2021 р. Шугалій став заступником тодішнього голови Київської ОДА Василя Володіна з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До того він очолював столичне ТОВ "Редітсіс". Основний профіль фірми — комп’ютерне програмування.

Шугалій працював над реалізацією проєктів цифровізації, зокрема над створенням системи взаємообміну досвідом для працівників центрів надання адміністративних послуг та впровадженням платформи "Цифрова Київщина". За результатами діяльності у сфері цифрового розвитку нагороджений іменним листом віцепрем’єра Федорова "За лідерство у цифровій трансформації регіонів".

10 грудня 2021 р. Федоров разом з Володіним та Шугалієм відкрили центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Бучі.

8 лютого 2022 р. у Києві за участі Зеленського відбувся Diia Summit. У його рамках Федоров разом із командою презентували нові цифрові продукти та запустили простір для IT Дія.City. Київщину представляв Шугалій. "Цифровий розвиток країни не зупиняється. Команда Мінцифри разом із цифровізаторами з усіх регіонів продовжують працювати в цьому напрямку. Це дозволяє впроваджувати нові послуги. І одні з останніх напрацювань були презентовані саме сьогодні", — коментував тоді Шугалій.

Невдовзі після початку великої війни він втратив свою посаду. Але Федоров підшукав йому нову роботу. 28 жовтня 2022 р. уряд Шмигаля призначив Шугалія заступником голови Фонду державного майна України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, а 30 березня 2023 р. — першим заступником голови Фонду держмайна. Втім, 2024 року Шугалій знову став "цифровим" заступником голови.

Звісно, під час роботи в керівництві Фонду держмайна Шугалій міг неодноразово "перетинатися" з прем’єром Шмигалем.

14 січня 2026 р. Фонд держмайна отримав нового голову — Дмитра Наталуху. Шугалій в його команду не вписався. Вакансія знайшлася в Міненерго, де Шмигаль якраз позбувався заступників, успадкованих від попередників. 19 січня уряд Свириденко звільнив Романа Андарака з посади заступника міністра енергетики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації за власним бажанням, а 30 січня призначив на цю посаду Шугалія.

заступник міністра енергетики

Серед п’яти заступників, яких підібрав собі Шмигаль, лише Ганна Лігун має досвід роботи у Міненерго. Але вона є профільним фахівцем не з енергетики, а з функціонування ринків.

Трудову діяльність розпочала у 2000 р. Працювала на посадах у сфері бухгалтерського обліку, фінансового аналізу та управління підприємствами. У 2016–2019 рр. обіймала посаду начальника відділу ПАТ "Київгаз".

У 2020 р. працювала радником в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець. З листопада 2020 р. працює у Міністерстві енергетики України. Обіймала посаду заступника генерального директора директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів — керівника експертної групи з видобутку вуглеводнів та аналітики функціонування нафтогазових ринків. З січня по лютий 2026 р. обіймала посаду генерального директора цього директорату.

25 лютого 2026 р. уряд призначив Лігун заступником міністра енергетики. Саме вона контролює поточну ситуацію у ПЕК і відповідає за взаємодію з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Зокрема, 29 травня під головуванням Лігун відбулось засідання Кризового комітету при Міненерго за участі представників компаній нафтогазового сектору. На порядку денному — підготовка до наступного опалювального сезону та рішення, необхідні для забезпечення стабільної роботи газового сектору в умовах воєнних викликів. Для забезпечення фінансової стабільності підприємств критичної інфраструктури та недопущення накопичення ними заборгованості у разі перевищення лімітів, Кризовий комітет рекомендував НКРЕКП опрацювати питання перегляду нормативних виробничо-технологічних втрат та витрат природного газу на 2026 рік — без зміни тарифів на розподіл природного газу. Також Кризовий комітет рекомендував НКРЕКП напрацювати тимчасові рішення, які дозволять газовидобувним компаніям спрямовувати більше ресурсів на відновлення пошкоджених об’єктів, ремонт свердловин та підтримку видобутку.

заступник міністра енергетики

Представником СБУ в керівництві Міненерго можна вважати Андрія Чотчикова. У 2004–2012 рр. він проходив службу на оперативних посадах в органах СБУ. У 2012–2016 рр. обіймав оперативні та керівні посади в органах Державної фіскальної служби України. У 2016–2022 рр. продовжив службу на оперативних та керівних посадах в органах СБУ.

У 2022–2023 рр. Чотчиков працював директором департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзв’язку. Саме тоді він набув значного досвіду роботи у сфері безпеки та захисту критичної інфраструктури, зокрема, в ПЕК.

Наприклад, у серпні 2023 р. Чотчиков брав участь у виїзних нарадах щодо стану виконання заходів з відновлення та захисту на енергетичних об’єктах критичної інфраструктури і підготовки до опалювального сезону 2023-2024, які проводив в Одесі і Полтаві тодішній міністр енергетики Галущенко. Чотчиков зазначив, що в різних областях України фіксуються недоліки у проведенні належних заходів з підготовки і реагування на ворожі атаки, та висловив сподівання, що порушення вдасться усунути до початку опалювального сезону. Він наголосив, що всі структури матимуть необхідний алгоритм дій на випадок поновлення російських терористичних атак.

У 2024–2025 рр. Чотчиков знову проходив службу на оперативних та керівних посадах в органах СБУ. У 2024 р. нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

З вересня 2025 р. обіймав посаду начальника управління захисту критичної інфраструктури АТ "Українська залізниця".

3 квітня 2026 р. уряд призначив Чотчикова заступником міністра енергетики. Тепер він може на практиці реалізувати своє бачення необхідних заходів у сфері безпеки та захисту критичної інфраструктури в ПЕК.

державний секретар Міненерго

Нещодавнім надбанням команди Шмигаля є державний секретар Міненерго Максим Малашкін. Він кар’єрний апаратник з команди Володимира Гройсмана.

У 2006-2014 рр., коли Гройсман був міським головою Вінниці, Малашкін працював у Вінницькій міській раді. 27 лютого 2014 р. Гройсман був призначений віцепрем'єром — міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, і невдовзі Малашкін обійняв у Мінрегіоні посаду директора департаменту нормативно-правового регулювання. Після обрання нової Верховної Ради Гройсман став спікером парламенту, а його посаду в уряді зайняв Геннадій Зубко. Однак Гройсман продовжував опікати земляка. 30 вересня 2015 р. уряд Арсенія Яценюка призначив Малашкіна заступником міністра — керівником апарату Мінрегіону. 22 січня 2016 р. президент Петро Порошенко присвоїв йому третій ранг державного службовця.

14 квітня 2016 р. Гройсман отримав посаду прем’єр-міністра. 28 грудня 2016 р. уряд Гройсмана призначив Малашкіна державним секретарем Мінрегіону.

Наступним відповідальним місцем роботи Малашкіна стала Державна інспекція енергетичного нагляду. Уряд Яценюка постановив створити цей орган ще 10 вересня 2014 р., але реалізував це рішення лише уряд Гройсмана. 14 лютого 2018 р. він затвердив положення про Держенергонагляд, а 25 квітня оголосив конкурс на зайняття вакантної посади голови Держенергонагляду. Малашкін подався на цей конкурс і виграв його. 24 жовтня 2018 р. уряд Гройсмана призначив Малашкіна головою Держенергонагляду.

Після зміни влади Малашкін протримався на посаді більше року. 15 січня 2020 р. уряд Олексія Гончарука присвоїв йому другий ранг державного службовця, але 1 липня 2020 р. (коли обов’язки міністра енергетики виконувала Ольга Буславець) уряд Шмигаля звільнив його з посади.

Після того у 2020–2021 рр. Малашкін займався викладацькою діяльністю в Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури. Відтак працевлаштувався в держпідприємстві "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів".

17 липня 2025 р. Шмигаль перейшов на роботу в Міноборони і почав шукати собі держсекретаря. Судячи з його вибору, йому був потрібен досвідчений апаратник, непублічний, без шлейфу скандалів, практично не відомий медіа, не пов’язаний з жодним впливовим гравцем у владі. 15 вересня 2025 р. уряд Свириденко призначив держсекретарем Міноборони Малашкіна.

Чи був Шмигаль задоволений його роботою, можна зрозуміти з подальших подій. 14 січня 2026 р. Шмигаль перейшов із Міноборони до Міненерго й одразу взяв з собою Малашкіна. 19 січня уряд призначив Малашкіна держсекретарем Міненерго, а 28 січня обрав його членом наглядової ради АТ НАЕК "Енергоатом" як представника держави.

в.о. голови Держенергонагляду

Державна інспекція енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра енергетики. Держенергонагляд реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також (з 3 січня 2024 р.) на ринку природного газу.

Вже майже два роки цим органом керує Анатолій Замулко. Він з 1999 р. обіймав різні посади у ДП НЕК "Укренерго", з 2006 по 2017 р. працював на різних посадах у відокремленому підрозділі "Головдерженергонагляд" ДП НЕК "Укренерго". З вересня 2020 р. працював начальником відділу забезпечення роботи керівництва Держенергонагляду.

Новий етап в житті Держенергонагляду та Замулка почався невдовзі після приходу на посаду міністра енергетики Галущенка. 8 вересня 2021 р. уряд Шмигаля призначив головою Держенергонагляду Руслана Слободяна, а 28 жовтня 2021 р. призначив його заступником Замулка. 9 грудня 2021 р. уряд присвоїв Замулку третій ранг державного службовця.

30 листопада 2024 р. Слободян і Замулко отримали від Галущенка нові завдання. Кабмін призначив Слободяна членом НКРЕКП, а виконання обов’язків голови Держенергонагляду тимчасово поклав на Замулка. 10 грудня 2024 р. уряд присвоїв Замулку другий ранг державного службовця.

24 лютого 2026 р. відбувся публічний звіт Замулка. Очільник відомства прозвітував про підсумки діяльності відомства за 2025 рік та окреслив пріоритети на майбутнє. "Попри складні умови, Інспекція виконала всі ключові завдання, спрямовані на безпечне електро- і теплопостачання споживачів", — наголосив він. За його словами, серед пріоритетів на 2026 рік: посилення державного енергетичного нагляду, у тому числі щодо застосування графіків обмеження електропостачання, цифровізація моніторингу, сприяння модернізації та відновленню енергетичної інфраструктури та подальша інтеграція до європейського енергетичного простору.

в.о. голови ДАЗВ

Ще один центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра енергетики, — це Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Воно було передано в систему Міненерго 23 липня 2025 р. у зв'язку з ліквідацією Міндовкілля.

Нинішній керівник ДАЗВ Володимир Фещенко 13 років, з квітня 2004 по травень 2017, опікувався цією темою в Секретаріаті Кабміну: був головним спеціалістом сектору експертизи та аналізу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, завідував сектором з питань Чорнобильської АЕС та стандартизації, був заступником завідувача відділу з питань охорони довкілля‚ природних ресурсів та безпечної життєдіяльності населення, завідував сектором з питань ядерної безпеки та радіаційного захисту населення, завідував відділом з питань безпеки життєдіяльності‚ ядерної та радіаційної безпеки.

18 травня 2017 р. уряд Гройсмана призначив Фещенка заступником голови ДАЗВ. Після зміни влади Фещенко втратив посаду: 15 листопада 2019 р. уряд Гончарука звільнив його.

Між тим на чолі ДАЗВ опинялися люди, яких потім доводилося звільняти через скандали. Зокрема, 29 грудня 2021 р. уряд Шмигаля призначив головою ДАЗВ Євгена Крамаренка, а вже 30 червня 2023 р. порушив проти нього дисциплінарне провадження і 29 серпня 2023 р. звільнив його з формулюванням "за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (перевищення службових повноважень)".

Обезголовленим ДАЗВ керував перший заступник Андрій Тимчук, призначений урядом 28 квітня 2023 р. І далі знов та сама історія: 15 листопада 2024 р. уряд порушив проти нього дисциплінарне провадження і 3 січня 2025 р. звільнив його з тим самим формулюванням.

Новим головою ДАЗВ 3 грудня 2024 р. був призначений Григорій Іщенко, який до того працював в НАЕК "Енергоатом". Тодішня очільниця Міндовкілля Світлана Гринчук представила його колективу ДАЗВ, заявивши, що він професіонал з багаторічним досвідом у сфері ядерної безпеки. Але вже 24 червня 2025 р. видання "Апостроф" повідомило: "НАЗК встановило, що в декларації Іщенка за 2023 рік містяться недостовірні дані на загальну суму 8 мільйонів 538 тисяч гривень. У висновку агентства також зазначено, що виявлені статки не відповідають офіційному рівню доходів чиновника". 2 липня уряд Шмигаля звільнив Іщенка "за власним бажанням".

В пошуках заміни Іщенку Гринчук згадала про Фещенка. 25 червня 2025 р. уряд призначив його першим заступником голови ДАЗВ, а 2 липня тимчасово поклав на нього виконання обов’язків голови ДАЗВ.

25 лютого 2026 р. відбувся публічний звіт Фещенка про результати діяльності ДАЗВ у 2025 році. Він повідомив, що зона відчуження розглядається як перспективний майданчик для розвитку відновлюваної енергетики. Зокрема, опрацьовано потенційні майданчики для розміщення малих модульних реакторів та розпочато ініціативи у сфері біоенергетики та циркулярної економіки.

в.о. гендиректора ДП "Регіональні електричні мережі"

Держпідприємство "Регіональні електричні мережі" (РЕМ), зареєстроване у Києві, належить до сфери управління Міненерго. РЕМ є ліцензіатом з розподілу електричної енергії споживачам (постанова НКРЕКП від 16.11.2018 №1444). За інформацією на сайті РЕМ, ліцензійна діяльність підприємства здійснюється на території Львівської, Волинської та Вінницької областей, а також у прифронтових регіонах — Донецькій і Дніпропетровській областях.

6 жовтня 2021 р. уряд Шмигаля погодився з пропозицією Міністерства енергетики, яке тоді очолював Галущенко, щодо призначення в.о. генерального директора ДП РЕМ Руслана Ткаченка. З 2016 р. Ткаченко виконував обов’язки директора, а з 2017 р. — був директором держпідприємства "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "Масма-Сепро" (зараз це ДП "Державна паливна компанія "Масма"), яке належить до сфери управління Міненерго.

Ткаченко вважався людиною Галущенка, а після відставки останнього пов’язується із першим заступником міністра Некрасовим. Цей зв’язок проявився восени 2025 р. у великому скандалі довкола ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Атомпрофспілка вимагала від тодішньої очільниці Міненерго Гринчук звільнити нещодавно призначеного в.о. гендиректора Василя Скрипніка. 21 листопада Атомпрофспілка виступила із заявою "СхідГЗК: Розпочалася фінальна стадія знищення вітчизняної уранової галузі?", де пояснила функцію РЕМ у цьому конфлікті, а також і перспективи самого ДП РЕМ.

"Черговим свідченням того, що руйнація ДП "СхідГЗК" носить спланований характер, став лист заступника міністра енергетики Артема Некрасова від 23.10.2025, в якому він в ультимативній формі вимагає від В.В. Скрипніка терміново передати енергетичне обладнання, що належить ДП "СхідГЗК" (повітряні лінії електропередач, електрообладнання, силові трансформатори, пристрої, силові підстанції) до ДП "Регіональні електричні мережі". ДП "РЕМ", яке обслуговувало вугільні підприємства, котрі нині опинилися під окупацією, зараз знаходиться в стадії банкрутства. Після завершення процедури банкрутства електромережі, що належали ДП "СхідГЗК", можуть перейти до рук недержавної компанії. Внаслідок цього ДП "СхідГЗК" втратить повноту контролю над процесами уранового виробництва, ризикує з першого класу перейти у другий та стикнутися геть з іншими тарифами", — йдеться в заяві.

Ці плани Некрасова не було реалізовано. 11 травня Міненерго призначило нового в.о. гендиректора СхідГЗК. Але сам Некрасов залишився, як і його вплив на ДП РЕМ.

в.о. гендиректора АТ "Оператор ринку"

"Оператор ринку" як державне підприємство утворене 17 квітня 2019 р. постановою уряду Гройсмана. 20 грудня 2021 р. "Оператор ринку" став акціонерним товариством, 100% акцій якого належить державі та не підлягає приватизації.

Компанія відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, допомагає забезпечити баланс між попитом та пропозицією на ринку електричної енергії.

Нинішній керівник АТ Олександр Гавва тривалий час працював у НКРЕКУ. Кілька років був головним спеціалістом відділу моніторингу роботи конкурентного сектора оптового ринку електроенергії управління енергоринку, з 2019 р. — головним спеціалістом відділу моніторингу роботи організованих сегментів та торгівельних систем ринку електричної енергії департаменту енергоринку, з 2020 р. — заступником директора департаменту — начальником відділу запровадження та контролю державної підтримки на ринку електричної енергії департаменту енергоринку.

2 грудня 2021 р. уряд Шмигаля погодився з пропозицією Міністерства енергетики, яке тоді очолював Галущенко, щодо призначення Гавви в.о. директора ДП "Оператор ринку". 19 січня 2023 р. наглядова рада АТ "Оператор ринку" призначила Гавву гендиректором АТ, уклавши з ним трирічний контракт. 12 травня 2023 р. головний редактор "БізнесЦензор" Юрій Віннічук повідомив, що Гавва орієнтується на заступника керівника ОП Шурму.

Термін дії контракту сплив 19 січня 2026 р. Перед цим відбулися дуже показові події. 3 грудня 2025 р. прем’єр Свириденко повідомила, що уряд припинив повноваження наглядових рад шести держкомпаній в енергетиці і серед них — АТ "Оператор ринку". 3 січня Зеленський повідомив, що знайшов для Шмигаля нове завдання і бачить його на позиції першого віцепрем'єра — міністра енергетики. Не дочікуючись, коли цей план Зеленського буде реалізовано Верховною Радою, тодішній в.о. міністра Некрасов поспішив з новим контрактом для Гавви. Міністерство енергетики, яке одноосібно здійснює повноваження та функції загальних зборів АТ "Оператор ринку", наказом №6 від 6 січня 2026 р. призначило Гавву на посаду генерального директора товариства на новий строк з 19 січня 2026 р. на умовах контракту.

Однак цей поспіх не залишився непоміченим. І вже 8 січня Міненерго було змушене направити АТ "Оператор ринку" наказ №10 "Про скасування наказу Міністерства енергетики України від 06 січня 2026 року № 6".

14 січня Шмигаль став міністром, а 19 січня, коли сплив термін дії контракту, Міненерго поклало на Гавву виконання обов’язків гендиректора АТ "Оператор ринку" до моменту обрання гендиректора наглядовою радою АТ. Нову наглядову раду ще не сформовано.

гендиректор АТ "Енергетична компанія України"

АТ "Енергетична компанія України" (ЕКУ) — національна енергопостачальна компанія, один із лідерів за обсягами купівлі і продажу електроенергії в Україні, а також імпорту і експорту електроенергії. 100% ЕКУ належить державі. 28 червня 2022 р. уряд Шмигаля передав управління корпоративними правами АТ ЕКУ від Міненерго до Мінекономіки. З березня 2023 р. управління компанією здійснює Фонд державного майна України.

У липні 2022 р. Мінекономіки призначило гендиректором АТ ЕКУ Віталія Бутенка. "Віталій Бутенко має 15-річний досвід реалізації масштабних проектів у сфері енергетики. Зокрема, він створив та очолював компанію D.Trading — найбільшого в Україні приватного оператора з продажу енергоресурсів. Протягом кількох років працював комерційним директором найбільшого енергетичного холдингу України — компанії ДТЕК", — розповідає сайт компанії.

Дещо іншу версію розповів "Цензор" 6 вересня 2022 р. "З 2007 по 2010 рік він обіймав посаду директора зі стратегії, злиття та поглинання компанії ДТЕК, а в 2019 році очолив дочірню компанію D.Trading. Саме тут він здобув досвід торгівлі енергоресурсами в Україні та на зовнішніх енергоринках. Але 2021 року його звільнили з ДТЕК. Причиною звільнення став невигідний для ДТЕК форвардний контракт на експорт газу, — заначило видання. — Буквально одразу після звільнення Бутенко оголосив про створення своєї власної трейдингової компанії ТЕТ (Total Energy Transformation)".

В тій же статті зазначається, що на посаду гендиректора ЕКУ Бутенка лобіював тодішній заступник керівника ОП Шурма. "За деякими даними, уряд Шмигаля довго відбивався, щоб призначити Бутенка директором ЕКУ. Але Шурма досяг свого попри те, що у Бутенка на той момент був конфлікт інтересів: він не міг одночасно володіти приватним трейдером і очолювати державну трейдингову компанію. Щоб оминути цю перешкоду, Бутенко вийшов зі складу засновників ТЕТ, але на момент призначення в ЕКУ він ним ще був".

"Економічна правда" 30 серпня 2022 р. розповіла, що 8 серпня відбулося засідання "комітету з електроенергетики" за участю майже всіх керівників профільних відомств та компаній. Хоча там був присутній міністр енергетики Галущенко, але головував на зустрічі не він, а Шурма. За словами співрозмовників ЕП в уряді, саме Шурмі належить ідея створення єдиного державного трейдера електроенергії. "Придумав Шурма і попросив Бутенка розробити концепцію. Той намалював і презентував. Узяли в роботу", — зазначив один із співрозмовників ЕП.

"Комітет" схвалив створення єдиного державного трейдера на базі ЕКУ. "Після цього ЕКУ отримала від "Енергоатом-Трейдинг" 90-денне відстрочення платежів за електрику. При цьому інші трейдери не мають права на такі преференції", — зазначив "Цензор".

5 вересня 2022 р. народний депутат, член комітету ВРУ з питань енергетики Інна Совсун повідомила, що, виявляється, крім 90-денного відстрочення платежів, ЕКУ також отримала 500 млн гривень безвідсоткової позики від "Енергоатому". Іншими словами, "Енергоатом" дає гроші ЕКУ, щоб та купила у нього енергію.

"Якщо говорити про надання позики в 500 млн грн та відстрочку платежу за електричну енергію, — то, вочевидь, це викривлення ринкових умов, — зазначила Совсун. — До того ж треба нагадати, що "Енергоатом" сам не може похизуватися позитивними фінансовими результатами, тільки за перше півріччя збиток в 4,7 млрд грн. Як так може бути, що компанія, яка є збитковою, може надавати якість преференції одній компанії на ринку, нехай навіть державній. Тому мені здається, що таке рішення є щонайменше добряче кимось пролобійоване".

Завдяки такому сприянню компанія змогла оголосити 17 серпня 2022 р., що "державний енерготрейдер АТ "Енергетична компанія України" розпочав комерційну діяльність — здійснив перші поставки на внутрішній ринок та розпочинає експорт електроенергії провідним європейським трейдинговим компаніям". Зараз ЕКУ, за її власними даними, є постачальником електроенергії великим стратегічним підприємствам України, одним із найбільших її імпортерів із країн ЄС, оператором найбільшої балансуючої групи, а також державної агрегованої групи, що підтримує розвиток розподіленої генерації.

голова правління АТ НАК "Нафтогаз України"

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є державним акціонерним товариством, єдиним засновником та акціонером якого є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі компанії виконує Кабінет міністрів України.

У статуті НАК "Нафтогаз України" записано, що під Групою Нафтогаз розуміють саму компанію та: юридичних осіб, інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів яких компанія повинна включати до консолідованої річної фінансової звітності; юридичних осіб, єдиним засновником (акціонером, учасником) яких є компанія; юридичних осіб, контрольний пакет акцій яких належить компанії.

29 квітня 2025 р. наглядова рада НАК "Нафтогаз України" повідомила, що новим головою правління Групи Нафтогаз обрано Сергія Корецького. Він вступив на посаду 14 травня 2025 р.

"Наглядова рада провела пошук нашого нового голови правління по всьому світу на повністю незалежних засадах згідно з найвищими стандартами корпоративного управління. Перед тим, як зробити вибір, ми оцінили та провели співбесіди з багатьма кваліфікованими кандидатами як з України, так і з-за кордону. Переконані, що, поєднавши успішний досвід як у державному, так і у приватному секторі, Сергій Корецький надзвичайно ефективно керуватиме НАК "Нафтогаз України" як у теперішніх часах війни, так і під час післявоєнного розвитку. Пан Корецький має одностайну підтримку та сприяння з боку наглядової ради", — наголошувалося у повідомленні.

Представниками держави у наглядовій раді НАК "Нафтогаз України" на той момент були заступник керівника ОП Шурма та радниця прем’єра Шмигаля Наталія Бойко.

Корецький має більш ніж 20-річний досвід роботи у сферах видобутку та переробки нафти, управління гуртовими та роздрібними продажами енергоносіїв. Очолював СП "Західна Нафтова Група", був CEO управляючої компанії групи "Континіум" і генеральним директором WOG. З 9 листопада 2022 р. обіймав посаду директора ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укртатнафта" (у складі Групи Нафтогаз). Як стверджує "Цензор", це призначення погоджував Шурма.

13 листопада 2025 р. джерело в ОП повідомило "Суспільному", що Корецький — основний кандидат на посаду міністра енергетики після відставки Гринчук. За словами джерела, інших кандидатів не розглядають, адже Корецький "найсильніший в галузі". 18 листопада "Українська правда" підтвердила, що Корецький є бажаним для влади кандидатом, однак він уже кілька разів відмовився, мотивуючи це тим, що буквально нещодавно прийшов в НАК.

Один зі співрозмовників УП в "Слузі народу" розповів, що Корецький "не хоче на початку опалювального сезону кидати все в "Нафтогазі", де якось почав налагоджувати процеси під себе, і кидатись в Міненерго, де всі деморалізовані, енергетика розбита, а публічний фон — якраз ідеальний для кар'єрного самогубства".

Своєю відмовою Корецький розчистив шлях на цю посаду Шмигалю.

22 квітня 2026 р. Корецький повідомив, що у першому кварталі Група Нафтогаз сплатила до бюджетів усіх рівнів 21,7 млрд грн податків. Із цієї суми понад 2 млрд грн спрямовано до бюджетів громад та регіонів, де працюють підприємства групи; майже 19,7 млрд грн надійшло до державного бюджету.

гендиректор ПрАТ "Укргідроенерго"

Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" є державним акціонерним товариством, єдиним засновником та акціонером якого є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі товариства виконує Кабінет міністрів України.

Тривалий час цю державну компанію відносили до сфери впливу поплічника Януковича Юрія Бойка. У березні 2010 р. Бойко став міністром палива та енергетики, і тоді ж першим заступником голови правління ВАТ "Укргідроенерго" став його сват Ігор Сирота (донька Сироти заміжня за сином Бойка), який раніше не мав ніякого відношення до цієї компанії і взагалі до енергетики. У березні 2011 р. Сирота став головою правління ВАТ "Укргідроенерго", у червні 2011 р. — гендиректором ПАТ "Укргідроенерго", у червні 2017 р. — гендиректором ПрАТ "Укргідроенерго".

28 травня 2025 р. наглядова рада компанії задовольнила заяву Сироти про звільнення. "З Офісу президента передали прем'єру, що Сироту треба звільнити. Після цього Шмигаль поговорив із ним і запропонував піти самостійно. Сирота вирішив не чинити спротиву і погодився, — повідомив "NV Бізнес". — Формально звільнення не пов’язане з професійними претензіями. За даними джерел NV Бізнес, у владних кабінетах останнім часом обговорювали масштабні кадрові ротації в енергетичних держкомпаніях. Заміна очільника Укргідроенерго стала частиною цієї стратегії. Співрозмовники редакції вважають, що перестановки пов’язані з посиленням впливу міністра енергетики Германа Галущенка".

14 травня 2026 р. наглядова рада ПрАТ "Укргідроенерго" за результатами відкритого конкурсного відбору обрала генеральним директором компанії Богдана Сухецького. Він працює в Укргідроенерго з 2010 р. Обіймав посаду заступника генерального директора з комерційної діяльності. Виконував обов’язки генерального директора Укргідроенерго після відставки Сироти.

Для проведення конкурсу наглядова рада залучила міжнародну консалтингову компанію Korn Ferry, яка спеціалізується на підборі та оцінюванні топ-менеджменту. Відбір проводився за підтримки ЄБРР.

голова правління ПрАТ НЕК "Укренерго"

Національна енергетична компанія "Укренерго" — приватне акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України.

"Укренерго" — повноправний член європейського енергооб’єднання ENTSO-E з 1 січня 2024 р., сертифікований за моделлю ISO оператор системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об’єднаною енергосистемою (ОЕС) України, передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж. Оператор системи передачі — це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

"Укренерго" є одним з ключових учасників ринку електроенергії і виконує функції адміністратора комерційного обліку, адміністратора розрахунків, виконує покладені на нього зобов’язання із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку, а також керує роботою балансуючого ринку електроенергії.

З 2020 р. правління компанії очолював Володимир Кудрицький. 30 серпня 2024 р. на засіданні Ставки верховного головнокомандувача озвучили вимогу до Кудрицького піти у відставку через "незавершені захисні конструкції" навколо підстанцій. Оскільки він відмовився писати заяву самостійно, питання передали на розгляд наглядової ради компанії, і 2 вересня його було звільнено наглядовою радою.

Сам Кудрицький в інтерв'ю "Економічній правді" заявив, що його звільнення — це результат тривалого тиску з боку міністра енергетики Галущенка, який розпочався ще у 2021 р. За його словами, головна мета відставки — "перевести під ручний контроль інвестиції у відбудову енергетики".

Після звільнення Кудрицького член правління компанії Олексій Брехт перейняв керівництво як тимчасовий виконувач обов'язків голови правління. Він успішно провів енергосистему через надскладну зиму 2024–2025 рр. Трагічно загинув у січні 2026 р. від ураження струмом під час безпосереднього керівництва ремонтом однієї з пошкоджених російськими обстрілами підстанцій на Київщині. Посмертно йому присвоїли звання Героя України.

5 лютого 2025 р. наглядова рада компанії оголосила конкурс, а 23 червня за його результатами призначила новим головою правління з 1 липня 2025 р. Віталія Зайченка. За його кандидатуру одностайно проголосували всі сім членів наглядової ради.

Своє кар’єрне зростання як кваліфікованого спеціаліста Зайченко розпочав з інженера служби оптимізації електричних режимів "Укренерго" ще у 1996 р. Брав участь у наукових дослідженнях для створення "острова Бурштинської ТЕС" і можливості синхронного об’єднання ОЕС України з ENTSO-E. З 2015 р. був головним диспетчером ОЕС України.

"На початку повномасштабного російського вторгнення саме професійні навички Віталія Зайченка допомогли спочатку перевести українську енергосистему в ізольований режим роботи, а потім — приєднати її до енергомережі континентальної Європи ENTSO-E. Також професіоналізм команди диспетчерів на чолі з Віталієм Зайченком дозволив зберегти керованість енергосистемою України в умовах масованих російських атак на об’єкти генерації та системи передачі електроенергії", — повідомила компанія.

Однак вже 26 вересня наглядова рада "Укренерго" заявила, що звільнила Зайченка "через втрату довіри до нього з боку наглядової ради внаслідок подій, що відбулися впродовж останніх кількох тижнів". В заяві зазначалося, що Зайченко "всупереч вказівці наглядової ради, подавав зовнішніх кандидатів на членів правління на безконкурсній основі". Під "зовнішніми кандидатами", можливо, малися на увазі люди, запропоновані тодішньою очільницею Міненерго Гринчук.

Міненерго заявило про незаконність звільнення Зайченка та подало позов до суду. Суд тимчасово заблокував рішення наглядової ради. 1 жовтня наглядова рада після кількох днів консультацій з акціонером — тобто державою в особі Міненерго — погодилася залишити Зайченка на посаді. "Компроміс було досягнуто зокрема через те, що акціонер погодився зберегти правління компанії в діючому на 26 вересня складі", — повідомило джерело РБК-Україна.

Справді, "зовнішні" ставленики, призначення яких намагалися просунути без конкурсу (що й спровокувало вересневий скандал), у правлінні так і не з’явилися. Таким чином, інституційну незалежність "Укренерго" тоді вдалося відстояти, а спроба "ручного" кадрового переформатування правління зазнала фіаско.

Крім того, наглядова рада ввела до складу правління нового члена — Сергія Лопушенка, який з червня 2023 р. займав посаду керівника внутрішнього аудиту НЕК "Укренерго". Його кандидатура влаштувала міжнародних партнерів і незалежних членів наглядової ради завдяки його професійному бекграунду в аудиті та протидії шахрайству.

в.о. голови правління АТ "Гарантований покупець"

"Гарантований покупець" як державне підприємство утворене 17 квітня 2019 р. постановою уряду Гройсмана. Місією компанії є закупка електроенергії з відновлювальних джерел енергії за "зеленим" тарифом.

27 грудня 2022 р. уряд Шмигаля тимчасово поклав виконання обов’язків директора ДП "Гарантований покупець" на першого заступника директора Артема Некрасова. 1 серпня 2025 р. уряд Свириденко призначив Некрасова першим заступником міністра енергетики і тимчасово поклав виконання обов’язків директора ДП "Гарантований покупець" на заступника директора з загальних питань Владислава Новікова.

Новіков у 2015 р. був обраний депутатом Харківської районної ради від партії "Наш край" як гендиректор ТОВ ТПК "Опора", у 2020 р. — від партії "Блок Кернеса — Успішний Харків!" як гендиректор ТОВ "Опора". Згідно з деклараціями Новікова, він був гендиректором ТОВ ТПК "Опора" до 2021 р., але у 2022 р. вже не отримав там ніяких доходів, а з 2023 р. отримував зарплату у ДП "Гарантований покупець" в Києві.

10 грудня 2025 р. уряд Свириденко перетворив ДП "Гарантований покупець" на акціонерне товариство і поклав виконання обов’язків голови правління АТ "Гарантований покупець" на Новікова. Певно, що Новіков є на 100% людиною Некрасова.

Некрасов є вихідцем із харківського енерговузла (тривалий час обіймав керівні посади в АТ "Харківенергозбут" та "Харківобленерго"). ТОВ ТПК "Опора" володіє заводом в Мерефі, основним напрямком якого є виготовлення залізобетонних конструкцій, а саме — опор для ліній електропередач та освітлення. Ці залізобетонні стовпи масово закуповували обленерго (включаючи "Харківобленерго", де раніше працював Артем Некрасов) для прокладання та ремонту електричних мереж.

в.о. голови правління АТ НАЕК "Енергоатом"

Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" — це акціонерне товариство, єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету міністрів. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі товариства здійснює Кабінет міністрів одноосібно.

Енергоатом є найбільшою енергогенеруючою компанією України та оператором національного парку атомної генерації, який забезпечує понад 55% виробництва електроенергії в країні.

Енергоатом опинився в епіцентрі найгучнішого корупційного скандалу останніх років. "НАБУ та САП викрили діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен, інші особи. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом", отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів… Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум"… Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих", — повідомило НАБУ 11 листопада 2025 р.

16 лютого 2026 р. НАБУ і САП розширили коло підозрюваних у цій справі. Як повідомило НАБУ, "на відмиванні коштів та участі у злочинній організації викрили колишнього міністра енергетики (2021–2025 років)", тобто Галущенка. Галущенко у 2013–2014 рр. був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", з 6 травня 2020 р. по 29 квітня 2021 р. (коли став міністром) був віцепрезидентом НАЕК "Енергоатом".

Злочинна організація, викрита НАБУ, почала діяти в період, коли компанією керував Петро Котін. 29 березня 2020 р. уряд Шмигаля поклав на Котіна виконання обов’язків президента, а 31 травня 2022 р. призначив його президентом НАЕК "Енергоатом". 29 грудня 2023 р. Кабмін на виконання закону, прийнятого 6 лютого 2023 р., перетворив НАЕК "Енергоатом" з держпідприємства на акціонерне товариство і поклав на Котіна виконання обов’язків голови правління АТ НАЕК "Енергоатом".

21 серпня 2025 р. наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень і призначила виконувати обов’язки голови правління Енергоатома Павла Ковтонюка. З 1977 р. трудова діяльність Ковтонюка була пов’язана з Рівненською АЕС, де він пройшов шлях від інженера-електрика до керівника підприємства. За цей час обіймав низку ключових посад: начальника зміни станції, керівника профільних підрозділів з налагодження та випробування обладнання, заступника головного інженера, головного інженера — першого заступника гендиректора. З 27 червня 2022 р. Ковтонюк виконував обов’язки гендиректора, а 27 жовтня 2022 р. наказом Котіна був призначений гендиректором станції.

На "плівках Міндіча" Тимур Міндіч ("Карлсон") та Олександр Мужель ("Француз"/"Рене") обговорюють Котіна як керівника, який має виконувати вказівки "бек-офісу". Фігуранти обговорюють призначення "своїх" людей на ключові посади в "Енергоатомі" (наприклад, у підрозділі "Енергоатом-Трейдинг") та те, як Котін повинен реагувати на ці призначення.

Міндічгейт зачепив і діяльність Ковтонюка на РАЕС. Голова парламентської ТСК Ярослав Железняк 14 листопада 2025 р. розповів про фрагмент "плівок Міндіча", де директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор") доповідає "смотрящему" за атомною галуззю Ігорю Миронюку ("Рокету"): "Дзвонив Ковтонюк, казав "грошей немає, дайте гроші". А я сказав, що не дам. Домашнє завдання треба виконати!"

11 листопада 2025 р. уряд Свириденко визнав роботу наглядової ради АТ НАЕК "Енергоатом" незадовільною та достроково припинив її повноваження. Нову наглядову раду він сформував 28 січня і 25 лютого 2026 р., коли міністром енергетики вже був Шмигаль. Як представники держави до неї увійшли заступники міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів і Дарія Марчак та держсекретар Міненерго Максим Малашкін.

15 червня наглядова рада оголосила про початок міжнародного конкурсного відбору на посаду голови правління компанії. Наглядова рада залучила компанію Korn Ferry як радника з пошуку, оцінки та відбору кандидатів. Korn Ferry здійснюватиме міжнародний пошук кандидатів, оцінювання управлінських і лідерських компетенцій, а також надаватиме підтримку наглядовій раді на всіх етапах конкурсного відбору.

в.о. гендиректора АТ "Українські розподільні мережі"

29 листопада 2022 р. уряд Шмигаля постановив утворити акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" (УРМ), 100% акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики.

26 червня 2025 р. компанія повідомила, що впродовж 2023-2025 рр. здійснено передачу до статутного капіталу УРМ пакетів акцій операторів системи розподілу: "Хмельницькобленерго" (70%), "Харківобленерго" (65%), "Запоріжжяобленерго" (60,2%), "Миколаївобленерго" (70%), "Тернопільобленерго" (50,9%), "Сумиобленерго" (25%), "Черкасиобленерго" (46%) і "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" (99,6%), яка володіє 25% "Черкасиобленерго" та 25% "ДТЕК Одеські електромережі".

1 серпня 2025 р. уряд Свириденко призначив першим заступником міністра енергетики Некрасова. А 9 вересня змінилося керівництво УРМ.

"За словами джерел в оточенні Некрасова, "Українські розподільчі мережі" впали йому в око щойно він став першим заступником міністра. Адже це мільярдні грошові потоки: передусім, закупівлі обладнання для відновлення мереж після обстрілів та підготовка до зими. В рамках "рейдерського захоплення" акціонерного товариства було звільнено в.о. директора Артема Мартинюка, якого тиском змусили написати заяву за власним бажанням, і призначено давнього соратника Некрасова — Олександра Похилка", — розповів "Телеграф".

За даними цього видання, Некрасов і Похилко довгий час працювали разом в різних організаціях. "У 2000-х обоє працювали на "Сумиобленерго": Похилко керував фінансами, Некрасов був юрисконсультом. Наслідком співпраці стала кримінальна справа проти Похилка за розтрату майна (вирок було винесено у 2011 році, провину Похилко визнав) та сумнівні угоди з нерухомістю. Далі, під час роботи Похилка в.о. гендиректора ДП "Зоря-Машпроект", Некрасов був начальник юрвідділу. Саме в цей період, за даними НАБУ, на заводі процвітала схема з виведення коштів (понад 1,3 млрд грн) через офшорну компанію Vasvik Marine Consultants та фіктивні агентські договори, — стверджує "Телеграф". — Коли у 2020 році Похилко очолював ДП "Калуська ТЕЦ-Нова", Некрасов був радником керівника. Підсумком "успішного управління" з боку цього тандему стало звільнення…"

Прихід Шмигаля до керівництва Міненерго ознаменувався призначенням 26 березня нової наглядової ради УРМ. 27 травня Шмигаль обговорив з нею ключові завдання, що стоять перед компанією: забезпечення стабільного електропостачання споживачів, захист обладнання, підготовка до наступної зими, створення резерву критичного обладнання. Як зазначається на сайті Міненерго, Шмигаль заслухав доповідь в.о. гендиректора АТ Похилка, а також провів плідний діалог із наглядовою радою. Він подякував керівництву компанії за готовність впроваджувати світові практики корпоративного управління в УРМ.

"Попереду важлива реформа — відокремлення постачальників універсальних послуг від операторів системи розподілу та завершення анбандлінгу. Міністри енергетики балтійських та нордичних країн на моє прохання готові надати експертну підтримку для реалізації реформи та розвитку моделі управління державними енергетичними активами. Активно співпрацюємо з партнерами в цьому напрямку", — наголосив очільник Міненерго.

в.о. гендиректора ТОВ "Оператор ГТС України"

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" — природна монополія, яка забезпечує транспортування природного газу для замовників послуг з України та країн Європи. Товариство було створене в 2019 р. з метою виконання міжнародних зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством щодо забезпечення незалежності оператора ГТС України.

Починаючи з 1 січня 2020 р., ТОВ "Оператор ГТС України" є сертифікованим оператором газотранспортної системи України і є повністю незалежним від вертикально-інтегрованих підприємств.

27 жовтня 2023 р. під час виконання корпоративної реформи 100% частки у статутному капіталі ТОВ ОГТСУ передано Міністерству енергетики. З 17 березня 2023 р. до 10 квітня 2025 р. гендиректором ОГТСУ був Дмитро Липпа, якого вважали людиною Шурми. Про намір залишити посаду він повідомив ще 12 лютого 2025 р., і тоді ж наглядова рада оголосила конкурс.

За даними "Економічної правди", 25 вересня відбулася фінальна співбесіда, після чого наглядова рада готувала призначення гендиректором ОГТСУ Оксани Кривенко, яка з травня 2025 р. обіймала посаду директорки з регуляторних питань ОГТСУ, а до того з липня 2024 р. була радницею Галущенка.

Однак 13 листопада 2025 р. прем’єр Свириденко оголосила: "Конкурс на посаду керівника стратегічного державного підприємства "Оператор ГТС" офіційно зупинено. Таке рішення ухвалено у звʼязку з оприлюдненням матеріалів розслідування НАБУ щодо можливих зловживань в НАЕК "Енергоатом", в якому фігурує одна з фіналісток конкурсу. У таких умовах продовження конкурсної процедури є несумісним із принципами прозорості, доброчесності та довіри до процесу. Конкурс буде відновлено після додаткової перевірки доброчесності його учасників".

Новий конкурс досі не оголошено. Шмигаль, очоливши Міненерго, вирішив проблему у інший спосіб. 7 лютого наглядова рада ТОВ "Оператор ГТС України" ухвалила рішення про призначення виконуючою обов’язки генерального директора ТОВ Наталії Бойко.

З 21 лютого 2017 р. Бойко працювала заступником міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції. На парламентських виборах 21 липня 2019 р. балотувалась під №24 у списку партії "Європейська Солідарність". Партія отримала за списком 23 мандати.

11 вересня 2019 р. уряд Гончарука обрав Бойко членом наглядової ради АТ НАК "Нафтогаз України" як представника держави, а 29 вересня звільнив її з посади заступника міністра.

4 листопада 2019 р. Ірина Луценко повідомила про складання повноважень нардепа від "Європейської солідарності" за станом здоров’я, і Бойко мала зайти в Раду. Однак 5 листопада вона стала радником премєра Гончарука на громадських засадах, а 12 листопада написала заяву про відмову від мандату, тож новим нардепом став №25 списку "Європейської Солідарності" Володимир В'ятрович. "Я є членом наглядової ради НАК "Нафтогаз України" і допомагаю з впровадженням реформ своїй державі", — пояснила Бойко своє рішення.

Після відставки Гончарука Бойко стала радником нового прем’єра Шмигаля і залишалася на цій позиції до його відставки. З 2023 року вона була заступником голови наглядової ради НАК "Нафтогаз України".

14 січня 2026 р. Шмигаль став міністром енергетики, а 4 лютого 2026 р. Бойко повідомила, що завершує роботу на посаді заступника голови наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Водночас наглядова рада ТОВ ОГТСУ включила Бойко до складу дирекції ОГТСУ і призначила заступником гендиректора, а 7 лютого поклала на неї виконання обов’язків гендиректора. Таким чином Шмигаль взяв це стратегічне підприємство під свій контроль.