Хто зверху. Як прем’єр Корецький рятував киян від транспортного колапсу

Корецький доручив терміново забезпечити роботу метро у столиці відповідно до рішень, ухвалених урядом, "щоб люди могли нормально дістатися додому". "Немає і не може бути жодних підстав зволікати з цим", — наголосив очільник уряду і додав, що очікує на оперативну реакцію влади Києва. Раніше, нагадаємо, Корецький наполягав на скороченні комендантської години у столиці, що і було зроблено за рішенням Ради оборони міста.

Здавалося б, Кабмін та його очільника треба похвалити за пильну увагу до проблем Києва, але є кілька "але", які викликають підозри, що робиться це не тільки задля поліпшення функціонування міського господарства в умовах постійних повітряних атак ворога.

Хто керує КМВА?

Після переведення Тимура Ткаченка на посаду голови Київської обласної військової адміністрації Київською міською військовою адміністрацією з 17 липня керує виконувач обов’язків Андрій Ткачов. Очікувалося, що його або призначать без в.о., або ж уряд та Банкова відрядять на цю посаду когось іншого. Те, що начальник КМВА вже два місяці має статус виконувача обов’язків — дуже дивний випадок з огляду на суттєве погіршення безпекової ситуації в столиці. За логікою, керувати військовою адміністрацією за цих умов мав би досвідчений військовий, який перебуватиме на постійному зв’язку з вищим військово-політичним керівництвом.

За сферою діяльності очільник КМВА займається питаннями безпеки й оборони, які вирішує в ефективній співпраці з КМДА. Для цього й існує Рада оборони Києва. Ткаченко через політичну заангажованість ефективної співпраці не налагодив — його перебування на посаді відзначилося постійними конфліктами з мерією і Віталієм Кличком, а також перетягуванням повноважень. Ткачов таким не займається, що йде на користь столиці та її жителям, але це ще не означає, що Банкова і київська мерія закопали сокиру війни.

Що з планом стійкості

"Ділова столиця" розповідала, як уряд і столична влада узгоджували план стійкості Києва. 5 серпня на засіданні РНБО затвердили цей план, а Кличку вказали на персональну відповідальність за підготовку та стале проходження опалювального сезону 2026/2027 року. Станом на тепер відомо, що у столиці створять запас продуктів і питної води на випадок тривалих відключень електроенергії та інших надзвичайних ситуацій. За словами мера, загальну готовність Києва до опалювального сезону наразі оцінюють у 80%, а роботи на основних ТЕЦ уже перебувають на фінальній стадії. Місто виділило з бюджету 800 млн гривень на підготовку електричного господарства до зими. Крім того, йдеться про залучення кредитних коштів від двох держбанків для КП "Київтеплоенерго": сума складе майже 3,5 млрд грн. Є і погана новина для киян, — підвищуються тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення.

Кличко розповідав про особливості плану стійкості для столиці наступне: "Вартість робіт, покладених на плечі міста, сягає більше 17 млрд грн. Крім того, додатково до міської частини плану включені проекти, обумовлені винятковою специфікою столиці. Зокрема, відновлення пошкоджених енергооб’єктів, енергостійкість житла та соціального сектору. Тож для Києва сума фінансування зросла вже до 22 млрд грн". Водночас, за його словами, загальна вартість заходів цього плану зменшилася з 67 млрд грн до 37 млрд на підставі реальної оцінки фінансових та інших реально можливих ресурсів, визначення переліку пріоритетів, а також фахової деталізації й підготовки проектів до виконання.

Тобто, процес триває, кошти начебто є, інша річ, що всі складні моменти можна було узгодити раніше. Про політичне тертя між центральною і столичною владою знають всі — воно почалося ще з приходу до керма держави "зеленої" команди, проте обидві владні гілки мали відкласти протистояння і працювати спільно, адже ще минулої надскладної зими було зрозуміло: Київ є ключовою ціллю ворога. Кремль прагне добитися того, щоб зі столиці люди почали масово виїжджати, і ця картинка стане справжнім подарунком для російської пропаганди.

Транспортний колапс як тема для піару

Транспортний колапс у Києві виникає через тривоги регулярно, а оскільки тривог стало більше і небезпека триває довго, ситуація погіршилася. Київська влада раніше зверталася до уряду з проханням переглянути безпекові протоколи, без чого місто не може самовільно ухвалювати рішення щодо руху транспорту. Востаннє таке прохання надійшло наприкінці серпня від Ради оборони Києва. За словами Кличка, "ухвалили звернення до уряду щодо змін в протоколи безпеки, які діють в столиці, щоб оновити правила і заходи із забезпечення життєдіяльності міста в нинішніх умовах. Ці правила стосуються, зокрема, порядку організації руху мостами Києва під час повітряних тривог та послаблення комендантської години в столиці".

Уряд почув, але обіграв це по-своєму. 3 вересня він рекомендував дозволити роботу зеленої гілки метро в Києві під час жовтого рівня загрози — йдеться про рух Південним мостом. З 6 вересня, відповідно до рішення Кабміну, запроваджено диференційоване оповіщення про повітряні загрози. Це — довгоочікувані кроки з боку уряду, однак їх обставляють нікому непотрібним піаром.

Оперативна вечірня нарада під головуванням прем’єра нагадала іншу історію, коли в Києві скасували заборону руху наземного транспорту під час тривог. Сталося це 21 березня минулого року. З ініціативою дозволити рух тролейбусів, автобусів і трамваїв виступив тодішній начальник КМВА Тимур Ткаченко. До того з 1 серпня 2022 року діяло рішення зупиняти роботу громадського транспорту на час повітряної тривоги. Цю ініціативу Ткаченка позитивно сприйняли кияни і в підсумку у взаємодії КМВА, КМДА і Ради оборони міста відповідне рішення ухвалили. Тема дозволу на рух наземного транспорту під час тривог стала родючим полем для піару. Хоча питання можна було вирішити без зайвого розголосу — підготувати документи, затвердити змінені протоколи і довести до відома громадськості. Нині відбувається щось схоже.

Добре, що голова уряду попри значну зайнятість знаходить час для нарад щодо стану транспортного сполучення в столиці, проте під час війни далеко не про все потрібно голосно заявляти. Навіть коли дуже кортить пригадати місцевій владі її провали.