Місяць без Єрмака. Що змінилося в коридорах української влади

Відставка Єрмака стала вимушеним кроком. Спочатку президент не мав наміру звільняти керівника свого Офісу. Під час зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" 20 листопада члени монобільшості ставили йому питання щодо майбутнього Єрмака на Банковій, проте з відповідей зробили висновок, що про відставку не йдеться. Кардинально ситуація змінилася 28 листопада, коли співробітники НАБУ прийшли до керівника ОП із обшуками. Той день завершився для Єрмака блискавичною відставкою.

ЗМІ повідомляли, що НАБУ готує йому підозру у справі про кооператив "Династія". Йдеться про будинки на території колишньої бази відпочинку "Сонячна", де компанія, пов'язана з ексвіцепрем'єром Олексієм Чернишовим, будує чотири будинки, кожен з яких — близько 1000 кв. м. Однак жодних підозр Єрмаку антикорупційні органи досі не оголошували. На "плівках Міндіча" у гучній "справі Мідаса" ця особа, нагадаємо, фігурує під кличкою "Алі Баба". 

Після офіційної відставки Єрмак заявив, що йде на фронт. Що викликало хвилю відвертого тролінгу — військові пропонували йому мобілізуватися до їхніх підрозділів. Утім на полі бою відставного керівника президентського Офісу так і не побачили. І не тільки там, а й узагалі на публіці. За це його прозвали "бійцем невидимого фронту". У ЗМІ повідомляли, буцімто Єрмак продовжує контактувати із Зеленським у Конча-Заспі, де вони мешкають по сусідству, і де можна спілкуватися без зайвих очей і вух. Іншими словами, колись всесильний "віцепрезидент" втратив крісло на Банковій, проте не вплив на політичні процеси в країні. Так це чи ні — можна зрозуміти, проаналізувавши зміни у внутрішній політиці держави та в ешелонах влади.

Три зміни після відставки Єрмака

Першу зміну підмітив нардеп із "Голосу" Ярослав Железняк. "Виявилось, що нам в цілому то така посада як голова ОП не потрібна. Навіть папір і то туди є хто закуповує. Просто не плете інтриги і не нарізає задачі силовикам один чорт, і все", — саркастично відреагував він на "маленький ювілей" — місяць без Єрмака. Справді, з’ясувалося, що державний механізм працює і без втручання в нього керівника Офісу президента. Не гірше і не краще, але небо на Землю не впало. Хоча був острах саботажу чиновників. І переговори ведуться без Єрмака, принаймні вийшли хоч на якийсь новий етап мирного врегулювання.

Друга зміна — протягом місяця не виявилося бажаючих сісти у крісло керівника ОП. Зеленський проводив співбесіди з віцепрем’єром Михайлом Федоровим, начальником ГУР Кирилом Будановим та іншими ймовірними кандидатами, і наскільки відомо всі вони відмовилися. Питання: чому?

Як відомо, Єрмак займався всім, ляльководив скрізь і забезпечував теплу інформаційну ванну президенту. Можливо, Зеленський шукає йому заміну такого ж порядку, але кандидати не хочуть спалювати свої рейтинги довіри, становлячись "другим Єрмаком". А переробляти свій Офіс на канцелярію, якою за фактом цей орган і має бути, ймовірно, не хоче сам президент. Можна припустити, що він хоче лишити обсяг неформальних повноважень ОП на поточному рівні, але щоб керувала всім цим людина, яка не має жодних корупційних вразливостей.

З іншого боку, можливо, потенційні кандидати на керівника ОП не вірять в успіх переобрання Зеленського на другий президентський термін. Тобто не хочуть бути Вірою Іванівною Ульянченко, яка очолила Секретаріат президента Віктора Ющенка, коли його рейтинг швидкими темпами ішов донизу, й пішла разом з начальником із великої політики. Федоров, Буданов чи інші потенційні кандидати на керівника ОП, очевидно, планують залишатися затребуваними політиками ще тривалий час. Із нині займаних посад зробити їм це буде краще.

Третє спостереження — зміна настроїв у фракції "слуг народу". Як підмітила "ДС", із відставкою Єрмака у нас дивним чином розсмокталася парламентська криза. Рада ухвалила державний бюджет, хоча до нього було багато претензій і депутати не поспішали голосувати "за". Інший показовий приклад — "слуги" дали потрібні голоси за створення ТСК щодо корупції в оборонній сфері на чолі з з представником "Європейської солідарності" Олексієм Гончаренком. Ця ТСК здатна забезпечити цікавий інформаційний супровід майбутній виборчій кампанії. Не менш цікаво, чи спробує втрутитися у її роботу наступник Єрмака. Колись же він чи вона з’являться.

А що не змінилося?

Перше і головне — нікуди не поділася єрмаківщина. За гаданням на кавовій гущі, хто очолить Офіс президента, загубилася важливіша тема — чим ця особа займатиметься. Згуртуванням усіх владних і політичних структур навколо президента, якщо доведеться, то й руками ДБР чи санкціями РНБО, чи чистками у владній вертикалі від токсичних фігур й скасуванням рішень, які викликали обурення у суспільстві та у наших партнерів. Нічого з цього за місяць не відбулося. Навіть з Офісу нікого не звільнили, лише окремих осіб перепризначили. Чекають "нової мітли"? Може і так, але не факт, що їй дадуть простір для вимітання з Банкової людей, яких туди набирав Єрмак. Скоріше, цій людині доведеться працювати з командою попередника.

Друге — на співбесідах із президентом бачили людей, які кожен по-своєму довів свою ефективність на займаних посадах, і це виявилося проблемою, бо перекидання такої людини на керівництво Офісом нашкодить ділянці роботи, яку вона веде. Ця ситуація вкотре проявила дуже коротку кадрову лаву запасних. Система влади, яку роками вибудовував Єрмак, не терпіла людей, здатних завдяки успішності мати високий рейтинг. Ті, хто "вижили", йти працювати на Банкову не хочуть. А брати людину не з цієї системи не хоче Зеленський. Тому сумнівно, що ОП очолить людина, яка принесе туди нове мислення і нові інструменти роботи. Отже, управлінська криза триватиме, тільки її уособленням стане інше обличчя.

Третє — суспільство так і не дочекалося підозри Єрмаку, а як відбувається розвиток "справи Мідаса", відомо тільки НАБУ та САП. Протягом місяця учасники Міндічгейту, хто не втік за кордон, вийшли на свободу під заставу, інформаційна хвиля навколо цієї теми потроху стихає. Як і місяць тому в історії зі схемами незаконного збагачення навколо "Енергоатому" залишається багато питань — від того, чи оприлюднили прізвища всіх задіяних у схемах, до того, хто стояв над Міндічем, Цукерманом і компанією, забезпечуючи їм "дах".