• USD 39.9
  • EUR 43.3
  • GBP 50.9
Спецпроєкти

Мобілізація та демобілізація. Чим Порошенко, Тимошенко та Разумков відрізняються від Зеленського

Закон про мобілізацію чітко висвітлив розстановку сил у Верховній Раді. Він розділив парламент на шість таборів: один великий, лояльний до Володимира Зеленського, і п'ять маленьких. Кожен із них зайняв свою, особливу позицію

Реклама на dsnews.ua

Втім, крім закону, було проголосовано ще й постанову. І вона стала об'єдначим фактором. За неї проголосувала більшість депутатів у кожній фракції та групі та серед позафракційних.

Гроші вже знайшлися

Нагадаємо, 9 квітня профільний комітет парламенту, готуючи законопроект №10449 до другого читання, виконав побажання Банкової. Зокрема, прибрав норми про ротацію військовослужбовців та демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану, а також на прохання уряду викреслив щомісячну доплату 70 тис. грн військовослужбовцям на фронті. Кабмін пояснив своє прохання тим, що "немає грошей". Однак це викликало у суспільстві великий резонанс, негативний для влади, і влада терміново передумала.

10 квітня на погоджувальній раді було вирішено підготувати постанову із вказівкою уряду. Цей проект постанови №11163 було підписано представниками всіх фракцій та груп. 11 квітня за нього проголосував 321 нардеп.

Згідно з постановою, Кабмін має, по-перше, внести законопроекти про ротацію військовослужбовців, їхню демобілізацію та медико-соціальну реабілітацію; по-друге, ухвалити нормативно-правовий акт про виплату 70 тис. грн військовим на фронті кожні 30 днів. Перед голосуванням голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія повідомив, що вже проведено нараду з прем'єром Денисом Шмигалем, і прем'єр пообіцяв, що гроші знайдуться.

Зранку 12 квітня Шмигаль свою обіцянку виконав. "Сьогодні встановили доплату в розмірі 70 тис. грн для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії. Одноразова винагорода нараховуватиметься за кожні 30 днів виконання таких завдань", — оголосив він.

Правка, якій пощастило

Реклама на dsnews.ua

Але повернімося до урядового законопроекту №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку".

Друге читання проекту розпочалося вдень 10 квітня, проте ключові голосування відбулися наступного ранку. Як уже було сказано, профільний комітет при підготовці проекту до другого читання вніс до нього правки відповідно до побажань Банкової. Ці правки загальним числом 31 були поставлені в сесійній залі на підтвердження. Якби якась правка не набрала 226 голосів, відповідна частина законопроекту повернулася б до того варіанту, який був прийнятий у першому читанні 7 лютого.

Усі комітетські правки, крім однієї, пройшли без проблем, набравши від 319 до 339 голосів. Але одна (№2790) ледь не була зірвана. Її противники стверджували, що саме вона викреслила демобілізацію воїнів після 36 місяців служби під час воєнного стану. Якби цю правку було зірвано, то закон було б прийнято з нормою про демобілізацію, і Зеленському довелося б або підписувати його в такому вигляді, або накладати вето і повертати до парламенту зі своїми пропозиціями — а це означало б відкласти у часі всі заходи для посилення мобілізації.

Але все вийшло сприятливо для Банкової. По-перше, правка №2790 набрала 227 голосів, тобто спроба зірвати її не вдалася. А по-друге, якщо вірити порівняльній таблиці на сайті парламенту, то ця правка не мала стосунку до демобілізації, а зривати потрібно було наступну за нею комітетську правку (№2901).

Після підтвердження комітетських правок було поставлено на голосування прийняття проекту у другому читанні та в цілому. На табло висвітилося 283 голоси "за".

Табір влади

Голосування показало, що верховний головнокомандувач Володимир Зеленський справді зацікавлений у посиленні мобілізації. Інакше результат на табло був би скромнішим.

Фракція "слуг народу" налічує 235 депутатів. З них 50-60 останніми місяцями стабільно не ходять на засідання або ходять, але не голосують за законопроекти, потрібні Банковій. Тиждень тому "Українська правда" писала, що фракційне ядро (тобто депутати, які стабільно приходять на засідання та готові голосувати командою) стислося до 150 "слуг народу".

Однак 11 квітня Банкова задіяла всі важелі впливу на "слуг", і законопроект №10449 отримав голоси 192 членів фракції. Утрималися 7, не голосували 13, були відсутні 23.

Хоча цей результат вищий за звичайний, але 192 — це на 43 менше, ніж число членів фракції, і на 34 менше, ніж 226 — мінімальна кількість голосів, необхідна для ухвалення закону. Тобто монобільшість, як і раніше, існує лише фіктивно і не здатна самостійно забезпечити прийняття законів.

Завдяки цьому опоненти Банкової мають змогу вести свою гру. Ситуація з правкою №2790 вкотре показала, наскільки все-таки послабшав контроль Зеленського над "слугами". За підтвердження цієї правки проголосувало 175 "слуг народу". Утрималися 3, не голосували 38, були відсутні 19.

Надійні союзники Банкової також дали не все, що могли. Правку №2790 підтримали 15 із 17 членів групи "Відновлення України" (уламок ОПЗЖ на чолі з Антоніною Славицькою), 14 з 22 членів групи "Платформа за життя та мир" (уламок ОПЗЖ на чолі з Юрієм Бойком) та 10 із 19 членів групи "Довіра". Інші фракції та групи виявилися союзниками ненадійними або взагалі не союзниками.

Зрештою Банковій банально пощастило. Замість "227" на табло легко могло б висвітитись "225".

Пара ненадійних союзників

У ролі ненадійних союзників Зеленського виступили фракція партії "Голос" та група партії "За майбутнє". На фінальному голосуванні щодо законопроекту №10449, коли голосів вистачало з великим запасом, "Голос" дав 16 із 20 своїх. У тому числі натиснула кнопку "за" лідерка фракції Олександра Устінова. Група "За майбутнє" дала 12 із 17 голосів, включаючи лідера партії та групи Тараса Батенка.

З іншого боку, коли вирішувалася доля правки №2790 і кожен голос міг бути вирішальним, фракція партії "Голос" не дала жодного "за". Зокрема, голова фракції Устінова була присутня, але демонстративно не голосувала.

Група "За майбутнє" дав лише 5 голосів із 17. Голова партії та групи Батенко був присутній, але не голосував.

Щоправда, ані Устінова, ані Батенко не наважилися озвучити претензії до влади щодо викресленої норми про демобілізацію. Але вони залишили собі можливість розповідати виборцям, що вони підтримували все добре для воїнів та армії: і хорошу для воїнів демобілізацію, і хорошу для армії мобілізацію.

Трійця опонентів

У ролі опозиції виступили фракції партій "Європейська солідарність" та "Батьківщина", а також неформальна група Разумкова. Вони не підтримали ані правку №2790, ані законопроект загалом. Однак це не означає, що у них однакові позиції та мотиви.

"Європейська солідарність" у повному складі утрималася, коли вирішувалася доля проекту загалом, і майже вся проголосувала проти правки №2790. Очевидно, що партія намагається показати себе захисником військових. Вона наголошує саме на тих питаннях, які хвилюють військових на фронті.

Лідер партії Петро Порошенко, виступаючи у парламенті, перерахував чотири вимоги. Перша — чіткі законодавчі гарантії своєчасного звільнення військовослужбовців, які прослужили 36 місяців, з яких 18 — на першій лінії. Друга вимога — ротація для відновлення боєздатності військовослужбовця та військової частини. Третя — фінансова мотивація із щомісячною виплатою додатково 70 тис. грн, щоб у підсумку кожен, хто воює на передній лінії фронту, отримував по 200 тис. грн на місяць. Четверта — щоб 50% силовиків, які зараз кошмарять бізнес і руйнують економіку, пішли на фронт. Наголосимо, що в цьому списку немає жодних реверансів у бік "ухилянтів", тобто тих, хто хотів би відпетляти від армії.

Серед членів "Батьківщини" двоє проголосували за правку №2790 (вони потім відкликали свої голоси, але жодної юридичної сили це, звісно, не мало), та двоє інших підтримали законопроект загалом. Лідер партії Юлія Тимошенко, виступаючи у парламенті, чітко озвучила своєрідність її позиції: судячи з її слів, на відміну від Зеленського вона за демобілізацію; на відміну від Порошенка, вона захищає "ухилянтів".

"Наша команда всі місяці, скільки розглядався закон про мобілізацію в цьому залі, виступала дуже послідовно, дуже чітко проти примусової мобілізації. Ми виступали чітко за мотиваційну мобілізацію, — наголосила Тимошенко. — Крім того, наша команда однозначно у повному складі підтримувала і підтримує збереження в законі про мобілізацію 36 місяців для того, щоб демобілізувати військових, а також всі позиції по ротації". І далі вона повторила: "Я хочу ще і ще раз сказати, що наша команда категорично проти цього закону про мобілізацію і категорично за демобілізацію через 36 місяців військових. Крім того ми за ротацію. Дорогі друзі, наша команда непохитно стоїть на цих позиціях. Ми не дозволимо, щоб людей хапали на вулицях і кидали в окопи. Нам потрібен інший абсолютно концепт мобілізації — чесний, добровільний, справделивий, гідний України".

Навряд чи потрібно щось довго коментувати, Тимошенко все чітко сказала сама. Для неї пріоритет — щоб людей не хапали на вулицях, мобілізація має бути лише добровільною. Звідси очевидно, на яку категорію виборців вона розраховує насамперед.

Екс-спікер парламенту Дмитро Разумков разом із Порошенком і Тимошенко відстоює демобілізацію та ротацію. "Вам весело, я бачу цей зал — всім дуже весело. Але як ви не робите, але все рівно буде демобілізація і хлопці повернуться додому. І тоді багатьом з вас весело не буде, повірте мені", — заявив він після фінального голосування нардепам.

Але щодо мобілізації він знайшов собі власну політичну нішу: примусова мобілізація потрібна, але вона має бути справедливою.

"Що заважало владі разом з ТЦК вибудувати систему нормальної мобілізації за два роки, чи переважало бажання заробити на "білих квитках"? Вони хочуть зробити бронь для заможних. Але в нас не рабовласницький стрій! Ми не Росія, у нас інші цінності! І коли ми говоримо про війну — вона для всіх: влади і опозиції, бідних і багатих. А у владі хочуть, щоб війна стосувалася тільки бідних", — пояснює він свою позицію у Facebook.

Ця історія — не з тих, що сьогодні на слуху, а завтра забудуться. Проблеми мобілізації та демобілізації вже торкнулися мільйона українців (і кілька мільйонів їхніх родичів), а цього року безпосередньо торкнуться ще сотень тисяч нових воїнів. І, звісно, вони просто зараз хвилюють мільйони людей, які можуть бути мобілізовані.

Тож політикам точно не час мірятися рейтингами. Вибори — у туманному майбутньому. Настрої військових та цивільних сильно залежатимуть від того, як цього року пройде мобілізація і чи розпочнеться у лютому-березні наступного року демобілізація.

    Реклама на dsnews.ua