Недолюдина. Чому ЄС не хоче витрачати 20 млрд євро на олюднення роботів
Європейський Союз визнав факт відставання від США і Китаю в розробках технологій штучного інтелекту і готовий акумулювати 20 млрд. євро в найближчі три роки на розвиток досліджень в даній області. Європейська Комісія виділяє 1,5 млрд. євро безпосередньо на створення до кінця поточного року загальноєвропейського дослідницького інституту European Lab for Learning and Intelligent Systems (Ellis), мета якого - об'єднати в рамках єдиної програми всі розробки по AI (artificial intelligence, штучний інтелект - Ред.), ведуться автономно урядовими організаціями і приватними компаніями в ЄС. Ellis буде організований за принципом лабораторії Cern, створеної в Женеві після Другої світової війни для переорганізацію системи досліджень з фізики та запобігання відтоку вчених-фізиків у США.
"Жорстка міжнародна конкуренція вимагає від ЄС скоординованих дій щоб залишатися на передньому краї розвитку AI технологій", - аргументував Андрус Ансіп, віце-президент Єврокомісії необхідність прийнятої 25 квітня загальноєвропейської програми з розвитку досліджень в галузі штучного інтелекту. За словами Ансіпа, об'єднаний інститут Ellis буде мати філії в кількох європейських країнах. Його робота буде побудована за принципом приватно-державного партнерства, що дозволить залучити додаткові кошти приватних компаній.
У 2016 році загальний обсяг приватних інвестицій у розробку AI в Європі склав близько 3 млрд. євро, у той час, як у країнах Азії ця цифра перевищила 10 млрд. євро, у США - понад 18 млрд. євро.
Європа вже позаду
Видання The Guardian у кінці минулого року опублікувала дослідження, в якому представила гнітючу картину масового відтоку аспірантів, які займаються дослідженнями в області AI, з провідних британських університетів в американські технологічні компанії, де їм зі старту пропонують шестизначні зарплати. "Ми вже потерли ціле покоління вчених", - впевнена професор Травня Пэнтик з Imperial College of London.
"Необхідно щось робити і робити це потрібно вже сьогодні, - каже Зубін Гахрамани, один з провідних учених в Європі в області АІ і глава науково-дослідного департаменту компанії Über. - Ініціатива Єврокомісії забезпечить створення центрів, де будуть працювати сотні дослідників, а не 10-15, як це існує сьогодні. В іншому випадку європейські університети і технологічна індустрія Європи втратять конкурентоспроможність".
Про часткову втрату конкурентоспроможності говорить той факт, що Європі вдалося створити лише 26 "єдинорогів" - стратапов, чия ринкова вартість у наслідку перевищила $1 млрд. З 235 "єдинорогів", що існують у всьому світі, - 65 були створені в Китаї, 115 - в Сполучених Штатах. Найуспішніші і дорогі стартапи останніх років як раз починали з інновацій в області штучного інтелекту.
Розвиток AI індустрії в Європі перебуває під постійним прицілом американських і китайських корпорацій, які скуповують будь-які більш-менш перспективні проекти в даній області, незалежно від їх розміру та вартості. Поки тільки швейцарська АВВ Ltd, що входить в світову еліту робототехніки і AI, зберігає європейську прописку, успішно справляючись зі спробами поглинань з боку заокеанських корпорацій. Німецька Kuka AG, порівнянна з науково-технічного потенціалу з АВВ, була куплена в минулому році китайської Midea Group Co. за $3,2 млрд. У 2014 році Google купив за $500 млн самий успішний європейський стартап в області AI - британську DeepMind.
До оголошення Європейською Комісією загальноєвропейської програми розвитку AI технологій, деякі країни-члени ЄС, зокрема Німеччина та Великобританія, намагалися самостійно розробляти національні стратегії підтримки індустрії. У березні президент Франції Еммануель Макрон анонсував виділення 1,5 млрд євро державних інвестицій на період до 2022 року на розвиток проектів, пов'язаних з AI технологіями. На думку французького президента, поточний етап технологічної революції сконцентрований навколо розробок по впровадженню технологій штучного інтелекту і є нічим іншим, як "...політичною революцією", що визначає майбутній світовий порядок.
Етика і роботи за ґратами
В інтерв'ю технологічному виданню Wired президент Макрон досить чітко визначив фундаментальні причини відставання Європи від США і Китаю в галузі розвитку AI. "В Сполучених Штатах в AI-індустрії домінують великі приватні корпорації, які приймають рішення, базуючись на користь акціонерів. У Китаї ситуація протилежна: держава акумулює цифрові дані громадян, що є сумнівним з етичної точки зору", - говорив президент Франції, даючи зрозуміти, що ЄС не може копіювати ні американську ні китайську модель, а повинна створити власну.
В Європі немає таких корпорацій як Google і Facebook, які з кожним днем продовжують накопичувати величезні інформаційні бази даних, які використовуються, в тому числі, і для вдосконалення AI технологій. Китайські розробки в галузі штучного інтелекту проводяться головним чином державними інститутами, які створюють бази даних на основі цифровий стеження за 1,4-мільярдним населенням.
Представлена європейська програма розвитку AI сектора ставить перед собою три мети: розвиток технологічного і промислового потенціалу європейської економіки з допомогою AI, створення для даного виду технологій етичних і юридичних рамок з урахуванням європейських цінностей і підготовку до масштабних соціально-економічних перетворень. До вирішення першої задачі ЄС приступив, оголосивши про готовність активно інвестувати в галузь. Третя задача розтягнута в часі і над оптимальними методами її вирішення можна ще поміркувати.
А ось друга задача - створення юридичної бази з урахуванням етичних норм - повинна бути повністю вирішена колективним європейським розумом в найближчі два роки. Завдання не тривіальна, оскільки існуючі напрацювання просто нікуди не годяться. Наприклад, у Європейському Парламенті зареєстровано законопроект, що передбачає надання цивільних прав механізмам з штучним інтелектом. Оскільки роботи або прилади з AI можуть самостійно приймати рішення, значить вони повинні нести відповідальність за свої рішення, у тому числі і юридичну. "Мені не хочеться думати, що мій пилосос коли-небудь отримає громадянські права", - сумнівається в життєздатності законопроекту Андрус Ансіп, віце-президент Єврокомісії. "Коли Єврокомісія говорить про человекроцентризме в області розробок AI, ми не маємо на увазі прирівнювання роботів в правах з людиною", - пояснює Ельжбета Бенковска, єврокомісар у справах внутрішнього ринку, промисловості та малого і середнього підприємництва.
Єврокомісія є власником найбільшої в Європі статистичної бази даних, яка включає в себе інформацію, в тому числі, і про економічної та соціальної активності громадян. Для розвитку AI індустрії в тих масштабах, які планує Комісія, їй необхідно відкрити доступ до своєї бази даних приватним компаніям. Саме цей аспект потребує прийняття принципово нових юридичних норм. Надана інформація повинна бути захищена від недобросовісного використання.
Згідно з планами Єврокомісії, з найближчими місяцями буде створено спеціальний орган - European AI Alliance, - який до кінця поточного року має завершити підготовку первинної правової бази, що регулює всі аспекти діяльності AI індустрії. Фінальний документ буде називатися "Хартія про етику в галузі використання штучного інтелекту" (Charter on AI Ethics) та її остаточне прийняття намічено на 2019 рік.
Паралельний процес запущений у Великобританії: Палата Лордів доручила уряду розробити етичний кодекс використання AI. В кінці 2019 року в Лондоні пройде глобальний саміт, де будуть представлені британські, європейські і міжнародні напрацювання в області етики штучного інтелекту.
