Про деклараціях "грантоїдів" і "моралістів" або Деякі секрети швидкого збагачення нової політичної "еліти"
Особливо цікаво пильніше придивитися до тих чиновникам і депутатам, хто ще недавно, до докору владою, був, що називається, гол, як сокіл, а тепер, як більшість "обраних", орудує мільйонами. Історії їх стрімкого збагачення допоможуть краще зрозуміти злочинні схеми і зв'язку, що важливо в світлі оголошеної в країні боротьби з корупцією.
Сьогодні ми на прикладі кількох історій розповімо про такому вигляді постійного депутатського "заробітку", як лобізм.
Зіставляючи факти
За даними американського Центру за відповідальну політику (Center for Responsive Politics), на першому місці у світі за сумою коштів, що виділяються на лобіювання своїх інтересів, сьогодні варто фармацевтична індустрія. З 1998 по 2010 рік виробники ліків тільки в США витратили на лобізм $2 080 115 642. Для порівняння: паливно-енергетичний комплекс, який має славу сильного лобіста, за цей час витратив на "просування" своїх інтересів суму в два рази меншу - $1 074 582 418, тютюнова галузь - $335 727 156 (у 6 разів менше, ніж фармацевтика).
Україна не відстає від світових тенденцій. Представники вітчизняної фармацевтики також щедро виділяють гроші на лобіювання своїх інтересів у вищому законодавчому органі України, а деякі народні депутати непогано підвищують свій добробут на цій темі.
В період активного обговорення е-декларацій журналіст Олександр Дубинський прямо написав про причетність до лобіювання інтересів фармацевтичних компаній депутата Ганни Гопко: "Все ж електронні декларації - безумовний позитив. Можна зіставляти факти і приходити до цікавих висновків. Наприклад, щодо 10 квартир депутата Гопко, придбаних після революції. Ганна Гопко, виключена в свій час з "Самодопомоги", була одним з ключових лобістів заборони телевізійної реклами медичних препаратів. В інтересах депутата Гліба Загорія, співвласника фармкомпанії "Дарниця", близького до Ложкіну. Той самий покупець "квартир Луценка"...".
Докладне розслідування, чому заборона реклами медпрепаратів і пива грає на руку саме великим компаніям, провели журналісти програми "Гроші", тому не будемо зупинятися на цьому докладно. Про те, що ініціатором такої заборони є співвласник "Фармацевтичної фірми "Дарниця" Роман Загорій, що витісняє таким чином конкурентів з ринку, писали й інші ЗМІ.
Додамо тільки, що Ганна Гопко "захоплювалася" не тільки ліками: вона не менш активно домагалася визнання пива алкогольним напоєм, а потім - заборони пивної реклами. І ця кампанія, за оцінками експертів, також обслуговувала інтереси великих виробників пива, витісняючи з ринку бізнес дрібніші. "Шановні панство, можете щиро подякувати за ту дорогу сечу, яку тепер будете вживати під великими торговими марками... Ці гіганти виробництва бурди, яка ніколи не кисне, можуть заплатити будь-які гроші. А ті, хто робили справжній напій, вартий називатися пивом, малими літражами, тепер вимушені будуть закритися. Не кажу про тисячі крамниць і сотні тисяч людей без роботи", - так оцінив "пивну реформу", лобійовану Гопко, підприємець із Коломиї Роман Крытко.
Самої ж Гопко, як писали ЗМІ, успішна "антипивну" кампанія принесла близько 2 млн грн. Так це чи ні - не знаємо. Але якщо в 2015 році вона скаржилася, що зарплати народного депутата не вистачає, щоб зібрати дітей до школи, то в 2016-му задекларувала мільйони на рахунку 10 квартир, не рахуючи будинку та земельної ділянки.
Хто оплачує боротьбу з курінням?
Але це, так би мовити, "підробки". А ось основним джерелом доходів пані Гопко є, схоже, тема боротьби з курінням. Судячи з офіційної біографії депутата, до всесвітньої кампанії по боротьбі з курінням Ганна Гопко долучилася ще в 2007 році, ставши координатором проектів української громадської організації "Кампанії за майбутнє без куріння". Ставши народним депутатом, Ганна Гопко активно лобіює "антитютюнові" закони Верховній Раді.
Тут необхідно зробити відступ, щоб стало зрозуміло, чому, здавалося б, правильна і корисна тема боротьби з курінням звучить в контексті даної статті з дещо негативним відтінком.
Антитабачна кампанія - досить популярна останнім часом тема піднімається в усьому світі. Але виникла вона аж ніяк не з гуманістичних мотивів. Російський "Центр з вивчення проблем взаємодії бізнесу і влади" ще у 2011 році провів дослідження, в якому довів: боротьба з тютюном сьогодні "перетворилася на величезний ринок", за який конкурують міжнародні фармацевтичні корпорації і страхові компанії. "За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), на сьогоднішній день 1,3 млрд. населення нашої планети знаходиться в залежності від тютюну. Це потенційно гігантський ринок збуту для препаратів по боротьбі з курінням. Фармакологічні компанії пропонують кошти, спрямовані на лікування нікотинової залежності: пластирі, жувальні гумки, спреї для носа і аерозолі. Крім того, фармацевти просувають препарати-антидепресанти, які допомагають впоратися з психологічними проблемами (седативні засоби замінюють розслабляючий ефект від куріння). Для таких компаній популяризація теми боротьби з курінням - елемент маркетингової стратегії для завоювання ринку збуту", - пишуть автори дослідження.
І саме з цієї причини завданням "борців з тютюнопалінням" є не успішна боротьба (тобто різке скорочення числа курців), а перманентна. Тобто, по суті, створення видимості такої "боротьби" (адже ті, хто кинув палити раз і назавжди, випадають з числа потенційних клієнтів фармацевтів!). Така імітація бурхливої діяльності виразно видно на прикладі українських антитютюнових лобістів. Але про це трохи далі.
"Антитютюнове лобі" в українському парламенті
Однією з найбільших міжнародних організацій, які спеціалізуються на боротьбі з тютюнопалінням, є "Фонду Блумберга". Створений мером Нью-Йорка в 2006 році, сьогодні цей фонд щедро спонсорується фармацевтичними компаніями й активно роздає гранти на боротьбу з тютюнопалінням неурядовим організаціям по всьому світу. У тому числі - українським.
За інформацією ЗМІ, самі великі суми від "Фонду Блумберга" - мільйони доларів! - отримували ГО "ЦОП "Життя" та ГО "Центр демократії і верховенства права", які пов'язані між собою і які, по суті, монополізували "ринок" боротьби з курінням. У керівництві цих громадських організацій бачимо ту саму Ганну Гопко та інших не менш активних борців з курінням": Андрія Скіпальського (затятий противник законопроекту про безоплатну передачу контрабандних сигарет воїнам в АТО, Юлію Солоху (координатор проекту "Київ без тютюнового диму", також відома як "громадський контролер" продажу пива в кіосках.
Сама Ганна Гопко у 2008 році закінчила Блумбергский університет охорони здоров'я Джона Хопкінса (Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health), через який впроваджуються "Ініціативи Блумберга зі скорочення споживання тютюнових виробів". А на наступний рік після отримання диплома цього Університету Гопко заснувала ГО "ЦОП "Життя".
З перерахованими громадськими організаціями тісно співпрацюють народні депутати Юрій Мірошниченко, Леся Оробець, Павло Унгурян, Ігор Луценко, Ольга Богомолець, Олег Мусій, Оксана Корчинська та ряд інших. Їх імена можна побачити серед авторів "антитютюнових законопроектів" (див. графіком).
"Розумне теля двох маток ссе"
А ось тепер - про "успішність" їх роботи. За останні 5 років до парламенту було подано близько трьох десятків законопроектів, які стосуються боротьби з курінням. Але лише 2 з них перетворилися на закони (обидва - в 2011 році). Решта, за оцінками фахівців, відверто слабкі, а тому вони перманентно розглядаються, знімаються, змінюються, знову розглядаються і подовгу лежать у комітетах.
Але, незважаючи на відсутність результатів, гранти з Фонду Блумберга" як і раніше щедро виділяються тим же організаціям. Причому куди використовуються сотні тисяч і навіть мільйони доларів - проконтролювати неможливо. На відміну від розвинених країн, "грантоедство" в Україні не обкладається ніякими податками, а тому неподотчетно. До того ж організації, що отримують "золоті" гранти, не платять ні копійки в бюджет, тому що... вважаються неприбутковими. Зате борці з курінням і з пивом якось дуже стрімко декларують мільйонні банківські рахунки і сотні квадратних метрів своєї нерухомості.
А інший раз ті ж "антитабачники" не гребують попрацювати і на прямо протилежну сторону - на "табачників". Скажімо, один з постійних авторів "антитютюнових" законів, Юрій Мірошниченко, в 2013 році подав поправки до Податкового кодексу щодо введення мінімальних роздрібних цін на сигарети. Аргументував він цю ініціативу, звичайно ж, боротьбою за здоров'я нації, хоча фахівцям зрозуміло, що ця норма несе пряму вигоду виробникам дорогих сигарет.
У теж час весь 2016 рік антитютюнники займали сторону виробників дешевих сигарет і протестували проти введення мінімальних цін на тютюнові вироби (після прийнятого закону про держбюджет-2016). В цей раз вони стверджували, що норма несправедлива і прийнята в інтересах окремих гравців ринку. Хоча, здавалося б, вони повинні радіти, що мінімальна ціна на сигарети збільшиться з 10 до 15 гривень і курити стане в півтора рази дорожче. Загалом, як кажуть, "хто за дівчину платить, той її і танцює"...
Коли перемога гірше вічної боротьби
Одним словом, є підстави вважати, що боротьба з шкідливими звичками в Україні далеко не завжди носить виключно моральний і гуманний характер. Багато вважають, що це бізнес, який цілком може бути корумпованим.
Очевидно, прихильники такої точки зору є і серед колег "антитютюнових борців" по депутатському цеху. Тому що все менша кількість народних обранців втягуються в число антитютюнових депутатів-лобістів. Їм з кожним разом все складніше пояснювати бізнесу і електорату, навіщо треба знову змінювати картинки на пачці або кути сигаретній пачці, коли в країні банально не вистачає ліків тяжко хворим і літнім людям.
Та й самим "борцям", схоже, головне - боротися так, щоб випадково не перемогти. Адже тоді зникнуть всі ці невраховані доларові вливання, які на сьогодні складають істотну частину доходу цілого ряду зацікавлених осіб, які "в темі".
Тому більшості "антитютюнових" законопроектів навряд чи судилося перетворитися в закони. Але вони можуть стати предметом для розгляду антикорупційних органів у нашій країні, якщо ті дійсно будуть зацікавлені виявити і ліквідувати корупційні схеми і віддати по заслугах всім причетним до них.
