• USD 39.9
  • EUR 43.3
  • GBP 50.9
Спецпроєкти

А воювати кому? Навіщо влада перевела стрілки з мобілізації на консульські послуги

Ми бачимо тривіальну, але ефективну політтехнологію: перемикання уваги суспільства з правильної мети на хибну

Реклама на dsnews.ua

Після ухвалення закону про посилення мобілізації логічно було очікувати, що влада зробить своїм пріоритетом збільшення чисельності ЗСУ. Закон був офіційно опублікований 17 квітня, а набуде чинності 18 травня. І місяць між цими подіями — найкращий час для агітаційно-мотиваційної кампанії з метою полегшення роботи ТЦК.

Зараз з'явився додатковий аргумент: після піврічної затримки обидві палати Конгресу США нарешті затвердили понад $60 млрд допомоги для України, з яких понад $50 млрд — військова допомога. Здавалося б, влада обов'язково має цим скористатися, щоб сфокусувати громадську увагу на необхідності поповнення ЗСУ.

Це не просто важливо, а суперважливо, мегаважливо. Якщо наші війська цього року не покажуть успіхів на полі бою, то наступного року продовження американської та європейської військової допомоги опиниться під питанням. Тому від успіху мобілізації найближчими місяцями залежатимуть перспективи України на десятиліття вперед.

Проте, команда Володимира Зеленського вирішила переключити увагу суспільства на геть іншу тему — українських чоловіків за кордоном.

Хибна мета

Логіку влади чітко пояснив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Іноді дипломати висловлюються витіювато, але наш Кулеба не такий. З властивою йому прямотою він зізнався, що влада зробила своїм пріоритетом справедливість.

"Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна, — нагадав Кулеба 23 квітня. — Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, — то так це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно".

Реклама на dsnews.ua

Те, що зараз відбувається, це тривіальна, але ефективна політтехнологія: перемикання уваги суспільства з правильної мети на хибну. Замість мобілізації — справедливість. Причому така справедливість, яка аж ніяк не допомагає мобілізації.

Замість мотивації до захисту Батьківщини — мотивація до відмови від українського громадянства. Причому стимулюється швидка відмова прямо зараз.

Замість відсічі Україною російської агресії — покарання Україною українських чоловіків за кордоном. Причому, будь-яких чоловіків мобілізаційного віку, включаючи тих, хто виїхав до 24.02.2022.

На цю хибну мету перемикається увага не лише українського суспільства, а й західних медіа. Про зупинення Україною консульських послуг для своїх чоловіків мобілізаційного віку розповіли Reuters, Agence France-Presse та інші світові інформагенції.

І, звісно, цим скористалася кремлівська пропаганда. У соцмережах поширюються ролики про те, як "українські чоловіки штурмують консульство у Варшаві через рішення МЗС України припинити надання консульських послуг чоловікам".

Керована криза

Можна було б припустити, що ця ситуація виникла через те, що, як це зазвичай буває, автори ініціативи чогось не продумали. Або інший типовий варіант — стався ексцес виконавця.

Однак наразі, схоже, жодних помилок не було. Все йде так, як було задумано.

Все було запрограмовано під час підготовки законопроекту про посилення мобілізації. У редакції, прийнятій у першому читанні, йшлося про те, що консульські дії в іноземних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов'язаними або резервістами, здійснюються за наявності у зазначених осіб військово-облікових документів. Тобто пред'явив військовий квиток — отримуєш консульські послуги, немає військового квитка — повертайся до України та шукай його чи оформляй новий. Якщо хтось забув військовий квиток вдома, він, напевно, вже отримав його в листі або посилці від родичів. Тому переважна більшість українських чоловіків за кордоном проблем від нового закону не чекала. Як виявилося, дарма.

Перед другим читанням цю норму законопроекту було змінено. Замість наявності військового квитка тепер потрібне оновлення персональних даних. Процитуємо опублікований закон: "Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані у строки, визначені цим законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення".

Зовсім неймовірно, щоб норму змінили без відома Андрія Сибіги, який був тоді заступником керівника Офісу президента та відповідав за дипломатичний напрямок. Скоріше саме Сибіга і був автором цієї ідеї. Закон був прийнятий у другому читанні і в цілому 11 квітня, а вже наступного дня, 12 квітня, Сибіга змінив місце роботи: пересів у крісло першого заступника міністра закордонних справ. І невдовзі після того, як закон був опублікований, Сибіга, за твердженням zn.ua, направив керівникам зарубіжних дипломатичних представництв України листа, в якому доручив "з 23.04.2024 тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років" до отримання від МЗС додаткових роз'яснень щодо порядку застосування положень закону про посилення мобілізації.

Одночасно держпідприємство "Документ" оголосило про призупинення видачі готових документів у його закордонних підрозділах "через технічні причини". ДП "Документ" входить до сфери управління Державної міграційної служби, діяльність якої спрямовується та координується Кабміном через міністра внутрішніх (не закордонних!) справ. Тому якщо дві зовсім різні структури синхронно почали щемити українських чоловіків за кордоном — це, звісно, не випадковий збіг, а заздалегідь спланована спільна атака.

А найцікавіше — чому Банкова вирішила організувати це зараз. На сайті МЗС вже з'явилося офіційне роз'яснення, чому тимчасові обмеження введені до набуття чинності новим законом. "Тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності. Ми прагнемо уберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана", — стверджує МЗС.

Будь-хто, прочитавши це "пояснення", напевно, подумає, що з моменту набуття чинності законом консульські послуги чоловікам будуть заборонені. Однак у законі йдеться про інше. Записана там норма, вже процитована вище, стосується чоловіків, які "не оновили персональні дані у строки, визначені цим законом". Формулювання "у строки, визначені цим законом" означає "протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом". Тобто законні підстави для відмови у консульських послугах з'являться лише 17 липня. Проте, відмова вже діє — з 23 квітня.

Масштаби проблеми

Скількох людей це стосується? Грубо кажучи, близько 800 тисяч. Eurostat веде статистику українських громадян у 31 країні Європи (27 країн Євросоюзу плюс Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія). У лютому 2024 року у цих країнах проживало 4 млн 298 тис. українців. З них чоловіків у віці 18-34 років — 363 тис., 35-64 роки — 454 тис. На жаль, детальнішої розбивки за роками немає, але з наявних даних можна приблизно оцінити, що українських чоловіків у віці від 18 до 60 років (про них йдеться у законі) у цих країнах близько 742 тис. А є ще Велика Британія, США, Канада…

Перелік консульських послуг, якими ці чоловіки більше не зможуть скористатися:

  • Паспортні питання (видача нових документів та продовження терміну дії старих);
  • Нотаріальні питання (видача довіреностей, посвідчень заповітів, посвідчення копій документів тощо);
  • Консульський облік;
  • Громадянство (набуття та вихід із громадянства);
  • Візові питання;
  • Питання щодо дітей (реєстрація народження, громадянство, паспорт тощо);
  • Реєстрація актів цивільного стану;
  • Легалізація офіційних документів (переклад).

Якщо українські чоловіки за кордоном не зможуть скористатися цими послугами, то скільки з них під впливом цього стимулу запишуться до ЗСУ? Напевно, правильна відповідь буде 0 (нуль). А скільки оформлятимуть громадянство країни перебування? Тут рахунок може йти на тисячі чи десятки тисяч людей на місяць.

Логіка Банкової

Тож навіщо це Банковій? З погляду інтересів мобілізації цінність цієї кампанії є нульовою. Можливо, в Офісі президента побачили можливість попіаритись на "покаранні ухилянтів, що втекли за кордон"? Звідси слова Кулеби про "справедливість".

Карають ухилянтів не для того, щоб повернути їх до України, а для того, щоб ті, хто залишився в Україні, побачили, що влада дбає про справедливість. Як дбає? А як уміє — намагається максимально зіпсувати життя на Заході тим, хто туди втік.

Напевно, цей мотив Банкова має, але навряд чи він головний. Можна припустити інший мотив: треба на когось списувати всі минулі (і можливі майбутні) невдачі, у тому числі й ті, що викликані прорахунками влади у мобілізаційній політиці.

Раніше можна було звинувачувати у всіх невдачах американців, які не давали грошей. Але тепер, після довгоочікуваних добрих новин із Вашингтона, така риторика вже недоречна.

А українські чоловіки за кордоном ідеально підходять на роль об'єкту для тролінгу та буллінгу. Отже, якщо ви досі не знали, хто винен у наших невдачах, то тепер знаєте.

    Реклама на dsnews.ua