Премія миру Наві Піллей. Чи запровадить Трамп санкції проти Нобелівського комітету

Процитуємо заяву МЗС Ізраїлю дослівно: "Якби існувала нагорода за брехню, ненависть і криваві наклепи, Наві Піллей була б не просто претенденткою — вона була б головною фавориткою. Її роль у невпинній, політично вмотивованій демонізації Ізраїлю та поширенні брехні про геноцид говорить сама за себе. Присудження Нобелівської премії миру Піллей — не торжество справедливості. Це гротескне перетворення нагороди на інструмент легітимізації ненависті та упередженого ставлення до Ізраїлю. Тепер, коли Нобелівський комітет відзначив найбільшу брехню XXI століття, Йозеф Геббельс, безперечно, аплодує з пекла". Ізраїльська дипломатія відомо різкими заявами, коли хоче підкреслити своє негативне ставлення до подій чи країн, але це різко навіть для неї. 

Що заявляла нинішня лауреатка Нобелівської премії про Україну

Наванетхем ("Наві") Піллей, південноафриканська юристка, дуже відома у світі правозахисниця, протягом 2008-14 років була Верховною комісаркою ООН із прав людини, на цій посаді застала анексію Криму та війну на Донбасі. Тож варто нагадати, що вона казала і робила у той період. Комісарка у звіті за травень 2014 року наголошувала на "тривожному погіршенні ситуації з правами людини на сході країни, а також на серйозних проблемах, що виникають у Криму, особливо щодо кримських татар". Але хто ж ці проблеми спричинив — не вказувала, лише закликала "тих, хто має вплив на збройні групи, відповідальні за велику частину насильства на сході України" приборкати цих людей, "які, здається, мають намір розірвати країну на частини". Згадано у цьому документі і про захоплення Слов’янська терористами Гіркіна, хоч Піллей їх так не називає. Значна частина звіту присвячена порушенню прав людини в анексованому Криму. Є в ньому дивний момент: Піллей закликала всі політичні сили в Україні до деескалації під час передвиборчої кампанії 2014 року та зазначала, що кандидати в президенти "зазнають нападів".

Вже у липневому звіті верховна комісарка висловлювала стурбованість, що під час боїв на Донбасі "обидві сторони" використовують важке озброєння, і вони "повинні бути дуже обережними, щоб запобігти загибелі чи пораненню нових цивільних осіб". Доповідь також закликає український уряд "застосувати адекватні гарантії прав людини, включаючи уникнення репресій" на звільнених на той час територіях Донецької і Луганської областей. Є там згадка і про збитий 17 липня російськими терористами пасажирський літак рейсу МН-17. "Це порушення міжнародного права, і, враховуючи обставини, що склалися, може бути кваліфіковано як військовий злочин. Вкрай важливо, щоб було проведене швидке, ретельне, ефективне, незалежне та неупереджене розслідування цієї події", — зазначала Піллей.

В останньому її звіті на високій посаді в ООН вона засуджує дії військових угрупувань на Донбасі, які блокують виїзд звідти мирних жителів, і тут же бідкається, що Верховна Рада України схвалила закони, які "значно розширюють повноваження правоохоронних органів щодо безпекової операції уряду на сході", їй здається, що ці закони "суперечить міжнародним нормам і стандартам у сфері прав людини". Всі звіти про Україну, які робилися під керівництвом Піллей, відповідали лекалам ООН: говорити про порушення прав людини, але замовчувати про провину в цьому Росії. Єдине, де вона робила закиди у бік Москви, це коли доповідала по ситуації в Криму. Тож, у підсумку, для нашої країни Піллей на посаді верховної комісарки ООН з прав людини не зробила нічого ні хорошого, ні поганого. А от загалом для боротьби за права людини вони зробила чимало.

Чому присудження премії миру Піллей розлютило Ізраїль

Біографія лауреатки насичена подіями. Народилася вона у 1941 році у Дурбані (ПАР) у родині тамілів, вихідців з Індії. В роки її молодості в Південноафриканській республіці панувала політика апартеїду, тож Піллей, отримавши юридичну освіту, взялася захищати права борців проти расової сегрегації. Серед її клієнтів був і Нельсон Мандела. Після падіння апартеїду у 1995 році вона стала суддею Високого суду в ПАР, першою не білою жінкою на цій посаді. Того ж року долучилася до роботи Міжнародного трибуналу щодо злочинів у Руанді. У 1998 році суддівська колегія трибуналу, до якої входила Піллей, уперше в історії засудила за злочин геноциду Жана-Поля Акаєсу, мера руандійського міста Таба. З 1999-го до 2003 року вона головувала в трибуналі по Руанді, а в 2003 році перейшла до Міжнародного кримінального суду. Того самого, діяльність якого прагнуть заборонити Трамп та його адміністрація.

Після завершення роботи у Верховному комісаріаті з прав людини ООН Піллей у 2021 році очолила незалежну слідчу групу з розслідування порушення прав людини на палестинських територіях, минулого року ця група зробила висновок, що дії ізраїльського уряду та військових у Секторі Гази можна розцінювати як геноцид палестинського населення. Офіс прем’єра Ізраїлю звинуватив Нобелівський комітет у втраті "морального компасу", бо той присудив премію "фанатичці, яка побудувала кар’єру на винаході та поширенні кривавих наклепів проти єдиної єврейської держави". Нобелівський комітет мотивував своє рішення наступним чином: "Система міжнародного права перебуває під величезним тиском, а її інституції піддаються нападу. Ми бачимо зсув у бік політики сили за рахунок правових рамок і глобальної поваги до закону та справедливості. Щоразу, коли сила бере верх над правом, це підриває стабільність, довіру та мирне співіснування".

Отже, присудження цьогорічної премії миру саме Піллей вочевидь політизоване, це виклик намірам Трампа знищити Міжнародний кримінальний суд. Символічно, що про присудження нагороди жінка дізналася в Нюрнбергу — конференція, в якій вона брала участь, проходила у будівлі, де відбувався трибунал над нацистами. "Останнє, що я зробила, — це представила звіт щодо Гази, назвавши події там геноцидом", — сказала Піллей. І під сміх присутніх на конференції заявила, що може розділити нагороду з Трампом .

Минулого року головну відзнаку в світі дали венесуельській опозиціонерці Марії Коріні Мачадо, що неймовірно роздратувало главу Білого дому — він сподівався купити цю премію миротворчими шоу, влаштувавши піар на зупинці переважно прикордонних конфліктів. У переддень цьогорічного нагородження Трамп знову заявив, що мав би отримати премію та поскаржився на репутацію тих, хто її вручає. Мовляв, таким, як він — не дають. Ще б пак,Трамп не має жодного стосунку до правозахисної діяльності, а його миротворча діяльність з припинення війни в Україні принесла більше шкоди, аніж користі. Тому навряд чи він колись отримає Нобелівську премію, а от після присудження відзнаки Піллей може помститися Нобелівському комітету. Наприклад, застосувати проти його членів санкції, як учора застосував проти Міжнародного кримінального суду. Це рішення американської адміністрації відразу після присудження премії колишній судді цього суду Піллей навряд чи є простим збігом.