Суддівський перуку. Навіщо Коломойський зважився вступити в "Укроп"

У п'ятницю, 25 листопада, в Києві відбувся XI з'їзд партії "Укроп" ("Українське об'єднання патріотів"). Головною подією з'їзду стало обрання співвласника групи "Приват" Ігоря Коломойського головою комісії партійного контролю "Кропу". Перед цим Коломойський офіційно вступив у партію і став на партійний облік в одній з районних організацій міста Києва.

Про те, що "Укроп" – партійний проект Коломойського, було відомо з самого початку, тобто з червня минулого року, коли партія "Укроп" отримала свідоцтво про реєстрацію. Ця партія створювалася не з нуля, а шляхом купівлі ефемерною партії "Патріотичний альянс", зареєстрованої у вересні 2014 р. Таким чином "Укроп" отримав право брати участь у місцевих виборах в жовтні 2015 р.

Але Коломойський хоч і фінансував цей проект, однак аж до останнього часу формально дистанціювався від нього. І тільки зараз він вирішив обзавестися партквитком і зайняти в "Кропі" офіційний пост. Правда, сам він на з'їзді не був присутній, але, як заявив голова політради "Кропу", позафракційний народний депутат Тарас Батенко, для Коломойського "велика честь бути з командою "Кропу" і балотуватися на голови комісії партійного контролю".

На перший погляд, його посаду може здатися малоцікавою. Як пояснюють у партії, комісія партійного контролю ("партійний суд") – це постійний контрольно-ревізійний орган, який контролює і перевіряє дотримання вимог статуту, програмних документів, партійної дисципліни та етики членами партії, її статутними органами та керівництвом.

Однак зараз тактичне завдання Коломойського полягає насамперед у наведенні порядку в "Кропі" і відновлення партійної єдності. А для цього посаду голови партійного суду" підходить найкраще.

Партію лихоманить з жовтня минулого року, коли був заарештований лідер партії Геннадій Корбан за підозрою в кількох злочинах, у тому числі й у викраданні в серпні 2014 р. тодішнього голови Держземагентства "свободівця" Сергія Рудика (зараз Рудик – народний депутат від Черкащини, у квітні 2016 р. вступив у фракцію БПП). У січні на закритому засіданні політради Корбан був відсторонений від партійної посади. Сам Корбан заявив, що він не давав на це згоди. Вкрай негативно сприйняв внутрішньопартійний переворот і близький друг Корбана мер Дніпра Борис Філатов.

Тоді ж тимчасовим головою політради було затверджено керівник секретаріату "Кропу", депутат Київської облради Денис Борисенко. У травні головою політради було обрано Тарас Батенко, але конфлікти в партії не вщухли. Зокрема, посилилось протистояння між групою Корбана – Філатова та головою Волинської облради Ігорем Палицею. Філатов навіть почав погрожувати виходом з партії.

18 листопада, рівно за тиждень до партз'їзду, у Дніпрі відбулася партконференція, в якій взяв участь і Корбан – по скайпу з Ізраїлю, куди він поїхав у червні (після того, як був звільнений з-під домашнього арешту). "Якщо партія не очистить себе від безпринципних кар'єристів, якщо партія не відновить довіру – у нас з вами теж не буде майбутнього у цьому "Кропі". Але я вірю в нашу силу змінити ситуацію", – заявив колишній лідер "Кропу", який наразі очолює обласну парторганізацію.

Оскільки 25 листопада на з'їзді в Києві ніякого розколу не відбулося, це вже можна розцінювати як перший успіх Коломойського. "Наша партія з приходом Ігоря Коломойського дійсно посилилася, бо він і є справжній лідер цієї партії", – стверджує Палиця. Можна очікувати, що Коломойський спробує згладити внутрішньопартійні суперечності та уникнути загострення відносин з групою Корбана – Філатова. Йому абсолютно не потрібні демарші, здатні послабити його позиції в його цитаделі – Дніпрі.

Раз вже Коломойський взявся наводити порядок у "Кропі", це означає, що у нього є далекосяжні плани на цю партію. Довгий час співвласник "Привату" утримувався від безпосередньої участі в партійному будівництві. Будучи губернатором Дніпропетровщини, він не обзавівся власним політпроектом і на парламентських виборах восени 2014 р. "розкладав яйця в різні кошики", а також допоміг перемогти кількох мажоритарників.

Партію "Укроп" він створив вже після відставки з поста губернатора, в розрахунку на місцеві вибори. Крім сильних позицій у Дніпрі та на Волині, "Укроп" має фракції в облрадах ряду інших областей: Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській (членом "Кропу" є і перший заступник голови Київської облради Володимир Майбоженко), Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької.

При цьому партквитки "Кропу" носять вісім депутатів парламенту. Ще рік тому Коломойський підтверджував, що представники "Кропу" ведуть переговори про створення спільної фракції з партією "Свобода" (і не випадково Рудик пішов з "Свободи" в БПП). Якщо співвласник "Привату" поставить перед собою мету мати свою фракцію у Верховній Раді, швидше за все, у нього це вийде.

Це дозволить йому брати участь (хай не безпосередньо, а через лідера фракції) у будь-яких парламентських торгах. Політична трибуна може знадобитися Коломойському і в разі загострення загрози націоналізації "Приватбанку". Зараз ця загроза начебто минула, але хто знає, що буде через півроку або рік. Також і будь-які дострокові вибори Коломойський постарається не пропустити. У бутність губернатором він заробив всеукраїнський імідж спасителя Дніпропетровщини від путінського вторгнення. Схоже, Коломойський вирішив, що пора скористатися цим кілька розтрачений політичним капіталом.