Санкції спотикання. Як Усманов і Фрідман знову розсварили Європу
Франція і Словаччина заблокували продовження санкцій ЄС, вимагаючи виключення з підсанкційного переліку олігарха Алішера Усманова. Якщо не буде знайдено компроміс, обмеження не лякатимуть одразу кількох тисяч росіян, включно з Путіним і Лавровим
Учора у Буковелі відбувся перший саміт "Карпатської ініціативи", куди відмовився приїхати проросійський прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Що і не дивно: напередодні він заявив, що не дозволить втягнути його країну у війну через "якусь 5 статтю НАТО". Фіцо не згадував Росію, проте можна здогадатись, чому словацький прем’єр-міністр подав голос: останнім часом звучить багато заяв від країн східного флангу НАТО про можливі російські провокації, закликів до єдності членів Альянсу, тож не виключено, що Фіцо з Москви попросили зробити заяву, яка б продемонструвала слабкість західного блоку.
Також його висловлювання варто розглядати ще в одному в контексті — Братислава блокує продовження санкцій проти Росії, зокрема, персональних санкцій проти Путіна та найближчого оточення диктатора. Словаччина вимагає виключити зі списків двох олігархів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Шантаж словацької влади відбувається не вперше, але тепер і Франція захотіла, щоб зі списків вилучили Усманова. Після тривалих обговорень ситуація зайшла в глухий кут: Фіцо прагне виключення обох олігархів, Франція — одного, переважна ж більшість членів Євросоюзу наполягає на тому, що у такий спосіб буде створений небезпечний прецедент, коли зі спонсорів Кремля зніматимуть санкції під тиском окремих країн.
Хто і як раніше шантажував ЄС заради Усманова і Фрідмана
Почнемо з Фрідмана та його кейсу. Він та його ділові партери по "Альфа-груп" Петро Авен і Герман Хан потрапили у список підсанкційних 28 лютого 2022 року. На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони мешкали за межами РФ, тому вже у травні 2022-го оскаржили санкції проти себе, доводячи, що не входять до близького кола Путіна. Перші суди програли, але у квітні 2024 року неочікувано для багатьох Авен і Фрідман виграли суд ЄС — той зобов’язав Раду Євросоюзу виключити цих двох із санкційного режиму. У рішенні суду було хитре формулювання: ступінь наближеності до Путіна та його оточення не свідчить, що Авен і Фрідман підтримували або фінансували осіб, відповідальних за анексію Криму та "підрив територіальної цілісності України".
Але у переліку підсанкційних вони залишилися, адже у березні 2024 року дію санкцій Євросоюз продовжив: рішення суду стосувалося попередньої ухвали, а продовження санкцій було юридично іншим рішенням. Авен і Фрідман продовжили судитися з ЄС. Окремо Фрідман \судиться з Британією, куди його не пускають через перебування під санкціями, а з Люксембургу і Нідерландів намагається вибити компенсацію за заморожені там активи. Олігарх мешкає то в Ізраїлі, то в Москві.
Усманов, на відміну від Авена і Фрідмана, у лютому 2024 року програв у суді ЄС, тож у його випадку не існує навіть формальної зачіпки, щоб скасувати санкції. Чому ж санкції з Усманова зажадала зняти Франція? У Парижі пояснюють: це пов’язано з питаннями національної безпеки. ЗМІ розкопали: йдеться про обіцянку Усманова посприяти звільненню з азербайджанської тюрми громадян Франції. Точніше, бізнесмена Мартена Раяна, нещодавно засудженого до 10 років за шпигунство.
У Франції з Вірменією історично добрі відносини, через що Париж і Баку не дружать. Попри це окремі французи на свій страх і ризик приїздять до Азербайджану, де з ними часом трапляються неприємності. У 2024 році, наприклад, француз Тео Клер розмалював графіті потяги бакинського метро, за що отримав три роки тюрми. Тоді як його спільників — австралійця і новозеландця — лише оштрафували. У 2025 році нібито після особистого прохання Каї Каллас "художника" помилували.
А от випадок із Раяном — складніший. Бізнесмен прихав до Азербайджану у 2019 році, заснував компанію Merkorama, яка займалася широким спектром бізнесу — від ІТ-сфери і консультування французького бізнесу щодо роботи в Азербайджані до приватних уроків французької мови. Раян критикував Францію за політику щодо Баку, однак у грудні 2023 року його затримали за підозрою у шпіонажі. Спецслужби Азербайджану викрили змову між Раяном і двома розвідниками, які працювали в посольстві Франції. Останніх депортували, а бізнесмен опинився в тюрмі. Раян визнав, що спілкувався із земляками з посольства, проте заперечував факт шпіонажу. Попри це у липні 2026 року він отримав десятирічний термін ув’язнення. Батьки Раяна зверталися особисто до президента Еммануеля Макрона, аби той допоміг звільнити їхнього сина. Схоже, Усманов скористався ситуацією і запропонував свої послуги.
Протягом останніх днів між Парижем і Баку спостерігається обмін "люб’язностями": Міністерство Європи та іноземних справ Франції закликало своїх громадян не відвідувати Азербайджан, МЗС Азербайджану засудило заяви французької сторони. Тут одне з двох: або інформаційна ескалація завершиться розрядкою після звільнення Раяна, або ж у Парижі допускають відмову від шантажу блокуванням санкцій, а провину за неможливість звільнити свого громадянина перекладатимуть на Баку.
Як Євросоюз прогинався перед Орбаном і Фіцо
Станом на зараз маємо короткий термін продовження санкційного режиму та спробу домовитися. ЗМІ повідомляють, що кілька країн згодні поступитися (начебто Італія та Німеччина), проте має бути рішення всіх 27 членів ЄС. Варто нагадати, що такі випадки вже були: у березні минулого року проти санкцій щодо окремих осіб виступили Словаччина і тоді ще орбанівська Угорщина. Чотири особи — колишній керівник одного з найбільших виробників мінеральних добрив "Єврохім" Володимир Рашевський, сестра Усманова Гульбахор Ісмаїлова, бізнесмен В'ячеслав Моше Кантор, міністр спорту РФ Михайло Дегтярьов — з санкційних списків були виключені. А от Фрідман, сам Усманов, а також один із власників "Уралхіму" Дмитро Мазепін у списках залишилися — таким був компроміс з угорським урядом. Через півроку ті ж Словаччина та Угорщина шантажували ЄС блокуванням санкцій, якщо зі списку не приберуть ще шість олігархів — вже згаданих Фрідмана, Мазепіна, Усманова, Авена, а також Мусу Бажаєва і Альберта Авдоляна. Тоді цього зробити не вдалось, однак після зміни політики Будапешта виглядає на те, що росіяни заручилися підтримкою важковаговика — Франції.
Поки що дипломати погодилися на технічне продовження режиму на сім днів — до півночі 22 вересня. Якщо до цього часу рішення знайти не вдасться, тисячі підсанкційних росіян отримають доступ до своїх заморожених активів в Європі. А сама ідея санкцій буде дискредитована. Нагадаємо: головна дипломатка ЄС Кая Каллас обіцяла ухвалити восени найпотужніший санкційний пакет. Замість цього є ризик скасування заборон, накладених відразу після початку повномасштабного вторгнення на Путіна, інше вище керівництво держави-терористки та найбільших спонсорів війни.
Президент Володимир Зеленський розкритикував бажання зняти санкції з Усманова і Фрідмана, але з огляду на те, що країни ЄС зайшли у глухий кут, цілком імовірно, що принаймні з одного із названих персонажів санкції знімуть. Втім, Путін підписав указ про націоналізацію (читай — грабунок) російських активів компаній Nestle, Auchan та колишньої мережі Leroy Merlin. Дві останні — французькі. Можливо, крадіжка бізнесу справить на Париж витверезливий ефект.