• USD 38.2
  • EUR 41.3
  • GBP 48.2
Спецпроєкти

Київ між Москвою та Вашингтоном. Чому у січні можна чекати великої зради

Путіну вкрай потрібна ілюзія перемоги, яку можна буде продати росіянам і якою могла б хвалитись російська пропаганда на всіх континентах

На 10 січня готуються переговори з безпеки між офіційними особами США та Росії
На 10 січня готуються переговори з безпеки між офіційними особами США та Росії / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

На 10 січня готуються переговори щодо безпеки між офіційними особами США та Росії. Потім 12 січня має відбутися засідання Ради НАТО – Росія, а 13 січня – ширша зустріч за участю Росії, США та низки європейських країн. Про це повідомив офіційний представник адміністрації Джо Байдена 27 грудня.

Одне із головних питань на всіх цих переговорах буде Україна. У зв'язку з цим висловлюються побоювання, що США та НАТО збираються домовитися з Росією за нашою спиною та за рахунок наших інтересів. Однак набагато серйозніша інша загроза: що тиску Москви поступиться Київ.

Побачивши, що спроба шантажувати Джо Байдена провалилася, Володимир Путін захоче компенсувати це, давлячи на слабку ланку. І, судячи з тих "10 кроків", які Банкова передала Кремлю, Володимир Зеленський готується поступитися.

Кроки назустріч Путіну

Тиждень тому, спілкуючись із журналістами у Гуті на Прикарпатті, Зеленський вкотре акцентував, що він готовий до прямих переговорів із Путіним у будь-якому форматі. Він повідомив, що Україна навіть запропонувала "10 кроків", які можна виконати із залученням держав-учасниць нормандського формату та США. "Ми передали ці кроки і президенту Байдену, і російській стороні, і Франції, і Німеччині", — заявив Зеленський.

Про зміст цих "10 кроків" розповів російський "Комерсант" 24 грудня. З їхнього формулювання видно, що вони були передані Москві, Парижу, Берліну та Вашингтону ще до засідання ТКГ 8-9 грудня. Не переказуватимемо перші сім кроків, вони підготовчі. Наведемо три останні кроки за версією "Комерсанта":

  • Крок 8. Проведення зустрічі президента Російської Федерації та президента України.
  • Крок 9. Проведення саміту лідерів нормандського формату.
  • Крок 10. Погодження в рамках ТКГ наступних законів з подальшим внесенням їх до Верховної Ради України: про особливості місцевого самоврядування ОРДЛО з імплементованою до нього "формулою Штайнмаєра"; про амністію; про децентралізацію (з урахуванням особливостей ОРДЛО); про спеціальну (вільну) економічну зону; про особливості проведення місцевих виборів до ОРДЛО".
Реклама на dsnews.ua

Того ж дня, 24 грудня, "Фокус" опублікував велике інтерв'ю із керівником Офісу Зеленського Андрієм Єрмаком. Останній розповів про своє інтенсивне спілкування із заступником керівника адміністрації Путіна Дмитром Козаком. "Ми спілкувалися тиждень тому і знову плануємо контактувати цього тижня", — повідомив Єрмак. Він підтвердив бажання Зеленського зустрітися з Путіним на відкритті Зимової Олімпіади в Пекіні 4 лютого: "Президент багато разів казав, що готовий до такої зустрічі. Коли і де вона відбудеться, питання поки що відкрите".

Також він підтвердив готовність Зеленського виконати своє зобов'язання, під яким він підписався на саміті нормандської четвірки в Парижі 9 грудня 2019 р., — імплементувати горезвісну "формулу Штайнмаєра". "Щодо "формули Штайнмаєра", вона була дійсно узгоджена в рамках Паризького саміту, і я не бачу в ній нічого поганого", — заявив Єрмак. Він підкреслив, що "починати треба з виконання домовленостей, які вже досягнуті лідерами чотирьох держав. Саме в цьому складаються останні пропозиції України".

Кремлівський шантаж

Проте Кремлю цих поступок від Банкової вже мало. Він хоче набагато більшого. 26 грудня прессекретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив в інтерв'ю пропагандистському каналу "Росія-1", що Путін не має наміру обговорювати із Зеленським війну на Донбасі, але готовий говорити про двосторонні відносини. "Ви знаєте, що Зеленський хоче поговорити з Путіним як із стороною конфлікту. Питання врегулювання — питання не до Путіна", — заявив він. І це не просто відмова говорити про ОРДЛО. Це вимога до Києва провести прямі переговори з маріонетками Кремля у Донецьку та Луганську. Мовляв, інакше миру не буде.

Також підступна і згода Путіна поговорити із Зеленським про двосторонні відносини. В останні тижні Путін кидався ультиматумами США та НАТО юридично відмовитись від розширення НАТО на схід. І особиста зустріч із Зеленським йому потрібна насамперед для того, щоб домогтися від України відмови від наміру вступити до НАТО.

Щоб оцінити, наскільки для Путіна це важливо, достатньо подивитися на масштаб зусиль, що їх Кремль зробив для обґрунтування свого шантажу. Він створив одночасно дві кризи.

По-перше, він загрожує повномасштабним вторгненням в Україну та підкріплює цю загрозу розгортанням військ. За даними секретаря РНБО Олексія Данілова, 122 тис. російських військових знаходяться на відстані до 200 км та 143 тис. — на відстані до 400 км від нашого кордону.

По-друге, Путін зробив максимум зусиль для якнайшвидшого завершення будівництва "Північного потоку-2" і організував фактично газову блокаду Європи, щоб змусити німців негайно ввести в дію цей газопровід. Тиждень тому вартість газу на європейському ринку вперше в історії перевищила $2000 за тисячу кубометрів.

Як відповів Байден

22 грудня стало відомо, що американські танкери зі зрідженим газом, що рухалися до Азії, стали змінювати напрямок на Європу. 27 грудня агентство Bloomberg повідомило, що в європейському напрямку йдуть уже 20 танкерів із газом із США і ще 14 танкерів готові взяти той же курс. У результаті ціна січневого ф'ючерсу на хабі TTF у Нідерландах знизилася майже вдвічі — до $1064 за тис. куб. м.

Із запуском "Північного потоку-2" теж стався конфуз. Ще в середині грудня німці вирішили відкласти сертифікацію "Північного потоку-2" на другу половину 2022 р. Що ще гірше для Кремля, в Європі вже навіть пересічні громадяни, зіткнувшись із газовою кризою, усвідомили, що Кремль використовує газопровід як політичну зброю. Тому тема газової незалежності Європи від Росії стала популярною, як ніколи раніше, і це вже враховують найбільші політичні сили у тій самій Німеччині.

Тепер Кремль спробує домогтися від США, НАТО та європейських країн серйозних поступок на переговорах 10-13 січня. Але шанси на це також сумнівні.

Про свої надії Путін розповів на пресконференції 23 грудня: "Без усяких хитрощів ми просто прямо поставили питання, що ніякого руху НАТО на схід далі не повинно бути. М'яч на їхньому боці. Вони повинні нам щось відповісти. У цьому зв'язку хотів би підкреслити, що в цілому ми бачимо поки позитивну реакцію. Американські партнери нам говорять про те, що вони готові до початку цієї дискусії, цих переговорів на самому початку року в Женеві. Представники з обох боків призначені. Сподіваюсь, що розвиток ситуації піде саме по цьому шляху".

Вашингтон відреагував оперативно. У той же день на сайті Держдепартаменту США з'явилася стенограма закритого брифінгу, проведеного високопосадовцем Адміністрації США. Представник Байдена повідомив, про що Байден попередив Путіна, якщо Росія глибше вторгнеться в Україну. Якщо Росія здійснить це, "ми і наші союзники готові забезпечити для неї серйозні негативні наслідки, які завдадуть шкоди економіці Росії і призведуть саме до того, чого, за її словами, вона не хоче: до збільшення, а не зменшення потенціалу НАТО; до наближення НАТО до Росії, а не віддалення".

За його словами, Байден про це попередив Путіна у відеобесіді 7 грудня. "Але ми також цілком дали зрозуміти, що є й інший шлях, якщо Росія обере його. США готові приступити до дипломатії вже на початку січня кількома каналами: на двосторонній основі, через діалог про стратегічну стабільність, який ми ведемо з Росією, і на багатосторонній основі, через Раду НАТО — Росія та ОБСЄ".

Представник Байдена чітко дав зрозуміти, що на цих переговорах вимоги Путіна не будуть виконані, а НАТО не зв'яже себе зобов'язанням не розширюватися на схід. Також він повідомив про заходи, які вживатимуть США "одразу після вторгнення" Росії в Україну: "У цій ситуації наші дії не обмежуватимуться лише економічними заходами. Ми заявили, що посилимо підтримку здатності України захищати свою власну територію".

Надія Кремля

Звичайно, це не дає жодної гарантії, що Путін відмовиться від повномасштабного вторгнення. Але припустимо, що він таки злякається. Оцінить всі ті заходи, про які його попередив Вашингтон, і побоїться виконати свою загрозу.

У такому разі йому вкрай потрібна буде ілюзія перемоги, яку можна буде продати росіянам і якою могла б хвалитись російська пропаганда на всіх континентах. Справді, Путін зробив багато зусиль, так би мовити, поставив на вуха всю планету: "Північний потік-2", газова криза в Європі, 122-тисячне військо навколо України, що готове до вторгнення, ультиматуми США та НАТО — і все це тільки для того, щоб Байден ввічливо послав його в непристойному напрямку?

Якщо США, НАТО та Європа не піддадуться на кремлівський шантаж, погляд Путіна неминуче зупиниться на Зеленському. Два роки тому або навіть рік тому Москву цілком влаштували б ті "10 кроків", які запропонував Київ кілька тижнів тому. Але зараз для Кремля це надто дрібно, і він домагатиметься значно більших поступок, щоб виправдати ті колосальні зусилля, які він витратив.

Звичайно, хотілося б сподіватись на твердість Зеленського. Але ми бачимо два сумні факти. По-перше, категоричне небажання його працювати на внутрішню єдність України перед зовнішньою загрозою. Для нього зараз важливіше вести війни проти своїх політичних опонентів. По-друге, він наполягає на переговорах з Путіним без посередників. Ексгенпрокурор Юрій Луценко вже висловив припущення, що це бажання Зеленського пояснюється наявністю у Путіна компромату : "Якщо людина хоче зупинити витік такого компромату, то людина йде на зустріч віч-на-віч".

Тому велика зрада у січні дуже ймовірна. Не від Байдена.

    Реклама на dsnews.ua