"Слуги" без голови партії, злісний хуліган Лерос та мігранти біля кордону. Головні події країни 8–14 листопада
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"
Корнієнко склав із себе повноваження глави "Слуги народу"
8 листопада голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив про складання повноважень, щоб зосередитись на роботі у Верховній Раді.
За його словами, після обрання першим віцеспікером Верховної Ради нова посада вимагає від нього роботи "в режимі 24/7" і того ж вимагає посада голови партії. Колишній голова партії хотів би сконцентруватись на роботі над продовженням реформи парламенту. При цьому Корнієнко заявив, що залишається в "Слузі народу" і братиме активну участь у житті партії. Нового лідера партія обере на з'їзді у листопаді. Серед можливих кандидатур у партії називають "слугу" Олену Шуляк та її колегу Юлію Гришину. "Я сподіваюся, що це буде жінка. Олена Шуляк також у цьому шорт-листі, і вона серед тих, кого б я, можливо, пропонував би. Але шорт-лист перетвориться на реальну пропозицію вже після з'їзду", – констатував Корнієнко.
Сформовано склад ключового органу судової реформи
9 листопада було сформовано склад Етичної ради, ключового органу судової реформи, яка перевірятиме доброчесність членів та кандидатів до Вищої ради правосуддя. До нього увійшли українські судді та юристи із західних країн.
Членами Етичної ради стали:
– Лев Кишакевич, суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді;
– Юрій Трясун, суддя Київського апеляційного суду;
– Володимир Сіверін, суддя у відставці Східного апеляційного суду;
– Роберт Корді, суддя у відставці Верховного суду штату Массачусетс;
– сер Ентоні Хупер, суддя у відставці Апеляційного суду Англії та Уельсу;
– Лавлі Перлінг, ексгенпрокурор Естонії.
Протягом шести місяців Етична рада має одноразово перевірити на доброчесність та відповідність професійній етиці членів Вищої ради правосуддя (крім голови Верховного Суду, що входить до ВСП за посадою), які були призначені до набрання чинності законом про перезапуск ВСП.
Зеленський оголосив старт "Великого будівництва" на "Укрзалізниці"
9 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що новим напрямком "Великого будівництва" стане оновлення залізниці, модернізація рухомого складу та залізничних колій. За його словами, державі вдалося повернути контроль над "Укрзалізницею" лише влітку 2021 р. після втручання РНБО, і завдяки цьому вперше за 12 місяців УЗ вийшла на прибутковість, отримавши цього року 2 млрд грн.
У свою чергу, міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що до 2024 р. планується електрифікувати щонайменше 500 км залізниць та розширити мережу швидкісного міжрегіонального сполучення Інтерсіті+ до більш ніж 10 областей. Також для УЗ найближчими роками заплановано побудувати 500 нових спальних вагонів та капітально відремонтувати 150 вагонів, закупити 20 дизельних поїздів, 80 сучасних електричок, 60 модернізованих поїздів, 10 нових поїздів для Інтерсіті+.
Президент пригрозив олігархам "кінцем терпіння"
10 листопада глава держави Зеленський у своєму відеозверненні закликав олігархів "не випробовувати ангельського терпіння держави", поширюючи інформацію про енергокризу в Україні.
"Щороку восени та взимку деякі олігархічні структури розпочинають гру під назвою "штучний дефіцит". Суть проста — розганяються новини про нестачу вугілля, газу і попит зростає, ціна збільшується, платимо — ми з вами. Я впевнений, що цього року цю гру краще не починати. Бо, крім вашого "штучного дефіциту", цілком реальний наш дефіцит — дефіцит терпіння. А коли у держави уривається ангельський терпець, у когось починається пекельний період", — йдеться у відеозверненні.
Зеленський визнав наявність енергетичної кризи в Україні, але вважає, що "в Україні ситуація краща порівняно з іншими країнами", а ціна на тепло для громадян залишилася на рівні 2020 р.
Рада безпеки обговорила ситуацію на білорусько-українському кордоні
10 листопада на засіданні Ради національної безпеки та оборони обговорили міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні.
Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що у зв'язку із ситуацією на кордоні Польщі та Білорусі пройшли зустрічі з українськими розвідниками та силовиками і відповідні відомства отримали вказівки, які будуть оформлені в нормативно-правові документи.
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський запевнив: Україна готується до такого сценарію, як на кордоні Польщі та Білорусі. Керівництво держави вирішило посилити присутність Держприкордонслужби на кордоні та визначило ділянки, де можливе масове скупчення мігрантів. За словами міністра, кордон укріплять силами Нацгвардії та Нацполіції, а в прикордонних областях задіють підрозділи тероборони.
Біженців із Білорусі запропонували відправити в Україну
10 листопада речник фракції Соціал-демократичної партії Німеччини з питань зовнішньої політики Нільс Шмід запропонував розмістити в Україні мігрантів, які застрягли на кордоні між Польщею та Білоруссю.
Шмід обурився тим, що польська влада позбавляє біженців можливості подати заявку на притулок до ЄС, витісняючи їх назад до Білорусі. На його думку, замість того щоб відмовлятися від біженців з Іраку, Сирії, Афганістану та інших країн, слід дозволити їм в'їзд, а потім доставити в країну за межами ЄС на період, поки вони проходять процедуру отримання притулку в Євросоюзі. Місцем для тимчасового розміщення мігрантів, наголосив Шмід, могла б стати Україна.
У відповідь на пропозицію, що прозвучала, секретар РНБО Олексій Данілов, запропонував німцям розмістити мігрантів з Білорусі у себе вдома. "У нас є пропозиція до соціал-демократів взяти до себе додому по 2, по 3, по 5, скажімо, мігрантів. Якщо у них там є місце у Бундестазі, в кабінетах, нехай вони беруть їх до себе і нехай вони там перебувають. З якого переляку ми їх повинні брати до себе, якщо німці про них повинні дбати? — заявив секретар Ради безпеки.
Ткаченко йде у відставку
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко подав у відставку і назвав однією з її причин відокремлення Держкіно від Мінкульту. "Забрати Держкіно у Міністерства культури та інформполітики й передати його в управління Кабміну нелогічно. Це як забрати у компанії транспортний відділ і передати його в управління раді директорів. Такі стиль і підходи до управління процесами мене дивують – не мій концепт та цінності", — написав Ткаченка.
Крім того, міністр поскаржився на непослідовність Кабміну щодо ініціатив у сфері культури. Так, навесні уряд з ініціативи Ткаченка вирішив створити Держслужбу та Держінспекцію з охорони культурної спадщини, але за кілька місяців Мінкульт отримав листа від прем'єра про відкликання подання на створення цих інститутів. У результаті міністр подякував президенту Зеленському і заявив, що робота в уряді через бюрократію та некомандну роботу не така ефективна, як робота в індустріях, куди він, очевидно, повернеться після виходу з уряду.
Терехов став мером Харкова
11 листопада Харківська міська територіальна виборча комісія ухвалила рішення про реєстрацію міським головою Ігоря Терехова, який на позачергових виборах мера 31 жовтня набрав 50,66% голосів.
Перед голосуванням голова виборчкому Олена Матвієнко повідомила, що Терехов подав необхідні для реєстрації документи (зокрема, заяву про реєстрацію міським головою, заяву про припинення дії представницького мандату, а також рішення про припинення повноважень секретаря Харківської міськради). Комісія також одноголосно припинила повноваження Терехова як депутата міської ради й ухвалила рішення про реєстрацію новим депутатом від "Блоку Кернеса — Успішний Харків!" Олексія Топчія.
Росія продовжує підготовку до наступу на Україну
11 листопада заступник глави Офісу президента з питань нацбезпеки та оборони Роман Машовець заявив, що Росія практично реалізувала свої наміри щодо стратегічного оточення України, зокрема з території Білорусі, і продовжує підготовку наступальних дій на Україну.
За словами чиновника, у другій половині 2021 р. російські війська провели комплекс великомасштабних командно-штабних навчань неподалік кордону з Україною, але після завершення навчань техніка частин і підрозділів, що брали участь у них, залишаються в європейській частині Росії, приблизно в 250 км від держкордону України. На свої постійні бази повернувся лише особовий склад.
"Це дозволяє російській владі в дуже короткі терміни передислокувати особовий склад та сформувати бойові ударні групи, які готові до наступальних дій на територію України", — пояснив Машовець.
Леросу оголосили підозру за неповагу до Зеленського
11 листопада Державне бюро розслідувань оголосило підозру у хуліганстві позафранкційному народному депутату Гео Леросу за непристойний жест у стінах парламенту. Слідчі ДБР у рамках розслідування кримінального провадження встановили, що 4 листопада 2021 р. народний обранець, виступаючи з парламентської трибуни, нібито "образливо висловився щодо вищих посадових осіб держави" (очевидно, мається на увазі президент Зеленський, якому Лерос і показав непристойний жест під час свого виступу з трибуни).
Лерос підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (ч. 1 ст. 296 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до 4 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років.
