Позов в Гаазі. Чому Україна звинувачує Росію лише в расизмі і фінансуванні тероризму

У понеділок, 6 березня, Міжнародний суд ООН в Гаазі (International Court of Justice) почав слухання за позовом, поданим українською стороною 16 січня. Відповідач — Російська Федерація, яку Київ звинувачує в порушенні двох міжнародних документів: міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Слухання у Міжнародному суді (не плутати з Міжнародним кримінальним судом, який також знаходиться в Гаазі) триватимуть чотири дні — до 203-річчя Тараса Шевченка, тобто до 9 березня. Українські дипломати вже прибули до Нідерландів. У понеділок і середу суд заслухає доводи українців, а у вівторок і четвер — росіян.

Це, скажімо, перший етап, на якому, за словами заступника голови МЗС з питань європейської інтеграції Олени Зеркаль, українська сторона буде переконувати суд у тому, що той повинен прийняти рішення про застосування тимчасових заходів і що із-за дуже великої напруги в Україні без цих заходів ситуація може погіршитися. Але треба бути готовими, суд, швидше за все, змінить пропозицію Києва, зробить його більш "м'яким", оскільки намагається врахувати позиції обох сторін. Потім вже починається безпосередньо розгляд справи.

У чому ж конкретно Україна звинувачує Росію. А в тому, що ще з 2004 р. "дружня" Російська Федерація починає все активніше тиснути і залякувати Київ, а через 10 років це переросло у фазу прямої агресії. І в тексті позову, опубликованнпром Міжнародним судом, наведено докладний перелік з поділом на порушення з обох конвенцій.

Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму

В цілому Росія, згідно з позовом, порушила щонайменше шість статей документа — 8-12 і 18. Україна, зокрема, зазначає, що РФ через органи влади, чиновників, а також інших осіб і організацій надавала ДНР, ЛНР і "харківським партизанам" матеріальну допомогу у вигляді грошей, зброї, підготовки кадрів. Також Кремль не робив заходи, необхідні для виявлення, заморожування і вилучення цих засобів; не ініціював судові процеси і не видавав Україні терористів і, природно, не допомагав Києву з розслідуванням справ, пов'язаних з фінансуванням тероризму.

Відповідно, РФ називають відповідальною за різні теракти, а саме: крах малайзійського "Боїнга" рейсу MH17 в небі на Донбасі 17 липня 2014 року; обстріл цивільного населення в Волновасі, Маріуполі та Краматорську; серію вибухів на Харківщині. І Росія, за позовом Києва, має повністю відшкодувати заподіяну шкоду. Сума поки не визначена.

Український уряд очікує, що суд зобов'яже росіян припинити підтримку сепаратистів, вивезти з Донецької та Луганської областей зброю, забезпечити контроль над кордоном, щоб не пускати в Україну нових "добровольців", а також заморозити рахунки бойовиків та їхніх лідерів.

З одного боку, прямого звинувачення РФ в участі в бойових діях не видно, щоб не злякати" суд ООН. Але це не все. Україна наполягає на порушення кримінальних справ проти міністра оборони РФ Сергія Шойгу, депутатів Держдуми Володимира Жириновського, Сергія Миронова і Геннадія Зюганова за фінансування тероризму.

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

В цій частині позову, безумовно, йдеться про порушення прав людей у Криму, а саме кримських татар і українців. Зокрема, "влади" дискримінують і переслідують представників корінного народу і етнічних українців, відносячи їх до категорії ворогів окупаційного режиму. Так і незаконний референдум проводився на півострові в "атмосфері насильства і залякування" без спроби пошуку компромісу для захисту "неросійських" груп населення.

Зараз же в Криму проводяться репресії проти кримських татар і їх лідерів, які включають в себе арешти, обшуки, позбавлення права на культурне і політичне самовираження. Корінним жителям півострова заборонили відзначати їх свята, і нікого з окупантів не турбують зникнення і вбивства кримських татар. При цьому "влади" закривають рот кримськотатарською і українським ЗМІ, всіляко перешкоджають навчанню рідною мовою кримських татар і українців. У зв'язку з цим Україна просить суд зобов'язати РФ припинити вищеперелічені порушення міжнародного законодавства. Природно, з компенсацією завданої шкоди.

Як заявив глава МЗС Павло Клімкін, фактаж, поданий у рамках позову, буде постійно доповнюватися. Наприклад, точно хочуть долучити до справи порушення прав людини в Авдіївці.

Звичайно, в позові Україна не проси тсуд визнати РФ винною в скоєнні військових злочинів, вторгнення або анексії. Зазначені конвенції передбачають розгляд іншого роду, яке є частиною загального масиву судових процесів в міжнародних судах. Та їх розгляд затягнеться на роки: Він і його підлеглі вважають, що це два-три роки, а міністр юстиції Павло Петренко говорить про п'яти–семи роках. За цей час, безумовно, багато що може змінитися.

І судді можуть не прийняти бік України. Як це було з позовом Грузії, поданим ще в 2008 р. і також за звинуваченням у порушенні конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Тбілісі підкреслював, що Росія з 1990 р. безпосередньо і через "своїх" в Абхазії і Цхінвальському районі проводила дискримінацію грузинів. А 1 квітня 2011 р. 10 суддів проти шести постановили, що суд не має права розглядати цю заяву через порушення ст. 22 вищезгаданої конвенції,а саме: сторони не проводили переговори щодо розв'язання цього спору.

Це актуально, оскільки прямих переговорів про передачу Криму Україні не було, як і про деокупації ОРДЛО. У першому випадку Москва киває на "референдум", а в другому — взагалі нібито не є стороною конфлікту.

По-друге, потрібно пам'ятати, що для Росії на сьогоднішній день рішення міжнародних судів мало що значать. Так, наприклад, з грудня 2015 р. Конституція РФ стоїть вище постанов міждержавних органів щодо захисту прав і свобод людини і насамперед Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Тобто якщо Москві не подобається рішення ЄСПЛ, то вона його виконувати не буде. Як це було зі справою "ЮКОСА", коли 19 січня 2017 р. Росія відмовилася виконувати рішення по ньому.

І до всього іншого, 16 листопада 2016 р. Москва після 16 років роздумів відмовилася ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Двома днями раніше МКС визнав наявність збройного конфлікту між Росією і Україною, а також окреслив численні злочини, вчинені в Криму і на Донбасі. Але так як РФ не ратифікувала Римський статут, то МУС на росіян подати вже не вийде.

Отже, українцям треба бути готовими, що навіть у разі перемоги в суді Росія відмовиться виконувати постанову суду ООН. Хоча, безумовно, таке масштабне тиск на Москву буде вкрай корисно, оскільки є сильним аргументів на користь збереження санкцій проти Кремля.