• USD 27.6
  • EUR 33.4
  • GBP 38.8
Спецпроєкти

УЄФА — все. Як Суперліга безповоротно змінить європейський футбол

Про це говорили давно і говорили б ще довго, але Covid-19 змусив поспішати. Найбагатші футбольні клуби Європи створили Суперлігу без участі УЄФА

Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Дюжина футбольних клубів з трьох країн Європи випустили спільну заяву про створення принципово нового турніру — Суперліги. Список «розкольників» такий: англійські «Манчестер Юнайтед», «Манчестер Сіті», «Ліверпуль», «Арсенал», «Челсі» і «Тоттенхем»; італійські «Мілан», «Ювентус» та «Інтер»; іспанські «Реал», «Барселона» й «Атлетіко». Всі вони стануть засновниками не тільки нового турніру, але і абсолютно нової парадигми в європейському футболі, який більше не буде таким, як раніше. Та й давно перестав бути таким, по суті.

Чому зараз?

Чому рішення було прийняте саме зараз? Відповідь до жаху проста — гроші. Вони почали стрімко вичерпуватися в клубних бюджетах європейських грандів в умовах пандемії Covid-19 і відсутності можливості заробляти на квитках і багатьох інших джерелах доходів. А оскільки найбагатшим клубам і раніше не дуже хотілося ділитися прибутком з «бідняками», рішення про створення Суперліги — закритого клубу для обраних, де всі спільні гроші будуть у надійних руках, — приймалося вже в турборежимі. Запуск проекту планується вже в серпні нинішнього сезону, якщо в організаторів не виникне непереборних проблем.

Проблеми натхненникам створення Суперліги обіцяє УЄФА — організація, яка в останні десятиліття завідувала елітним футболом в Старому світі, і якій, звичайно ж, не хочеться втрачати жирний шматок пирога. Його прямо зараз виривають з рота європейських футбольних чиновників. При цьому слова, які використовують представники Європейського футбольного союзу, вражають тих, хто хоча б трішечки в темі. В офіційній заяві УЄФА щодо створення Суперліги йдеться про неприпустимість цього проекту, його «цинізм» і зацікавленість «вузького кола клубів і їхніх власників». Але хіба не цинічними були останні зміни в форматі проведення Ліги чемпіонів під егідою УЄФА, коли багатим було дозволено більше, а біднякам доводилося задовольнятися крихтами призових, за які вони билися не тільки з рівними собі, але і з суперниками, фінансові можливості яких були значно більшими? Сама назва Ліга чемпіонів була цинічною, з огляду на те, що турнір зводив не тільки реальних чемпіонів, а по й ще додатково по три-чотири клуби з заможних країн, відбираючи квоти у бідняків.

Хіба не цинічним було правило фінансового фейр-плей, об яке перманентно витирали ноги топ-клуби Європи на чолі з «Манчестер Сіті» і ПСЖ, що порушували правила чесної гри і так і не отримали за це якогось гідного покарання? Усією своєю поведінкою УЄФА давала зрозуміти континентальному футболу — гроші тут важливіші за все іншого. І що вже зараз махати кулаками після появи фінансового монстра, впоратися з яким тепер не під силу?

Європейські політики заступилися за УЄФА

Звичайно, в УЄФА вживатимуть всіх заходів — від дискваліфікації для клубів і гравців до фінансових санкцій та багатомільйонних судових позовів проти розкольників. Але ж і по той бік барикад зібралися аж ніяк не першокласники. У футбольних європейських товстосумів величезний досвід судових тяжб, і показовим в цьому плані є новина про те, що керівництво Суперліги в особі 12 засновників вже зіграло на випередження і саме подало позови до УЄФА і ФІФА на випадок спроби цих організацій зірвати запуск проекту. У тексті заяви прописані і ризики. Повідомляється, що організатори вже отримали грант в розмірі 4 млрд євро на проведення змагань, і хто тепер ризикує втратити в цій війні більше — велике питання.

Реклама на dsnews.ua

Примітно, що УЄФА намагається підключити до війни проти Суперліги не тільки спортивні, а й політичні інстанції. І тут цікавих моментів і питань ще більше. На захист позиції Європейського футбольного союзу вже виступили президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, заступник голови Європейської комісії Маргарітіс Схінас і ряд інших чиновників. Всі вони в один голос твердять про «удар по європейським футбольним цінностям», негативні наслідки для внутрішніх європейських чемпіонатів та іншу шкоду від створення нового турніру. Але чи лише спортивними інтересами керуються в своїх полум'яних спічах політики?

Підозрюємо, що ні. І головною причиною для підозр є походження основного джерела фінансування Суперліги — США в особі фінансового холдингу JP Morgan Chase. Він готовий зі старту виділити на організацію змагань понад 6 млрд євро, а кожному клубу-відступнику — в якості підйомних по 350 млн євро. При цьому в самому JP Morgan не заперечують і свого інтересу, адже вже за підсумками першого сезону Суперліги очікується дохід понад 10 млрд євро, і саме той факт, що американці отримають монополію на заробіток на європейському футболі вищого рівня, схоже, і турбує континентальних політиків. Адже раніше грошики від топ-баталій футбольних грандів Старого світу залишалися в основному в кишенях місцевих ділків. Тепер же в розмірену європейську реальність увірвалися з революцією хлопці зі США, і місцеві занервували.

При цьому, як і у випадку з УЄФА, цинізм європейських політиків в даній ситуації також вражає. Макрон, Джонсон і інші мовчали довгі роки, коли в більшості провідних футбольних клубів Європи правила почали диктувати інвестори з-за океану, а також з країн Близького Сходу. Де було їхнє занепокоєння щодо європейської спортивної ідентичності? І якщо більшістю клубів англійської Прем'єр-ліги вже зараз володіють американці і арабські шейхи, чому Борис Джонсон і його колеги дивуються з того, що компанії з США хочуть зробити з європейським спортом те, що зазвичай роблять з ним по той бік океану?

Власнику «Манчестер Юнайтед» американцеві Джоелю Глейзеру глибоко байдуже, що його команда не приїде наступної осені в Київ або Прагу грати матч Ліги чемпіонів. Йому потрібні доходи від спорту. І з ним повністю солідарні власник «Ліверпуля» американець Джон Генрі і власник «Арсеналу» американець Стен Кренке. До слова, в останнього є близько десятка різних спортивних клубів по всьому світу, і їхня основна мета — дохід, дохід і ще раз дохід. Так це працює в США. І так тепер це буде працювати в європейському футболі топ-рівня. Що б не говорили політики і чиновники.

... Наступного дня після оголошення про створення Суперліги акції італійського «Ювентуса» злетіли в ціні на 11%. Нічого особистого, просто бізнес.

Хто допоможе маленьким?

Ніхто не сперечається з тим, що Суперліга — це найпотужніший удар по маленьких клубах і в цілому подія, яка остаточно розділить улюблений мільйонами вид спорту на дві частини. Фраза на банері уболівальників «Футбол створений бідняками, а вкрадений багатіями» стає як ніколи актуальною.

Але шоком ця подія стала, схоже, лише для тих, хто заробляв на цьому раніше, а також для політиків, яким останнім часом все одно, які пафосні промови вимовляти — про цілісність європейського футболу або про захист суверенітету окремих європейських держав.

Грошам було дозволено заволодіти футболом, тому не варто дивуватися, що в якийсь момент гроші здобули остаточну перемогу над спортивною складовою. Просто раніше це були гроші «Газпрому», чий логотип довгі роки служив тлом для елітних футбольних ігрищ, а зараз це американські долари. І це не дуже подобається європейським політичним елітам. Але повернути події назад вже нікому з них не вдасться.

Зрештою, творці Суперліги можуть провернути ще один фокус, дуже поширений в американському спорті — «перевезти» клуб з одного міста в інше. Був «Реал» Мадрид? Не проблема — стане «Реал» Майамі! Був «Манчестер Юнайтед»? «Юнайтед оф Массачусетс» теж непогано звучить. А уболівальників у цих брендів за океаном, до слова, вже не набагато менше, ніж в Європі.

Тож Суперлізі — однозначно бути. А європейським політикам тепер додасться турбот, як зберегти життя в системі континентального футболу, коли з неї вийдуть два десятки кращих клубів.

    Реклама на dsnews.ua