Україна почала гру на зміну формату переговорів, де РФ чекає нова роль – експерти
Вчорашній заклик українського парламенту до світової спільноти визнати російську агресію в Криму і на Донбасі, з одного боку, є черговим нагадуванням про Захід агресії Росії, а з іншого боку - спробою вивести переговори в новий формат, де Москва вже буде визнана не посередником, а безпосередньою учасницею конфлікту. Про це, як повідомляє "ДС", заявили експерти, опитані газетою "Сегодня".
"Це дипломатичний акт, який показує, що Україна не відмовляється від Криму, не відмовляється від окупованих територій Донбасу. Але це не законодавчий акт і не документ прямої юридичної дії. Це політичний сигнал і періодично Україна змушена посилати такі сигнали, але прямих наслідків від цього призову не буде. Це теж треба розуміти", - пояснив глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
При цьому основна увага в цьому зверненні, на думку професор політології НаУКМА, науковий директор фонду "Демініціативи" Олексія Гараня, приділяється прав людини і долі людей.
"Йдеться про долю наших заручників військових і цивільних, як тих, кого продовжують утримувати, так і про ті, хто пропав безвісти. І йдеться про те, що РФ безпосередньо несе за це відповідальність. Привернення уваги до прав людини і долі людей. Очевидно, цим підкреслюється, що ми не можемо говорити про загальне політичне врегулювання, коли порушуються базові речі, в тому числі, мінські домовленості. Оскільки обмін заручників у форматі "всіх на всіх" повинен був бути виконаний ще рік тому, але цього немає", - сказав експерт.
Фактично, як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, ця резолюція розрахована на те, щоб вийти з вузьких рамок мінських угод, які втиснуті Україна. "І мінськом процесі і в нормандському форматі РФ формально не є учасником конфлікту, вона є ко-спонсорів мирного процесу, хоча насправді вона реально є учасником. Завдання української дипломатії і політики в тому, щоб РФ була визнана саме агресором, тоді це розширює рамки мінського процесу", - пояснив він.
Крім того, це також і демонстрація єдності серед політичних сил з фундаментальних для країни питань, зазначає директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран. "Всі бачать, що в Україні відбувається непростий процес в коаліції. А це голосування є свідченням того, що є фундаментальні речі в яких українські політики єдині", - пояснив він.
При цьому Фесенко зазначає, що одним постановою Ради ситуацію не змінити: "Доля Донбасу буде вирішуватися за столом переговорів, або військовим шляхом, по Криму ситуація ще більш складна і невизначена".
І тут головне, щоб санкції проти РФ зберігалися до повного звільнення захоплених територій, вважає Сергій Таран.
Але в питанні санкцій якраз і можуть виникнути труднощі, попереджає Олексій Гарань. "Всі (на Заході) знають, що це окупація, але при цьому виходять з того, що потрібно шукати поступовий вихід. А поступовий вихід - це компромісні кроки, і в цьому сенсі на Заході кажуть про виконання (Україною) пунктів 9 та 11 (мінських угод) про конституційний статус і виборах на Донбасі. І можуть до цього прив'язати збереження санкцій проти РФ", - сказав він, додавши, що поки на Заході з розумінням поставилися до того, що Україна загальмувала прийняття конституційних змін з Донбасу, але попереду "велика боротьба".
Нагадаємо, 18 лютого Верховна Рада України закликала іноземні держави визнати російську агресію в Криму і на Донбасі. Таким чином, Рада вимагає від РФ негайно припинити окупацію Криму, Севастополя і Донбасу і закликала парламентів іноземних держав вимагати від РФ негайного надання доступу Міжнародному комітету Червоного Хреста до заручникам і залучення його до пошуку зниклих безвісти, та ідентифікації тіл загиблих.
