Мито на посилки та "податок на OLX". Як "слуги народу" виконуватимуть ультиматум МВФ

Спільна гра МВФ і ЄС

Останній раз Україна отримала гроші від МВФ 1 липня 2025 року — $500 млн. Після того сторони домовилися розпочати нову програму. У листопаді Україна та МВФ досягли згоди на рівні експертів щодо нової 4-річної програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF) на 2026–2029 роки. Угода передбачає фінансування для України в розмірі $8,1 млрд.

Сума не дуже велика порівняно з нашими потребами, але продовження співпраці з МВФ є необхідною умовою для отримання фінансової допомоги від Євросоюзу та інших донорів. Як відомо, на засіданні Європейської ради 18 грудня лідери країн Європейського Союзу ухвалили рішення про підтримку України в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Фінансування розділять за двома напрямками: 60 млрд євро спрямують на військові потреби, а решта 30 млрд євро надійде як загальна бюджетна підтримка. Можна сподіватися, що "військові" 60 млрд євро нам дадуть без будь-яких умов. Але передумовою отримання "цивільних" 30 млрд євро буде запуск EFF з МВФ.

Про це однозначно попереджає голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа. "Уряд і парламент готувались до затримок фінансування, тому на I квартал 2026 року ми маємо достатньо міжнародних коштів для покриття дефіциту бюджету і забезпечення всіх виплат, які гарантує держава, — повідомила вона 16 січня, тим самим визнавши, що вже на II квартал грошей катма. — Але ми мусимо якомога швидше затвердити програму співпраці на засіданні ради директорів МВФ, щоб відкрити шлях до отримання бюджетного фінансування ЄС і МВФ".

Доки не буде грошей від МВФ — не буде і грошей від ЄС. Логіка Євросоюзу тут прозора. Він планує поповнити наш бюджет на 30 млрд євро впродовж двох років, тобто по 15 млрд євро на рік. А МВФ обіцяє $8 млрд упродовж чотирьох років, тобто по $2 млрд на рік. Внесок ЄС буде на порядок більшим від внеску МВФ, і всім зрозуміло, що якщо наша влада отримуватиме фінансування від Євросоюзу, то вона спокійно зможе знехтувати грошима від МВФ разом із зобов’язаннями перед ним. Але ЄС і МВФ грають в одну гру. Обидві інституції хочуть, щоб Україна виконувала обіцяні реформи. Тому вимоги МВФ — це й вимоги Євросоюзу.

Чотири вимоги МВФ

Отже, щоб ЄС і МВФ поповнили наш бюджет, потрібно запустити EFF. Цю програму узгоджено ще два місяці тому, то в чому ж затримка? В нашій владі. Виявляється, вона пообіцяла МВФ виконати чотири prior actions (попередні дії). За інформацією, оприлюдненою різними нардепами і медіа, ці prior actions виглядають так:

• прийняття бюджету на 2026 рік;
• ухвалення пакету податкових змін, включно з оподаткуванням доходів від цифрових платформ ("податок на OLX"), скасуванням пільгового розмитнення посилок до 150 євро і продовженням стягування 5% військового збору у повоєнний час;
• внесення урядом законопроекту, який змусить фізичних осіб-підприємців з річним оборотом понад 1 млн грн зареєструватися платниками ПДВ з 1 січня 2027 року;
• ухвалення урядом постанови про заборону фізичним особам-підприємцям, які не є платниками ПДВ, брати участь у системі публічних закупівель (Prozorro) і внесення проекту змін до Кодексу законів про працю задля запровадження критеріїв трудових відносин, аби побороти використання фізичних осіб-підприємців замість найму працівників.

Неважко побачити, що за перші два заходи відповідає Верховна Рада, а за інші два — уряд (там йдеться лише про внесення законопроектів, а не про прийняття їх парламентом).

Відтоді рада директорів МВФ чекає, коли ці чотири обіцянки буде виконано в повному обсязі. "Ми сподіваємося, що потенційно зможемо провести засідання ради директорів у лютому", — повідомила директорка МВФ з комунікацій Джулі Козак 15 січня. За її словами, це залежатиме передусім від виконання Україною узгоджених prior actions. Козак констатувала, що поки виконаний тільки один захід — прийняття державного бюджету на 2026 рік. "Отже, швидкі дії української влади для виконання інших prior actions матимуть вирішальне значення для підтримки імпульсу реформ та допомоги Україні у залученні фінансування для її значних потреб", — наголосила директорка МВФ з комунікацій.

Пакет легеньких стусанів

Отже, наразі виконано лише перший захід із чотирьох prior actions, і лишилося виконати три. Ми не будемо зараз торкатися останніх двох, за які відповідає уряд, і зосередимося на пакеті податкових змін, який має прийняти Верховна Рада.

Передусім зауважимо, що з точки зору пересічного українця це якийсь дрібний пакет. Щоправда, співрозмовники "Української правди" в парламенті охрестили його "одним великим податковим законом" за аналогією з "Одним великим прекрасним законом", ухвалення якого Конгресом США у 2025 році вимагав Дональд Трамп. Такий гумор притаманний голові фракції "слуг народу" Давиду Арахамії. Але схожість двох законів хіба в тому, що в обидва напхано всяке-різне.

Колись вимоги МВФ були справді відчутними для кожної родини, як удар кулаком в обличчя: підвищення тарифів на газ для населення, підвищення пенсійного віку тощо. А нинішні вимоги — це легенькі стусани, які переважну більшість населення взагалі не зачеплять. До того ж дуже схоже на те, що ці "вимоги МВФ" насправді є ідеями нашої влади, яка просто підсунула їх МВФ, щоб потім сказати: це не я хочу посилити податковий тягар, це МВФ вимагає.

Мито на посилки. Законопроект, який скасовував безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро, був внесений ще півтора роки тому, 18 липня 2024 року, урядом Дениса Шмигаля; зареєстрований під №11416. У пояснювальній записці міністр фінансів Сергій Марченко ніяких вимог МВФ не згадував, натомість чесно пояснив, що метою закону є "наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів".

Цю ідею палко підтримав голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, видатний "слуга народу" Данило Гетманцев. "Зазначена пільга у 150 євро надає очевидну перевагу надвеликим міжнародним компаніям, що постачають товари на митну територію України без сплати ПДВ. Обсяги постачання зростають фантастично. Такими темпами вже наступного року наші компанії втратять більшу частину ринку, а вже через рік опиняться на межі виживання. Тому діяти треба швидко", — заявив він 15 серпня 2024 року.

Однак потім влада злякалася, і при доопрацюванні урядового проекту в комітеті Гетманцева норма про скасування безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро зникла. А тепер вона чудовим чином відродилася вже у вигляді "вимоги МВФ".

"Податок на OLX". Вперше обіцянка цього податку з’явилася в меморандумі про економічну і фінансову політику, який наша влада надіслала МВФ 4 жовтня 2024 року. Подання відповідних законодавчих змін до парламенту до кінця квітня 2025 року було записано як структурний маяк. І справді, в останній день квітня 2025 року уряд Шмигаля вніс законопроект №13232. Потім уряд Шмигаля було замінено на уряд Юлії Свириденко. Він 9 вересня вніс аналогічний законопроект №14025 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи". Це і є закон про оподаткування доходів від цифрових платформ, що часто називають "податком на OLX".

Його тричі намагалися включити до порядку денного, але безуспішно: 16 грудня — 205 "за", 17 грудня — 209 "за", 15 січня — 113 "за". Зокрема, "слуги народу" дали відповідно 160, 166 і 81 голос. Вражаюча підтримка власного уряду!

5% військового збору назавжди. В чинному Податковому кодексі записано, що "починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан", ставка військового збору становить 1,5%. Закріплення ставки військового збору на рівні 5% назавжди — це все ж таки не посилення податкового тиску, а лише збереження його на наявному рівні.

Випробування для Зеленського

Зеленський вже встиг пообіцяти українцям 90 млрд євро від Євросоюзу. Тому тепер його особиста відповідальність — забезпечити успішне проходження пакету податкових змін через парламент. Тим більше що саме він виступає гарантом виконання домовленостей з МВФ. Під меморандумами, які наша влада надсилає МВФ, завжди стоять підписи президента, прем’єр-міністра, міністра фінансів і голови Нацбанку, але підпису голови Верховної Ради чи лідера парламентської більшості там немає.

Парламентська більшість у нас складається з представників президентської політичної сили, партії "Слуга народу". Тому голосування щодо пакету податкових змін буде серйозним політичним випробуванням для Зеленського. Воно покаже, чи зберіг він здатність контролювати парламент.

Якраз в останні два місяці НАБУ добряче попрацювало, щоб відучити нардепів отримувати оплату з "чорної каси" за потрібні голосування. Але у Зеленського залишається можливість особисто переконувати "слуг народу" та інших парламентарів. Крім того, він і прем’єр Юлія Свириденко мають можливість домовлятися з різними фракціями і групами, а також з мажоритарниками про взаємні послуги.

Відомо, що наразі "слуги народу" мають неоднозначне ставлення до Зеленського і уряду Свириденко. Чимало членів президентської фракції вважають, що президент і уряд регулярно їх "використовують" і "підставляють", перекладаючи на них відповідальність за непопулярні рішення. З точки зору цих депутатів, Зеленський і Свириденко мають публічно закликати Верховну Раду прийняти цей пакет, а також звернутися до народу з роз’ясненням необхідності цих заходів для фінансового виживання України в найближчі два роки. Тоді ці депутати з чистою совістю проголосують навіть і без доплат з "чорної каси".

В керівництві фракції "слуг народу" проблему визнають, але вдіяти нічого не можуть, тільки ремствують. "У парламенті — політична криза. Багато депутатів грають у гру "чим гірше уряду — тим краще". Загалом це нормальний стан, проте коли від цього стає гірше державі, це переходить певні межі", — так один з депутатів у керівництві "Слуги народу" відповів на питання УП, чи зможе Верховна Рада проголосувати за необхідні для програми МВФ законопроекти. Для нього, як і для всіх, є очевидною неспроможність "слуг народу" зробити "краще державі" і забезпечити 226 голосів.

Що стосується інших фракцій і груп, то найбільш негативної реакції логічно очікувати від фракції "Батьківщини". Адже цей пакет, на якому наполягає МВФ, це типовий приклад "зовнішнього управління", проти якого публічно виступають Юлія Тимошенко та її партія.

Для "Європейської солідарності" великим подразником залишаються санкції РНБО, накладені на Петра Порошенка спільними зусиллями Зеленського, Свириденко та низки інших членів нинішнього уряду.

Крім того, усі три опозиційні фракції — "Батьківщина", "Європейська солідарність" і "Голос" — мають спільні вагомі підстави для обструкції пропозицій, які виходять від Зеленського і уряду Свириденко.

Перша підстава: це не їх уряд. Був би уряд національної єдності — тоді була б і спільна відповідальність.

Друга підстава: цей уряд брутально ігнорував вимоги опозиційних фракцій про необхідність суворої економії бюджетних коштів і щедро витрачав їх на "кешбек", "вовіну тисячу", "3000 км кудись залізницею" тощо. І уряд банально догрався: МВФ подивився на ці витрати і сказав, що західні партнери не збираються їх фінансувати, хай їх фінансують українські компанії та фізичні особи-підприємці.

16 січня директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва побувала в Києві. Наша влада намагалася переконати її пом'якшити пакет податкових змін, але Георгієва була невблаганною.

Третя підстава: саме цей уряд разом із Зеленським вели перемовини з МВФ і восени минулого року пообіцяли цей пакет, не спитавши згоди опозиції. Тож які зараз можуть бути претензії до опозиційних фракцій. Геніальні переговорники мають самі відповідати за те, під чим підписалися. І це, до речі, стосується не лише цього випадку.

Четверта підстава: саме цей уряд разом із Зеленським підірвали довіру західних партнерів своєю корупцією, яка стала всім очевидною після "Міндічгейту". І тепер вони мають самі спокутувати свої гріхи, не перекладаючи їх на інших.

Але це не означає, що пакет податкових змін обов’язково провалиться. Зеленський, "слуги народу" та їх уряд мають стандартний спосіб провести через парламент необхідні закони: домовитися з екс-ОПЗЖ і групами "За майбутнє" та "Довіра".

Мабуть, вони домовляться. Бо якщо Україна з квітня залишиться без грошей, це буде не просто черговий удар по рейтингу влади. Це покладе початок розмовам про її фіаско. Тому потрібні голоси, певно, знайдуться — але цікаво, якою ціною.