Трильйон євро на оборону. Як ЄС озброюватиме себе разом із Україною

Чого чекати на європейців у разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США, розповів після особистої зустрічі з ним прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Трамп не хоче, щоб Америка фінансувала безпеку Європи, наголосив Орбан 10 березня в інтерв'ю угорському телеканалу M1. "Якщо європейці бояться росіян або взагалі хочуть високого рівня безпеки, то нехай вони за це платять. Або вони мають побудувати свою власну армію, свою власну техніку, або якщо вони використовують для цього американців, то вони повинні заплатити американцям ціну безпеки. Про це він говорить прямо і ясно", — виклав Орбан позицію Трампа.

Європейці вже готуються до такого розвитку подій. Готуються не в тому плані, що збирають гроші, аби платити Трампу. Ні, вони зайнялися розвитком своєї оборонної промисловості. Причому не лише на рівні окремих країн, як Франція, Німеччина, Польща, а й на рівні Євросоюзу. Проявом цього стали Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) та перший крок до її реалізації – Європейська програма оборонної промисловості (EDIP). Обидва документи було оприлюднено Єврокомісією 5 березня.

Можливості для України

Все це безпосередньо стосується України. Чим швидше зростатиме європейський ОПК, тим більше він зможе дати нам зброї та снарядів (причому левову частку цих поставок оплатить сам Євросоюз). Водночас, це і нові можливості для української оборонної промисловості, і про них прямо йдеться у стратегії та програмі.

Ці документи обіцяють участь України у програмах оборонної промисловості ЄС. 2024 року буде проведено Форум оборонної промисловості ЄС — Україна. Також обіцяно допомогу у відновленні, реконструкції та модернізації української оборонки.

"Сильна, стійка та конкурентоспроможна європейська оборонна промисловість є стратегічною імперативом та попередньою умовою підвищення нашої оборонної готовності. Ми також маємо посилити нашу військову підтримку України, у тому числі шляхом підтримки її оборонно-промислової бази. EDIS знаменує собою зсув парадигми у бік Союзу, який є сильним гравцем у галузі безпеки та оборони", — прокоментував ініціативу верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель.

Також EDIS планує зробити європейську оборонну промисловість сильнішою, чутливішою та інноваційною. В рамках цього у Києві відкриється офіс оборонних інновацій. "Зараз в Україні відбувається багато інновацій, я думаю, ми все частіше бачимо, що попередні цивільні технології використовуються в оборонних цілях. Це дуже важливі інновації. І я вважаю, що важливо, щоб ми використовували цей офіс також для навчання з європейської сторони, щоб оборонна промисловість була галуззю, яка об’єднується в екосистему, де Україна повністю інтегрована", — пояснила "Радіо Свобода" виконавчий віце-президент Єврокомісії данка Маргрете Вестагер.

Час та гроші

Такі плани зазвичай наражаються на дві проблеми: немає часу і немає грошей. Оприлюднена Єврокомісією програма — це лише проект. Його має затвердити новий Європарламент, який буде обраний на виборах 6-9 червня, та схвалити на своєму саміті Європейська рада. Видання Politico цитує представника Єврокомісії, який висловив сподівання, що Європейська рада та новий Європейський парламент розпочнуть переговори щодо EDIP у грудні, щоб завершити до лютого 2025 року.

З грошима ситуація ще гірша. Зараз в EDIP записано фінансування з бюджету Євросоюзу обсягом 1,5 млрд євро на 2025-2027 роки. З них на 2025 рік — лише 3 млн, на 2026-й — 620 млн і на 2027-й — 877 млн. "Коли буде політичний консенсус щодо того, що нам потрібно зробити більше на фронті бюджету, ми вже матимемо інструмент [EDIP]. Для нас важливо створити цей інструмент", — цитує Politico пояснення представника Єврокомісії.

Для заповнення EDIP може використовуватися не лише бюджет ЄС, а й інші джерела. Зокрема, EDIP пропонує Європейській раді направити "на підтримку України, включаючи її оборонну технологічну та промислову базу" прибутки від заморожених російських активів.

Ще на початку січня єврокомісар з питань внутрішнього ринку француз Тьєррі Бретон розповів, що він хоче залучити до EDIP 100 млрд євро. Саме до його компетенції входить оборонна промисловість країн Євросоюзу. Він наголосив, що Євросоюз не має іншого виходу, окрім як різко збільшити власні витрати на озброєння, щоб бути готовими до всього, що відбудеться, у разі реваншу Трампа.

"Інвестори вишикувалися в чергу"

Ідею, де взяти ці гроші, ще три тижні тому озвучила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас: для стимулювання своєї оборонної промисловості Євросоюз має розробити план випуску єврооблігацій на суму 100 млрд євро. В інтерв'ю агентству Bloomberg вона заявила, що наступна Європейська комісія, яка буде сформована після виборів до Європарламенту у червні, має застосувати такий самий єдиний підхід до безпеки, як і нинішня, коли боролася з пандемією Covid.

"Ми знаходимося в ситуації, коли нам потрібно більше інвестувати та [вивчити] те, що ми можемо зробити разом, тому що облігації, які випускатимуться країнами окремо, надто малі для масштабування, — сказала вона. — Євроблігації можуть мати значно більший вплив".

За даними Bloomberg, ідею вивчення спільних запозичень для нарощування обороноздатності Євросоюзу також підтримали президент Франції Еммануель Макрон та президент Європейської ради Шарль Мішель. Ощадливіші країни, такі як Нідерланди та Німеччина, ймовірно, будуть менш зацікавлені в цьому, зазначило агентство.

І ось тепер після трьох тижнів воно розповіло, що ідея оборонних облігацій Євросоюзу викликала ажіотаж у потенційних інвесторів.

"Інвестори в облігації вишиковуються в чергу, щоб фінансувати війну проти Путіна", — каже Bloomberg. За його даними, йдеться вже не про 100 мільярдів, а про суму, в 10 разів більшу, — трильйон євро: "Інвестори в облігації закликають лідерів Європейського Союзу, які сваряться, згуртувати свої дії щодо витрат на оборону та зробити програму облігацій блоку на трильйон євро постійною. Це означає, що попит не буде входити до числа проблем, з якими стикаються політики ЄС, які сваряться щодо того, чи варто збільшувати спільний військовий потенціал шляхом випуску спільних облігацій. Менеджери фондів, яким бракує цінних паперів з рейтингом AAA, вимагають збільшення європейських емісій".

Як відомо, все пізнається у порівнянні. Bloomberg зазначає, що Євросоюз уже має в обігу облігації на суму близько 450 млрд євро, які в основному випущені для фінансування фонду відновлення після пандемії. Ця програма припинить випуск нових облігацій після 2026 року, але серед інвесторів зростає переконання, що випуск облігацій ЄС має стати постійним, стверджує агентство.

Порівняно з 450 млрд на боротьбу з Covid сума в 100 млрд на підготовку до війни з Росією не виглядає вражаюче. Трильйон — це вже серйозніше.

У лютому комісар ЄС з економіки італієць Паоло Джентілоні назвав спільне запозичення "надійним способом" боротьби з кризами. Як зазначає Bloomberg, цей план підтримують країни, чия оборонна промисловість могла б отримати вигоду (наприклад, Франція), а також країни, чия близькість до Росії загострює їхнє почуття загрози (наприклад, Естонія), хоча він стикається з протидією з боку більш консервативних в фінансовому плані держав Європи

Випуск облігацій ЄС також зменшить потребу окремих держав у залученні запозичень. Це дуже важливо з огляду на те, що виплати відсотків за боргами вже перевищують витрати на оборону в шести країнах Євросоюзу, що входять до складу НАТО (Італія, Іспанія, Угорщина, Бельгія, Португалія, Греція), за даними німецького інституту Ifo. В Італії, яка має особливо велику заборгованість, виплати відсотків перевищують щорічні військові витрати майже втричі.

11 березня на користь ідеї єврооблігацій для оборонної промисловості висловився Жозеп Боррель. "Нещодавно почалися дебати щодо спільного запозичення ЄС, щоб впоратися з великими зусиллями, необхідними для інвестування в наші оборонні можливості та нашу оборонну промисловість, — зазначив він у своєму блозі на офіційному сайті Євросоюзу. — На мій погляд, це мало б сенс. Ми вже зробили це успішно, щоб впоратися з наслідками пандемії COVID-19, і я не розумію, чому б нам не зробити це, коли Росія загрожує самій нашій безпеці і нам терміново потрібно підвищити нашу обороноздатність і нашу оборонну промисловість".

Отже, чи буде реалізовано цю ідею — поки що залишається під питанням. Але Путін і Трамп об'єднаними зусиллями намагаються якнайшвидше переконати європейців у тому, що це необхідно.