• USD 26.4
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

"Слуги" у Трускавці. Чи вийде відправити у відставку генпрокурора Венедиктову і главу НБУ Шевченка

Якщо чутки про підготовку відставки Ірини Венедиктової і Кирила Шевченка небезпідставні, ми спостерігаємо черговий етап посилення керівника ОП Андрія Єрмака

"Велика фракція" партії "Слуга народу" у Трускавці/facebook.com/sluganarodu.official
"Велика фракція" партії "Слуга народу" у Трускавці/facebook.com/sluganarodu.official
Реклама на dsnews.ua

Про можливе звільнення керівників ГПУ та Нацбанку, зокрема, повідомив журналіст Юрій Бутусов. За його словами, "слуг" збирають у Трускавці з трьох причин: аби заспокоїти лояльних депутатів, що чистка не торкнеться їх самих; аби підкупити всіх тих, хто вагається; і аби залякати всіх незгодних. Раніше анонсувалося, що Ірину Венедиктову теж запросили на посиденьки "слуг", так що монобільшовики зможуть висловити їй всі претензії. Але чи є такі у депутатів, чи питання про зміну керівника Офісу генпрокурора цікаве виключно людям з іншого Офісу на Печерську, президентського?

У своє крісло Ірина Венедиктова сіла 17 березня 2020 р. після гучної відставки її попередника Руслана Рябошапки, першого голови ГПУ часів Зеленського. Рябошапка став жертвою кампанії по боротьбі з так званими соросятами. Втім, головним трофеєм її ініціаторів став не він, а прем'єр Олексій Гончарук та його Кабмін. Рябошапку звинуватили у повільному розслідуванні гучних справ, він же окремі ці справи, як, наприклад, проти Петра Порошенка, називав юридичним трешем. Коли на місце звільненого генпрокурора прийшла Ірина Венедиктова, багато хто очікував, що вона стане Пшонкою для Зеленського, давши хід політичним переслідуванням опонентів нинішньої влади. Але ці очікування не виправдалися. Венедиктовій вдалося уникнути гучних скандалів, та й у медіа вона виходить нечасто. На відміну від попередника.

Напевно, єдина історія з неприємним присмаком — порятунок зама Андрія Єрмака Олега Татарова від НАБУ. Нагадаємо, у грудні минулого року Антикорупційне бюро повідомило Татарову про підозру в хабарництві у справі про квартири для Національної гвардії. А в лютому 2021-го Офіс генпрокурора забрав цю справу у Артема Ситника і передав його Івану Баканову в СБУ. А на початку минулого місяця в ЗМІ з'явилося відео з дня народження Татарова, де серед гостей виявився і заступник генпрокурора Олексій Симоненко, який передав справу Татарова від НАБУ в СБУ.

Останнім часом Венедиктова коментувала хід розслідування замаху на Сергія Шефіра, оголосила про завершення слідства у справі Медведчука-Козака, а також похвалилася десятками засуджених за корупцію прокурорів. Ні з ким із депутатів або працівників президентського Офісу вона не сварилася, принаймні публічно. Простіше кажучи, очевидних причин для її звільнення немає. Однак можуть бути суб'єктивні причини.

По-перше, хоча Венедиктова і акуратно демонструє приналежність до команди президента, вона ніколи не входила до його близького оточення. Можливо, з цієї причини в ОП у ній сумніваються і готують заміну з числа особливо відданих товаришів. Раніше подейкували, що в якості заміни Венедиктової розглядали Баканова, але він йти з СБУ категорично не хоче.

По-друге, не виключено, що ОП з піар-метою готує низку гучних посадок, але там розуміють, що нинішня глава Офісу генпрокурора може відмовитися брати на себе відповідальність за таку схему. Простіше кажучи, ми знову повертаємося у березень 2020-го, коли говорили про пошуки "зеленими" свого Пшонки, який би давав хід політичним справам. До речі, Юрій Бутусов назвав ім'я можливого наступника Венедиктової — прокурора Києва Олега Кіпера. Особистість досить цікава: працював заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ при Вікторі Пшонці і в 2014-му був люстрований. Але завдяки рішенню скандально відомого Окружного адмінсуду столиці повернувся до прокуратури, у червні 2020-го став заступником генпрокурора і вже через місяць — прокурором Києва. Останнім часом столична прокуратура виявляє помітний інтерес до комунальних підприємств і до чиновників мерії. Що вкладається у тактику війни президентського Офісу з командою Віталія Кличка.

Однак треба розуміти, що вирішити долю Венедиктової і її наступника без народних депутатів не вийде. Зняттю Рябошапки передувала інформаційна кампанія, її суть можна звести до наступного: народу намагалися пояснити, що обіцяних посадок немає через Генпрокуратуру. Вдруге використання тієї ж технології — буде виглядати анекдотично. Втім, її можна осучаснити, наприклад, звинуватити Венедиктову в особливих зв'язках з олігархами. Це якщо в планах звільнити її зі скандалом. Але є й інший варіант: вона піде сама по домовленості з ОП, отримавши натомість іншу посаду. Як варіант, поїде керувати рідною Харківщиною, де в кріслі поки сидить в.о. голови облдержадміністрації Олександр Скакун. Але такий варіант якщо і можливий, то, скоріше, після виборів мера Харкова. Залежно від їх результатів.

Реклама на dsnews.ua

Друга значна постать, якій провіщають відставку, — глава Нацбанку Кирило Шевченко. На відміну від "начальника прокурорів", поміняти "начальника банкірів" куди складніше. Тут питання навіть не в процедурі, а в тому, що є великі шанси отримати черговий скандал із західними партнерами. Зе-команда з перших днів при владі виявляла особливий інтерес до НБУ, де на керівних посадах залишалися люди з оточення Валерії Гонтаревої. Змінити главу регулятора вдалося лише 16 липня минулого року. І вже з перших днів на посаді Кирилу Шевченку пророкували відставку нібито через невдоволення МВФ. А вже у нинішньому році — нібито через конфлікт з Андрієм Єрмаком. Як писали ЗМІ, глава Нацбанку виявився більш незалежним, ніж очікували на Банковій.

Однак з відставкою Шевченка виникає та ж проблема, що і з його попередниками — очікувана негативна реакція Заходу. Чи не тому, що там відчувають прихильність до цієї фігури, просто чергові кадрові ротації в НБУ є чітким сигналом про втручання центральної влади у роботу фінансового регулятора. Чи піде Зеленський на відкритий конфлікт, підсумком якого можуть стати проблеми з МВФ? Не виключено, що заяви, що почастішали, про розчарування у Заході або голосування за закон про олігархів до висновків Венеціанської комісії — підготовка громадської думки до того, що Україна більше не буде зважати на думку партнерів у цілому ряді рішень. У тому числі і кадрових.

    Реклама на dsnews.ua