Дисципліни під ніж. Чи потрібно скоротити кількість предметів у школах

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив про плани МОН скоротити кількість предметів, які вивчають українські школярі. На його думку, це допоможе оптимізувати навчальні програми і зменшити навантаження — і тим самим покращити якість навчання

Pixabay

"Два роки ковіду та рік повномасштабного вторгнення. Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене", — заявив Лісовий.

Що може змінитися?

Нині у початковій школі діти вивчають близько 6-8 предметів, але їхня кількість може сягати й десяти. Це українська мова, математика, "Я досліджую світ" (охоплює аспекти науки, історії та географії), мистецтво, музика, англійська та фізкультура. Іноді додається інформатика, а також дизайн і технології. У середній школі учні мають вже близько 12-15 предметів, що відчутно перевершує середній показник по європейських країнах. Серед них — українська мова та література, математика, іноземна мова, біологія, хімія, фізика, геометрія, зарубіжна література, географія, історія, інформатика, мистецтво, музика, фізкультура, етика та право.

З 10 класу українські діти іноді починають вивчати другу мову (часто це польська, німецька або французька), основи правознавства, фізику і астрономію, захист України, а також предмети за вибором, які варіюються залежно від школи. Крім того, деякі школи пропонують курси з вивчення мов національних меншин, таких як румунська або угорська, лише нещодавно з цього переліку вилучили російську.

Судячи з усього, без обговорення із суспільством зменшувати кількість предметів не будуть. Тому міністр одразу закликав ділитися досвідом закордонної освіти, який зараз здобули багато українських сімей, та комунікувати з МОН. Водночас Лісовий поділився власними думками щодо того, якою він бачить шкільну освіту найближчим часом і пояснив, чому ці зміни — нагальні.

"У 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо). А в наших умовах – це на межі можливостей. Тож зрештою діти все одно зосереджуються на тих предметах, які обирають для себе як пріоритетні. Це я бачу і як батько, і тривалий час спостерігав як директор Малої академії наук", – пояснив міністр.

За його словами, фактично йдеться не стільки про те, скільки має бути предметів, а як оптимізовані навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, а також у якій формі відбувається навчання.

Міністр нагадав, що згідно з Законом "Про освіту" 2017 року, у старшій профільній школі, починаючи з 2027 року, діти зможуть обирати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. "Відповідно, це має змінити підхід з мультипредметності на конкретний профіль, який цікавий школяру чи школярці", — додав Лісовий.

Реакція суспільства

Загалом українці підтримали ідею Міністерства, адже самі бачать, наскільки перевантажені їхні діти і як часом погано вони реагують на чинні програми навчання. Особливо це простежують батьки, які мали змогу порівняти якість європейської та української шкільної освіти.

Саме тому українці звернули увагу й на додаткові проблеми, зокрема — кількість учнів у класах, нестача вчителів, їхні низькі зарплати і, відповідно, мотивація. Проблема якості шкільної освіти в Україні — комплексна, і не вирішується одним зменшенням предметів, проте це може стати гарним першим кроком перед перезавантаженням матеріалів і скороченням підручників, у яких багато непотрібної інформації.

Батьки школярів, які зараз вчаться за кордоном, пишуть про величезний об’єм домашніх завдань в Україні порівняно зі школами ЄС, який демотивує дітей і часом позбавляє їх бажання навчатися. Крім того, є скарги й на те, що матеріал у підручниках та на уроках "викладається нецікаво та несучасно", що знову порушує питання про стандартні підходи до навчання і мотивацію вчителів. 

Проте ідея скорочення навчальних програм знайшла і своїх критиків. На їхню думку, кількість предметів можна залишити такою ж, але кардинально змінити підходи до навчання. Цікаво, що за збереження предметів виступають здебільшого вчителі, а не батьки. Траплялися навіть заклики не орієнтуватися в усьому на захід і не змінювати програму з математики: деякі українці вважають, що випускники європейських шкіл "мають надзвичайно вузький кругозір, не мають якісної бази та не розуміють фундаментальних речей".

Водночас деякі батьки пропонують додати до програм ще й нові предмети, наприклад, медіа та емоційну грамотність, статеве виховання та уроки громадянської освіти. 

Чому потрібно зменшувати кількість предметів?

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов закликав не маніпулювати трактуванням ініціативи МОН запитаннями "Яких предметів ви хочете позбавити наших дітей?": "Коротка відповідь — ми маємо дбати не про "предмети", а про рівень освіти наших дітей. А це — хоча і пов'язані, але далеко не тотожні речі".

На думку Горбачова, шкільний "предмет" — то дещо штучно виокремлена в інтересах організації освітнього процесу частина змісту освіти. При цьому для освітян та батьків головними мають бути не "предмети", а знання та компетентності, які отримають діти. А це вже — залежить від запитів та потреб саме дітей.

"Ось це ми маємо робити, про це маємо дбати, а не про перелік "предметів", набір яких дуже і дуже відрізняється у різних країнах. І, якщо подивитися на загал, Україна, на жаль, має одне із сумнівних перших місць за кількістю "предметів", — констатував Горбачов.

Водночас результати якості освіти в Україні — "доволі посередні". Щоб у цьому переконатися, Горбачов порадив ознайомитися з результатами міжнародного дослідження PISA 2018 року серед 79 країн світу, згідно з яким українські школярі погано рахують і мають проблеми з читанням. Нове дослідження організації нині триває, але за останнім — 25,9% українських підлітків — не досягли базового рівня з читацької грамотності, 36% — з математичної, 26,4% — з природничо-наукової.

Ці результати ставлять під сумнів якість свого часу розпіареної радянської математичної системи освіти. Колишня міністерка освіти Ганна Новосад наголошувала, що результати PISA — ще одна причина для термінового впровадження реформи Нової української школи. "36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв'язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами. Ми розраховуємо на те, що отримані результати стануть сигналом для наших вчителів, батьків та суспільства загалом. Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України – не забаганка, а об’єктивна потреба".

Сергій Горбачов пояснює критику очевидно необхідної ідеї переформатування змісту освіти тим, що багатьом освітянам доведеться рішуче оновлювати свої навички та методичні підходи, опановувати нові методики викладання, серйозно перенавчатися: "А це не всім до вподоби. Тому і спротив".

"Але зробити це все одно доведеться. Бо дітей треба вчити тому, що їм дійсно потрібно у житті. І вчити зацікавлено: щоб школа була тим місцем, куди дитина хоче і буде йти з бажанням, щоб розвиватися і опановувати нові знання", — наголосив омбудсмен.

Він додав, що це будуть ті знання і компетентності, які людині потрібні у реальному житті: не лише дорослому, колись потім, а вже тут і зараз.

Як за кордоном?

Дослідження PISA свідчить про те, що з кругозором, освітньою базою та розумінням фундаментальних речей у випускників західної Європи все ж краще, ніж в українських.

У Міністерстві освіти та науки наголошували, що успіхи України доцільно порівнювати з показниками референтних для України держав – країн зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю. Такими для України у звіті PISA-2018 стали Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словаччина та Угорщина. З них усіх Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками — читацькою грамотністю, математикою та природничо-науковою сферою. На противагу, Естонія увійшла до топ-10 країн за рейтингом Організації економічного співробітництва та розвитку.

Кількість предметів у закордонних школах дійсно не більша, ніж в Україні. Так, у початковій школі США вивчають шість дисциплін: мовне мистецтво (що враховує читання, письмо та граматику), природничі науки, суспільствознавство (з історією та географією), фізичне виховання, мистецтво та музику. У середній школі ці предмети залишаються, але їхнє вивчення поглиблюється і додається іноземна мова (іспанська, німецька або французька). У старшій школі учні можуть обрати факультативні заняття і вивчають основні предмети — англійську, математику, природничі науки (зазвичай біологія, хімія та фізика), суспільствознавство (сюди входить всесвітня історія, історія США та державне управління), фізичне виховання та іноземну мову. Як факультатив можна обрати мистецтво, музику, драму, технології, бізнес, комп'ютерні та екологічні науки. Але зазвичай у різних школах можуть бути різні факультативи на вибір.

У Європі кількість предметів може варіюватися залежно від країни та рівня класу. Однак багато європейських країн дотримуються схожої структури навчального плану. Так, у початковій німецькій школі вивчається близько 6-8 предметів, зокрема німецька мова, математика, загальні науки, мистецтво, музика, фізкультура, а також, місцями, релігійна освіта та іноземна мова. У середній школі — вже близько 10-12 предметів: додаються природничі (біологія, фізика, хімія) та суспільні науки (історія, географія, політика).

У Франції найменші школярі вивчають близько 8 предметів: до стандартного списку вище тут додається історія та географія, а іноземна мова — зазвичай англійська. У середній школі — вже близько 10-12 предметів, з незвичних — лише економіка та філософія. Також тут діти починають вивчати другу іноземну до англійської. В Італії учні початкової школи також вивчають 6-8 предметів, цікаво, що серед них виокремлюються історія та географія. А у середній школі — може бути аж до 14 предметів разом з двома іноземними мовами (серед яких обов’язково англійська), також філософією, правом та релігією.

У Польщі, досвід навчання у якій отримали найбільше українських дітей, аж до 10 предметів у початковій школі. Польська початкова школа триває 8 років і там обов’язково вивчається релігія, історія, географія, математика, іноземна (зазвичай англійська), природничі науки, музика, мистецтво та фізкультура. Середня школа там — це 9-12 клас. Але предметів у ній особливо не додається: загалом це 10-12 дисциплін, серед яких з’являється друга мова.

Як бачимо, скорочення кількості предметів — це логічний крок у ​​європеїзації української освіти. Проте однозначно не єдиний, який потрібен для того, щоб наблизитися не лише до її якості, а й до вражень, які вона залишає у дітей. Практика об’єднувати складні та глибокі предмети (як географія, історія, біологія) в один — популярна у Європі, і може стати у нагоді й українським реформаторам. Якщо до цього додасться цифровізація, скорочення кількості домашніх завдань, новітня методика викладання, покращена мотивація вчителів та інші фактори, які зауважують батьки та освітяни, — НУШ і справді зможе змінити якість освіти в Україні.