Facebook стає AI-book. Як Meta намагається зробити соцмережі безсмертними

Цифрова епоха змінила поняття спадку – тобто того, що залишається від людини після смерті. Окрім реальних, фізичних речей після сучасної людини залишаються терабайти даних. Мова йде про дописи у соцмережах та інші соціальні сигнали (лайки, коментарі), голосові повідомлення, фотографії, пошукові запити, маршрути переміщень. В часи популярності штучного інтелекту всі ці дані можуть стати "паливом" для конструювання цифрової особистості – сутності, якій належить цифровий спадок людини, що стала прообразом цієї моделі, і чиє життя може бути продовжене у вигляді цифрового двійника.

Нещодавно компанія Meta, що володіє такими соцмережами як Facebook, Instagram, Threads, запатентувала технологію, що не лише зможе зберегти пам'ять про людину, а продовжувати її "активність": симулювати її онлайн-присутність, говорити від її імені, діяти так, ніби вона досі є активною в соцмережах.

Це патент на велику мовну модель штучного інтелекту, здатну імітувати поведінку користувача в соціальних мережах – у тому числі після його смерті. Його можна розглядати як технологічне рішення, що потенційно дозволяє продовжити цифрову присутність людини у вигляді цифрового двійника. Аналіз патенту Meta дозволяє припустити, що йдеться не лише про інструмент цифрового збереження пам’яті, а й про механізм підтримання активності та залученості користувачів в мережах компанії, яка зустрілась із серйозними викликами щодо зростання та утримання аудиторії.

Що саме запатентували в Meta

У тексті патенту на новий ШІ-інструмент сказано наступне: "мовна модель може бути використана для моделювання дій користувача, коли він відсутній у соціальній мережі – наприклад, коли користувач бере тривалу перерву від соціальних мереж або якщо користувач помер".

Система працює як цифровий двійник. Алгоритм збирає та аналізує масив даних людини: історію коментарів, лайків і реакцій, весь опублікований контент, індивідуальний стиль комунікації, інтереси, контакти і характер та частоту взаємодії з різними людьми. На основі цього масиву алгоритм будує поведінкову модель, яка згодом здатна діяти від імені людини: ставити лайки, писати коментарі у звичному для неї стилі, відповідати на особисті повідомлення. Патент також описує можливість імітації голосових та відеодзвінків.

Заявку на цей патент Meta подала ще 2023 року. Основним автором технології вказано технічного директора компанії Ендрю Босворта. Після того як новина потрапила в медіа на початку 2026 року, представник компанії заявив, що Meta "не планує розвивати цей конкретний приклад далі" і що "отримання патенту не означає, що технологія буде реалізована у продукті". Але патент – це не просто формальність, а офіційно зафіксований результат роботи дослідників і, в певному розумінні, стратегічного бачення компанії. Навіть якщо Meta не запустить цю функцію найближчим часом, сама технологічна концепція вже існує як розроблений і юридично захищений інструмент. Патент фіксує технологічні пріоритети корпорації та її потенційні сценарії розвитку. А іще цей патент є прецедентом для всієї індустрії і може стати причиною інтересу інших технологічних компаній до подібних розробок, які спрямовані на те, аби продовжити життя людей у цифровому світі.

В патенті компанія чітко пояснює свою мотивацію – коли користувач помирає або бере тривалу перерву від соцмереж, його активність падає, а підписники не можуть із ним спілкуватися. То ж своєю новою розробкою компанія прагне "заповнити порожнечу". 

Завдяки новому патенту профіль людини в соціальній мережі може "жити" роками після її фізичної смерті. Родичі та друзі щодня бачитимуть повідомлення від акаунту, реакції на свої публікації, відповіді на запитання. Проте генерувати контент та відповідати на повідомлення буде алгоритм, натренований на даних людини.

Цікаво, що у компанії набагато раніше подумали над тим, аби зберегти пам’ять користувачів, що померли, й створили так звані меморіальні профайли. Це спеціальні акаунти, які мають помітку про те, що профіль належить людини, що померла. Проте патент, отриманий Meta, та, ймовірно, плани компанії, — це дещо інше, це симулятор, що генерує новий контент – слова, реакції, повідомлення, яких людина ніколи не писала, думки, яких вона ніколи не висловлювала.  

Бізнес-логіка Meta: пам'ять як товар

Новий патент демонструє бізнес-логіку компанії, яка, в першу чергу, заробляє на рекламі — увесь бізнес Meta побудований на утриманні користувачів на платформі та продажах рекламодавцям доступу до цієї аудиторії. Мертві (й закинуті) акаунти для Meta – це втрачений ресурс. Із часом число таких профілів лише зростатиме. На сьогодні уже понад 30 млн профілів на Facebook належать померлим користувачам. До 2050 року їх число може збільшитись до 187 млн, а у 2100 році число таких профілів може стати більшим за кількість акаунтів живих людей. Тому компанія зацікавлена в тому, аби ці профілі не лежали мертвим грузом, а працювали на неї. 

У цього патенту є іще одна цільова аудиторія – це активні блогери, які напевне зацікавляться можливістю "автоматизації" створення контенту. Іншими словами, для творців контенту та лідерів думок ця концепція пропонує "постійно активний" обліковий запис, який може підтримувати залученість аудиторії під час простоїв. Проте наразі не сказано чітко, яким чином аудиторії повідомлятимуть (і чи повідомлятимуть взагалі) про те, що контент та спілкування є не результатом праці людини, а роботою алгоритму, навченого на даних людини. 

Рекламодавці у пастці: бізнес-ризики цифрового двійника

Для рекламної індустрії технологія цифрових двійників створює принципово серйозну та поки що нерегульовану проблему. Весь сучасний ринок інфлюенс-маркетингу побудований на аутентичності. Бренди платять конкретній людині за те, що саме вона, зі своєю аудиторією, репутацією і довірою, рекомендує їхній продукт. Якщо замість людини рекомендацію дає алгоритм – цей фундамент руйнується. Іще одна проблема – верифікація аудиторії. Адже рекламодавці зацікавлені в залученості реальних людей. Але де гарантія, що алгоритмізовані дописи залучатимуть людей, а не такі самі алгоритмізовані профілі.

Якщо проблему обов’язкового маркування спонсорського контенту в соцмережах уже вирішили, то проблема відміток ШІ-згенерованого вмісту поки лише обговорюється. То поки відкритим є питання про те, чи маркувати контент, опублікований алгоритмами від імені інфлюенсера.

Не меншою проблемою є безпека бренду та потенційний репутаційний ризик для рекламодавця, чий продукт просуває "мертвий" або автоматизований профіль. Особливо якщо пригадати випадки, коли уже сьогодні аудиторія негативно реагувала просто на використання ШІ-інструментів в рекламі.

Третя проблема – контроль над рекламним вмістом. У традиційному партнерстві бренд і інфлюенсер узгоджують рекламний контент, тон його подачі та інші нюанси. З алгоритмом цей процес стає складнішим. Цифровий двійник може згенерувати рекламний пост у невідповідному контексті, поруч із суперечливими висловлюваннями або в момент, коли бренд веде чутливу комунікацію. 

Це ж було вже або DeathTech – напрямок, що існує з кінця 2020х

Патент Meta насправді він лише фіксує та додає елементи штучного інтелекту до того, що давно існує в індустрії та що давно використовують різні компанії чи окремі люди. Ще у 2020 році Microsoft отримала власний патент на чатбот, здатний імітувати конкретну людину на основі її соціальних даних, фото, листів і повідомлень — аж до заповнення "прогалин" у відповідях інформацією з відкритих джерел, тобто буквально вкладаючи у вуста людини чужі слова. 

Загалом за останні роки Death Tech – технології цифрового "воскресіння" – перетворились на повноцінний сектор. Образи Майкла Джексона, Вітні Х'юстон, Курта Кобейна та Одрі Гепберн уже використовувались у концертах, рекламних роликах і телешоу – нерідко без згоди родичів і в суто комерційних цілях. Ринок посмертної експлуатації відомих людей, за оцінками дослідників, перевищує $2 млрд. Forbes навіть публікує окремий щорічний рейтинг "найбагатших померлих знаменитостей".

Паралельно розвивається ще один показовий тренд. У лютому 2026 року світ технологій захопив проєкт Moltbook – соціальна мережа, де понад мільйон ШІ-агентів спілкуються між собою повністю без участі людей: публікують дописи, коментують, сперечаються, створюють спільноти і навіть заснували власну релігію. Люди можуть лише спостерігати за Moltbook, але не втручатись. Патент Meta знаходиться між цими двома точками: між Death Tech, що імітує мертвих, і Moltbook, куди живих уже не запрошували.

Етичні ризики цифрового безсмертя

Перше і найочевидніше питання до нового патенту Meta – питання згоди. Переважна більшість користувачів Meta ніколи не давали дозволу на те, що після їхньої смерті алгоритм діятиме від їхнього імені. Вони погоджувалися на умови використання сервісу, але ці умови стосувалися їхньої власної активності за життя, а не посмертного використання їхніх даних.

Друга проблема – маніпуляція. Алгоритм, що діє від імені конкретної людини, може бути використаний для просування брендів, політичних меседжів або ідеологічних наративів від її імені. Відомий громадський активіст, журналіст або лідер думок помирає – а його акаунт починає публікувати пости на підтримку певної партії, лайкати рекламні публікації або схвалювати рішення, які за життя ця людина публічно критикувала. Іншими словами, особистість людини стає ресурсом, яким розпоряджаються без її відома і після її смерті – в чужих інтересах і без жодної можливості оскаржити це.

Право людини на себе чи Право компанії на наш контент

Технологія, яку запатентувала Meta, ставить перед суспільством фундаментальні питання. Чи матиме людина право за життя не лише заповідати своє цифрове "я", але й явно заборонити "воскресіння" свого акаунту в цифровому світі? І чи умови надання послуг автоматично передаватимуть корпорації право на посмертне використання всього масиву персональних даних? 

Цей патент актуалізує й інші питання, до прикладу, про те, як убезпечити суспільство від систематичного використання цієї технології в пропаганді та маніпуляції – особливо в умовах активних інформаційних воєн. А найголовніше – хто отримує право вирішувати, що "сказала" б людина після своєї смерті? Яку позицію вона "зайняла" б у конкретній суспільній дискусії? Навряд чи це право може на себе просто отримати корпорація, на сторінках чиєї соцмережі людина колись зареєструвалась.

Патент корпорації Meta показує, що сьогодні технології більше не просто зберігають пам'ять – вони її конструюють. То ж ця інновація ставить питання про те, хто керуватиме цим "вічним життям" і в чиїх інтересах воно існуватиме.