Каральні бали. Можна вчитися без оцінок у щоденниках
Міністр освіти Лілія Гриневич запевняє, що нова українська школа перестане використовувати оцінювання якості карального методу. "Сьогодні Україна має великі проблеми саме з ідеологією оцінки знань — вона каральна", — визнає голова наросвіти. Замінити таку систему планують на стимулюючу: досягнення учнів, за словами Гриневич, потрібно підкреслювати так само, як і провали. Як це реалізувати, в МОН, судячи по всьому, ще не придумали.
Оцінка як зарплата
"ДС" вже писала, що "нова школа" планує відійти від системи пичкания дітей знаннями і перейти на систему компетентностей, серед яких медиаграмотность, знання мов, компетентність у природничих і точних науках, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, ініціативність і підприємливість, самовираження.
У рамках реформи мають намір взятися і за оцінки, але при цьому повністю відмовлятися від них не будуть. Поки, за словами міністра, з оцінками не будуть стикатися тільки учні першого-другого класів (в даний час їм і так не ставлять оцінки. — "ДС"), а от з третього класу школярів вже почнуть привчати до системи балів. У міністерстві нагадують, що реформа школи почнеться саме з першокласників, для цього обіцяють навчити 22 тис. вчителів. Як писала "ДС", швидше за все, профінансують таку підготовку громадські організації, а не МОН.
Чи вийде відійти від системи, за якої діти вчаться тільки заради оцінок, боячись покарання як за невиразно прочитані вірші, так і за погану поведінку, поки невідомо. Експерт з питань освіти і репетитор Тарас Павлів вважає, що від оцінок у школі можна відмовитися зовсім: роль контролю знань можуть виконувати тести у п'ятому і дев'ятому класах. А безпосередньо працювати з учнями можна за допомогою змагань або рейтингів. Приміром, відмінник з хорошою пам'яттю може дещо як вивчити вірш і отримати за нього 10 балів, а трієчник заради тих же 10 балів доведеться витратити значно більше часу. У цьому контексті вивчене вірш для відмінника зовсім не досягнення, тоді як слабкий учень виявив завзятість і може бути нагороджений додатково. Оцінка начебто поставлено правильно, але є нюанси. "Навіть дуже раціональних демотивує людей, коли їх зарплата не зростає. Тому що зарплата — це в першу чергу мотивація, а вона не піддається простій логіці", — каже Павлів.
На його думку, для того щоб оцінка мотивувала, вона повинна бути індивідуальною або відсутні зовсім. "Якщо ми хочемо залишити оцінку в освітній системі, то потрібно порівнювати досягнення дитини вчора, сьогодні і завтра. А не різних дітей між собою", — говорить експерт. Ще один негативний ефект оцінок очевидний: діти починають вчитися тільки заради них, тоді як якість одержуваних знань відходить на другий план.
Від букв до цифр
Відмовлятися від системи оцінок в світі не поспішають. Однак у різних країнах ці системи різняться — від 5-, 10- (Бельгія, Перу) і навіть 100-бальних систем (Панама, Ірак) до використання перших літер алфавіту. Так, у США, Індонезії, Афганістані використовують саме букви для оцінки роботи учнів, а в Канаді, Монголії і Саудівської Аравії до букв додаються ще й плюси і мінуси. У Румунії і Австралії використовують власні літерні системи, а в молодшій школі Уругваю — шкалу з різних комбінацій слів sobresaliente (відмінно), muy (дуже), bueno (добре), regular (задовільно) і deficiente (незадовільно). У німецьких старших класах використовують 15 балів, болгарських — всього шість.
До речі, в США оцінюють не тільки учнів, але і вчителів: складається рейтинг, який показує, які вчителі допомагають учням, а які, навпаки, принижують їх або нецікаво ведуть уроки. Правда, і тут без ексцесів не обходиться. В одному з штатів після публікації такого рейтингу один з вчителів вчинив самогубство. Так що каральний ефект" оцінювання працює не тільки по відношенню до учнів.
У той же час шведи вважають, що будь-яка система оцінок недосконала і таїть в собі несправедливість і похибки. Тут до восьмого класу учням не ставлять оцінок, щоб не заважати їх індивідуальному розвитку і не викликати у них відчуття конкуренції і стрес. Але, мабуть, найуспішніший приклад функціонування шкіл без оцінок демонструють фіни.
У Фінляндії в молодшій школі вчителі замість виставлення оцінок в усній формі розповідають учням про їхні досягнення та слабких місцях. У середній школі такі відгуки вчителів вже формалізовані у вигляді письмових звітів і рекомендацій, і лише в старшій школі з'являються аналоги оцінок.
При цьому, згідно з міжнародним дослідженням Організації економічного співробітництва і розвитку, фінські школярі показують найвищий у світі рівень знань. Будучи найбільш читаючими дітьми планети, вони займають друге місце у світі з природничих наук і п'яте — з математики. Крім системи оцінок, у фінів також немає принципу поділу шкіл на елітні і звичайні, відсутні спеціалізовані класи (вважається, що всі предмети рівні, кілька привілейованим залишається творчість). Учнів і дорослих також вважають рівними: з першого класу фінська школяр знає, що може поскаржитися на вчителя соціальному працівнику. Для кожної дитини готується індивідуальний план навчання, слабких дітей підтягують, предмети часто змішують для вирішення завдань, які відносяться одразу до кількох дисциплін.
Головний принцип фінської школи — підготовка до життя, а не до іспитів. Діти нічого не знають про доменних печах, зате знають про кредити, банківські карти, можуть створити сайт-візитку і т. д.
Реформа на експорт
Стверджувати, що фінська модель спрацює в Україні, не можна. Польський експерт з питань децентралізації в освіті Ян Герчинский в коментарі "ДС" розповів, що успіх освітньої реформи багато в чому залежить від особливостей самої країни.
Так, у Македонії найгострішим при проведенні реформи освіти став етнічний питання: після війни в Косово сюди втекли понад 300 тис. албанців. "Процес реформування був спробою створити таку форму організації, щоб представники різних етносів не вбивали один одного", — пояснив експерт. Вирішивши вчити дітей на різних мовах, влади в результаті створили ситуацію, при якій діти різних етносів практично не спілкуються між собою, що загрожує проблемами в майбутньому. Однак протистояння на етнічному ґрунті в Македонії вдалося уникнути.
У Грузії головною проблемою були не підходи до навчання, а корупція у системі освіти, тому в основу реформи лягло зміна системи фінансування шкіл.
Втім, у багатьох країнах світу освітня реформа — постійний процес. Адже, як кажуть експерти, ідеальний закон про освіту, який працював би у будь-якій країні, написати неможливо.
В Україні для початку дітей повинні перестати карати за поведінку, не той колір колгот або піджака, помарки в зошиті, помаду на губах, недбалу зачіску, відсутність кросівок на фізкультурі. За відсутність здібності до співу дитини не повинні принижувати, за погане просторове мислення на нього не повинні кричати, а оцінки в щоденнику не повинні бути доступні всім учням та їх батькам для порівняльного аналізу. Благо від останнього в українській школі вже вирішили відмовитися.
