Кінець епохи. Чи з'являться в Україні свої Ілони Маски після відходу Патона НАН

Що ви уявляєте, коли чуєте слово "наука"? Молодих вчених в білих халатах, які проводять експерименти? Передові лабораторії, друкуючі печінка, будівлі та запчастини від ракет на 3D-принтерах? Ілона Маска або хоча б Едді Редмэйна в образі Стівена Хокінга? Головних героїв з "Теорії великого вибуху"?

Останні 58 років для українців наука асоціювалася з Борисом Патоном, президентом Національної академії наук (НАН). 16 квітня президія НАН планує затвердити нового президента. Вперше столітнього дослідника електрошлакового переплаву немає серед претендентів на цю посаду. Чи означає це, що нас чекає нова ера передових досліджень? Чи буде в Україні свій Ілон Маск? На жаль, надії на це мало.

Згідно з дослідженнями Національного наукового фонду США Україна займає 42-е місце в світовому рейтингу за рівнем науково-дослідницької активності. Його розраховують за кількістю статей, опублікованих у фахових наукових виданнях. Тобто таких, які визнаються науковим співтовариством.

У першій п'ятірці Китай, США, Індія, Німеччина та Великобританія. Ми знаходимося нижче Румунії, Південної Африки і Пакистану.

Кожен рік на розвиток науки в Україні виділяють гроші. Бюджет, який виділили Академії наук у 2020 р., становить майже 4 млрд грн. Ось тільки витрачаються вони зовсім неефективно.

Бюджет на одне лише медичне обслуговування працівників НАН, середній вік членів президії якого складає 74 роки, становить близько 90 млн грн на рік.

Для порівняння: на паліативну терапію для полегшення симптомів невиліковних хворих по всій країні виділили всього 300 млн грн. На медичну реабілітацію після травм, інсультів або для підтримки людей з інвалідністю у держави знайшлося всього 500 млн.

НАН України стоїть в основі всього, їй підпорядковуються науково-дослідні інститути та інші наукові установи (обсерваторії, ботанічні сади, дендропарки, заповідники, бібліотеки, музеї тощо). Разом з тим реформа цієї сфери йде дуже складно. У структур, як правило, немає KPI, за якою можна було б оцінити ефективність комерційної та наукової складової. Зміни правил гри на ринку після розвалу СРСР в бік капіталізму, самоокупності та налагодження міжнародних наукових зв'язків, замість консервування радянських засад, слабко їх торкнулися - всі сидять на бюджетній голці.

58 років НАН очолює Борис Патон. Син академіка, онук воєначальника, Герой соціалістичної праці, нагороджений орденом Леніна і Сталінською премією. Винахідник у галузі зварювальних процесів та металургії. Борис Євгенович закінчив Київський політех ще до війни, після чого розробляв нові методи зварювання у космосі, під водою, а також створив обладнання для електрозварювання живих тканин. Отримав за свої розробки Державну премію України і світове визнання. Політична позиція Патона викликає питання - осуд правозахисної діяльності академіка Сахарова в 70-е, підтримка Януковича в 2010-х. Втім, це можна списати на те, що 73 роки свого довгого життя вчений прожив при Радянському Союзі.

Сьогодні світ фундаментально відрізняється від того, в якому народився і виріс Патон. Більше немає стахановських темпів, "холодної війни" і гонки озброєнь. На перший план у світовій економіці виходить ринок послуг, креативних індустрій, IT-сектор. Виробництво змінюється - нещодавно навіть один з найбільших і старих металургійних заводів по всій країні дав свій останній гудок. Мова про завод їм. Петровського - там планується повна модернізація - стара система себе віджила. Швидше за все, радянська система науки зжила себе ще раніше.

У світі існують три країни, де досі залишилася науковий ступінь кандидата наук - пережитку радянської системи. Це Росія, Україна і Білорусь. У рамках болонського процесу, який розпочався в країнах ЄС ще в 1999-му, Україна повинна була перейти на триступеневу систему освіти - бакалавр, магістр і доктор наук. Однак повністю кандидатські дипломи припинять видавати тільки з 2021 р. Таке спрощення, як і вся болонська система, ставить метою розширення доступу до вищої освіти, поліпшення його якості і розширення мобільності студентів і викладачів. Таким чином, всі академічні ступені й інші кваліфікації повинні бути орієнтовані на ринок праці.

За даними міжнародного онлайн-порталу статистики Statista, 45% докторів наук США захищають свої дисертації у віці від 26 до 30 років. І ще 30% захищаються до 35 років. Це означає, що в США ¾ всіх вчених отримали вчений ступінь доктора у відносно молодому віці. В Україні ж, через проміжної стадії "кадидата наук", докторами стають значно пізніше.

В далекому 2004 р. Статистичний департамент Єврокомісії та Інститут статистики ЮНЕСКО проводив масштабне дослідження рівня професійного розвитку та мобільності докторів наук. Виявилося, що результативність праці докторів наук безпосередньо залежить від віку. Якщо взяти приклад США, то найбільше наукових статей випускають дослідники у віці 25-34 років. Чим далі, тим менше продуктивність. Найбільше винаходів створюють науковці у віці 45-54 роки - саме вони найчастіше вказані в патентах як автори. Люди ж від 65 років найменш продуктивні - їх обганяють навіть самі молоді дослідники. Краще, ніж молоді дослідники, літні вчені тільки в комерціалізації проектів, але пальму першості все одно тримають вчені 45-55 років.

Президент Національної академії наук - це в першу чергу менеджер. І не було б нічого страшного в тому, що цю посаду займає літня людина, якщо б він добре орієнтувався в правилах гри у умовах капіталізму, зміг розвивати науку і зробити її комерційно привабливою, співпрацювати з міжнародним науковим співтовариством. Однак у сьогоднішнього керівництва НАН вирішувати такі завдання виходить не дуже добре. Більшість членів президії, включаючи і самого президента Патона, звикли працювати в умовах закритої системи СРСР.

Чи зміниться щось після відставки Патона? Поки що відповісти на це питання досить складно. На пост президента НАН претендують п'ять кандидатів. Наймолодшому з них 54 роки. Його звати Богдан Данилишин, він голова ради Нацбанку України, політик, доктор економічних наук, 19-й міністр економіки.

Далі в списку Анатолій Загородній - 69 років, віце-президент НАН України. Доктор фізико-математичних наук. Дослідник в галузі фізики плазми. Викладав в КНУ ім. Шевченка та Києво-Могилянської академії. Член Російської академії наук.

Ще один кандидат - Володимир Семиноженко, 69 років, доктор фізико-математичних наук, голова Північно-Східного наукового центру НАН. Віце-прем'єр-міністр України і екс-міністр науки і технологій при Кучмі і Януковичу. Один із засновників і перших керівників Партії регіонів.

Четвертим у списку йде Сергій Комісаренко - 76 років, доктор біологічних наук, академік-секретар НАН. Вчений-біохімік і дипломат, який займається імунологією. Представляє Україну у Раді Міжнародного союзу біохіміків і молекулярних біологів, міжнародному суспільстві иммунофармакологов, а також є головним редактором ряду наукових журналів.

Замикає п'ятірку кандидатів Владислав Гончарук - 78 років, доктор хімічних наук, академік НАН. Наукові пріоритети - рішення проблем водно-екологічного спрямування. Член Координаційної ради по охороні навколишнього середовища при Міністерстві освіти і науки, редактор ряду наукових журналів.

На сьогоднішній день ми не знаємо, чи є у кандидатів чітке бачення розвитку НАН та української науки - вони поки не оприлюднили своїх програм, тому неясно, чи збираються вони реформувати структуру або їх влаштовує сьогоднішній стан справ.

Втім, продовження карантину до 24 квітня знову відкладає питання переобрання президента академії в довгий ящик. Цілком можливо, що Патон залишиться главою НАН ще довго - наприклад, до завершення пандемії.

А поки що час йде, в країні відбувається справжня "витік мізків" - молоді дослідники їдуть в країни ЄС або США, щоб там робити наукову кар'єру, замість того, щоб працювати в Україні в умовах нестачі реактивів, застарілого обладнання і радянських правил гри. Західному світові потрібні молоді фахівці зі свіжою головою і новими силами. В країнах ЄС і США можна отримати звання доктора наук за шість-вісім років з середньою зарплатою в $1000 в місяць. В Україні ж середня зарплата наукового працівника від 8 000 до 15 000 грн.

Якщо нічого не змінювати, не реформувати академію, витік мізків буде продовжуватися і далі, а наукового прориву в економіці, медицині або енергетиці доведеться довго чекати. Для нормальної роботи дослідних інститутів структуру потрібно змінити. Поки в НАН буде процвітати "геронтофілія", Україна залишатиметься в умовах дрімучого совка".