Вайолет Грол виповнилося двадцять років цього квітня — але альбом "Be Sweet to Me" і справді є напрочуд зрілою й цілісною платівкою. Як це часто трапляється з дебютами, Вайолет не ставила собі за мету вразити слухача еклектичністю своїх музичних смаків (а Грол-молодша і справді "всеїдна" у сенсі вподобань — їй подобаються співачки в жанровому діапазоні від Біллі Голідей до Джоні Мітчелл, Бйорк і PJ Harvey) — ні, альбом звучить рівно, і стилістика пісень із відповідними аранжуваннями залишається в рамках альтернативного року. При цьому самі пісні, від "Bug in the Cake" до "Cool Buzz", приготовлені за рецептом, який знають лише майстри, що володіють смаком, чуттям і талантом — незалежно від віку й досвіду. Результат — треки застрягають у пам'яті, їх хочеться переслуховувати, вони не набридають і звучать дедалі краще.
Що стосується досвіду, то він у Вайолет все ж таки є. Як-не-як, вона росла в родині Дейва Грола — людини, яка разом із друзями й колегами Куртом Кобейном і Крістом Новоселичем на початку дев'яностих записала альбом "Nevermind" — велику й культову платівку, що спровокувала одну з останніх революцій у рок-музиці й стала одним із головних рок-бестселерів. Після смерті Кобейна Грол фактично наодинці в середині дев'яностих (йому було 25) записав перший сольний альбом — який зрештою перетворився на дебютну платівку "Foo Fighters", найуспішнішого пост-гранжевого колективу. Саме "Фу Файтерс" на початку двадцять першого століття перетворилися на оплот гучної гітарної музики, тобто того самого "чесного рок-н-ролу", якщо висловлюватися піднесено й образно.
Дейв Грол став охоронцем традицій — а тим часом у нього підростала донька Вайолет (від шлюбу з Джордін Блум). Уже в ранньому підлітковому віці дівчинка чудово розбиралася в програмах на кшталт Pro Tools — ще тоді вона, за бажання, могла б записати альбом хоч у власній спальні, приблизно так, як це зробила свого часу Біллі Айліш. Але Вайолет не поспішала з подіями — принаймні тому, що їй, як колись батькові-підліткові, не потрібно було заробляти на інструменти, платівки й кросівки, та й слава й успіх не були самоціллю й одержимістю.
У 12 років Вайолет уперше вийшла на сцену разом із татом — вони разом заспівали пісню Адель "When We Were Young" на благодійному концерті, що збирав кошти для дитячої лікарні, і вже тоді музична преса звернула увагу на вокальні дані й артистизм дівчинки. За два роки, у 2020-му, Вайолет ще раз заспівала на благодійному заході — цього разу пісню "Нірвани" "Heart-Shaped Box", причому акомпанували їй батько та Кріст Новоселич, тобто формально донька Грола зайняла місце Кобейна.
У 2021-му вийшов перший реліз Вайолет — це був сингл із кавером на пісню лос-анджелеської панк-групи "X", знову заспіваний разом із татом Дейвом; тоді ж Вайолет записала партії бек-вокалу для треку "Making a Fire" з чергового альбому "Foo Fighters" під назвою "Medicine at Midnight". Ця платівка, на жаль, стала останньою, у роботі над якою брав участь барабанщик (і подекуди вокаліст) групи Тейлор Хокінс — учасник "Фу Файтерс", який у сенсі популярності й любові шанувальників цілком міг зрівнятися з самим Гролом. Хокінс помер у березні 2022 року — що стало справжнім шоком для родини Грол і фанів по всьому світу. Влітку й восени того ж року в Каліфорнії та Лондоні відбулися масштабні концерти, присвячені пам'яті Хокінса, у яких брали участь багато запрошених рок-легенд, зокрема Пол Маккартні (екс-бітла пов'язує з Гролом давня дружба) та Браян Мей із Роджером Тейлором із "Queen".
Шоу відкривала саме Вайолет — вона виконувала пісню Леонарда Коена "Hallelujah", що було непростим завданням, зважаючи на драматизм матеріалу, самої ситуації, а також те, що найвідоміший кавер на цей шедевр Коена колись записав Джефф Бакли — володар унікального голосу. Тоді, у 2022-му, багато хто звернув увагу не лише на вокальну манеру й явний талант Вайолет — а й на її вражаючу зовнішність. Шістнадцятирічна міс Грол явно вміла подати себе.
Так, на відміну від батька (який досі, у свої 57 років, одягає на сцену те саме, що носить у повсякденному житті — звичайні кеди, джинси, сорочки й майки) Вайолет ретельно вибудовує свій суворий (і лише почасти навіяний готикою та гранжем) образ, а також користується послугами стилістів. Особливо зараз — у період активної промо-кампанії на підтримку дебюту. Найчастіше це лос-анджелеський креативний консультант Turner Turner, до якої також не раз зверталася Кім Гордон, екс-басистка легендарних інді-рокерів "Sonic Youth". Такий підхід докорінно відрізняє Вайолет, наприклад, від солістки групи "Wet Leg" (ще одні молоді надії гітарної музики) Ріан Тісдейл — та воліє з'являтися на публіці в простій футболочці й шортах.
До речі, Френсіс Бін Кобейн, донька Курта Кобейна й Кортні Лав, так і не розпочала музичну кар'єру — попри вражаючі вокальні дані й явний виконавський талант (про що свідчать нечисленні відео в мережі). Натомість Френсіс віддала перевагу модельному бізнесу та живопису.
Келлі та Еймі Осборн
Про те, що у великого й жахливого Оззі Осборна є донька Келлі й син Джек, світ дізнався на самому початку двадцять першого століття, коли на "MTV" стартувало реаліті-шоу "Родина Осборнів". Келлі тоді було близько сімнадцяти, вона була класичним підлітком і поводилася відповідно — рейтинг у "Родини" був очікувано високим, і дуже скоро в підлітковому середовищі Келлі стала майже такою ж популярною, як сам Оззі у покоління старшого. Дійшло до того, що її стали називати "іконою стилю" нульових.
Уже в листопаді 2002 року Келлі випустила свій перший альбом — диск із категоричною назвою "Shut Up". Музика альбому не являла собою нічого видатного — це був звичайний поп-панк, досить поширений на той час. Диск доволі посередньо продавався у Штатах, дещо краще в Європі — але критики не були в захваті. Келлі зробила ще кілька спроб досягти успіху на музичній ниві — зрештою, її батько з колегами по "Black Sabbath" у двадцятирічному віці практично поодинці винайшов стиль "хеві-метал".
У 2003-му дебют було перевидано — цього разу під назвою "Changes", бо до трек-листа було додано кавер на однойменну зворушливу баладу "Блек Саббат", уперше випущену в далекому 1972-му. Оззі заспівав разом із донькою — і сингл зайняв перше місце в британських чартах. Однак наступний альбом Келлі, диск "Sleeping in the Nothing", теж удостоївся не найлестивіших відгуків — зрештою міс Осборн залишила музику й почала пробувати себе як акторка. Зараз помітно схудлу з часів нульових Келлі насамперед сприймають як фешн-експерта — завдяки її участі в телепроєктах про моду й співпраці з брендами.
Що ж стосується старшої сестри Келлі, Еймі Осборн (між ними рік різниці), то вона свого часу категорично відмовилася зніматися в "Родині" — зрештою про Еймі заговорили лише тоді, коли дівчина знялася в сучасній версії "Грозового перевалу", знову ж таки для каналу "MTV". У 2020-му нарешті вийшов дебютний альбом її гурту "ARO" — диск "Vacare Adamare". Це була набагато цікавіша й самобутніша робота, ніж продукція, яку записувала молодша сестра.
Лів Тайлер
Про те, що в нього є донька на ім'я Лів, Стівен Тайлер, соліст одного з найпопулярніших у світі американських рок-гуртів "Aerosmith", дізнався лише тоді, коли дівчинці вже виповнилося 11 років. Так, принаймні, повідомляє більшість джерел — але ситуація була дещо складнішою.
Лів, яка жила з матір'ю Бібі Б'юелл і довгий час вважала, що її батько — рок-музикант Тодд Рандгрен, з певного часу почала підозрювати, що насправді є донькою вокаліста "Аеросміт", якого наприкінці вісімдесятих постійно можна було бачити на музичних каналах. Підозри посилилися після особистої зустрічі з рок-гулякою Тайлером і виявилися правдивими — Бібі у всьому зізналася Стівену (з яким у неї був мимолітний роман), Тодду й самій Лів. Зрештою Лів на початку дев'яностих змінила прізвище з Рандгрен на Тайлер — і знялася в кліпі "Aerosmith" на пісню "Crazy".
Уже в середині дев'яностих, після зйомок у "Вислизаючій красі" в італійського майстра Бернардо Бертолуччі, Лів по праву стали вважати однією з найпривабливіших і найхаризматичніших актрис свого покоління — ну а завдяки ролі Арвен у трилогії Пітера Джексона "Володар перснів" Тайлер остаточно ввійшла в історію кінематографу.
