Маккартні на дев'ятому десятку. Як легенда "Бітлз" записує особистий альбом

Від часу виходу у 2020 році альбому "McCartney III", записаного сером Полом наодинці в перше літо пандемії, минуло понад п’ять років (найдовша пауза між релізами за всю кар’єру Маккартні), і світ відтоді змінився не на краще. Чутки про те, що екс-бітл записує новий матеріал із молодим продюсером Ендрю Воттом, ходили вже давно — але робота, судячи з усього, йшла надто повільно, жодних конкретних дат не називали, хоча Пол ще кілька років тому, напередодні чергового Нового року, побажав сам собі якнайшвидше завершити запис.

Але у 2025-му нова платівка так і не матеріалізувалася — натомість торік шанувальники Маккартні задовольнилися кавером Барбри Стрейзанд на пісню Пола "My Valentine", у записі якої сам автор узяв участь, заспівавши дуетом із Барброю. Схоже, Маккартні й справді вирішив поставитися до запису нового альбому з особливою ретельністю й скрупульозністю, вивіряючи кожну ноту й рядок. Йому завжди був притаманний перфекціонізм, однак раніше Маккартні міг записати цілком продуману платівку і за тиждень, та й згаданий "McCartney III" (записаний і випущений усього через два роки після попереднього диска "Egypt Station") був результатом несподіваного спалаху натхнення і спонтанних рішень.

Завісу мовчання і таємниці привідкрив у цю середу молодший брат Пола, Майкл Маккартні. У своєму твіті в "Х" він написав про те, що Джош (син Майкла і племінник Пола) помітив у місті тизер нового альбому свого знаменитого дядька, який, як виявилося, найімовірніше називається "The Boys of Dungeon Lane".

Таємничий постер, який Джош побачив на міській стіні, і справді виявився обкладинкою нового альбому Маккартні — вже наступного дня в ефірі ліверпульської радіостанції "Radio Merseyside" прозвучала нова пісня, ностальгійна балада "Days We Left Behind" ("Дні, які ми залишили позаду"). Маккартні хотів, щоб уперше цю пісню почули саме жителі його рідного міста ("Данджен-лейн" — це назва ливерпульської вулиці в районі Спек, що веде до річкової затоки) — хоча, звісно ж, в онлайн-режимі новий сингл сера Пола можна було почути по всій планеті, а вже за десять хвилин після радіоефіру пісня з’явилася на YouTube у форматі Lyric Video.

"Days We Left Behind" (обережно, але проникливо виконана Полом його нинішнім вразливим голосом у супроводі акустичної гітари та фортепіано) сумна і світла, як дороге спогад про далеке минуле — насправді пісня і є цим самим спогадом. Маккартні співає не лише про "хлопців із Данджен-лейн", а й про Фортлін-роуд, вулицю, на якій стояв будинок, де він із батьком і тим самим братом Майклом жив після смерті матері (і репетирував разом із таким самим юним Джоном Ленноном), співає про прокурені бари, дешеві вживані гітари і про те, що ніхто не зітре з пам’яті ці самі дні, залишені позаду.

Маккартні вперше почав віддаватися ностальгійним спогадам про ливерпульське минуле ще за часів "Бітлз" — результатом цього став бітлівський хіт "Penny Lane", випущений у далекому 1967-му. Маккартні тоді було лише 25, ранній напад ностальгії перетворився на бадьору поп-пісню, розфарбовану виклично яскравими барвами — що ж до нового синглу, то сер Пол і не намагається бадьоритися, але це не стареча втома, а ті самі мрійливість і сентиментальність, які завжди були притаманні найкращим пісням Маккартні.

У когось може скластися враження, що з часів пандемії Маккартні не займався нічим, окрім написання балад про юність, що пішла у незапам’ятні часи — щоб записувати їх неквапливо і не надто напружуючись. Це зовсім не так — свій 80-річний ювілей у червні 2022 року Маккартні зустрів у дорозі, його тур "Got Back" якраз розпочався у квітні. Тієї весни й того літа сер Пол розмахував на концертах українським прапором — грандіозний літній виступ на фестивалі в Гластонбері не став винятком.

Маккартні на дев’ятому десятку

Ще за рік до початку туру, влітку 2021-го, вийшов чудовий документальний мінісеріал "McCartney 3,2,1" — у невимушеній бесіді зі знаменитим саундпродюсером Ріком Рубіном у його студії Маккартні розповідав — і показував — як він писав і записував свої найвідоміші пісні, як бітлівських часів, створені самостійно або разом із Джоном Ленноном, так і хіти "Wings" сімдесятих чи подальші шедеври сольної кар’єри.

Тоді сер Пол уперше наочно продемонстрував, як саме він видозмінив пісню Леннона "Come Together" — принесена Джоном влітку 1969 року на сесії фінального альбому "Бітлз", платівки "Abbey Road", вона підозріло нагадувала "галопуючу" пісню піонера рок-н-ролу Чака Беррі під назвою "You Can’t Catch Me", випущену ще у 1956-му. Маккартні запропонував зіграти твір Джона у повільнішому темпі — Леннон відповідно змінив свою вокальну манеру, пісня набула сексуальної чуттєвості та небезпечного відтінку, народився ще один класичний бітлівський хіт.

Тоді ж, у 2021-му, вийшла книга "The Lyrics" — у ній було наведено тексти 154 пісень, написаних Полом у різні роки й десятиліття, супроводжені розповіддю Маккартні про історію та обставини їхнього створення. По суті, книга була майже автобіографією, оскільки історія написання тієї чи іншої пісні (а пише їх Маккартні постійно, приблизно з другої половини п’ятдесятих років) і є історією життя сера Пола.

Здавалося б, після настільки відвертої та довірливої розмови, яка відбулася у Маккартні з Ріком Рубіном під час зйомок згаданого "McCartney 3,2,1", новий альбом Пола мав би продюсувати саме він. Але ні, у тому ж 2021-му Маккартні звернув увагу на продюсера Ендрю Вотта, якому тоді було 31 — Вотт, який на той час уже встиг спродюсувати альбом Оззі Осборна "Ordinary Man", годився у внуки і Оззі, і тим більше серу Полу. Маккартні сам зателефонував Вотту, потім приїхав до нього додому — і відтоді записував нові пісні за сприяння Ендрю у численних перервах свого світового туру "Got Back", який тривав аж до листопада 2025 року.

До речі, саме Маккартні порадив Вотта як продюсера Міку Джаггеру — коли "Роллінг Стоунз" вирішили нарешті записати альбом із новим авторським матеріалом, уперше за довгі 18 років. Тоді, у січні 2023-го, Пол узяв участь у записі пісні "Стоунз" під назвою "Bite Me Head Off" — він зіграв чудову партію на бас-гітарі, але, на жаль, не став співати дуетом із Джаггером. Востаннє Маккартні і "Стоунз" записувалися разом ще в шістдесятих — тоді Пол і Джон Леннон заспівали партії бек-вокалу в піснях "We Love You" і "Dandelion", випущених синглом влітку 1967 року, яке увійшло в історію попкультури як хіпове "літо любові".

Але головною подією 2023 року для Маккартні, звісно ж, став вихід у листопаді нової і (як стверджувалося) останньої пісні "Бітлз" під назвою "Now and Then". Як і у випадку з піснями "Free as a Bird" і "Real Love", випущеними в рамках проєкту "Антологія" у дев’яностих, Пол довів до ладу демо, записане Ленноном наприкінці сімдесятих у його нью-йоркській квартирі. Оскільки робота почалася ще у 1994 році, збереглися гітарні партії Джорджа Гаррісона, зіграні ще тоді — Рінго Старр додав свої барабани, син продюсера "Бітлз" Джорджа Мартіна Джайлз написав оркестровку, "Бітлз" знову возз’єдналися, хай і віртуально і, вочевидь, справді востаннє.

Попрацювавши над "Now and Then", Пол і Рінго, до речі, знову зустрілися в студії — Пол написав для Рінго пісню "Feeling the Sunlight", яка вийшла того ж 2023 року на EP Рінго під назвою "Rewind Forward" (Маккартні взяв участь у записі, зігравши на басу, клавішних і електрогітарі).

Що готує новий альбом

Наприкінці лютого цього року вийшла чудова документальна стрічка "Man on the Run", у якій Маккартні згадує сімдесяті — час, коли Полу довелося доводити собі і світу, що він здатен досягти успіху самостійно, без решти "Бітлз". Маккартні довів це, зібравши власний гурт "Wings", незмінною учасницею якого була його перша дружина, покійна Лінда Маккартні.

Серед "одкровень" цього фільму — розказана Полом зворушлива історія про те, як він ледь не потонув під час відпочинку на Гаваях у 1975 році, плаваючи у забороненому місці. Про цей випадок знали далеко не всі бітломани — включно з найзатятішими. Можливо, тексти нового альбому (чотирнадцять пісень, сорок сім хвилин звучання), який обіцяє бути найінтроспективнішим і найоповіднішим у кар’єрі Маккартні, відкриють ще кілька таємниць — адже ще за шість років Маккартні виповниться 90, і приховувати йому вже нічого.