МОН ні при чому. Хто і як годує українських школярів
Тема харчування в школах завжди на слуху. У минулому році реформувати систему шкільного харчування взявся шеф-кухар Євген Клопотенко, ініціював проект "Нове шкільне харчування". В кінці листопада Олена Зеленська заявила, що визначилася з першочерговими завданнями у статусі першої леді і хоче зосередити свою діяльність на реформування шкільного харчування. За її словами, важливо рано почати привчати дітей до культури харчування, адже тоді простіше пояснити, що брокколі краще ковбаси. А зовсім нещодавно Кабінет Міністрів вирішив у 2020 р. додатково направити 400 млн грн на переобладнання старих харчоблоків в освітніх установах країни. Коментуючи рішення про виділення цих коштів, міністр освіти і науки Новосад Ганна зазначила, що причина такої пильної уваги влади до цієї проблеми в тому, що за час навчання в школі у 40% дітей розвиваються захворювання шлунково-кишкового тракту.
"ДС" дізналася, скільки шкіл в Україні взяли на озброєння рецепти, розроблені Євгеном Клопотенко, і як зараз годують столичних школярів.
МОН спостерігає, але не контролює
За словами заступника міністра освіти Любомири Мандзій, повноваження МОН в плані контролю організації харчування в школах дуже обмежені. Згідно із законом "Про освіту" це відповідальність органів охорони здоров'я, а також місцевої влади. Однак найближчим часом міністерство планує почати моніторинг організації харчування в освітніх установах. "Ми вважаємо, що повинна бути налагоджена зв'язок між школами і місцевими адміністраціями. Їх прерогативою зобов'язана стати організація здорового, якісного, а головне - безпечного харчування для дітей. Що стосується 400 млн грн, які виділив Кабмін, то до кінця першого кварталу 2020 р. МОН має визначити порядок використання цих коштів, а обласні державні адміністрації, куди вони надійдуть, будуть зобов'язані погодити з нами використання цих грошей", - заявила чиновниця.
І один у полі воїн
Скільки саме грошей виділити на безкоштовне харчування учнів молодших класів та пільговиків, вирішують місцеві влади - ці кошти передбачають у місцевих бюджетах. Батьків інших дітей харчування в школі доводиться оплачувати зі своєї кишені. У багатьох українських школах їжу для дітей готують кухарі, які входять у штат навчального закладу. Так що і керівництво школи, і батьки при бажанні можуть впливати на меню.
Євген Клопотенко в рамках проекту "Нове шкільне харчування" розробив збірник рецептур для навчальних закладів. Він підійшов до справи ґрунтовно: перед тим як писати рецепти, з ревізією об'їздив школи, щоб побачити реальну ситуацію. А вона, за словами Клопотенко, в більшості випадків сумна: кухарі готують на старому обладнанні та за рецептами, розробленими і затвердженими в 1985 р. Новий збірник розробили з урахуванням існуючих в українських школах умов і потужностей, а рецептуру затвердили в Госпотребслужбе. МОН і МОЗ у листах-роз'ясненнях підтвердили, що цього цілком достатньо, щоб рецепти почали використовувати кухаря в школах. Як стверджує Клопотенко, за поточний рік на "Нове шкільне харчування" вже перейшло близько 2000 шкіл (майже 10% від загальної кількості). "Перед впровадженням програми ми тестували страви в декількох київських школах, в тому числі і на смакові якості. Адже який сенс від корисної їжі, яку ніхто не буде їсти? Ми залишали ті страви, які сподобалися дітям і прибирали або допрацьовували ті, які вони забракували. Тому результат був прогнозованим: більшості дітей подобається нове меню", - говорить Клопотенко. Завдяки старанням шеф-кухаря тепер українським школярам замість горохового або квасоляного пюре будуть готувати фалафель, замість овочевого супу - мінестроне, а манку замінять полентою.
Хто годує київських школярів
Сьогодні в Києві безкоштовне харчування отримують 128 тис. дітей. Щороку міська влада виділяє на це досить значні суми. Приміром, в 2018-му - понад 250 млн грн, в 2019 р. - майже 303 млн, а в бюджет на наступний рік на ці цілі закладено 450 млн грн. За словами заступника директора департаменту освіти і науки КМДА Тетяни Шкуровой, розроблені Клопотенко рецепти непогані, але його збірка сам по собі не впливає на систему організації харчування. Адже в українській столиці за харчування в школах відповідають підрядники - традиційна схема, коли кухаря входять у штат навчального закладу, збереглася лише в трьох київських школах. Щорічно районні управління освіти закуповують послуги з харчування в школах на тендерній основі через систему ProZorro. Виняток становить лише Деснянський район, де школи проводять торги самостійно. При цьому столичний ринок шкільного харчування давно поділений між дев'ятьма гравцями: вісьмома комунальними підприємствами та приватною фірмою "Понтем.уа". Критерій вибору переможця тендеру простий: найнижча ціна.
Сьогодні шкільні сніданки у столиці стоять 16-18 грн, обіди - 20-35 грн. Це не дорожче, ніж в інших регіонах країни: згідно з даними Міносвіти середня вартість шкільного сніданку в Україні становить 15-20 грн.
Обладнання шкільних харчоблоків знаходиться на балансі не школи, а райвно, які займаються ремонтом, а також реновацією кухонь і шкільних їдалень. На сьогодні з 430 столичних шкіл повністю переобладнано трохи більше третини - 160. За словами Шкуровой, складність полягає в тому, що реновації, як правило, проходять у два етапи. Спершу ремонтують їдальню, а потім кухню, де переобладнують все - починаючи з каналізації та систем очищення повітря і закінчуючи закупівлею нового обладнання.
Сьогодні в Києві впроваджені і працюють три системи живлення. Наприклад, систему шведського столу - так зване мультипрофильное харчування - вже два роки використовують у Печерському районі. Як правило, дитина може вибрати одне з трьох видів м'ясних виробів трьох видів гарніру. Також у шведському столі обов'язково присутні йогурти, молочні супи або каші, фрукти та овочеві салати. І чиновники, і батьки вважають таку систему оптимальною: діти можуть вибрати те, що їм подобається, а їжу не доводиться викидати.
Друга система - це дабл-меню. Дитина з двох запропонованих варіантів меню вибирає той, який йому подобається більше.
Третя - лінійка "Шкільне харчування" від ТОВ "Пирятинський делікатес", яка складається з 19 найменувань різних страв. Фірма-виробник поставляє в шкільні харчоблоки заморожені напівфабрикати, які готують на місці. Серед пропонованих страв - "котлета по-київськи", пельмені і навіть бульмени, які чимось нагадують грузинські хінкалі - пельмені з бульйоном всередині. По такій системі, наприклад, годують у всіх школах Шевченківського району та 13 школах Облонського.
Щоб контролювати якість харчування, в КМДА закликають директорів шкіл та батьків учнів створювати бракеражные комісії, які повинні стежити за тим, що і як їдять діти. З наступного навчального року члени таких комісій будуть наділені реальними повноваженнями: якщо комісія встановить, що в один з днів школярі повернули (простіше кажучи, викинули) більше 50% приготовленої їжі, то місто буде мати право не сплачувати вартість надання послуг за цей день. "Справа не в тому, що адміністрація хоче заощадити гроші. Це буде стимулювати підприємства більш вдумливо ставитися до складання меню та приготування їжі для наших дітей", - зазначає Шкурова.
Ложка дьогтю в бочці меду
Не всім директорам шкіл подобається, що ринок шкільного харчування міцно захопили комунальні підприємства, які належать міської влади. Як розповіла "ДС" директор однієї зі столичних шкіл, їх навчальний заклад одним із перших у Києві почало впроваджувати мультипрофильную систему харчування. Для цього КМДА довелося вкласти серйозні кошти в переобладнання шкільного харчоблоку: більше мільйона гривень було витрачено на закупівлю кухонного обладнання, ще 800 тис. обійшовся капітальний ремонт їдальні. При цьому комунальне підприємство, підписуючи договір на надання послуг харчування, цю частину школи в оренду не бере - навіть за символічну одну гривню. Тому воно не оплачує комунальні платежі за світло і воду, а також не несе відповідальність за те обладнання, яким користується, - все це перекладається на плечі школи. Школа також несе відповідальність і за санітарно-гігієнічний стан харчоблоку, хоча, по суті, доступу туди співробітники навчального закладу не мають.
У школі відзначають, що, незважаючи на невисоку вартість обідів, заняття це досить рентабельне. Приміром, у школі сім груп продовженого дня, де навчається 210 дітей, і всі вони обідають у шкільній їдальні. При вартості обіду 35 грн тільки за дітей, що харчуються на заняттях, КП щомісяця отримує майже 162 тис. грн.
При цьому за договором КП може проводити на території школи комерційну діяльність. Мова йде про буфетах, які протягом навчального дня відвідує близько 80% школярів. За словами директора школи, ціни в подібних буфетах часто завищені. "У мене немає претензій до якості продаваних булочок, у мене є претензія до ціни цих булочок. Чому вони коштують дорожче, ніж у сусідньому супермаркеті? Чому в буфеті величезна кількість цукерок, шоколаду та соку невідомого походження за завищеними цінами? Маленький дитина, маючи в кишені 50 грн і роблячи вибір між гарячою їжею і снікерсом, вибере саме снікерс", - обурюється директор.
У мерії кажуть, що про ці проблеми знають. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського, харчування дітей у столичних школах мають намір контролювати суворіше. "Дитяча їжа повинна бути не тільки корисною і відповідає нормам, а й смачною", - зазначає чиновник. Закон зобов'язує всі комунальні і приватні підприємства, які беруть участь у цьому процесі, отримати спеціальний міжнародний сертифікат про впровадження системи безпеки харчування. Наступного року міська влада має намір ретельніше контролювати бюджетні гроші, які виділяються на харчування дітей. "Поки немає чіткого розуміння, яка модель харчування найбільш ефективна, і не розроблена гнучка система заміни одного підприємства на інше в разі, якщо компанія - постачальник послуги не справляється зі своїм завданням, ми не хочемо ставити під загрозу сам процес забезпечення дітей гарячим харчуванням. Спочатку треба навести порядок, а потім допускати нових гравців. Щоб місто повністю перейшло на нову систему і оцінив її ефективність, знадобиться кілька років", - говорить Мондрієвський.
Батьківський контроль
Батьки чекати, поки КМДА визначиться з оптимальною системою шкільного харчування, не хочуть. Тому звертаються зі скаргами в Госпотребслужбу, за власні кошти замовляють аналізи якості продуктів харчування приділяють час вивчення асортименту буфетної продукції.
"Раніше батьки сходилися на думці, що в школі годують погано, але що можна вимагати за такі маленькі гроші? Існувала думка, що вплинути на ситуацію не можна і простіше зібрати школяреві перекус будинку, - розповідає представник громадського об'єднання "Батьки SOS" Олена Бондаренко. - Зараз ситуація змінилася, батьки почали скаржитися в Госпотребслужбу, а чиновники, у свою чергу, стали більш ретельно контролювати ситуацію з харчуванням. Я вважаю, що якщо батьків дійсно хвилює, що їдять їхні діти в школах, їм треба самим за цим стежити. І при необхідності скаржитися. Якщо міська влада не знає про вашу конкретну проблему, то як вона може звернути на неї увагу?".
