Україна стала полігоном для російських відходів

"А чому імпорт кислоти в період з 2014 по 2016 роки виріс більш ніж в 3 рази? А тому, що імпортується, сірчана кислота є відходами виробництва в нафтохімії і кольорової металургії. Вартість її нульова, а Україна фактично є полігоном для утилізації цього екологічно небезпечного товару. Але якщо так, то взагалі виникає питання, кому такий імпорт вигідний і чому ми платимо за нього валюту? Як пояснити, чому хтось хоче продовжувати поповнювати бюджети Росії та Білорусі, в той час як вітчизняні потужності з виробництва кислоти недозавантажені більше ніж наполовину? Де наш патріотизм і прагматизм?", - каже Голубов.

Незабаром Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розгляне можливість запровадження заходів спецзахисту вітчизняних виробників сірчаної кислоти. У її виробництві задіяні ДП "Східний ГЗК", ВАТ "Сумихімпром", НВП "Зоря", Рубіжне та ТОВ "Перше хімічне об'єднання".

У 2017 році ці підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 1,254 млрд. грн. і зараз знаходяться на межі зупинки через неможливість конкурувати на вітчизняному ринку сірчаної кислоти з російськими та білоруськими постачальниками, ціни яких вдвічі нижче собівартості українського виробництва.