В ООН заявили про проблеми з громадянськими свободами в Україні

З початку 2018 року до 15 лютого в Україні зафіксовано не менше 164 нападу на представників і активістів громадянського суспільства

Про це йдеться в доповіді управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), передає "ДС".

Фіксується чітка тенденція до збільшення кількості нападів і погроз, спрямованих на суспільно активних представників громадянського суспільства, заявляють представники УВКПЛ. Серед них, зокрема, вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, напади на журналістів NewsOne і адвокатів скандального журналіста Василя Муравицького.

"Ці напади створили атмосферу залякування, що впливає на здатність і готовність людей відкрито обговорювати суспільно значущі питання, насамперед - висловлювати свою незгоду з політикою або побоювання щодо політики... Більшість таких нападів не розслідується, до того ж нерідко правоохоронці й самі вдаються до утисків, як, наприклад, у справі з доступом до персональних даних журналістка Христина Бердинських і Наталії Седлецької", - повідомили в ООН.

Нагадаємо, про смерть Катерини Гандзюк стало відомо вдень 4 листопада 2018 року. Інформацію про це оприлюднили в FB-співтоваристві "Хто замовив Катю Гандзюк?", яке створили і вели друзі активістки. Гандзюк, яка також працювала в Херсонській міськраді, облили концентрованої сірчаної кислотою 31 липня 2018 року в Херсоні. В результаті нападу вона отримала опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей.

Правову кваліфікацію справи під тиском громадськості змінювали кілька разів: "хуліганство", потім "умисні тяжкі тілесні ушкодження", згодом "замах на вбивство" (ст. 15 КК України стосується замаху на злочин, стаття 115 - умисного вбивства).

Після смерті активістки справу було переквалифицированно у умисне вбивство. На сьогоднішній день поліцією затримано п'ять осіб, які підозрюються наслідком в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство Гандзюк. Серед затриманих є і колишні учасники АТО.

За підозрою в причетності до нападу в розшук був оголошений Олексій Левін (Москаленко), який, за даними ЗМІ і родичів Катерини Гандзюк, мав тісні контакти з владою, в тому числі "з головою Херсонської ОДА, партійцем "Блоку Петра Порошенко", Андрієм Гордєєвим і головою Херсонської обласної ради, партійцем партії "Батьківщина" Владиславом Мангер". Останній раніше був затриманий підозрою в організації нападу на Гандзюк, однак за рішенням суду був відпущений з-під варти під заставу в розмірі 2,5 млн грн.

Активістка, що займалася в тому числі антикорупційними розслідуваннями, після нападу перенесла 11 операцій з видалення омертвілих тканин і пересадки шкіри. Гандзюк поховали в Херсоні 7 листопада, їй було 33 роки.