Opel Zafira Life ідеальний мікроавтобус для українських доріг

Кожен тестовий автомобіль має свою фірмову фразу. Тобто фразу, яку ти найчастіше чуєш під час знайомства з автомобілем від своїх колег, друзів, а дуже часто взагалі від випадкових зустрічних. Так ось, найчастіше з Opel Zafira я чув "а поїхали в..." — і далі будь-які назви населених пунктів від Вінниці до Лісабона, але не ближче. Втім, було ще одне питання, навіть не знаю, розповідати вам чи ні, але добре, — це питання "А ти взагалі пам'ятаєш, що ти на автобусі?". Це вже, звичайно, від тих, хто безпосередньо їздив зі мною.

Було б місце

Звичайно, забути неможливо, він реально великий, до того ж у нас був Opel Zafira в версії L2, з подовженим кузовом. Хоча... Все відносно. Довжина автомобіля в цьому виконанні — 5306 мм, а, наприклад, недавно пройшов через нашу тестову програму Ford Ranger Raptor — 5398, хоча відчуття абсолютно різні, Opel Zafira навіть у порівнянні з цим пікапом здається нескінченним. Зовні. А ось на ходу це відчуття швидко зникає, і на трасі він веде себе настільки впевнено і комфортно, що ти дуже скоро переходиш на повністю легкову манеру їзди — дозволяє і підвіска, і мотор, і коробка, і сприйняття габаритів. Тому про те, який він великий, я згадував тільки під час паркування — так, це, мабуть, єдина серйозна незручність, пережита мною за весь час тестування мікроавтобуса Opel. Хоча знову ж таки я не скажу, що паркуватися не комфортно — виворіт керма хороший, оглядовість — відмінна, камера заднього виду є, парктроніки теж, тобто за наявності потрібного простору втиснути туди Opel Zafira не проблема. Проблема знайти такий простір.

Їм сподобається

А ось повертаючись до першої фрази — тут, чесно кажучи, я сам щоранку боровся зі спокусою: поїхати, як збирався, на роботу чи... все-таки в Лісабон? І з усією родиною? З друзями? Вже не з усіма — місць лише сім, тому беремо тільки найближчих. Зате для близьких буде максимум комфорту. Відразу застереження: на тесті був Opel Zafira у виконанні Business Innovation, тобто в максимальному оснащенні, з усіма можливими благами. Причому ні за одне з цих благ додатково платити вже не треба, все вже враховано — така сьогодні політика Opel. Отже, що ми маємо. Як мінімум п'ять зручних крісел в салоні, які можна рухати вперед-назад, можна зняти зовсім, а середній ряд можна розгорнути, щоб пасажири сиділи обличчям один до одного і могли спілкуватися. Центральний бокс-трансформер з висувними столиками, окреме підсвічування в салоні і регулювання клімату, розетки на 220 для ноутів та іншої техніки, величезний багажник, шторки на вікнах, зсувні двері з обох бортів (які, до речі, можна відкривати махом ноги під кузовом!). Загалом, в такому салоні дійсно можна комфортно подорожувати нескінченно довго, проводячи час за приємним спілкуванням, читанням, переглядом фільмів і так далі, і так далі. Звичайно, за умови, що і водієві теж буде добре.

Практикум ергономіки

І буде. Хоча тут уже не без нюансів. Не таких серйозних, але дещо є. Перше, що мене завжди спочатку бентежить в Opel (бентежить, а не обурює, хоча...), — це посадка. Це особисте, але у мене ніколи не виходить відразу сісти в Opel так, як я звик, кермо тут хоч і з регулюванням по висоті і вильоту, все одно нібито зависоко, педалі газу і гальма різні по висоті — ось щось не так. Але! Після совання і підгону через кілька днів виявляється, що саме так тут сидіти і треба: все стає на свої місця, і спина не втомлюється, і руки не болять. Виходить, Zafira сама підказує, як треба, — врахуйте цей момент, якщо і у вас так — це не привід одразу відмовлятися, може, права вона, а не ви.

Єдине, що реально засмутило, — відсутність підлокітника під лівою рукою. "Підвіконня" занадто високо, як не сідай, під правою рукою регульований підлокітник, а ось ліва — у висячому положенні. Це дивно. Добре хоч її іноді доводиться розминати, потягнувшись за склянкою кави, — підсклянник у водія один, на панелі десь під лобовим склом. Спробуй ще дістань. Але це ж кава, може, її взагалі не рекомендується пити на ходу, а ось з усіма потрібними регулюваннями і перемикачами все по-німецьки точно, в усьому іншому з ергономікою повний порядок. Порядок і з музикою, і це важливо подвійно — все-таки салон теж звучить, поскрипує і стогне. Без музики чутно добре, це в принципі очікувано, аж надто багато простору і всяких детальок в ньому, тим не менш, від німців я очікував більшої поваги до тиші. Ну і останній нюанс, але вже характерний для всіх трансформерів: якщо повернути середні сидіння спинками вперед, то доведеться вибирати, або водій з пасажиром попереду будуть штовхатися спинками, або доведеться цей ряд сильно зрушувати до третього, і в колінах може місця не вистачити. Начебто і місця дуже багато в салоні, в такій конфігурації воно дуже з'їдається. Зате величезному багажнику нічого не загрожує, а між сидіннями першого і другого ряду залишається ще багато місця для багажу.

Ось і все з нюансами, в іншому щодо організації внутрішнього простору суцільний позитив. Так, навіть незважаючи на відсутність підігріву керма — друзі, ну які претензії, у вас є програмований автономний прогрів всього автомобіля, яке кермо? Ви завжди можете сідати в теплий салон, навіщо вам гріти тільки руки?

Дрібниця невідповідності

Всі Opel Zafira дизельні дволітрові, але стартова версія — 150-сильна і агрегатується 6-ступінчастою механікою, а наша — на 180 к. с. і з 8-ступінчастим автоматом (так-так, з такою ж класною шайбою перемикання, як і на Opel Combo Life і з підрульовими пелюстками). Ось тут без нюансів, поєднання ідеальне. Не ідеальне потрапляння в заявлені характеристики, і розгін до "сотні" за 8,8 с мені здається занадто оптимістичним, і середня витрата палива на 100 км теж — 5,8 л. У мене вийшло ближче до 8 л в змішаному режимі, причому це не агресивний тестовий стиль, а спокійна розмірена їзда, на трасі максимум до 120–130 км/год, але плюс забите пробками місто, тобто показник, близький до звичайної експлуатації. Але і вісім для автомобіля масою майже 2 т (1971 кг) — це просто відмінно, а 800 км безтурботної подорожі, обіцяні комп'ютером при повному баку об'ємом 69 л, знову ж постійно провокують — може, все-таки рвонути кудись в далеку далечінь?

Відпочиваємо переміщаючись

Підкермові пелюстки тут — данина традиціям, найімовірніше, знадобляться взимку, але зараз — так, щоб було: коробка працює відмінно, двигун виходить на максимальну тягу вже при 2000 об./хв, крутний момент 400 Нм. Але цифри — це цифри, а за відчуттями — тяги вистачає завжди, набір відбувається дуже плавно, але впевнено, перемикання передач не чути зовсім. За потреби (хоча яка може бути потреба?) можна стартонути з пробуксовкою, але найголовніше — і загальмувати можна так, що водії за вами можуть бути неприємно здивовані. Правда, якщо у вас в салоні тільки ви. При повному завантаженні, звичайно, гальмівний шлях буде помітно більший. До речі, і поведінка підвіски дуже залежить від завантаження. Підвіска у Opel Zafira досить жорстка, ви будете добре інформовані про всі ями на дорозі, але, з іншого боку, немає необхідності на поворотах скидатися до нуля, при висоті кузова 1935 мм крени не критичні. Однак навряд чи Opel Zafira створений для того, щоб ви гордо розсікали на ньому простір на самоті, а при повному завантаженні поведінка автобуса істотно змінюється — якщо в салоні ще шість пасажирів і вантаж у багажнику, підвіска задоволено збирається і відпрацьовує вже зовсім інакше: м'яко, делікатно, впевнено. Однозначно вона налаштована під повне завантаження, тому не соромтеся, беріть усіх, вам же буде краще. При цьому, як це не дивно, витрата палива зростає несуттєво.

На трасі мікроавтобус просто прекрасний — вам треба тільки притримувати кермо, Opel Zafira суворий і прямолінійний, просто частіше дивіться на спідометр — варто трохи відволіктися, і у вас на проєкційному дисплеї вже 150 км/год, швидкість не відчувається зовсім, це його стихія. Тому обмежувач швидкості в круїзі вам на допомогу. Ось шкода тільки, що круїз-контроль не адаптивний, так подорожі взагалі перетворилися б на справжній релакс. Хоча, може, і правильно, все-таки треба залишити водієві відчуття відповідальності, щоб не розслаблявся. Електроніки і так вистачає, всі must have системи в наявності, включаючи Stop&Start і контроль сліпих зон. Як на мене, навіть трохи з перебором — за масаж в передніх сидіннях я б не платив, ніколи ним не користувався і навряд чи буду.

Муки вибору

Нинішня Opel Zafira Life — четверте покоління моделі, але попередні три, як ви пам'ятаєте, це все були мінівени, а зараз Zafira — пасажирська версія Vivaro, але не дарма ж в Opel затіяли всі ці ігри з назвами. Формально, звичайно, так і є, але все-таки Zafira тепер — це не просто Vivaro з сидіннями, це мікроавтобус, який стоїть на сходинку вище, який вже не соромиться заглядати на територію, позначену двома німецькими літерами. Ну ось, як я не старався, але все одно мова зайшла про конкурентів, і, перш ніж згадувати про Volkswagen, таки доведеться і мені згадати про те, що Opel Zafira, Peugeot Traveller, Citroёn Spacetourer і навіть Toyota Proace Verso — це все один і той самий автомобіль, розробники не потурбувалися поміняти навіть задню оптику, тому відмінності тільки в дизайні передньої частини і салону. Здавалося б. Але налаштування, комплектація і країна походження — вирішують, тому в Opel дозволили собі поставити найвищий цінник з усіх (крім Toyota, це вже все-таки інша пісочниця і там цінник близький до Zafira). Але тут треба сідати з калькулятором і списком опцій і все рахувати — які опції вам потрібні, які ні, і в підсумку може вийти так, що при виборі всього потрібного саме Opel Zafira виявиться найбільш вигідним придбанням. Звичайно, складно абстрагуватися від ціни, особливо якщо в прайсі найдорожча версія Opel Zafira коштує 1 617 000 грн (це саме тестова версія), найдорожчий монопривідний Citroёn Spacetourer — 1 386 100 грн, а Peugeot Traveller — 1 396 100 грн. Причому в останніх є ще і повнопривідні версії, які будуть коштувати як монопривідний Opel Zafira "в фулі". Що в такому разі може спонукати вибрати саме Opel Zafira? Три причини. Перша: уважне вивчення прайсу — в Opel Zafira в комплектацію включено все, крім персоналізації (вибір особливого кольору і пакета Black Edition), у Peugeot і Сitroen навіть в максималці треба окремо доплачувати, наприклад, за той же бокс-трансформер або окремо за заднє вікно, що відкривається. Друга: німецький підхід до організації внутрішнього простору, якості збірки і взагалі німецький стиль. У мене немає претензій до сучасних "французів", але... німці. І нарешті, третя — особисті пристрасті, тобто банальне подобається-не подобається. Якщо вам ці три причини здаються неістотними, сміливо беріть Traveller. Я голосую за Opel.

Звичайно, за однієї умови — Opel Zafira як приватний автомобіль чудовий, якщо у вас велика сім'я і вічна тяга до пригод і у вас, звичайно ж, є ще один-два автомобілі в сім'ї, причому один з них як мінімум в два рази менший за Opel Zafira. Все-таки Opel Zafira Life — це автомобіль абсолютно певного призначення і чудови виключно у своїй стихії.