Тест-драйв Peugeot 5008: сам собі преміум

Як тільки в Peugeot передумали змінювати нумерацію своїх моделей зі зміною поколінь, стало зрозуміло: відтепер перша цифра в назві моделі (2008, 3008, 5008) – це лише коефіцієнт масштабу. 5008 – найбільший, семимісний, напханий усілякими системами, функціями та фішками, що мимоволі викликає аналогії зі звичайними гаджетами. Тобто якщо в серединці 3008, то 2008 – це модель Mini, а 5008 – Max. Точніше, Pro Max. Адже відрізняється не лише розмірами, а й технічною досконалістю. А недавнє оновлення, що трапилося з моделлю, – це нова версія прошивки, яка на сучасних гаджетах не тільки додає нові функції, змінює UХ, але й може суттєво вплинути на дизайн – нові обкладинки, іконки, заставки та інше. Ось те саме сталося і з 5008 – на нього прилетіло оновлення, яке раніше було доступне на 2008, а тепер і на 3008, і на 5008.

Світле майбутнє

Найголовніше — змінилося оформлення передньої частини автомобіля, тепер і тут — вже знамениті ікла, тільки якщо у 208 — від шаблезубої білки, то тут так — все пропорційно і серйозно, нехай будуть як у лева. Грати радіатора, нова оптика, бампер, і звичайно ж задні ліхтарі Claw Effect. Теж вже знайомі за молодшими моделями, але через це не менш класні. Оптика 5008 — взагалі окрема історія ... і чому б не розповісти її прямо зараз. Це Full LED технологія, передні фари – з функцією статичного спрямованого освітлення, хоч би що це означало, з вбудованими протитуманками, а ось ці ікла внизу – це і ДХО, і поворотники.

Тестувати Peugeot 5008 мені довелося в не найкращих погодних умовах, і ті, хто повертався вночі під час дощу зі снігом із Черкас до Києва, мене зрозуміють. Якби не це світло, я повернувся б як мінімум вдвічі більш втомленим. Світло — чудове. Також добре мене зрозуміють і ті, хто нещодавно їздив селами Івано-Франківщини (так, і там ми з 5008 теж були), але про це пізніше, коли дійдемо до підвіски та комфорту.

Плюс у комплектації з'явилася версія з пакетом Black Pack – якраз така була у нас на тесті. Зрозуміло, вона дорожча, але дуже раджу придивитися саме до неї: чорні елементи та хромовані вставки виглядають топово.

Куди подіти руки

У салоні – нові матеріали обробки та великий центральний дисплей діагоналлю 10 дюймів. Із матеріалами все зрозуміло. У нашому випадку це максимальна комплектація зі шкірою Nappa Mistral, деревом Lati Wood та синім підсвічуванням салону. Сидіння просто шикарні, це стосується і якості шкіри, фактури, просрочення, і різноманітності регулювань, і навіть масажу для водія та переднього пасажира. Дерев'яні вставки теж виглядають ще крутішими. Загалом, і раніше це був зразковий салон, а сьогодні продавці преміум-сегменту повинні собі кусати лікті.

З ергономікою ж нічого не змінилося, Peugeot, як і раніше, розвиває тему i-Cockpit з маленьким кермом і прекрасним 12,3-дюймовим дисплеєм, який ви можете налаштувати за власним бажанням як завгодно. Мені дуже подобається маленьке кермо на всіх інших машинах Peugeot, але тут — не так однозначно. Машина явно розрахована на міжгалактичні перельоти, на ній хочеться їхати кудись далеко і довго, що гріха таїти, на таких переїздах водій часто кермо притримує однією рукою. Тут це також можна, але якось не так доречно. Може, й правильно? Тримайте кермо двома руками?

Є питання і до великого дисплею. Так, він сенсорний, відгук на дотик миттєвий, але є нюанс. Наприклад, у вас підключений смартфон із Apple CarPlay. Щоб змінити температуру в салоні, треба натиснути клавішу клімату (або зону клімату на екрані), на сенсорному екрані змінити температуру, потім натиснути клавішу "Програми" та на екрані вибрати СarPlay. Чотири дії! Лайфхак: можна скоротити алгоритм за допомогою кнопки "телефону" на кермі до трьох дій, вона поверне вас відразу в CarPlay, але іноді простий регулятор температури — простіше і зрозуміліше. Ви ж там генії інтер'єру, напевно, можете вписати. Ось як із режимом вибору їзди. Раніше було два регулятори, та й не найідеальніших, а тепер – просто одна кнопка, на якій і Еко/Нормал/Спорт, і Бруд/Пісок/Сніг. Максимально зручно та зрозуміло.

Другі та треті

У решті салону все приблизно так, як і було. У всіх версіях є Children Pack, що включає сонцезахисні шторки на вікнах другого ряду та столики на спинках передніх сидінь. У пасажирів другого ряду з'явилися два роз'єми USB, а ось підлокітника так і немає. І не буде. Натомість три повноцінні місця. Ну і ще плюс два додаткові, що не зовсім повноцінні, але з однією з кращих систем складання — третій ряд сидінь легко збирається, так само легко встановлюється, сидіння можна взагалі дістати з багажника (що не сильно вплине на об'єм, вони і так втоплені в підлогу багажника і плоскі у складеному стані), плюс підлога багажника накривається оригінальними накладками – загалом, добре продумана та виконана система.

Задній ряд сидінь рухається вперед-назад, нахил спинок регулюється, і якщо у вас немає пасажирів на третьому ряду, можна розміститися просто по-царськи. Але й сім пасажирів теж не будуть почуватися оселедцем у банці: не мега просторий салон, але непогано. Знову ж таки, дітям на другому ряді сидінь дуже подобаються столики, а дорослим – своє обдування та порти USB. А ось підігріву задніх сидінь немає. До речі, хоч як це дивно, підігріву керма теж немає.

Спортивний акомпанемент

Їздові звички автомобіля не змінилися, якщо щось й чіпали у підвісці, то дуже делікатно. Але наскільки я знаю – не чіпали. У результаті найбільше оновлення сподобається тим, хто придивлявся до дволітрової 150-сильної версії: у парі з цим двигуном тепер теж йде виключно 8-ступінчаста АКП. А оскільки за моєю особистою шкалою коробок ця близька до ідеалу, такі зміни можна лише вітати. У нас же, як і раніше, 180-сильний дизель BlueHDI з чудовими 400 Нм обертального моменту, згаданий вище автомат, передній привід та Grip Control. До останнього ми нарешті перестали ставитися зневажливо — напевно, коли змирилися з тим, що це не заміна повного приводу, а допомога передньому, і дуже непогана. Цього разу я не потребував згадувати, як працює Grip Control, так що новий перемикач я використав виключно для того, щоб переводити автомобіль у режим Sport. І я ніби розумію, навіщо при вимиканні мотора автомобіль при перезапуску повертається в Normal, і це логічно, але мені хотілося б за умовчанням завжди мати Sport. У ньому Peugeot 5008 і живіший, задорішніший, і звучить чудово (звук посилюється через акустику Focal, так що звучить саме для вас, а не для оточуючих). І немає побоювання прославитися дизельним марнотратом. У мене за час тесту середня витрата вийшла в районі 6,2 л — це взагалі відмінно для такого великого автомобіля, а чисто в місті вдавалося підняти витрату максимум до 8 л/100 км, зате на трасі в прогулянковому режимі може бути і 4,5.

Рівний характер

За динамікою, запасу потужності — все добре (ось мені вдалося уникнути чергового "відмінно"). На втоплену педаль газу машина озивається з радістю, але без захоплення. Поступово. Тут все якось відбувається плавно, без істерики — ні, на обгонах вам завжди вистачить моменту, але характер у Peugeot 5008 швидше впевнено-спокійний, ніж бойовий. І підвіска теж цікава — ідеально на хорошому асфальті, при різких маневрах на високих швидкостях кузов трохи нахилиться, але далеко до критичних моментів. Просто машина висока, кліренс великий — як їй не хилиться. Але у нормальних режимах вертикаль тримає вміло, як підліток у метро. І комфортно до мурчання – особливо, якщо включити масаж. "Котячі лапки". На швидкості вище 130 км/год починають з'являтися аеродинамічні шуми – але лише з'являтися! Не напружує.

Але розбитих доріг Peugeot 5008 не любить. І не те щоб перед ними пасує – ні, просто не любить. Якось дуже гостро реагує на ями з гострими краями, недолюблює бруківку і не перетравлює щебень. Очевидно, така рівна, вивірена поведінка на асфальті зажадала ретельних налаштувань, от і результат. Цікаво, що по грунтовці або рівному полю взагалі без дороги Peugeot 5008 їде так само впевнено, як по автобану. Так, і по полю можна. Кліренс — 236 мм, тут і інші позашляховики позаздрять. Тільки дивуєшся, як він з таким просвітом так майстерно тримає трасу. І до речі, у місті теж ці сантиметри не зайві, передній звис у нього довгий, 926 мм, кут в'їзду маленький, 19 градусів: якби не пристойний кліренс, завжди було б побоювання заїхати бампером на бордюр. А так – нормально, проходить.

Примари за доплату

До речі, про бампери та місто. Є в Peugeot 5008 ще одна штука, яку мені раніше, якщо і доводилося бачити, то тільки в автомобілях преміум-класу і на AliExpress. Ну як працюють останні – не скажу, а у 5008 прилад нічного бачення класний. І добре, що при появі людини в небезпечній зоні лунає ще й попереджувальний сигнал — одразу розумієш, що Peugeot щось хоче повідомити, інакше при появі на панелі приладів примари можна й перелякатися. А виглядає саме так. Дуже корисна штука, особливо добре відпрацьовує на велосипедистах. Реально, з нашою організацією руху та освітленням таке треба ставити на всі машини без винятку в обов'язковому порядку. Правда, і в Peugeot 5008 це платна і не дешева опція, 33 240 грн, але впевнений, попит буде. До речі, двопанельний панорамний дах теж опція, причому коштує чомусь копійка в копійку з Night Vision. Збіг? Зате всі інші помічники та системи безпеки вже входять в оснащення GT Pack, а їх тут дуже багато – від активного круїз-контролю та автоматичного далекого світла до камери кругового огляду та асистента паркування. Коштує це все 1 231 900 грн., а версія GT з двигуном потужністю 150 к .с. — 1 092 300 грн.

Своя сфера

Ось тут і виникає запитання — чому я увесь час згадую машини преміум-класу як би відокремлено від Peugeot 5008, якщо він їм ні в чому не поступається, а в чомусь навіть перевершує, та й ціна $45 625 — явно не з бюджетного сегмента. Не бюджетного, але й не преміального. Вага рівно у близьких за вартістю та функціональністю конкурентами будуть Skoda Kodiaq, нехай і в оснащенні L&K, або стартовий дизельний, але повнопривідний Hyundai Santa Fe, а ось за Lexus RX350L просять вже мінімум 1 956 249 грн. Peugeot створив свій власний, внутрішній преміум – з усією атрибутикою, шкірою та деревом, передовими технологіями та відповідним дизайном інтер'єру та екстер'єру і не особливо морочиться якоюсь там конкуренцією, існуючи у власній сфері. А чи скористатися такою пропозицією або вибрати класичний варіант "з ім'ям" — це вже особиста справа кожного.