• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39.1
Спецпроєкти

Toyota Hilux: паралельна реальність

Лютий, снігопади, мороз, затори. Гірших умов для тестування нового автомобіля і не придумаєш. Звичайно, якщо мова йде не про пікап Toyota. Для нас з Hilux — це просто свято якесь

Toyota Hilux
Toyota Hilux
Реклама на dsnews.ua

Свято починається кожен день з одного і того ж моменту — натискання кнопки Start, після чого Toyota Hilux здригається, взриківает, фиркає і переходить на чистий рокіт потужного дизельного мотора. І ти думаєш — ну які електромобілі? Де там душа? А тут ось — дрімає, начебто незадоволена прокидається, але тут же готова до пригод. Правда, після цього треба вийти з кабіни (як би спуститися по трапу) і прибрати сніг з цього велета, неодмінно подивитися в кузов — а тут сніг куди тепер подіти? Спробувати дотягнутися до середини лобового скла, щоб очистити лід, і тільки потім їхати. Так, великий пікап в наших умовах — це і чиста насолода, і прийняття всіх умовностей. Але ми сьогодні не будемо про це. Я все-таки виходжу з постулату: якщо ви зацікавилися цим автомобілем, то розумієте, навіщо він вам потрібен — не важливо, для роботи на землі, поїздок на полювання або для підвищення власної маскулінності, але потрібен. А який — це вже інша справа.

Про головне

Це вже восьме покоління легендарного Toyota Hilux, в 2017 році був проведений його фейсліфтінг, а ось зараз справа дійшла і до більш серйозних змін. Не дарма я почав розповідь з двигуна — тому що це і є найголовніше оновлення. Є нововведення в салоні, в елементах екстерʼєру — в зокрема в новій версії Legend, але все-таки головне — під капотом.

В Україні Toyota Hilux продається тільки з дизельними двигунами, і їх як і раніше два — 2,4- і 2,8-літровий. Молодший як і раніше видає 150 к. с., а ось старший з 177 к. с. підтягнули трохи за двісті, а саме — до 204 к. с. Крутильний момент — 500 Нм замість 450 Нм. Чи змінився після цього характер автомобіля кардинально? Дивлячись як судити. Якщо чисто по цифрам — раніше розгін до «сотні» займав 11,6 сек., а зараз 10,8, але скажіть чесно, хто зможе без точних приладів це оцінити? Але у нас все-таки пікап, а не гоночний болід, так що оцінювати ми його будемо за іншими критеріями. У звичайних, не позашляхових, умовах у Toyota Hilux чотири режими руху — економічний, звичайний, спортивний і PWR — все це було і раніше, нічого нового. Між режимами «крок» невеликий, але якщо брати крайнощі — Eco і PWR, то різниця буде величезною. І якщо раніше мені потужність Hilux здавалася достатньою для всіх випадків життя, то тепер вона швидша ніж достатньо. Що б я не робив — завжди відчувається запас тяги, і це прекрасне почуття — адже на цьому тесті я не ставив перед пікапом якихось по-справжньому серйозних завдань. Мені не вдалося завантажити в кузов 750 допустимих кілограм вантажу, ми не буксирували 3,5-тонний причіп, не залазили по вуха в бруд (дуже хотілося, але все замерзло) — ми просто весело молотили замети. Упевнений, що з усіма цими завданнями Toyota Hilux впорається граючись.

Жити стало веселіше

Реклама на dsnews.ua

Але навіть без цих надзавдань характер у пікапа повеселішав помітно. Він не зривається з місця з юнацьким запалом, але «тупити» став помітно менше. Немає цих важких неспішних розгонів, особливо якщо поставити автомат у Sport і активувати PWR Mode. У такому випадку автомат не зависає на знижених передачах, швидше перемикається вгору і Hilux за рахунок додаткових 27 «конячок» стає прямо живчиком, про що раніше ніхто і підозрював.

Загалом, мотор просто відмінний, хоча, звичайно, супутні ефекти неминучі: «за паспортом» у нього витрата в комбінованому циклі 8 л/100 км, але навіть в екорежимі і в спробах їхати максимально плавно мені і близько не вдалося підійти до цих результатів. Усе, що вийшло, — опуститися нижче позначки 11, але не на багато. Якщо ж ні в чому собі не відмовляти — виходить десь 11-11,5. Для дизеля начебто і забагато … але це тільки тому, що нас розбалували цими маленькими дохлими моторчиками, а при такому обсязі і масі автомобіля 2,2 т — зовсім не багато. А з урахуванням того кайфу, який тепер дарує цей пікап — зовсім дрібниця. Велику частину часу в найсильніші лютневі снігопади я відкатав на задньому приводі: заходити в повороти виключно з занесенням — це весело! Правда, при включеній ESP при найменшій пробуксовці ви просто зупиняєтеся, задня вісь дуже легка і Hilux понуро буксує на місці. Включення повного приводу миттєво змінює ситуацію, і складається враження, що для цього пікапа взагалі не існує перешкод — все в радість.

Гідний легенд

У салоні змін небагато, найголовніше — багатофункціональний дисплей з 8-дюймовим тачскрін екраном і підтримка Android Auto і Google CarPlaу. Останнє — однозначний плюс і давно очікуване рішення, сам дисплей — з хорошим відгуком, з «фізичними» кнопками доступу до різних розділів меню з боків екрану, яких так не вистачало, але сама картинка на моніторі без вишукувань, а його розмір набуває сенсу саме при активації того ж Android Auto. Самостійний функціонал — це текстова інформація, і більшу частину часу у вас на ньому якісь літерки, для яких ні така діагональ, ні такий дозвіл не потрібні.

Хіба що при русі заднім ходом — камера тут ой як не зайва, а картинка з камери непогана. Багато хто нарікає на відсутність камери кругового огляду — не знаю, у мене ніяких проблем не виникало, оглядовість відмінна, дзеркала величезні, так що головне — просто не забути, що за заднім склом у вас ще півтора метра кузова. Ось тут якраз виручає камера і парктроніки. А на бездоріжжі — новий індикатор напрямку передніх коліс, на екран борткомпʼютера тепер можна вивести відповідну картинку. Більше в салоні змін і немає … крім нашого випадку. Тому що кому, як не Hilux дозволено випускати версію Legend, машина реально легендарна, а в новій комплектації — шкіряні сидіння з перфорацією, фонове підсвічування дверних карт, якісні вставки під сіре дерево, особливий дизайн щитка панелі приладів і чорна стеля. Виглядає все це відмінно, навіть не очікував від пікапа такого рівня — добротно, багато, і навіть я б сказав високоестетично. Такі часи!

Стара школа

Але радує, що Toyota, тим не менш, не заграється в ці ваші хайтеки і управління приводом і режимами руху здійснюється звичайними грубими кнопками і перемикачами. Це ж позашляховий пікап, тут не до сенсорної зніженості, ти повинен розуміти, що включаєш і яку силу будиш. І повний привід тут не для мазунчиків — це Part-time, центрального диференціала немає, так що по асфальту на ньому не поїздиш.

З одного боку, це максимально ефективно на бездоріжжі, але ось у сніг не завжди зручно — на задньому приводі легку задню вісь починає носити по всій дорозі, включення повного приводу повністю вирішує проблему, але тоді якщо ви виїжджаєте на чисту ділянку — почищений асфальт, наприклад, треба повний привід тут же відключати, а то незабаром запахне смаженим. Теоретично виробник допускає їзду по слизькому асфальту на повному приводі на швидкості до 100 км/год, але Hilux майже відразу починає сигналізувати про те, що ось зараз на цьому асфальті 4х4 не дуже доречно. Зате перемикатися з повного приводу на задній і навпаки можна прямо на ходу. І що важливо, саме з цього рестайлінгу зʼявилася функція імітації блокування заднього диференціала, щоб не зупинятися для справжнього повного його блокування, можна натисканням кнопки на швидкості до 50 км/ч активувати імітацію, і це буде відмінним варіантом як раз, наприклад у снігових заметах. Ну а вже повноцінне блокування заднього дифа і знижувальна передача на бездорожжі роблять Toyota Hilux просто непереможним.

Зовні Hilux Legend відрізняє особлива решітка радіатора з чорною окантовкою, сірі масивні вставки на обох бамперах, декоративні накладки на колісних арках і чорна — на борту кузова, чорні ручки дверей і корпуси дзеркал заднього виду, інші диски та інше оформлення протитуманних фар. З останніми — ось прямо в яблучко, це був єдиний елемент у дизайні Hilux, який мені не подобався — ось ці перевернуті коми на морді. Тепер — інша справа. Трохи збентежили додаткові сірі секції в накладках на арках — це вже перебір, але в іншому — добре, в Premium він і правда виглядає занадто чепурним, а ось в Legend — набагато яскравіше і виразніше. Важливо, що для версії Legend доступний і фірмовий набір систем безпеки Toyota Safety Sense.

Навіщо і чому

Базовий 2,4-літровий Hilux в оснащенні Business стоїть 942 038 грн., А топовий Legend — 1 352 532 грн. Різниця — на хороший хетчбек В-класу, який можна поставити в кузов пікапа. Звичайно, всі мої дифірамби адресовані здебільшого «легендарному» Hilux, але це не означає, що стартові версії — це так, для залучення уваги ціною. Hilux Business задовольнить всі ваші запити, якщо в пріоритеті функціональність, а змужнілий Legend — це вже автомобіль для фана. Але і тут, як це не парадоксально, немає нічого зайвого — той, хто буде готовий викласти за нього $48 тис., прекрасно розуміє, за що він платить і чому.

Технічні характеристики Toyota Hilux 2,8 D-4D 6 А/Т

Двигатель

Рабочий объем, см3

2755

Максимальная мощность, л.с. при об/мин

204 при 3000-3400

Максимальный крутящий момент, Нм при об/мин

500 при 1600-2800

Тип топлива

Дизель

Трансмиссия

Тип

АКП, 6-ступ.

Привод

Подключаемый полный

Подвеска

Передняя

Независимая, на двойных поперечных рычагах

Задняя

Зависимая, жесткий мост с листовыми рессорами

Габариты

Длина/ширина/высота/колесная база, мм

5325/1900/1815/3085

Грузоподъемность, кг

750

Клиренс, мм

227

Масса

Снаряженная масса, кг

2200

Эксплуатационные характеристики

Максимальная скорость, км/ч

175

Разгон до 100 км/ч, с

10,8

Расход топлива, л, смешанный цикл

8,0

Емкость топливного бака

80

    Реклама на dsnews.ua