Історія деградації Валдайського клубу. Що старого скаже Путін

У понеділок, 24 жовтня, в Росії розпочав роботу вже тринадцяте засідання міжнародно-експертного клубу "Валдай". Для Кремля це далеко не рядова подія. Втім, будемо відверті, для решти світу теж, адже тези, які прозвучать протягом трьох днів роботи клубу, дадуть уявлення про політику російського керівництва на найближчі роки.

Офіційно в Росії цей клуб характеризують так: "Валдай" - експертно-аналітичний центр, який з'явився в 2004 році у Великому Новгороді.

Чим був і чим є клубу "Валдай"? Це по своїй суті рекламна площадка Росії. Тобто керівники, чиновники, експерти, "експерти" і закордонні гості беруть участь в обговоренні РФ, як гравця на міжнародній арені, а також допомагають Кремлю оприлюднити своє бачення тих чи інших проблем.

Два роки тому клуб перейшов від формату "розповіді світу про Росії" до практично-орієнтованої роботи з формування глобального порядку денного, від дослідження ситуації в Росії до кваліфікованої та об'єктивної оцінки світових політичних і економічних проблем.

Так в завуальованій формі організатори сповіщають про те, що клуб з дискусійного майданчика перетворився на пропагандистський ресурс. Після загострення відносин із Заходом і фактичного початку нової холодної війни внаслідок анексії Криму і вторгнення на Донбас, "Валдай" служить більше бутафорським заходом. А реквізит - це гості з-за кордону, які своєю присутністю втішають песимістів (або реалістів, не суть), які марили про велич Росії, або оскаженілих оптимістів, які трактують їх приїзд, як прояв величезної значущості їхньої батьківщини для світу. Мовляв, Захід, хоч і вважає РФ "ворогом", але їде, щоб скуштувати неймовірною мудрості "російської цивілізації".

З цінністю заходи безпосередньо для Росії, в принципі, все ясно. А що стосується користі для Києва, Брюсселя і Вашингтона, то програмні заяви учасників клубу з російської сторони знаходили своє відображення в Realpolitik. Але якщо в рамках Realpolitik Бісмарка основою курсу була відмова від ідеологій, то Москва ідеології приручила, вивела якийсь гібрид, який зробила незмінним компонентом своєї взаємодії з зовнішнім світом.

Історія засідань "Валдая" в цілому насправді чудово відображає зміни московської політики. Тобто, озираючись на попередні заходи, можна спроектувати загальну тенденцію на майбутнє.

Засідання ці можна умовно розділити і прив'язати до окремих подій у світовій політиці. Так, з самого початку клуб і справді рекламував Росію, закликаючи інвесторів і пропонуючи широкоформатне міжнародне співробітництво. В 2004, 2005 і 2006 роках теми були такі: "Росія на рубежі століть: сподівання та реалії", "Росія - політичний калейдоскоп", "Глобальна енергетика XXI століття: роль і місце Росії".

На цей період припала "Помаранчева революція", яка змусила Москву сильно рефлексувати. Тоді в Росії волали про "коричневої чуми", але не так енергійно, як під час та після Революції Гідності. Кремль усе ж сподівався тоді переконати в логічності своїх доводів стосовно України.

Але з 2007 року тезисно клуб починає змінюватися. Особливо це помітно після війни в Грузії, з подальшою окупацією Абхазії і Південної Осетії. У 2007 році теми були такі: "Росія між Сходом і Заходом", "Росія після 2008 року: моделі розвитку" і "Світ XXI століття: повернення релігії?". Вже є фундамент для майбутнього поділу світу і формування образу зовнішнього ворога через особливу ідентичність, сильно пов'язану з православ'ям.

Теми 2008 і 2009 років: "Світова геополітична революція початку XXI століття: роль Росії", "Росія - Захід: Назад у майбутнє". У 2010-му - "Росія: історія і перспективи розвитку", "Вибори 2011-2012 і майбутнє Росії. Сценарії розвитку на 5-8 років", "Майбутнє створюється сьогодні: сценарії економічного розвитку Росії". Грузинські події вже поистерлись з пам'яті. Росія не відмовляється від "зовнішньої загрози", але хоче використати затишшя для нового етапу популяризації себе в світі.

Але вже в 2013 році Путін ставить крапку. Кремль готується до самоізоляції. На засіданні "Валдая", яка проходила під темою "Різноманіття Росії для сучасного світу", 2013 року Путін заявляє: "Ми бачимо, як багато євроатлантичні країни фактично пішли шляхом відмови від своїх коренів, в тому числі і від християнських цінностей, що становлять основу західної цивілізації. Заперечуються моральні початку і будь-яка традиційна ідентичність: національна, культурна, релігійна або навіть статева. Проводиться політика, яка ставить на один рівень багатодітну сім'ю і одностатеве партнерство, віру в бога і віру в сатану".

Що навіть більш важливо - ще три роки тому господар Кремля хоч і в жартівливій формі, але дав зрозуміти, що президент Путін - це надовго, допустивши участь у президентських виборах 2018 року.

У 2014-му, коли Москва домоглася своєї мети і остаточно відокремилася від цивілізованого світу, Путін під час засідання клубу ("Світовий порядок: нові правила або гра без правил?") виступає з ще більш жорсткою заявою щодо Заходу, і США зокрема. Російський лідер звинуватив Вашингтон у підриві світового порядку, що склався після закінчення холодної війни і створення однополярного світу. "Без спроб створити нову систему глобального управління світ може бути приведено в анархію і хаос", - заявив президент країни, яка вже забезпечила хаос в Криму і на Донбасі, і готувалася так само вчинити з Сирією.

Іноземні журналісти тоді констатували, що виступ Путіна стало "одним з його найбільш антиамериканських промов за 15 років в якості самого впливового політика Росії". Крім того, його нападки на Штати дуже сильно і дуже багатьом нагадали знамениту мюнхенську промову, яка пролунала в лютому 2007 року з трибуни Мюнхенській конференції з питань політики безпеки. Тоді Путін вперше голосно заговорив про неприйнятність "однополярної моделі" сучасного світу.

І в 2007 році, після подій в Україні і напередодні агресії в Грузії, і сім років потому вже після агресії в Україні, Путін протиставляв Москви Вашингтону в амбітних замашках на статус рівноправного світового лідера. Не склалося. Посипалися санкції, з "Великої вісімки" турнули, на зустрічах розмовляють, крізь зуби; вийти з ізоляції через антиигиловский союз із Заходом також не вийшло.

Знищення Алеппо і ескалація на Донбасі є фактичним вступом до нинішнього засідання клубу. Головна тема звучить як "Контури завтрашнього світу". В рамках цієї теми є ряд підтем, а саме: "What If: якби СРСР не розпався...", "Світовий устрій: quo vadis?"; "Демократія 2.0: як зміниться народовладдя?", "Від Близького Сходу до Центральної Євразії: дуга нестабільності або простір спільних дій?", "Світ після чергового переселення народів", "Світова економіка: нова глобалізація або новий протекціонізм?", "Європа - наш нездійсненне майбутнє?", "Перевернутий технології світ?", "Філософія міжнародного розвитку для нового світу".

Тобто, погорюют про розпад СРСР, згадають все хороше і покиває відповідно, що це треба повертати. Ну, і очевидно, учасники заходів з російської сторони і "свої" експерти з-за кордону будуть просувати позиції Кремля всередині країни (виправдовувати репресії), в Україні (тиснути на "екстремізм" кримських татар, зокрема), Сирії (Росія, як відомо, "єдина" бореться з міжнародним тероризмом). Ну, і знов-таки, варто очікувати нової жорсткої промови Путіна або, щонайменше, кого-небудь з його близького оточення.

Так, ще, що цікаво, організатори хваляться величезним інтересом з боку зарубіжних гостей (90 з 137 місць). У цьому році в роботі клубу візьмуть участь представники України (непотоплюваний Михайло Погребинський), США, Китаю, Індії, Австралії, Данії, Сирії, Киргизстану, Ірану, Туреччини, Німеччини, Південної Кореї, Казахстану, Великобританії, Австрії, а також Червоного Хреста і ЮНЕСКО. Однак, згідно з програмою заходів, що діють, не колишніх урядовців або дипломатів з інших держав, буде троє - посли Ірану і Сирії, а також міністр закордонних справ Туреччини. Решта - колишні високопоставлені і різні експерти і аналітики. Хоча, дійсно, серед них будуть авторитетні і знані. Наприклад, Джеймс Шерр з Chatham House.

Хоча, якщо так поміркувати, то інтерес серед європейських та світових лідерів і експертів до "Валдаю", насправді знизився з об'єктивних причин. Неспроста "гаманець" клубу - Фонд розвитку та підтримки "Валдая" - прийняв рішення заснувати премію клубу, яку вручатимуть гостям за "значний внесок у здійснення дослідних або просвітницьких проектів з актуальних питань глобального розвитку та міжнародних відносин".

Росіяни отримають гарну картинку... А для України та її партнерів обговорення це після аналізу дозволить виділити окремі блоки-намітки майбутніх дій Москви.