• USD 39.4
  • EUR 42
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Протриматись 39 секунд. Як Польщі і НАТО подолати репутаційні втрати

У Варшаві повідомили: в НАТО дискутують про збиття російських ракет 

пво польші
Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Росія демонстративно намагається принизити Польщу у політико-медійній площині, використовуючи для цього порушення своєю ж ракетою 24 березня повітряного простору нашого сусіда в районі Осердува Люблінського воєводства протягом 39 секунд.

У зв’язку з цим того ж дня до польського МЗС було викликано посла РФ Сєргєя Андрєєва, однак той виклик "на килим" проігнорував, бо, мовляв, офіційна Варшава не надала достатніх доказів щодо ракети. Тому Андрєєв вирішив, що може "не відвідувати МЗС Польщі", чим порушив Віденську конвенцію, яка чітко регламентує обов’язки і норми поведінки іноземних дипломатичних представництв.

І зроблено це абсолютно в дусі так званої російської дипломатії, уособленням якої вже понад два десятки років є очільник МЗС Сєргєй Лавров, а разом з ним різноманітні нєбєнзі, які, як і їх президент, послуговуються радше вуличною "бидломатією", аніж є дипломатами. Такими, якими вони мають бути і є в цивілізованих країнах.

В цьому ж конкретному випадку чергова демонстрація росіянами власної "бидломатії" була спрямована суто на медійне приниження Польщі. І варто визнати, що їм вдалося нашкодити репутації Польщі. Ще й на тлі блокування фермерами українського кордону (і водночас на честь Великодня вони розблокували пункт пропуску на кордоні з РФ в Гжехотках).

Як реагували у Варшаві

Через наближення російських ракет до українсько-польського кордону 24 березня, як і під час попередніх ударів, у повітря піднялися польські F-16. Однак російську Х-101/555 вони не перехоплювали.

Згодом речник Оперативного командування Збройних сил Польщі підполковник Яцек Горишевський пояснив це впевненістю в тому, що ракета РФ залишить повітряний простір країни (що й сталося).

Реклама на dsnews.ua

Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш по собі запевнив, що ракету було б збито, якби були ознаки, що її ціль – на території Польщі.

Пізніше начальник Генерального штабу Збройних сил Польщі Вєслав Кукула висунув кілька версій порушення повітряного простору країни – навмисне програмування такого маршруту (тобто провокація) або ж внаслідок відхилення російською ракетою, що відомі своєю неточністю, від курсу через помилку.

Щодо того, чому авіація не збила її, то Кукула навів ще одну причину: "Такі цілі на межі двох країн складні у сенсі дилеми – збивати чи ні. Тому що наслідки знищення з нашого боку можуть спричинити ненавмисні ефекти по іншій стороні. І так само може бути коли Україна стріляє в таку ракету. Така ракета може впасти на території Польщі і спричинити певні наслідки".

Заступник міністра закордонних справ Анджей Шейна в інтерв’ю RMF FM зазначив: Росія знала, що "якщо ракета пролетить далі вглиб Польщі, то її зіб’ють".

Паралельно, зазначимо, віце-спікер Сейму і лідер проросійської "Конфедерації" Кшиштоф Босак заявляв про неготовність польської ППО/ПРО до відбиття таких атак. 

І це в той час, коли Польща, де й Patriot базуються, дійсно рекордними темпами збільшує витрати на оборону, готуючись до можливої агресії з боку Росії. У 2024 р., зокрема, Польща витратить на оборону 4,2% ВВП, або ж 159 млрд злотих (майже $40 млрд) і підпише понад 150 контрактів на придбання зброї, устаткування і пострілів, з акцентом на системах ППО/ПРО, бронетанкових силах, ракетних військах і артилерії, а також на ВПС і ВМС.

Третя ракета

Попри все це Польща ж наразі ще не готова ліквідовувати цілі, що порушують її повітряний простір. В тому числі і через прагнення не спровокувати ескалацію у відносинах з Росією, чиї війська третій рік намагаються захопити Україну.

В цьому контексті, до речі, було наведено приклад турецько-російських відносин. Ексзаступник командувача Стратегічних сил НАТО, генерал у відставці Мечислав Бенек в інтерв’ю ТОК FM пригадав інцидент зі збиттям Туреччиною російсько Су-24 у 2015 р., що порушив її повітряний простір. За словами Бенека, та подія призвела до "дуже глибокої кризи" у відносинах між Туреччиною і Росією. Але варто завважити: так, криза і напруга була, але до війни РФ з країною-членом НАТО не дійшло. Путін тоді ввів санкції, але дуже швидко дійшов згоди зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом.

Звісно, поточна кон’юнктура має суттєві відмінності, а саме містить чисельні побоювання і прогнози щодо готовності Росії окрім України воювати ще й з НАТО. Навіть якщо припустити, що Кремль справді готовий до чергової самовбивчої "місії", то чи є раціональним дозволяти йому у властивій РФ манері випробовувати НАТО на міцність і перевіряти її на готовність до рішучих дій у відповідь?

Тим більше, що проліт російської ракети над Осердувом – це вже третій інцидент появи у польському авіапросторі іноземної ракети з часів повномасштабної інвазії РФ до України.

Нагадаємо, 15 листопада 2022 р. в селі Пшевудув сталася трагедія – загинули двоє людей через падіння ракети. Щодо неї були тривалі суперечки: чи вона російська, чи українська, випущена ЗРК для збиття російської. Але Варшава визначила її як українську на підставі експертизи уламків, результати якої не було опубліковано, а в січні 2024 р. призупинила розслідування "через відсутність будь-якої співпраці з боку України щодо пояснення цієї трагедії".

Інцидент стався недалеко від кордону з Україною. Як, власне, і 24 березня поточного року.

Однак маємо ще кейс з російською Х-55 з бетонною боєголовкою, яка 16 грудня 2022 р. впала під Бигдощем (знайшли її лише у квітні 2023 р.) — за приблизно 400 км від найближчої точки на українському кордоні. І, як писала Rzeczpospolita, на польських РЛС приблизно 8-10 хвилин аналізували мітку на моніторах, що то зникала, то з’являлася знов. Іншими словами, польські військові спостерігали вже до 10 хвилин якийсь підозрілий об’єкт, що летів на північ країни під час чергової масованої ракетної атаки Росії на Україну. До речі, штатне спорядження Х-55 — це ядерна боєголовка.

Втім зараз про Х-55 у лісі біля селища Замосця поки що не згадують, адже достатньо цих 39 секунд і вибрику російського посла Андрєєва, щоб завдати шкоду іміджу Польщі і змусити владу відкорегувати медійну картинку.

Тому пан Шейна у вищезгаданому інтерв’ю повідомив також і про те, що в НАТО, з якою Варшава вже обговорила інцидент над Осердувим, зараз все ж розглядають варіант із збиттям російських ракет, якщо вони прямують у бік території країн Альянсу. Хоча водночас знов-таки зазначив, що спершу треба отримати згоду України на збиття ракет поза межами території дії Північноатлантичного договору. Словом, знов Україна крайня, адже досі не надала дозволу на збиття російських ракет у польському небі.

    Реклама на dsnews.ua