• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Практично ізгой. Як в Сінгапурі Путіну вказали на його місце

Російську делегацію і особисто Володимира Путіна змусили себе відчувати не в своїй тарілці
Фото: EPA/UPG
Фото: EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Неприємний у багатьох сенсах візит російського президента в Сінгапур, де проходили 33-й саміт Асоціації держав Південно-Східної Азії та Східноазійський форум, завершується. Володимир Путін може зітхнути з полегшенням - протокольно-дипломатичної кошмар практично закінчився. Але осад-то залишився. Так, російська делегація їде не з порожніми руками. Наприклад, Російський фонд прямих інвестицій підписав з сінгапурськими компаніями угод про інвестиції в РФ на суму $1 млрд. Але що таке $1 млрд для самого Путіна і його оточення, інтенсивно виводили капітал з країни і продовжують це робити в умовах санкцій? Так, слабка втіха. І потім, будуть поважати, будуть і платити. А повага для російської влади стає з 2014 р. все більш дефіцитним.

Тому в Кремлі з трепетом (погано, втім, прихованим) чекають будь-яких зустрічей і візитів президента на високому рівні - в Штирії, Гельсінкі, Парижі. Або приїзду Джузеппе Конте, Віктора Орбана і Кім Чен Ина. Навпроти імен перших двох можна ставити галочку, а ось третій товариш щось не поспішає. Вояжем в Сінгапур теж надавалося величезне значення. А в результаті...

В результаті все пішло не так. Причому з самого початку. На полях саміту відбулася низка подій, ніби навмисне залітають одне за іншим за комір російських делегатів - Пєскова, Лаврова, Міллера, Шувалова, Сечіна і т. д.

Улюблена фішка Путіна - спізнюватися - обернулася проти нього. Президентський борт сів в аеропорту, а його ніхто не зустрічає. Високі чини приймаючої сторони проігнорували приїзд російського лідера. Мало того, Путіну ще довелося чекати, поки подадуть його кортеж. Сталося це через незнання пілота, не глушившего двигуни, з-за чого до літака залишалися байдужими місцеві чиновники не підпускали кортеж. І, до речі, не тільки президенту РФ зробили ніяково, але і його помічнику - Юрію Ушакову, якого сінгапурські спецслужби ну дуже ретельно обшукували в автобусі в аеропорту. Ушаков був незадоволений, але заради батьківщини довелося терпіти.

Загалом, ці затримки призвели до того, що Путін не зміг, як було заплановано, побачитися з прем'єр-міністром Сінгапуру Лі Сянь Лунем, у присутності якого російська делегація повинна була підписати солідні угоди. Весь порядок зустрічей був порушений. Довелося президенту задовольнятися вечерею і закладанням каменів у фундамент російського культурного центру в компанії колеги Халимы Якоб. Благо хоч щось приємне - знайшовся лідер нижче зростанням російського президента. Важливо, якщо згадати, що на Заході обговорювали комічні фото з Парижа, на яких Володимир Володимирович виглядав, м'яко кажучи, не дуже переконливо.

Але і в кімнатах президентського палацу, здивувати своєю тіснотою, не обійшлося без конфузящих росіян ситуацій. Щоб дати Якоб і Путіну простір для рукостискання перед камерою, делегацію з РФ сінгапурці без сорому змусили потіснитися. Особливо довго "не розумів", що відбувається, Лавров, який набрав нетривалу полеміку з якимось молодиком. У підсумку старожил російської "дипломатії" цей бій програв, спорудивши невдоволений вираз обличчя.

Але приниження російської делегації цим не обмежилися. Ще був казус з металодетектором на вході в торгово-виставковий центр Suntec, де проводився саміт АСЕАН. Путіна, спершу який вирушив у прохід без перешкод, місцеві службовці чемно відправили через турнікет. При цьому металодетектор спрацював, але президента Росії вже не зупиняли. Досить було й того, що охороні вдалося змусити його вчинити не по-своєму. До речі, російську публіку цей інцидент зачепив. І чиновники почали виправдовуватися. Глава мінекономрозвитку Максим Орєшкін запевняв, що металодетектора там взагалі немає. Пєсков сказав, що це, мовляв, був лише турнікет і незручного нічого в тому немає.

Реклама на dsnews.ua

Далі. Два світових лідера зіграли з Путіним в гру "опаздашки". Президенту Росії довелося чекати і південнокорейського лідера Мун Чже Іна, і японського прем'єра Сіндзо Абе. При цьому перший ще і підколов господаря Кремля відсутністю російської збірної на історичних Олімпійських іграх в Пхенчхані в контексті діалогу з денуклеаризації Корейського півострова. А глава японського уряду, як повідомляють очевидці, тримався холодніше звичайного, ніби повертаючи Путіну боржок за незручність, викликану його шпилькою під час візиту Абе в РФ: а давайте, мовляв, тут і тепер укладемо мирний договір взагалі без зобов'язань. Доброго відповіді на цю репліку бути не могло, що Путін прекрасно усвідомлював.

І це ще не все. Поки делегації чекали Путіна і Абе, посол Японії в Росії обурив стовпилися біля столу росіян своєю поведінкою - запропонував їм сісти, щоб стоячи не чекати обох лідерів. На що отримав повну гніву відповідь глави "Росатому" і все того ж Орєшкіна: "Самі сядьте!". Потім прибув Путін, а через деякий час і японський прем'єр. Як проходили переговори, достеменно невідомо. Лише Пєсков після намагався всіх переконати, що сторони, мовляв, домовилися прискорити процес укладення мирного договору. Ні до чого особливо не зобов'язує, і нічого не обіцяє засвідчення.

В цілому ж Путін і Ко намагалися демонструвати радість від перебування в Сінгапурі і спілкування з колегами. А що ще залишалося робити? Адже по суті політико-економічний вихлоп був не надто вже вражаючим. Маленька, але горда і головне - куди більш розвинена країна (друге місце в рейтингу Doing Business проти 31-го в РФ) завдала удару по путінському его. Навіть у Парижі його поставили в перший ряд світових лідерів, а потім посадили біля канцлера ФРН Ангели Меркель, развлекавшей його всякими забавностями. У Сінгапурі ж поставилися, як до смертного, ну, може, не самому простому. Всі ці прикрі дрібниці - рамки, очікування, розмови на ногах і ні про що (так, з віце-президентом США Майком Пенсія вдалося перекинутися лише парою слів) продемонстрували, що Росія продовжує скочуватися у міжнародну ізоляцію - тепер вже і на Сході.

Саміт АСЕАН дуже нагадав саміт "Великої двадцятки" в 2014 р., коли Путіну відмовилися потиснути руку австралійські генерал-губернатор Пітер cosgrove як і генпрокурор Джордж Брэндис. Чи осінь 2016 р., коли приїхав у Париж Путіна продинамил Франсуа Олланд.

Після початку агресії проти України російський лідер нечасто буває на міжнародних майданчиках, і ще рідше у таких випадках обходиться без казусів. Ось і тепер ввічливі чиновники з азіатських країн ненав'язливо продемонстрували, що спілкування з Путіним - не більш ніж формальність. А говорити з ним за великим рахунком не про що.

    Реклама на dsnews.ua