• USD 28.3
  • EUR 32.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

НАТО+Україна. Як у Конгресі США змінюють підходи до Росії

У Палату представників внесено законопроект, який передбачає включення України до "НАТО+"

У Палату представників внесено законопроект, який передбачає включення України до "НАТО+"
У Палату представників внесено законопроект, який передбачає включення України до "НАТО+" / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

У штаб-квартирі Організації Північноатлантичного договору в Брюсселі відбулося перше за два з половиною роки засідання Ради Росія-НАТО. Цей формат досі, особливо після виявлення у лавах російського представництва восьми співробітників спецслужб РФ, фактично не працював.

Проте Кремлю своєю вкрай агресивною поведінкою біля кордонів України та на її території вдалося все ж таки схилити Альянс та США до переговорів у розширеному форматі.

Втім, це єдине досягнення Кремля. З тієї простої причини, що й американо-російські переговори в Женеві, що відбулися 10 січня, і сьогоднішнє засідання Ради Росія-НАТО для Москви були безрезультатними.

Генсек Альянсу Йєнс Столтенберг на брифінгу за підсумками зустрічі, допустивши ймовірність нового збройного конфлікту в Європі, чітко заявив: вимоги Росії неприпустимі, рішення про інтеграцію України в НАТО приймають Україна і союзники.

І це незважаючи на прагнення російської сторони максимально підвищити градус напруги перед переговорами.

Як висловився один із керівників делегації РФ — заступник глави МЗС Олександр Грушко (другий керівник — заступник голови Міноборони РФ Олександр Фомін), переговори ці неформальні, оскільки у зв'язку з "недружніми діями НАТО" на зустрічі не було російських дипломатів (яких у Москві при нагоді прийнято ототожнювати) зі співробітниками ГРУ та СЗР).

Проте росіяни приділили зустрічі з представниками 30 країн-членів НАТО досить багато уваги. Грушко назвав її "моментом істини" для Альянсу.

Реклама на dsnews.ua

І якраз у день проведення переговорів Західний військовий округ Росії дуже своєчасно вирішив провести військові навчання у Воронезькій, Білгородській та Брянській областях, що межують з Україною, у яких беруть участь близько 3 тис. військовослужбовців та три сотні одиниць техніки.

Незважаючи на відвертий шантаж і вкрай агресивну риторику Москви, яка не має нічого спільного з дипломатичними нормами, союзники відмовилися йти на поступки, висунувши свої досить переконливі контраргументи і давши зрозуміти, що це "момент істини" насамперед для Кремля.

Напередодні переговорів у Женеві держсекретар США Ентоні Блінкен позначив для Росії два шляхи вирішення проблем у відносинах: домовляємось чи сваримося, але тоді нарікайте на себе, оскільки Вашингтон запровадить ще жорсткіші економічні санкції.

Таким чином Вашингтон відразу відкинув усі претензії режиму Путіна та його вимоги до НАТО щодо нерозширення на Схід.

Вже перед засіданням Ради Росія-НАТО посол США в Альянсі Джуліанна Сміт відзначила "єдність" союзників та їхнє гостре небажання йти на будь-які поступки у питанні політики відкритих дверей Північноатлантичного альянсу.

Заступник держсекретаря Вікторія Нуланд, у свою чергу, дала зрозуміти, що і США, і Європа де-факто узгодили "інтенсивні" фінансові заходи щодо Росії.

НАТО+

Переговорну позицію Альянсу загалом Штати додатково посилили як повідомленням у ЗМІ щодо надання Україні додаткової військової допомоги на суму $200 млн (радари та морське обладнання); так і законопроектом HR6367 "Про забезпечення суверенітету України через зміцнення її оборони".

Проект закону вже внесений до Палати представників 16 республіканцями. Головний автор — Майкл Маккол, член Комітету з міжнародних справ.

Документ більш ніж цікавий. Автори розглянули питання зміцнення обороноздатності України досить докладно.

Наприклад, у законопроекті є пункт про надання Україні систем ППО та ракет класу "земля-повітря" для них, протикорабельних ракет, протитанкових мін тощо; та пропозиція до Пентагону збільшити військові постачання зі США та їхніх союзників — зокрема, постачання "надлишкового озброєння".

Автори наполягають на тому, щоб Сполучені Штати приділяли максимум уваги розвитку української ППО, закупівлі кораблів для ВМС та загалом зміцнення українського флоту в Чорному морі.

До речі, вони також не забули про підтримку та активізацію співпраці України з іншими чорноморськими державами (Болгарією, Румунією, Туреччиною та Грузією).

Далі. Як і раніше, у пріоритеті для Капітолію незалежність підприємств українського ВПК, насамперед від Китаю. А щоб у Києві не спокусилися на китайські пропозиції, конгресмени запропонували розглянути можливість прямих американських інвестицій у цю галузь.

У законопроекті також є пропозиція надати Агентству США з глобальних медіа $155,5 млн на розширення мовлення "Радіо Свобода" в Україні, Грузії, Молдові, Білорусі для протидії кремлівській дезінформації та ІПСО.

"Північний потік-2". Без нього ніяк. Республіканці продовжують наполягати на необхідності введення масштабних санкцій, які стосуватимуться всіх, хто проектував, будував або експлуатуватиме трубопровід.

Але найсмачніше ми залишили наостанок.

Автори прагнуть гарантувати інтенсивну дипломатичну, військову та фінансову підтримку України з боку США щонайменше до 2026 року у вигляді конкретної стратегії, підготовленої Держдепом. У тому числі вони розкритикували Байдена за "відмову" призначити посла в Київ, що грає на руку Росії, і закликали вже поставити крапку в цьому питанні.

"Слони" хочуть бачити стратегію взаємодії США з Німеччиною, Францією, Україною та РФ для розблокування "Нормандії" та мінських угод. При цьому вони наголошують, що Київ не зобов'язаний змінювати статус ОРДЛО таким чином, який би підірвав суверенітет України.

У разі ухвалення законопроекту Держдепу також доведеться готувати звіт про те, чи Росія підпадає під визначення держави — спонсора тероризму. Чим Москві загрожує внесення до такого списку, добре відомо: політична та економічна ізоляція, обмеження доступу до технологій та фінансових ресурсів тощо.

І, нарешті, НАТО. Очевидно, найбільш актуальним є питання в контексті зустрічі Ради Росія-НАТО.

Автори законопроекту не лише підтримують політику відкритих дверей для України та допомогу Києву на цьому шляху, а й пропонують включити Україну до списку країн "НАТО+", куди входять Японія, Австралія, Південна Корея, Ізраїль та Нова Зеландія.

Якщо Україна опиниться в цьому списку, рівень її взаємодії як з іншими його учасниками, так і з США та іншими членами НАТО значно зросте. У тому числі у плані оборонних угод та обміну розвідданими.

Висновки

Законопроект, внесений республіканцями до Палати представників, здебільшого не містить пунктів, які зустріли б опір як з боку демократів в обох палатах Конгресу, так і адміністрації Байдена. За винятком пункту про санкції щодо СП-2. Він потенційно може стати каменем спотикання, оскільки Білий дім, як і раніше, не бажає нашкодити своїм відносинам з Берліном. Проте позбутися цього каменю допомогти може саме Росія, якщо зважиться на подальшу інтервенцію – пряму чи гібридну.

Але в будь-якому разі можна зробити висновок, що поки європейці, нехай і демонструючи єдність і підтримку Україні, розраховують на досягнення компромісу, у Вашингтоні все ж таки усвідомлюють, що тактика батога і пряника неефективна. Росія не має наміру шукати взаємно прийнятних рішень і компромісам віддасть перевагу підтримці конфлікту в тліючому, але готовому спалахнути стані. З цієї причини США починають шукати нові формати та шляхи виходу з кризи. І "НАТО+" може стати цілком робочою альтернативою.

    Реклама на dsnews.ua