• USD 40.4
  • EUR 43.2
  • GBP 51.1
Спецпроєкти

Не найкращий час. Кому потрібні розмови про швидке велике вторгнення в Україну

Найголовніше для Володимира Путіна – забезпечити такий транзит влади, щоб спокійно зустріти старість та померти своєю смертю. Відкрите вторгнення в Україну позбавить його такої можливості

Наразі розширення масштабів російського вторгнення в Україну малоймовірне | asmedia.kiev.ua
Наразі розширення масштабів російського вторгнення в Україну малоймовірне | asmedia.kiev.ua
Реклама на dsnews.ua

Всупереч пропагандистській накачці з російського боку, сповненим тривоги публікаціям (насамперед у західних ЗМІ) та алармітським коментарям офіційних осіб та експертів, зараз розширення масштабів російського вторгнення в Україну малоймовірне. Очевидно, РФ спробує привести ситуацію у майбутньому до іншого сценарію, який безпосередньо не пов'язаний з масованим застосуванням військової сили.

Інше вторгнення

Росія справді за останні роки збудувала систему військових баз навколо території України, кардинально збільшила угруповання в окупованому Криму, серйозно зміцнила свої "підставні" армійські корпуси на території ОРДЛО.

Також Кремль максимально послабив Лукашенка протестами. Однією рукою розпалював їх і тиснув на психіку білоруського керівника (зокрема, лякаючи "вагнерівцями"), а іншою – допомагав утриматися при владі. В результаті тепер ми опинилися перед реальною загрозою відволікання наших сил ще й на білоруському напрямку. І придумані раптом на лютий спільні білорусько-російські навчання на кордоні з Україною – чергове підтвердження цього.

За останній рік Росія зробила все можливе, щоб світ повірив у реальність розширення її вторгнення в Україні будь-якої миті. З осені минулого року РФ дедалі більше нагнітає обстановку. Останні приклади з багатьох тисяч: запуск інформації про евакуацію сімей російських дипломатів, про передислокацію до українських кордонів бойових вертольотів, про перекидання значних військових підрозділів та техніки з Далекого Сходу, масовану кібератаку на десятки сайтів українських держорганів тощо. Щодня проходить низка повідомлень, які західні військові аналітики розглядають як ознаки підготовки до вторгнення.

І вже є конкретні економічні наслідки – продовжують знижуватись котирування українських євробондів, що призводить до подорожчання обслуговування нашого зовнішнього боргу. І це не говорячи вже про плани великих інвестицій.

Наведу ще один яскравий приклад. В останні тижні майже кожен день з різних областей України надходить інформація про десятки неправдивих телефонних повідомлень про замінування шкіл, торгових центрів, вокзалів, аеропортів та станцій метро.

Реклама на dsnews.ua

Лише кілька вибіркових прикладів, щоб оцінили масштаби.

  • 18 січня у Києві "замінували" 39 шкіл, будівлі Київського апеляційного та Окружного адміністративного судів. У Кривому Розі "мінували" усі школи міста. У Миколаєві вчетверте за останні дні "замінували" школи. В результаті в кількох регіонах місцева влада була змушена перевести дітей на дистанційне навчання.
  • 17 січня "мінували" три станції київського метро.
  • 16 січня у Києві вкотре повідомили про "мінування" ряду ТРЦ: універмагу "Україна", Ocean Plaza та "Гулівера". Також шукали "вибухівку" у двох аеропортах: "Бориспіль" та "Київ" імені Ігоря Сікорського ("Жуляни").
  • 13 січня надходили помилкові дзвінки про "мінування" десятків шкіл у Хмельницькому, Бердянську, Кривому Розі, Харкові (всі школи), а також ТРЦ у Херсоні, Черкасах, Одесі, Житомирі, Кропивницькому, Полтаві, Вінниці, Миколаєві та Луганській області. У всіх містах поліцейські проводили евакуацію дітей, відвідувачів та персоналу для проведення перевірки.
  • 12 січня голова Національної поліції Ігор Клименко заявив, що за добу надійшла інформація про "мінування" близько 600 об'єктів у 9 регіонах України, включаючи міжнародні аеропорти "Бориспіль" та "Київ" ім. І. Сікорського, усіх шкіл Львова, Черкас, Дніпра. У Києві вибухівку шукали на центральних станціях метро
  • 11 січня надійшли неправдиві повідомлення про замінування всіх шкіл Києва.
  • 8 січня увечері до поліції столиці надійшло повідомлення про замінування всіх торгових центрів Києва.
  • На Різдво 7 січня у Києві "мінували" Центральний залізничний вокзал та близько десятка торгових центрів. Тоді з кожного із зазначених місць було евакуйовано сотні відвідувачів.
  • На Різдво 25 грудня київську поліцію повідомили про "закладену вибухівку" на мосту Патона та у двох великих торговельно-розважальних центрах.

Аналітики поліції або СБУ вам скажуть, що кількість не зовсім здорових людей або дітей, які "балуються", які зазвичай здійснюють такі помилкові дзвінки, на тиждень приблизно однакова. Простий приклад: за п'ять місяців 2012 року від громадян надійшло 115 помилкових повідомлень про мінування.

Тобто в середньому – близько 38 на тиждень. За останні тижні ця цифра різко зросла вдесятеро. Тисячі неправдивих повідомлень. Розвідників та контррозвідників вчать: завжди звертай увагу на незвичайне. Очевидно, що це мала частина системної роботи іноземних спецслужб щодо створення масового психозу. Тактика малих порізів, коли противник непомітно, але неухильно спливає кров'ю.

У 2019 році, коли відбувалися президентські та парламентські вибори, вже був такий сплеск хибних повідомлень, за даними МВС України, доходило до 15 тис. на місяць.

Збитки Нацполіції за один хибний виклик становлять у середньому 40-50 тис. грн. Виходить близько 600 млн грн лише за один місяць. Але крім поліції викликають медиків, пожежників, фахівців СБУ. До цього додайте збитки підприємств транспорту, торгівлі, паралічу навчального процесу.

Разом із штучно створеною Росією газовою кризою в Європі, внаслідок якої і українські виробники вбиваються небувалими цінами на енергоносії, а населення стогне від зростання всіх цін, подібні удари становлять величезний комплекс економічної та інформаційно-психологічної війни проти України.

І Росія продовжує підігрівати високі ціни на газ на європейському ринку, скоротивши транзит через Україну та Польщу.

Не віч-на-віч з агресором

Всі ці помилкові "мінування" можуть бути виснаженням перед реальною атакою. Недарма ж російська система пропаганди в Україні вже два роки лякає наше населення високими тарифами та "енергетичним колапсом". Явно готувалися до результатів різкого стрибка цін на газ. Незважаючи на те, що Росія заблокувала постачання вугілля в Україну з Казахстану, а приватні енергокомпанії вчасно не подбали про достатні закупівлі, команді Зеленського вдалося наростити постачання вугілля зі США. Але РФ все одно може спробувати створити кризу, зупинивши транзит газу нашою ГТС, – при сьогоднішніх мінімальних запасах газу в сховищах на території ЄС реальний реверс буде ускладнений. Білорусь може призупинити постачання електроенергії. Окрім цього, їхні спецслужби можуть здійснити кібератаку на диспетчерський центр "Укренерго" та спиляти кілька опор найважливіших ліній електропередач, наприклад, відрубавши пару наших АЕС від мережі.

Щоб ви не подумали, що це нереально, нагадаю про подію 2012 року, яку мало хто помітив. 27 січня 2012 року в Запорізькій області за 28 кілометрів від Енергодару невідомі розібрали металеву опору магістральної лінії електропередач ЗАЕС, що призвело до її падіння та зниження потужності атомної станції на 40 МВт. І можна було б усе списати на п'яниць, які традиційно все крадуть на металобрухт. Але цікавий збіг: потужність Запорізької АЕС вони різко обмежили в період історично небувалого зниження температури в Україні, яка почала знижуватися з середини січня і досягла мінімуму вночі 2 лютого, коли опустилася до -25,5 °С, перекривши мінімальне значення -25,3 °С для цього дня 1929 року. Я не виключав би, що тоді це була тестова операція, спрямована на відпрацювання різних методів війни.

Розвал енергосистеми, нехай і тимчасовий, боляче вдарить по психіці населення та явно не додасть очок нинішній владі. І створить додаткові умови для внутрішньої дестабілізації. А це і є головною метою цієї війни. Щоб убити Україну нашими руками. Дешево і сердито.

І без масштабного розширення вторгнення.

На сьогоднішній день ситуація кардинально відрізняється від 2013 року, коли спецслужби РФ разом із нашими олігархами та частиною оточення Януковича розгойдували ситуацію, ведучи суспільство до Майдану, який вони вміло довели до крові, щоб виправдати окупацію Криму.

Українська армія сьогодні набагато сильніша, і ми маємо кардинально велику підтримку з боку Заходу. Росія сама розбудила і, наскільки це взагалі можливо, згуртувала Захід навколо розуміння, що її агресивні дії загрожують не лише Україні. До речі, напередодні свого візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що якщо залишити дії Росії проти України без реакції, це розв'яже руки іншим автократіям і підірве демократію в усьому світі.

Агресивна поведінка Кремля вже призвела до безпрецедентного рівня взаємодії між Україною та її основними західними партнерами. Істотно збільшено військову допомогу. Минулої осені Україна дуже оперативно отримала чотири нові партії озброєння та боєприпасів зі США, 2 патрульні катери типу "Айленд" наприкінці листопада прибули до Одеси. Лише 18 січня до Києва прибуло шість рейсів із Великої Британії, які привезли партію озброєння, включаючи нові легкі протитанкові комплекси. Стало відомо, що Міноборони Канади направило в Україну загін сил спеціального призначення.

Тим часом президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган знову зробив показову заяву. Він назвав далеким від реальності сценарій окупації України з боку Росії та назвав Україну "сильною" країною, яка має міжнародних друзів. За словами Ердогана, він під час кожної розмови з Путіним заявляє, що Туреччина проти окупації Криму.

Я нагадаю, що за останні півтора роки Києву вдалося встановити міцні відносини з Анкарою, включаючи співпрацю у сфері оборони – від закладення нового корвету та постачання нам ефективних безпілотників до підготовки будівництва в Україні військового заводу з виготовлення найсучасніших дронів.

США вже готують пакет жорстких санкцій у разі нових агресивних дій Росії проти важливих галузей, починаючи з енергетики та сектору оборони, закінчуючи ключовими банками. Цей пакет узгоджується із усіма західними партнерами. Вашингтон обговорює із союзниками по НАТО заходи щодо зміцнення своїх сил на східних кордонах Альянсу.

Таким чином, вся ця масштабна гра м'язами і гучний, але безглуздий ультиматум РФ веде до протилежних результатів.

А тепер згадаємо про головну мету кремлівського керівництва. Насправді розширення НАТО його ніколи особливо не цікавило. На початку двохтисячних Росія робила все, щоб її прийняли в Альянс. І з того часу вона жодного разу офіційно не висловлювала офіційних протестів проти його розширення. Пропагандистські розмови в телеефірах – не враховуються.

Цілі та засоби

Найважливіше для мешканця Кремля – забезпечити собі такий транзит влади, щоб спокійно зустріти старість та померти своєю смертю. Досвід Назарбаєва в Казахстані поки що виглядає не надто вдалим. Але для переобрання у 2024 році потрібно не просто створювати видимість зовнішньої загрози, а й надути будь-яку, навіть найдрібнішу зовнішньополітичну перемогу. А до десятків тисяч жертв російське суспільство вже не готове і такої ейфорії, як від захоплення Криму, нове вторгнення точно не викличе. Навіть після десятиліть тотального промивання мозку найсильнішою системою пропаганди у світі росіяни не будуть радісно воювати за яхти та палаци кремлівського оточення. І точно Путіну не потрібні нові жорсткі санкції – подальше погіршення економічної ситуації росіян не потішить. Власне, таким був і посил Джо Байдена на вчорашній пресконференції, яка так переполошила українську публіку. Це не слив та не домовленість за нашою спиною – це просто тверезий погляд на ситуацію.

І якщо поки що величезні витрати на масштабне переміщення військ і навіть найбільший обвал російського фондового ринку керівництво РФ не лякають (усе компенсують захмарні ціни на газ), то в майбутньому ситуація може змінитися.

Велика війна також не потрібна Китаю. Найближчим часом він має намір свої економічні проблеми вирішувати за рахунок гарного зростання в США. А в майбутньому йому потрібна стабільність постачання сировини з Росії, яка може бути поставлена під сумнів через санкції, що включають обмеження на доступ Росії до сучасних технологій видобутку вуглеводнів. Тому Китай навряд дасть добро на нову велику військову авантюру РФ — а якщо не погоджувати, то повідомляти про подібні кроки Пекіну Москві доведеться.

Але зламати Україну зсередини — для Путіна дуже бажана мета. Щоб продовжувати показувати росіянам у телевізорі, що без такого лідера з ними може статися подібний жах. А для цього цілком підходить неодноразово обкатаний сценарій конфлікту місцевих олігархів із владою, розгойдування ситуації, максимальне ослаблення та вимотування ключових членів команди Зеленського, підкуп одних силовиків та розтягування уваги інших. І провокація заворушень. Найзручніший час для цього – після парламентських та перед майбутніми президентськими виборами. Провести в Раду максимум людей своїх партнерів-олігархів, щоб послабити вплив президента на Раду – а в ідеалі довести ситуацію до конфлікту між ними (що, як показав досвід, також добре працює). Чим слабшою буде центральна влада, тим простіше провести будь-який сценарій дестабілізації. І тоді ймовірність військового вторгнення зросте кардинально.

Все це може статися і раніше – згадайте про Януковича. Очевидно, що в РФ базовий сценарій його "скидання" для виправдання захоплення Криму готували до президентських виборів. І вихід людей на вулиці на знак протесту проти відмови підписати угоду про асоціацію з ЄС став для росіян несподіваним подарунком. Довести справу до крові за допомогою "Беркуту", своїх людей у керівництві СБУ та у партнерстві з нашими олігархами було вже справою техніки.

Зеленський – не Янукович і зараз ніщо не вказує на готовність громадян до масових та тривалих протестів. Але розгубленість та паніка теж дуже небезпечні.

Тому завдання всіх здорових сил та відповідальних громадян в Україні – не допустити реалізацію такого сценарію. А це означає – робити все можливе, щоб зберігати єдність у суспільстві та уникати політичних розколів, який би тиск на нас не чинився і хоч би як складно нам не було.

    Реклама на dsnews.ua