• USD 28.4
  • EUR 32.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Нова війна на Кавказі. Як Росію видавлюють із Каспію

Вірменія так і не виконала обіцянки, дані Азербайджану щодо транспортного коридору в Нахчыван

Прикордонний пункт між Вірменією та Азербайджаном
Прикордонний пункт між Вірменією та Азербайджаном / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Фахівець з Євразії, колишній співробітник ЦРУ Пол Гобл у статті для Jamestown Foundation пояснює, чому вже незабаром між Азербайджаном та Вірменією може вибухнути нова війна.

Дві, здавалося б, не пов'язані між собою події, викликаю занепокоєння у влади на Південному Кавказі, в Росії та на Заході. По-перше, внаслідок відмови Вірменії після 44-денної Другої Карабахської війни у 2020 р. погодитись на відкриття транзитного коридору між Азербайджаном та Нахчіванською автономією у відносинах між країнами зростає напруженість. По-друге, росіян дедалі турбує те, що панування Москви на Каспійському морі ставиться під сумнів. Її лідерство підривається нарощуванням флотів інших прибережних держав; а нездатність Ірану ратифікувати конвенцію про делімітацію 2018 р. юридично може призвести до того, що інші країни, зокрема Туреччина, тимчасово введуть туди свої сили. Такий розвиток подій може кардинально змінити військовий баланс у регіоні, що й без того поступово змінюється, а також збільшує ризик нової війни, наслідки якої складно буде передбачити.

Нещодавній обмін заявами Баку та Єревана про так званий Зангезурський сухопутний коридор між власне Азербайджаном та ексклавом Нахчиван через південну Вірменію підштовхнув деяких російських аналітиків до висновку, що вже скоро між двома країнами на Південному Кавказі може статися новий конфлікт. При цьому поступово ослаблення військово-морських сил Росії на Каспії спонукало інших аналітиків припустити, що Москва, швидше за все, у разі конфлікту не зможе розраховувати на свій колишній козир. Що, у свою чергу, може привести до кардинального перегляду підзвітності еліт на Південному Кавказі і, як наслідок, в цілому. Так, є всі ознаки того, що ці дві проблеми, настільки на перший погляд далекі одна від одної, можуть стати однією проблемою. Принаймні з погляду Москви.

Азербайджан завжди хотів створити сухопутний коридор з Нахчиваном, розглядаючи поділ країни за рішенням Йосипа Сталіна не лише як образу його національної гідності (азербайджанці, які хочуть відвідати один одного, змушені їхати через Іран), а й як обмеження його співпраці з Туреччиною. Цей коридор має для Баку таке величезне значення, що деякі його представники навіть обговорювали обмін територіями з Вірменією: Баку відмовлявся від Карабаха, а Єреван – від коридору.

Втім, після перемоги у війні 2020 р. Баку вирішив, що йому вже немає потреби від чогось відмовлятися, щоб відкрити коридор між самим Азербайджаном і ексклавом. Мало того, що його військовий тріумф дав йому можливість утримати весь Карабах та прилеглі території, оскільки у тристоронніх деклараціях у листопаді 2020 р. та січні 2021 р. (ув'язнених Москвою, Єреваном та Баку) містилася обіцянка знову відкрити транспортні коридори. Вірменія, вже нездатна зробити це без сторонньої допомоги, зволікала, побоюючись, що Азербайджан, якому, навпаки, це під силу, у стислий термін відкриє Зангезурський коридор. Якщо в результаті Єреван втратить де-факто контроль над цим районом на користь Баку, залишиться без маршрутів до Ірану, а перед ним з півдня і сходу буде об'єднаний азербайджано-турецький фронт. І побоювання вірмен лише посилилися завдяки діям Баку та Анкари у цьому напрямку.

З кожним місяцем роздратування Баку дедалі більше зростає, оскільки Вірменія та її союзники у Москві не виконують своїх обіцянок щодо маршрутів наземного транспорту, включаючи Зангезур. Президент Ільхам Алієв, як повідомляється, заявив, що він "готовий застосувати чинність проти Вірменії, якщо вона не виконає своїх домовленостей […], і зажадав, щоб Єреван повідомив точну дату відкриття Зангезурського коридору". Якщо Вірменія зробить це, заявив він, все буде гаразд і мир збережеться. Якщо цього не станеться, Баку буде змушений використовувати інші засоби для відкриття цього коридору, що Вірменія розцінює як ультиматум, який може призвести до війни. Такі випади на адресу один одного говорять про те, що в Нахчівані і особливо в Зангезурі протистояння може посилитися.

Москва, щоб не допустити війни або забезпечити її якнайшвидше завершення, ймовірно, спиратиметься на свої збройні сили в регіоні, включаючи, крім іншого, базу у Вірменії, а також на своїх "миротворців" у Карабаху та на Каспійський флот. Останній – найбільше угруповання, і, безумовно, найкраще озброєний. Однак дехто в російській столиці стурбовані стрімким розвитком військово-морської могутності інших держав Каспію, і останнім часом Туркменістану, а також Азербайджану. Це означає, що Москва більше не є "господарем" на Каспії. Присутність цих суперників говорить про те, що Росія як мінімум не може залякувати сусідів, як це було в минулому; а будь-яка гонка коштуватиме дорого, що росіянам важко буде прийняти.

Реклама на dsnews.ua

Такий сценарій, поза сумнівом, враховують і в Росії, і в Азербайджані. Але ще більш важливим для них обох є той факт, що конвенція 2018 р., яка поділяє Каспій між п'ятьма державами та забороняє присутність там будь-яких військово-морських кораблів під іноземним прапором, досі не набула чинності. Незважаючи на тиск з боку Москви, Іран поки не ратифікував цю угоду, тому інші некаспійські країни, включно з Туреччиною, можуть за згодою інших держав відправляти туди кораблі. Тому Азербайджан може все ж таки вирішити вже в найближчому майбутньому розпочати військові дії в Зангезурському коридорі і скоротити можливості Росії для відповіді. Ось чому нова війна на Південному Кавказі сьогодні набагато можливіша, ніж думали ті, хто тішився деклараціями, підписаними після війни.

    Реклама на dsnews.ua