• USD 27.7
  • EUR 33.4
  • GBP 38.5
Спецпроєкти

"Сильна автономія" для Придністров'я. Як Кишинів з Москвою мириться

Президент Молдови виступає з заявою про "сильну автономії" для Придністров'я, яке збігається з російським думкою, але явно не подобається партнерам по коаліції
Фото: president.gospmr.org
Фото: president.gospmr.org
Реклама на dsnews.ua

"Ми підняли питання про необхідність вжити заходів по збереженню позицій російської мови в Молдові. Наші колеги взяли це до відома. Розраховую, що це дозволить не допустити штучного звуження простору для російськомовних і росіян в Республіці Молдова", - у знаючих молдавські реалії цю заяву російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова викликала, щонайменше, подив. Враховуючи, що російська мова почуває себе дуже привільно на теренах Молдови і про утиски російськомовних можуть кричати хіба що принципово не бажають вчити румунську. І, тим не менше, Москва виявляє з цього приводу занепокоєння.

Втім, питання російської мови і недискримінації "російськомовних ЗМІ" був лише одним із багатьох, порушених у ході недавнього візиту міністра закордонних справ Молдови Ніку Попеску в Москву. В Кишиневі - курс на "потепління" стосунків з Росією після декількох холодних років правління Демократичної партії.

Зробити як було

"Перезавантаження" - закономірний результат приходу до влади "дивною" коаліції проросійської Партії соціалістів та проєвропейського блоку ACUM. Під час правління Демократичної партії, або, як кажуть в Молдові, "режиму Плахотнюка", відносини між Кишиневом і Москвою були натягнутими. У травні 2017 р. Молдова оголосила персонами нон грата п'ятьох російських дипломатів у зв'язку зі справою про шпигунство колишнього депутата парламенту Молдови Юріє Болбочану, в березні 2018 р. - ще трьох в знак солідарності з Великобританією у справі колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля. У серпні 2017 р. був оголошений персоною нон грата віце-прем'єр і спецпредставник президента Росії по вирішенню Придністровського конфлікту Дмитро Рогозін.

Офіційні особи Молдови не переставали декларувати необхідність виведення російських військ з Придністров'я. З допомогою антиросійських демаршів Влад Плахотнюк розраховував отримати підтримку Заходу й зміцнити свої позиції, що знаходилися під тиском як проросійських, так і проєвропейських сил. Проте в цілому політика Молдови створювала враження солідарної з Україною антиросійської позиції.

Росія платила Молдові схожої монетою, вдаючись до традиційного способу, - обмеження поставок молдавських товарів на російський ринок. В підсумку сьогодні частка Росії в молдовському експорті становить трохи більше 8% - п'яте місце в списку найбільших партнерів Молдови за обсягами закупівлі молдавської продукції після Румунії, Італії, Німеччини та Туреччини. Це без урахування Придністров'я, яке, втім, також в основному експортує в країни ЄС. Для порівняння: до 2014 р. Росія займала лідируючі позиції в молдовському експорті.

Зараз майже весь негатив двосторонніх відносин - в минулому. Засуджений на 14 років за шпигунство екс-депутат Болбочану виправданий. Після трирічної перерви в найближчі дні відбудеться засідання Молдавсько-російської міжурядової комісії з торгово-економічного і науково-технічного співробітництва, а слідом за ним - Молдавсько-російський економічний форум.

Реклама на dsnews.ua

В кінці серпня в Молдову на святкування 75-річчя "визволення від фашистських загарбників" прибув міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який запропонував трирічний план співробітництва між військовими відомствами двох країн, а також виступив з ініціативою про утилізацію боєприпасів, які знаходяться в Придністров'ї.

Лідируючі позиції в налагодженні відносин з Росією належать, ясна річ, президенту Ігорю Додону. Саме він веде переговори з Москвою про укладення нового контракту на постачання російського газу в Молдову. Дія попереднього контракту закінчується в 2020 р., і поки неясно, за якими цінами буде отримувати блакитне паливо молдавський споживач. І буде отримувати взагалі, враховуючи ситуацію, яка склалася навколо переговорів про транзит російського газу через територію України.

Однак, крім газу, є ще одне суттєве питання в українсько-російських відносинах, який неможливо вирішити миттєво, придністровський.

У перші місяці після створення коаліції склалося враження, що нова влада основні зосередить зусилля на вирішенні внутрішніх питань, відклавши придністровське врегулювання у довгий ящик. Враховуючи різницю у поглядах на те, куди повинна орієнтуватися зовнішня політика Молдови, подібне рішення було б закономірним. Щоб не давати привід для розбіжностей.

Однак в останні місяці Ігор Додон зробив кілька гучних заяв щодо перспектив придністровського врегулювання. Спочатку у виступі з нагоди Дня Конституції РМ Додон відмітив, що, враховуючи "внутрішній консенсус політичних сил, представлених в уряді країни, а також підтримку, що надається нинішній парламентській більшості нашими західними партнерами, Росією та іншими зовнішніми силами", він вважає, що в даний момент складається найбільш сприятлива ситуація для спільного пошуку політичного вирішення придністровського питання. Пізніше він робить заяву про намір провести восени зустріч з президентом невизнаної ПМР Вадимом Красносельським.

Далі, на початку вересня в інтерв'ю журналу "Шпігель" Додон повідомляє про те, що "Придністров'я в молдавській державі одержить особливий статус у вигляді дуже сильною автономії". За його словами, адміністрація президента вже розробила концепцію, яка буде представлена партнерам по коаліції.

Схоже за духом заяву зробив віце-прем'єр з реінтеграції Василя Шова, який був призначений в уряд за квотою Партії соціалістів, а фактично - самого Додона. У розгорнутому інтерв'ю РИА "Новости" він зазначив, що найближчим часом буде створено координаційний механізм, який займеться врегулюванням конфлікту в Придністров'ї. Участь у цьому процесі візьмуть представники адміністрації президента, парламенту, уряду та інших відомств. У той же час, на думку Шовы, відсутні передумови для зміни формату миротворчої місії в Придністров'ї з військової на цивільну. Нагадаємо, що про необхідність зміни формату місії наполягало попереднє керівництво Республіки Молдова, про те ж неодноразово заявляли і представники експертного співтовариства як Молдови, так і України.

Рефрен Лаврова

Заява Додона про "дуже сильною автономії" для Придністров'я викликало різку реакцію з боку прем'єр-міністра Майї Санду. "Не знаю, про що говорить пан Ігор Додон. Ми залишаємося на колишніх позиціях: політичне рішення може знайдено тільки в контексті збереження територіальної цілісності РМ, з певною автономією Придністров'я. Скажімо, на моделі Гагаузії", - заявила вона.

Не прозвучала особливого захвату і з придністровської сторони. Вадим Красносельський готовий зустрічатися з Ігорем Додоном, але обговорювати з ним питання економічні та гуманітарні. Ніяких побажань щодо входження в Молдову "особливим статусом" і про суть цього статусу не прозвучало. Навпаки, в черговий раз на святкуванні річниці невизнаної ПМР пролунали заяви про необхідність зміцнення незалежності.

Примітно, що ініціативи молдавського президента збіглися за часом і змістом з ініціативами та заявами російських офіційних осіб. Наприклад, погляд Додона на майбутній статус Придністров'я досить виразно перегукується з нещодавно прозвучала позицією міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про "особливий статус".

Що стосується ініціативи Сергія Шойгу про утилізацію боєприпасів на складах у селі Колбасна, то тут, як виявилося, "миротворчість" Росії носить обмежений характер. Як підтвердив той же Лавров, мова йде тільки про боєприпаси, термін використання яких закінчився. За деякими оцінками, це близько половини того, що зберігається в Ковбасної. Зовсім немало, але виникає питання: що робити з рештою 10 тис. тонн? Більш того, наявність складів в Ковбасної - один із аргументів на користь збереження російської військової присутності в Придністров'ї, мовляв, комусь же треба все це охороняти.

На підсумковій прес-конференції міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску висловився за виведення російських військ з Придністров'я, заявивши, що "російська військова присутність у Придністровському регіоні Республіки Молдова суперечить закріпленому в Конституції нашої країни принципом нейтралітету".

Фактично відповіддю на це стали слова Лаврова: "Група російських військ, які зараз на базі 14-ї армії там знаходяться і змішані, спільні миротворчі сили, де також знаходяться російські військовослужбовці, - це дуже важливий компонент зберігається миру в Придністров'ї після того, як зусиллями наших військових кровопролиття 25 років тому було зупинено".

Що залишається в чистому підсумку?

Президент Молдови виступає з заявою про "сильну автономії" для Придністров'я, яке збігається з російським думкою, але явно не подобається партнерам по коаліції. Віце-прем'єр з реінтеграції говорить про відсутність необхідності змін формату миротворчої місії, а міністр закордонних справ говорить про необхідність виведення російських військ з Придністров'я. Росія каже про готовність утилізувати боєприпаси, але не повністю, а заодно заявляє, що російські військові - "компонент зберігається світу" в регіоні, тобто ні про яке виведення військ мови бути не може.

Ну і до того ж, на посаду високого радника ЄС у сфері заходів по зміцненню довіри між двома берегами Дністра призначений Калман Міжей, спецпредставник ЄС в Молдові в 2007-2011 рр. Знайомий з темою, противник федералізації Молдови і повернення до "плану Козака", можливо, на противагу російським ініціативам.

І якийсь закономірний підсумок - Ігор Додон робить заяву про те, що Молдова поки не готова розглядати питання статусу Придністров'я в рамках переговорного процесу. Судячи з усього, немає консенсусу не тільки всередині коаліції. І саме заяву про готовність надати Придністров'ю "сильну автономію" виглядає фальстартом. Або пробою сил.

Артем Філіпенко - завідувач відділом досліджень Придунайско-Чорноморського регіону НІСД

    Реклама на dsnews.ua