• USD 39.8
  • EUR 42.4
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Роздвоєння особистості. Якими неприємностями загрожує подвійне громадянство державі Україна

Друге громадянство може викликати суперечливі ситуації в самих, здавалося б, далеких від проблеми біпатридів сферах

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Тема подвійного громадянства для України завжди була складною, і будь-яке її обговорення, як правило, призводило до скандалів і взаємних звинувачень. До недавнього часу мати другий паспорт начебто заборонялося, проте заборона була чисто формальною — за фактом носії подвійного (а іноді і множинного) громадянства в Україні завжди були і чимало. Скандальні факти іноді ставали надбанням громадськості — ми пам'ятаємо і про топ-бізнесменів, і про чиновників часів Януковича, і про депутатів, і про жителів Закарпаття та Буковини ...

З масовою видачею російських паспортів сотням тисяч громадян України в Криму і на Донбасі проблема наявності іноземного громадянства в українців перейшла з площини політико-юридичних дискусій у сферу національної безпеки. Особливо в світлі російської практики "захисту своїх громадян" на територіях, які підлягають анексії суміжних держав.

Проте, в Києві почали обговорювати можливість врегулювання питання подвійного громадянства. При цьому власникам будь-якого іноземного паспорта хочуть на законодавчому рівні заборонити займати посади в системі державної влади і взагалі брати участь у політичному житті країни.

4 березня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства". Згідно з цим документом Кабінет Міністрів повинен розробити законопроєкти, які б передбачали легалізацію другого паспорта, але передбачили б низку обмежень для громадян України, які також є громадянами іноземної держави. Таким людям планується заборонити:

  • працювати в системі державної влади або місцевого самоврядування;
  • займати керівні пости на стратегічних об'єктах державної власності;
  • мати допуск до державної таємниці;
  • бути членом виборчої комісії, офіційним спостерігачем;
  • проводити передвиборну агітацію;
  • бути членом політичної партії.

Передбачається, що при дотриманні цих умов негатив для держави від розмивання інституту громадянства можна звести до мінімуму.

Але кейси з міжнародної практики дають цілком ясне уявлення про те, якими можуть бути реальні наслідки наявності у громадян декількох паспортів різних держав.

Реклама на dsnews.ua

Найяскравіший приклад "темної сторони" масового подвійного громадянства є Боснія і Герцеговина. Ні в чому так не проявляється криза проєкту єдиної країни, в яку повинна була перетворитися післявоєнна БіГ після укладення мирної Дейтонської угоди, як у виборі громадянами паспортів.

Яку єдину державу може бути побудовано в БіГ, якщо багато сербів мають другу сербське громадянство, а значна частина хорватів — хорватське? Якщо громадяни БіГ активно голосують на виборах у сусідніх країнах? Фактично Сербії і Хорватії вдалося сформувати свого роду "віртуальне розширення" своїх територій, головним маркером якого як раз і став паспорт місцевих жителів.

Але особливо яскраво проявляється абсурд "подвійної ідентичності", коли вищі посадові особи держави голосують на виборах парламенту і президента сусідньої країни. Традиційно таку картину можна спостерігати в Боснії і Герцеговині, але з деяких пір те саме роблять і політики Косово. 25 квітня косовський прем'єр-міністр Альбін Курті спеціально приїхав до Тирани, щоб проголосувати на парламентських виборах в Албанії, а під час виборчої кампанії навіть агітував за кандидатів "албанської філії" своєї партії.

Формальну заборону на роботу в органах влади для "подвійних громадян", яку хоче впровадити Україна, дозволить уникнути цієї немислимої балканської практики. Однак поставлений за допомогою законодавчих обмежень заслін на шляху володарів двох паспортів до влади не зніме всіх виникаючих питань.

Як бути з "простими людьми", виборцями, якщо подвійне громадянство і подвійна ідентичність не виявляться для них простим звуком, і будуть впливати на прийняття всіх рішень, у тому числі і під час голосування? Цілком логічно очікувати, що вони можуть уважніше прислухатися до політичних лідерів "своєї справжньої батьківщини", ніж до політиків країни свого проживання. В результаті голосувати такі виборці будуть як повноцінні представники іноземної держави, що б це не означало в кожному конкретному випадку (а історія угорського втручання у вибори в Закарпатті — наочне свідчення того, що іноземні уряди не упустять такої можливості). Це явна вразливість — і вразливість подвійно, коли мова йде про російські паспорти.

"Баги" або навіть просто особливості подвійного громадянства можуть проявлятися і в масі інших ситуацій.

Хорватія, наприклад, більше десятка років намагається врегулювати питання видачі засуджених хорватськими судами правопорушників, які, завдяки паспорту Боснії і Герцеговини, ховаються від правосуддя на своїй другій батьківщині. Так як у БіГ інший кримінальний кодекс, а своїх громадян Боснія і Герцеговина не видає. Хорвати, які виїхали з боснійськими документами, в більшості випадків або взагалі уникають покарання, або відбуваються більш короткими термінами або ж штрафами.

Один з останніх кейсів — колишній головний тренер загребського "Динамо" Зоран Мамич. Деякий час назад Верховний суд Хорватії засудив спортивного фахівця до тюремного ув'язнення за фінансові махінації. Однак за пару днів до вироку Мамич, маючи боснійський паспорт, поїхав у БіГ, де і перебуває до цього дня, передаючи "привіти" хорватській правоохоронній системі. Його випадок у Боснії і Герцеговині, як прогнозують, можуть не визнати кримінальним правопорушенням, і тоді замість хорватської в'язниці йому світить лише пляж боснійського Неума.

Друге громадянство може викликати суперечливі ситуації в самих, здавалося б, далеких від проблеми біпатридів сферах.

Кілька тижнів тому представник Північної Македонії на Євробаченні-2021 зняв офіційний кліп на тлі стилізованого ... прапора Болгарії. Вибухнув скандал. Співак запевняв, що у нього не було поганих намірів і,зрештою, переробив ролик. Але в ході розбірок журналісти з'ясували, що естрадна зірка давно має болгарський паспорт завдяки бабусі-болгарці. В результаті телекомпанія Північної Македонії змушена була пообіцяти, що надалі перегляне правила відбору на європейський пісенний конкурс.

Чи буде готове правове поле і громадська думка України до валу подібних незрозумілих ситуацій після легітимації другого громадянства? Швидше за все, ні.

Однак головною проблемою, як видається, буде не прогнозований хаос, а банальна відсутність достовірних і повних даних про громадян України з паспортами інших країн.

Навіть в Європі обмін подібними відомостями не можна назвати налагодженим.

Ось тільки недавно — завдяки громадським організаціям, які вирішили вивчити питання зовнішнього втручання в місцеві вибори — в Чорногорії з'ясували, що низка партійних функціонерів і навіть депутатів парламенту мають громадянства сусідніх країн. В основному — Сербії, але також Хорватії і Косово. Відомості вдалося отримати завдяки реєстрам виборців. У той же час чорногорське міністерство внутрішніх справ заявило, що не має відомостей про осіб з подвійним громадянством. І це в Чорногорії, країні-членові НАТО і кандидата номер один на вступ до Європейського Союзу ...

А як Україна буде отримувати відомості з інших країн? З РФ?

Зрозуміло, що, якщо держава не отримає доступу до відомостей про громадян України, що мають іноземне громадянство (а швидше за все, так і буде), влада, в принципі, виявиться абсолютно безпорадною в питаннях, що стосуються їх, і не зможе — як збирається — обмежити участь біпатридів у держуправлінні і їх впливу на політичні процеси. Покладатися в цьому процесі на заяву самого громадянина — як пропонується — дуже ризиковано.

Однак — що має втішити тих, хто вже почав турбуватися, — ідеї президентської команди можуть так і не отримати втілення. Як стверджують фахівці, щоб змінити чинне законодавство про громадянство і внести туди новели стосовно біпатридів, необхідні висновок Конституційного суду і підтримка відповідного конституційного закону на двох сесіях парламенту 300-ма народними депутатами. Виглядає це поки, скажімо прямо, малореально.

    Реклама на dsnews.ua