Вибори в Польщі: ймовірні сценарії подальшої підтримки України

У Польщі пройдуть парламентські вибори, у яких 460 місць у Сеймі, нижній палаті парламенту, та 100 у Сенаті виборюватимуть головні суперники – націоналістично-популістські та центристські сили. Ситуацію напередодні волевиявлення проаналізував "Голос Америки", пише "ДС".

Подальша підтримка України є одним з ключових питань, які, на думку оглядачів, сприяють розколу у польському суспільстві й політичних колах напередодні парламентських виборів, які вже охрестили "найбільш важливими у цілому поколінні".

Партія "Право і справедливість"(ПіС), яка перебуває при владі з 2015 року, боротиметься за безпрецедентний третій строк на тлі критики щодо відходу від демократичних стандартів і верховенства права, який вже призвів до значного погіршення відносин між Польщею та керівництвом Євросоюзу.

ПіС закидають політизацію судової системи, придушення незалежності засобів масової інформації та використання громадських ЗМІ для популяризації партії влади, а також обмеження прав меншин. Своєю чергою, ПіС зауважує, що її мета — підвищити ефективність судів і створити більш справедливу економіку, водночас захищаючи католицьку ідентичність Польщі перед обличчям ліберального тиску заходу.

"Громадянська коаліція" на чолі з колишнім прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, яка об’єднує декілька центристських і ліберальних сил, є основною суперницею "Права і справедливості". Партія виступає за більш гармонійні відносини Польщі з Євросоюзом, а її лідери висловлювалися за продовження військової та політичної підтримки України.

Об’єднання "Третій шлях" правоцентристського напряму представляє себе альтернативою "Праву і справедливості" та "Громадянській коаліції" й зосереджене на спрощенні податкової системи, заходах допомоги малому бізнесу та збільшенні витрат на освіту. "Третій шлях" загально схвально ставиться до продовження оборонної підтримки України, але виступив за певні обмеження на ввіз українського збіжжя.

"Нові ліві" планують зосередитися на реформах трудового законодавства, розширенні прав жінок та ЛГБТ громад, лібералізацію абортів. Партія схвально ставиться до подальшої оборонної підтримки України, але й підтримує обмеження на ввезення українського зерна.

Ультраправа "Конфедерація" зосередилася на критиці, на її думку, підлабузницького ставлення влади до України. Вона виступає проти соціальних пільг для українських біженців і хоче, щоб Польща віддала перевагу посиленню власного війська, а не постачанню зброї Києву.

Якщо підтримка України, включно з наданням зброї та прихистку українським біженцям, була дуже потужною у перші місяці неспровокованої війни Росії проти України, то останнім часом відносини між двома країнами погіршилися, особливо на тлі суперечок про експорт і транзит українського збіжжя територією Польщі і Євросоюзу загалом.

Як зазначає видання New York Times, нещодавні опитування громадської думки у Польщі, проведені Варшавським університетом влітку цього року, свідчать про те, що із затягуванням війни критика України починає викликає резонанс серед деяких виборців.

Водночас більшість поляків – 85% — хочуть допомогти Україні у війні з Росією. Однак, згідно з дослідженням, "вперше ми маємо справу з ситуацією, коли більшість поляків (55%) проти додаткової допомоги".

Такі суспільні настрої не можуть не позначатися на виборчій кампанії основних партій, які тією або іншою мірою висловили своє ставлення до подальшої підтримки України.

Так, ПіС має намір й надалі підтримувати Україну у війні проти Росії, але не коштом власних інтересів Польщі. Партія також обіцяє боротися з нелегальною міграцією, особливо з Близького Сходу та Африки.

Скептична позиція щодо подальшої підтримки України знаходить дедалі ширшу, хоча й не вирішальну підтримку серед польських виборців останнім часом, й призвела до більш жорсткої поляризації на тлі боротьби за голоси виборців, вважають оглядачі.

Це "втішає надії Кремля на те, що солідарність заходу з Україною руйнується, навіть у Польщі, де ворожість до Росії дуже глибока".

Втім, якщо вірити опитуванням громадської думки, теперішні вибори, в яких домінуватиме боротьба між "Правом і справедливістю" та їх найсильнішими суперниками, "Громадянською коаліцією", "навряд чи виведуть Польщу на той самий відверто антиукраїнський шлях, що його обрали Угорщина чи Словаччина".

Водночас жодна з цих двох провідних партій може не отримати достатньо місць для самостійного формування нового уряду, що може відкрити потенційний шлях до більш радикально налаштованої коаліції.