Навіщо в Молдову їде м'ясник Дебальцеве
В Молдову з інспекцією збирається відомий своїми подвигами на фронтах російської війни проти цивілізації заступник командувача Сухопутними військами ЗС Російської Федерації генерал-полковник Олександр Ленцов.
Безумовно, цей вояж нічим хорошим не може обернутися для Молдови, ні, тим більше, для України - цей персонаж всюди супроводжує кровопролиття.
Саме Олександр Ленцов в березні 2000 року під час Другої чеченської війни був причетний до скандальної загибелі 6-ї роти в Аргунській ущелині (примітно, що в російській Вікіпедії він у зв'язку з цим інцидентом не згадується, на відміну від англомовної).
У 2014-2015 роках, будучи на посаді, виступав безпосереднім координатором бойового застосування російських військ на Донбасі та операції в Дебальцеве. І, нарешті, це той генерал, який вже встиг відзначитися в Сирії. Словом досить одіозна особистість.
Поява цієї людини в Молдові може свідчити про те, що Росія не припиняє своїх зусиль по дестабілізації ситуації в Україні. Використовуючи весь арсенал політико-дипломатичних, інформаційно-психологічних, економічних і силових інструментів для досягнення своїх стратегічних цілей, Кремль активно демонструє, що не збирається відступати від своєї сфери виняткових інтересів", куди потрапляє, в тому числі, й Україна.
Москва, користуючись хисткою ситуацією в Молдові, де проевпропейские партії не змогли виправдати довіру молдавського населення, і де завершилася каденція останнього обирається парламентом, президента, сьогодні намагається розвернути ситуацію на свою користь і відкрити другий фронт проти України, так, втім, і проти Європи теж.
Перипетії минулих років, а також апогей протистояння кінця минулого-початку нинішнього року призвели до того, що на дострокових виборах у парламент Молдови перемогу можуть отримати проросійські Соціалістична партія (лідер Ігор Додон) і "Наша партія" (Патридул Ностро, лідер Ренато Вусатий). Це як раз ті партії, які хочуть перегляду угоди про Асоціацію з ЄС і більш тісних зв'язків з Москвою (дуже нагадує ситуацію з демаршем Януковича, за яким послідувало російське вторгнення в Україну).
Хто з них зможе перемогти в подальшому і на чому зіграє Кремль, покаже час. Однак картина вельми прозаїчна і ситуація безпосередньо залежить від населення Молдови, якому "в пориві розчарувань", доведеться робити свій вибір.
Найбільш чітко ситуацію з електоратом охарактеризував директор Інституту публічних політик Оазу Нантой: "В Молдові громадяни розділені на три частини: романтики, які ратують за свою румунську ідентичність; ті, хто категорично виступає за повернення в радянське (не російське, а саме радянське) минуле; і пасивне сільське населення...". При цьому, на його думку, все це впливає "незавершеність процесу консолідації суспільства навколо проекту
"незалежної держави"". Все це в сукупності з наявністю корупції, що роз'їдає, в першу чергу, політичні партії, а потім суспільство в цілому, стають ключовими інструментами для агресора.
Підштовхує Кремль до таких дій і те обставина, що російське ОГРВ (Оперативна група російський військ) у Придністров'ї сьогодні опинилася в дуже складних умовах. Адже необхідно проводити ротацію.
Молдова з Україною, керуючись взятими на себе зобов'язаннями, не дозволяють це зробити, так як хочеться Кремлю. В кінці минулого-початку нинішнього року ситуація навколо ротації "миротворчого контингенту" в ПМР між Москвою і Кишиневом загострилася до межі. Молдавська і російська сторони відкрито відмовлялися йти на якісь компроміси в питаннях забезпечення функціонування підрозділів ЗС РФ в Придністров'ї.
Кишинів наполягав на виконанні законних механізмів ротації, які вже давно працювали, а Москва намагалася забезпечити ротацію військовослужбовців ОГРВ РФ під виглядом миротворчих сил. В результаті це призвело до того, що Молдова вислала з країни російських військовослужбовців, які намагалися "обхідними шляхами"
проникнути через Молдову в Придністров'ї, а також відмовилася йти на поступки в питанні зміни складу Об'єднаної контрольної комісії, куди намагалися "просунути" свою людину в порушення процедури. Ситуація загострювалася. Проте Москва, раптом у березні пішла на поступки й вирішила повністю дотримуватися встановленого механізму ротації.
Тим не менш, Кремль не відступив остаточно. Саме про непередбачуваність розвитку подальших подій свідчить факт візиту з військовою інспекцією у Придністровський регіон Республіки Молдови заступник командуючого Сухопутних військ ЗС РФ генерал-полковника Олександра Ленцова. Цей вояж, крім іншого, може бути пов'язаний з інспекцією Кремлем наявних сил і засобів російської гібридної агресії та їх готовності до виборів у Молдові за "кримському" сценарієм.
Звичайно, цей візит можна трактувати як завгодно. Однак молдавські експерти звертають увагу на те, що з великою часткою ймовірності зазначений військовий керівник разом з відповідним супроводом прибуває в регіон для перевірки підрозділів саме ОГРВ. Але в зв'язку з тим, що молдавська сторона могла відмовити росіянам у в'їзді, "візитери"
скористалися "обхідним маневром" у вигляді інспекції миротворчих підрозділів.
Крім того, на тлі існуючого досвіду "заїжджого" генерала, нинішньої політичної ситуації в Молдові і в зв'язку з різким загостренням в останні дні ситуації на Донбасі, все говорить про те, що Кремль продовжує свою незмінну агресивну імперську політику по "звільненню" південно-східних земель України, включно з Придністровським регіоном Молдови, і самої Молдовою, дала збій у варіанті Новоросії.
Словом, ситуація розвивається швидко, і Україні не варто виключати з уваги те, що відбувається в Придністровському регіоні та Молдові
цілому. Адже Кремль продовжує вести свою диявольську гру. І якщо йому вдасться скористатися ситуацією в Молдові, то існує велика загроза для України втратити союзника на південно-західному кордоні і отримати реальну загрозу своєму тилу - з усіма витікаючими звідси наслідками.
Тарас Хортиця
