• USD 36.6
  • EUR 39.7
  • GBP 45.2
Спецпроєкти

Змова у Німеччині. Чи фейковий переворот, якщо цар несправжній?

Як змовники — конспірологи та Генеральний прокурор ФРН блукають у темряві у пошуках легітимності

Лідер змовників Генріх XIII не чинив опору під час затримання
Лідер змовників Генріх XIII не чинив опору під час затримання
Реклама на dsnews.ua

З шостої години ранку, 7 грудня, близько трьох тисяч поліцейських перетрусили понад 130 квартир та будинків по всій Німеччині. У ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що розкрита змова з метою державного перевороту, і що групу змовників очолювали колишні високопосадовці та офіцери. Серед підозрюваних – 52 особи, 25 з них було заарештовано. Але де ж решта 27? У бігах, під підпискою про невиїзд, розкаялися, готують удар у відповідь з підпілля?

Генріх XIII проти ФРН

При нормальному розвитку справи відповіді на ці та багато інших питань мали спливати під час завершення розслідування. Адже зрозуміло, що арешти могли бути лише фінальною його фазою. І всі напружилися в очікуванні коментарів на тлі фото з місця подій: гори зброї, кешу, наркотиків, порнодевайсів, портретів Путіна та нюхальних флаконів із "Новичком"… але вони так і не з'явилися. За минулу добу у відкритому доступі взагалі не з'явилося нічого, крім пережовування деталей, вкинутих в обіг у першій хвилі новин. Наприклад, про те, що змовники намагалися вийти на контакт з РФ через консульство в Лейпцигу (у це можна повірити), але були, вже за російською версією, вислухані та ввічливо випровожені (і це можна повірити теж!).

Якщо ж трохи погуглити, з'ясовується, що з 25 заарештованих вже за шість годин, тобто до полудня 7 грудня, під арештом залишалося вісім. А що решта? Втекли з-під варти, глузливо регочучи? Чи були відпущені з банальної причини: їм не було чого пред'явити по суті, на що й вказали владі їхні адвокати, які прибули до місця подій годині до 9-10 ранку?

Судячи з відсутності нових деталей та коментарів із опорою на факти, які можна було б приймати всерйоз, справа розвалюється на очах. Генеральний прокурор та інші чиновники ще намагаються утримати значний вираз осіб, але, крім своїх осіб, показати їм нічого. Відкинувши балаканину, ми отримаємо у залишку молодіжну (вік 70+-5) групу правих радикалів, помітний відсоток якої складають колишні чиновники, офіцери та депутати. Главою змови оголошено 71-річного юного принца з давнього німецького роду, а зловісні плани змовники обговорювали в листуванні в Telegram.

Все це схоже на групу пенсіонерів, що нудьгують, придумали собі колективну розвагу, і не схоже на людей, здатних здійснити державний переворот. У їхніх рядах не видно рядових бійців, які могли б, наприклад, взяти штурмом будинок Рейхстагу, про що згадується в офіційній версії. Цифра в 12 тисяч членів зловісної підпільної організації "Рух Рейхсбюргерів", що спливла в соцмережах, ясно говорить про те, що МВС і Генпрокуратура роздули міхур на порожньому місці, зливши в один посуд усі дані про "радикали", більшість з яких були ними ж і вигадані. Якби ці 12 тисяч були реальною організацією, здатною на щось серйозне, тобто структурованим, тренуванням, що проходить, і бойове злагодження в реалі, а не в комп'ютерних іграх — арештів і вилучень було б набагато більше.

Тим, у кого залишаються сумніви – мовляв, як же так, адже всі говорять про змову, а якщо всі говорять, то її не могло не бути, варто погуглити історію RAF (Фракції Червоної Армії). Порівняти вік, фізичні кондиції та рівень підготовки виконавців — і групи пенсіонерів на чолі з Генріхом XIII, принцом Ройссом (для більшої пікантності рід сягає часів Русі і був із нею пов'язаний). Прикинути матеріальне забезпечення RAF. Звернути увагу на обсяг часу та коштів, що йшли на кожний теракт – теракт, а не переворот у загальнодержавному масштабі. Число провалів у початковий період накопичення досвіду. Скласти все це разом і усвідомити, що перти з голою ж… зі старим принцом на чолі та з голими руками проти державної машини – заняття безнадійне.

Реклама на dsnews.ua

Іншими словами, поважних бюргерів та решта світу, який, затамувавши подих, чекає, утримається чи впаде владу у ФРН, відверто розводять. До того ж, розводять не вперше. Такі змови у ФРН викривають регулярно.

Але якщо ще кілька років тому автори таких історій хоча намагалися надати їм правдоподібності, то зараз вони згодовують публіці все поспіль, люто стираючи межу між фантазіями і реальністю. Чого варта хоча б новина, вкинута в ЗМІ в середині жовтня про те, як 75-річна вчителька на пенсії із Саксонії, завдяки нелюдській проникливості німецьких спецслужб, не зуміла здійснити спланованих їй масових викрадень людей і водночас відключення електроенергії по всій Німеччині. Цікаво, чим би вона у свої 75 займалася з викраденими у повній темряві? На жаль, на це, справді цікаве, питання з жовтня, вже майже два місяці, немає відповіді.

Водночас просто відмахнутися від цієї історії не можна. Тому що коли однотипні фейки вкидаються на такому рівні і з такою регулярністю, це безперечно відбувається неспроста.

Сумуючи про втрачену велич

Будь-яка фейкова інформація хороша тим, що обов'язково містить більшу частину правди. Як мінімум, її автори докладно розповідають про власні внутрішні страхи та психологічні проблеми. Потрібно лише вчитатись уважніше. То що там у нас задумували змовники?

доктор Фрейд, Червона шапочка, бабуся та вовк
доктор Фрейд, Червона шапочка, бабуся та вовк

У середу вранці, за кілька хвилин до початку обшуку, один із них написав у Telegram: " Все зміниться: колишні прокурори та судді, а також відповідальні керівники органів охорони здоров'я та їхні куратори скоро опиняться в Нюрнберзі 2.0…".

Адже страшно, так? Особливо, якщо є за що…

Ідеологічним стрижнем змови було названо вже згаданих Reichsbürgerbewegung. Але це зовсім не колони, що маршують під бадьорі звуки військового оркестру. Reichsbürgerbewegung – збірна назва цілого конгломерату різнорідних груп та групок, що не існують як ціле. Їх об'єднує лише одне: всі вони в грош не ставлять сучасну німецьку державу. Категорично не поважають ні його інституції, ні політиків, шукаючи втраченого ідеалу в минулому, оскільки не бачать його ні в теперішньому, ні в майбутньому. Але й минуле немає одностайності: комусь подобається Другий Рейх, комусь Третій, комусь Фрідріх, комусь Карл – обидва, природно, Великі. Тут згадується радянська класика: "Ти, Василю Івановичу, за який Інтернаціонал?". І Василь Іванович, як ми пам'ятаємо, знітився і запитав допомогу зали: а Ленін за який?

Словом, єдиного ідеалу у Reichsbürgerbewegung немає й близько. Є лише загальне неприйняття сучасної політичної реальності ФРН та загальне бажання її змінити, а як саме, якими засобами, і що запропонувати натомість – тут немає єдиної думки. Єдина думка є тільки з одного питання: треба гнати в шию сучасний німецький політикум, до того ж, поганою мітлою. Це одностайність і лякає владу.

Reichsbürgerbewegung нагадують рух "громадян СРСР", який набирає зараз сили в Росії — він поки що придушений, але ще себе покаже. Частина рейхсбюргерів навіть робить замах на святе, відкрито відмовляючись платити податки і називаючи себе Selbstverwalter — самоврядними. Але, на відміну від "громадян СРСР", рейхсбюргери не маргінальні всі поспіль. Маргінали серед них, звичайно, також є, але вони не роблять погоду. У статті Süddeutsche Zeitung, присвяченій змові, наголошується: "Було б надто легко списати цих людей з рахунків як божевільних, як дивну групу конспірологів, людей, яких нам не потрібно сприймати всерйоз… Але це було б наївно. Деякі з 52 обвинувачених ставляться до еліти суспільства, це вчителі, лікарі, бізнесмени. Люди, яких ви зазвичай очікуєте підтримки демократії".

Від цієї констатації лише крок до питання: то, може, це з демократією у ФРН щось не так, якщо такі люди відчувають до неї зневагу та огиду? Але питання залишилося незаданим. А якби він був заданий публічно, автор статті міг би і сам поповнити список змовників. Змовники потрібні владі у зростаючих кількостях, і кожен кандидат буквально на вагу золота.

Бюрократія багатошарова і дуалістична, у тому сенсі, що в її лавах усі один за одного, і кожен сам за себе. Якщо держава як інститут перебуває в кризі, а існування щодо масової Reichsbürgerbewegung — це ознака саме кризи, то компонента "кожен за себе" посилюється, а "все один за одного" слабшає. А якщо начальство налякане, гріх його підлеглим не підіграти і не підсунути на стіл шефу банку з заспиртованим у ньому чудовиськом, саме таким, які турбують шефа ночами, будучи йому уві сні. Те, що експонат у банку буде зляпаний із різнорідних шматків, не біда. Начальство в банку не полізе і препарувати чудовисько не стане, і навіть вдивлятися не буде. Тому що і при побіжному розгляданні чудовисько в банку — дуже страшне. Тому, хто поставить на стіл начальству таку банку, природно, покладено нагороду: кар'єрне зростання, а надалі, за певної удачі – відхід у політику. Це дуже вигідна справа – виготовлення таких чудовиськ. Особливо в смутні часи, коли їх удосталь породжує сон начальницького розуму.

До речі, а Reichsbürgerbewegung — справді масовий рух? Тут як подивитися, точних даних немає, але тисяч 20 учасників у всіх його групах у соцмережах, у сумі, мабуть, набереться. Чи багато це чи мало? З одного боку – крапля в морі. З іншого боку, з урахуванням заляканості середнього німецького обивателя, якому поодинока відмітка про неблагонадійність, що з'явилася в його досьє, може перекреслити кар'єру на все життя, 20 тисяч людей, що осатаніли настільки, що вони вже цього не бояться – дуже багато. Тому що це лише маленька верхівка великого айсбергу. Зрозумілий і великий середній вік таких змовників: коли дідусь старий, йому вже байдуже, і бабусі теж. Пенсію не відберуть, ФРН все ж таки правова держава. Арешт – ну що арешт. В'язниці у ФРН пристойні, можна й посидіти небагато. Нові враження, знайомства, про що розповістиме після повернення у своєму колі, буде ореол борця, не зламаного каторгою. Тим більше, що подовгу стару людину, якій загалом нічого пред'явити, тримати у в'язниці не будуть. Півроку від сили, за найвдалішого розкладу: будинок для людей похилого віку за казенний рахунок — це просто знахідка. Втім, більшості так не пощастить: у середньому висновок для цієї вікової категорії — доба-дві.

А владі страшно. Вони чітко уявляють, як група таких бабусь і дідусів, з журавлинами і бейсбольними бітами, заходить до Рейхстагу, а їх ніхто й не думає зупиняти. Поліцейський на вході люб'язно дає їм список кабінетів, де сидять ці гади, і проводжає до ліфта, щоб вони не заблукали, а гади тим часом не розбіглися. Делегітимація влади – як це називається. Дуже неприємна для влади річ. Тому що у нормальному, легітимному суді, навіть якщо до нього дійде справа, завжди можна сховатися за дорогого адвоката. А у нелегітимному суді Лінча цей номер не пройде.

Делегітимація влади і є реальною небезпекою, яку прикривають розмовами про змову. Згадаймо, просто для прикладу, як це було в Росії у лютому 1917-го. Адже царя, по суті, ніхто не скидав. Від нього просто відвернулися всі, включаючи найближче оточення. Він усіх дістав бездарністю та нездатністю керувати країною. І "змова" в цьому випадку ніяка не змова, не інструмент повалення існуючої влади, а лише побічний продукт її бездарних дій. По суті, просто глухе ремствування.

Приблизно півстоліття влади ФРН — кількох поколінь німецьких політиків — уникали вирішення нагальних проблем, мислячи у межах одного електорального циклу. Нині ці відкладені проблеми досягли критичної маси та гостроти та повисли на плечах чергового уряду. Воно вже не може зіпхнути їх у майбутнє і змушене якось вирішувати. Але рішення неочевидні, а непопулярні заходи є неминучими. І знайти на кого спертися владі важко, оскільки її легітимність сильно просіла.

Для довідки. Лідери змови

Генріх XIII, принц Ройс. 71-річний аристократ заробляє на життя угодами з нерухомістю та виробництвом ігристих вин. Заарештований у середу вранці, його назвали прокуратурою ватажком терористичної групи та лідером тіньового уряду.

Нащадок будинку Ройссов, які правили в Тюрінгії, на сході Німеччини близько 800 років, Генріх у 2019 році виступив із промовою на саміті цифрового бізнесу в Цюріху, де й звернув на себе увагу. Він нарікав, що його династія була позбавлена власності після Першої світової війни, і стверджував, що "темними рушіями великих війн ХХ століття" були династія Ротшильдів і масони.

"З того часу, як Німеччина капітулювала, вона більше ніколи не була суверенною, — констатував Генріх XIII. — Це була лише адміністративна структура союзників".

Цього вистачило, щоб Ройса взяли під нагляд. У серпні глава будинку Ройсс-Грейц, принц Генріх XIV Ройсс із Грайца, дистанціювався від Генріха XIII, назвавши свого родича "розгубленим старим", що залишив сім'ю 14 років тому.

Рюдігер фон Пескаторе. 69-річного відставного офіцера прокуратура описала як "честолюбного лідера" військового крила змовників. У період із 1993 по 1996 рік фон Пескаторе був командиром 251-го парашутно-десантного батальйону, який пізніше було передано до складу Командування Сил спеціальних операцій (КСК). Він був звільнений з армії через продаж зброї із запасів східнонімецької армії, хоча кримінальна справа розвалилася.

У 2019 році користувач Інтернету, що носить ім'я фон Пескаторе, залишив коментар на веб-сайті, де стверджував, що викриває секретні змови масонів, які стоять за великими подіями у світовій історії. "Правда стане доступною людству тільки після зміни системи", — написав коментатор із Бразилії. Де перебував у цей час справжній фон Пескаторе, і чи це він, чи хтось назвався його ім'ям – невідомо.

Біргіт Малсак-Вінкеманн. У тіньовому кабінеті змовників 58-річна суддя Берлінського окружного суду була міністром юстиції. Її заарештували у власній квартирі, у берлінському районі Ванзеї у середу вранці.

Малсак-Вінкеманн була членом партії "Альтернатива для Німеччини" (АдГ) з моменту її заснування у 2013 році.

Будучи депутатом Бундестагу з 2017 по 2021 рік, вона здобула популярність, зробивши заяву про те, що іммігранти викликають "мільярди додаткових витрат" для системи охорони здоров'я Німеччини, тому що вони не можуть читати інструкції до своїх ліків. Це твердження було відхилено фармацевтами, як необгрунтоване.

Колегам — парламентарям Малсак-Вінкеман запам'яталася як прихильник теорії змови Qanon. Водночас про неї говорять як про представницю "дуже помірного" крила АдГ.

Малсак Вінкеманн має ліцензію на зброю і часто відвідує тир. Як суддя вона характеризується лише позитивно, що вкотре було підтверджено у жовтні, коли її діяльність зазнала докладного вивчення дисциплінарного трибуналу. Розслідування було здійснено через спробу неназваної групи лівих активістів опротестувати її повернення на суддівську посаду.

    Реклама на dsnews.ua