• USD 40.4
  • EUR 43.2
  • GBP 51.1
Спецпроєкти

Захистити Балтію і Чорне море. Яку стратегію затвердив НАТО

Міністри оборони країн -.членів Альянсу затвердили нову оборонну стратегію, яка убезпечить їх від російських ракет і хімічної зброї

Саміт НАТО в Брюсселі, 22 жовтня 2021 р.
Саміт НАТО в Брюсселі, 22 жовтня 2021 р. / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

У Брюсселі, в штаб-квартирі НАТО, 21 жовтня почався саміт міністрів оборони країн — членів Альянсу.

У перший же день, як повідомив після засідання на пресконференції генсек Єнс Столтенберг, затвердили новий генеральний план захисту на випадок нападу Росії відразу по декількох напрямках з потенційним застосуванням ядерної зброї, зломом комп'ютерних мереж і атаками з космосу — в Балтійському і Чорноморському регіонах.

Фактично план, основні положення якого навів Столтенберг (про них нижче), є логічним продовженням пакета резолюцій, який носить рекомендаційний характер, прийнятих на недавній сесії Парламентської Асамблеї НАТО в контексті протистояння і стримування Росії.

За словами генсека НАТО, план був прийнятий з метою забезпечити належний рівень присутності і логістики збройних сил союзників, а також їх готовність оперативно відповісти на виклики з боку Росії, щоб "захистити мільярд чоловік", які проживають в країнах — членах Альянсу.

У НАТО врахували зростаючу загрозу з боку ракетного озброєння Росії, говорить Столтенберг, але тут же підкреслює: Альянс не має наміру копіювати "дестабілізуючу поведінку Росії", в тому числі розміщенням в Європі нових боєголовок з ядерним зарядом.

На погрози з боку Москви союзники мають намір реагувати посиленням чотирьох напрямків:

Реклама на dsnews.ua
  • Модернізація протиповітряної і протиракетної оборони країн НАТО;
  • Розвиток авіації — акцент на бойові платформи п'ятого покоління;
  • Більше спільних військових навчань та адаптація розвідслужб;
  • Підвищення готовності та ефективності засобів ядерного стримування.

Нова ППО

Що стосується зміцнення ППО і ПРО, то союзники не обмежилися лише декларацією намірів в рамках прийняття нової оборонної стратегії.

Йдеться про два Проєкти високої видимості (HVP) — Modular GBAD і Rapidly Deployable Mobile C-RAM; а також про запуск нового — GBAD C2 Layer.

HVP — це серія різнопланових багатонаціональних проєктів НАТО, спрямованих на інтенсифікацію співпраці в таких сферах, наприклад, як розробка і виробництво боєприпасів, морські безпілотні системи, дозаправка в повітрі, навчання, командування.

Тепер розглянемо проєкти HVP, про які повідомили вчора в НАТО.

Modular GBAD — Модульне рішення для розробки потенціалу наземної протиповітряної оборони дуже малої, малої та середньої дальності.

Простими словами, проєкт — це багатонаціональний майданчик для створення, розвитку і покупки систем ППО і їх подальшого розгортання в різних локаціях країн — членів НАТО у відповідь на конкретні загрози.

У проєкті вже беруть участь: Бельгія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди і Словенія. Вчора до нього приєдналися Норвегія, Польща, Португалія та США

Rapidly Deployable Mobile Counter Rockets Artillery and Mortar (C-RAM) — сукупність систем виявлення і знищення ракет, артилерійських і мінометних боєприпасів під час польоту.

Знову-таки, завдання даного HVP — допомогти в розробці і закупівлі мобільних засобів, необхідних для ураження вищеперелічених боєприпасів, які можуть бути в найкоротші терміни розгорнуті для захисту збройних сил і стратегічних об'єктів.

Учасники: Великобританія, Угорщина, Німеччина і Греції. Знову приєдналися: Норвегія, Польща і США.

GBAD C2 Layer (Command and Control capability for surface-based air and missile defence for the battalion and brigade level ) — новий проєкт, спрямований до певної міри на уніфікацію систем протиповітряної оборони за допомогою створення багаторівневої ППО і скорочення кількості систем, що, як зазначається, підвищить "функціональну сумісність і стійкість".

Ініціатори: Великобританія, Данія, Іспанія, Італія, Португалія та США.

"Новачок" не пройде

Крім потенційної ракетної загрози з боку Росії в НАТО також звернули увагу на інші методи ведення війни. І в першу чергу забороненими засобами — радіологічною, хімічною, біологічною і ядерною зброєю (ХБРЯ).

У зв'язку з цим міністри оборони 11 країн вчора також візували документи, що запускають три ініціативи, що стосуються ХБРЯ.

Проєкт із забезпечення захисту від ХБРЯ (The CBRN Protection Equipment project) — створення основних умов для забезпечення з мінімальними витратами збройних сил учасників проєкту засобами індивідуального захисту і систем колективного захисту.

Учасники: Албанія, Бельгія, Великобританія, Угорщина, Греція, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди і США.

Проєкт виявлення і визначення ХБРЯ (The CBRN Detection and Identification project) — в його рамках будуть запущені багатонаціональні програми розробки і закупівлі передових систем виявлення і визначення цих видів зброї. Що вкрай актуально після застосування Росією нервово-паралітичної речовини "Новачок" в Болгарії та Британії, а також різних заборонених газів під час війни в Сирії.

Учасники: Албанія, Бельгія, Великобританія, Греція, Італія, Латвія, Нідерланди, Польща і США.

Мережа забезпечення засобів захисту від ХБРЯ (Network of CBRN Defence Facilities) — перспективна структура, яка дозволить учасникам проєкту спільно використовувати національні об'єкти, чия діяльність спрямована на забезпечення захисту від ХБРЯ. Тобто мова йде про різні лабораторії і дослідницькі центри, допуск союзників до яких дасть їм можливість в рази швидше реагувати на дану загрозу.

Учасники: Бельгія, Великобританія, Греція, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди, Польща і США.

Українське питання

Як бачимо, у всіх перерахованих вище проєктах ППО і захисту від ХБРЯ беруть участь Великобританія і Сполучені Штати, які підписали в цьому році Нову Атлантичну хартію. Тим самим країни підтверджують як свою крайню зацікавленість у зміцненні Альянсу, так і вплив на нього в цілому з метою більш ефективної протидії режиму Володимира Путіна.

І хоча на відміну від резолюцій ПА НАТО Єнс Столтенберг про перспективи членства України в Альянсі як частини цієї нової оборонної стратегії не говорив, він однак підкреслив роль "дуже близьких партнерів" України і Грузії в забезпеченні безпеки в Чорноморському регіоні.

Чорне море, говорив генсек, має величезне значення для НАТО. До того ж в цьому регіоні знаходяться три члени НАТО — Туреччина, Румунія і Болгарія. А після окупації Криму і з огляду на агресивну поведінку Росії в Чорному морі очевидно, що Альянс повинен посилювати там свою присутність "в повітрі, на суші і на морі", що він і робить.

Важливий момент: саміт міністрів оборони стався відразу після мінітурне міністра оборони США Ллойда Остіна в Україну, Грузію та Румунію, покликаного продемонструвати непохитність підтримки цих країн з боку Вашингтона і високу зацікавленість США в тому, щоб Чорноморський регіон був безпечний.

Фактично заяви Столтенберга і Остіна говорять про чітке прагнення США і НАТО сформувати в Чорноморському регіоні регіональний союз з числа членів НАТО і партнерів організації, досить потужний для протистояння і стримування Росії.

Це серйозний крок у подальшій інкорпорації України і Грузії в євроатлантичне співтовариство. Чого так побоюється Кремль.

Тому напередодні спікер Дмитро Пєсков в інтерв'ю France 5 просторікував про вступ України в НАТО як "червоної лінії" для Росії, що, мовляв, змусить Москву до жорстких дій.

А потім і сам російський президент — вчора, під час саміту НАТО — в Сочі на сесії міжнародного клубу "Валдай" (гібридної версії "Давосу") лякав учасників ракетами НАТО в Україні і погрожував дати потужну відповідь в разі чого.

У Москві чудово розуміють, куди вітер дме — до зміцнення НАТО і їх партнерів у відповідь на російську агресію. А інструментарій союзники узгодили вчора. І, безумовно, доповнять його.

    Реклама на dsnews.ua