• USD 39.6
  • EUR 42.4
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Шпигуни в Європі. Зеленському пора сказати, що спільного між Золотим і Брюсселем

Росія веде глобальну війну проти Заходу. Шпигуни в Європі і штурмові групи на Донбасі - це ланки одного ланцюга в рамках неоімперської логіки Москви
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Глава бельгійської контррозвідки Клемент Ванден Борре в кінці січня був відсторонений від виконання обов'язків і поміщений під домашній арешт. Причому, що дивно, в його історії є російський слід. Правда, не в тій інтерпретації подій, яку надали ряд ЗМІ, включаючи європейські. На даний момент немає підтверджень того, що головний контррозвідник королівства працював в інтересах Росії. Якщо звернутися до матеріалу бельгійської газети De Morgen, яка з посиланням на свої джерела 14 лютого повідомила про відсторонення Ванден Борре, то арешт став покаранням за знищення секретних документів і в цілому зухвалу поведінку.

У статті також розкривається внутрішня кухня бельгійської Генеральної служби інформації і безпеки (GISS) - описується протистояння між контррозвідкою, в якій служать цивільні, і, власне, розвідкою, представленої військовими. Підозра у співпраці з росіянами відноситься саме до розвідки, чий офіцер (майор), як повідомлялося в червні 2019 р. був звільнений зі спецслужби. Підлеглий Ванден Борре, за даними De Morgen, написав скаргу на цього самого майора у зв'язку з його контактами з сербської розвідницею, яку контррозвідка Бельгії вважає подвійним агентом Росії. Відносини майора з громадянкою Сербії, що тривали з 2004 р., охарактеризували як "пасивний шпигунство", оскільки розвідник у 2016 р. передав їй конфіденційну інформацію, але внутрішнє розслідування його провину не довело. А через деякий час був порушник спокою Ванден Борре був відсторонений від служби.

Проте так чи інакше навіть сама підозра на зв'язку співробітників бельгійської спецслужби з російськими шпигунами в ще більшій мірі актуалізує питання протидії останнім у самому серці Європейського Союзу, де, згідно зі звітом Європейської служби зовнішніх зв'язків (EEAS), нараховує 200 "шпиків" з Росії і 250 - з Китаю. Та й не тільки в столиці ЄС, але й на території всієї Європи, враховуючи, що, як повідомили The Sunday Times вже ірландські правоохоронці, співробітників ГРУ відрядили скласти карту оптоволоконних кабелів на океанському дні, що зв'язують Європу і Америку. Ірландія, як відомо, прихистила світових техногигантов кшталт Facebook, Google і т. д., є цифровим трансатлантичним хабом, а тому представляє інтерес для Кремля, провідного гібридну війну з Європою і США. Джерела британської газети припускають також, що слабкість ірландської контррозвідки може обумовити використання Смарагдового острова в якості чергової бази поряд з Австрією, Французькими Альпами і Чехією.

Золоте, Брюссель, Дублін

Показово, що інформація про діяльність росіян біля берегів Ірландії, і про уразливості бельгійської спецслужби з'явилася напередодні атаки російських окупантів на Донбасі. З 5 ранку вони перейшли у повномасштабний наступ по лінії Золоте-Новотошковское-Горіхово-Кримське з застосуванням заборонених Мінськими домовленостями артилерії і важких - 120-мм мінометів. Спроба ворога перетнути лінію розмежування за офіційними даними, коштувала життя одному українському захиснику і поранень - ще чотирьом бійцям. Між тим джерело "ДС" повідомив про чотирьох загиблих і п'ятьох поранених.

Дату для удару по Золотому, де раніше відбулося розведення сил, Москва обрала не випадково - це і шоста річниця початку розстрілів силовиками учасників Революції гідності на Майдані, і п'ята - кривавих боїв за Дебальцеве. У Москві люблять такий символізм. Але справа не тільки в символічних датах і агресивних сигналах. Росія, природно, вимагає конкретних цілей. Особливо після того, як Мюнхенська конференція з безпеки в принципі завершилася для неї невдачею, адже явно прокремлівський "мюнхенський план" зіткнувся з запеклої критикою. Глава конференції Вольфганг Ішингер, нещодавно , який гостював у Москві разом з прем'єром Баварії Маркусом Зедером, нерозумно підставився, визировав план і спробувавши його виправдати після. Так, вкидання в інформпростір стався, але очікуваного результату Кремль усе ж не домігся.

План як елемент загальної стратегії Москви з примусу України до переговорів з ватажками ЛДНР, тобто до їх легалізації та надання міжнародної правосуб'єктності, був де-факто дезавуйований. Але від інших складових цієї стратегії в Росії не відмовилися, організувавши атаку на Донбасі. Тим самим президент Володимир Зеленський та його команда отримали гранично чітку відповідь і на пропозицію про спільне з бойовиками патрулювання кордону, і на заяву про закінчилася в голові війні, і на запуск ще одним колишнім кавээщиком "платформи примирення" і т. п. В Кремлі дають Банковій чітко зрозуміти, що це все напівзаходи, і від Зе-команди чекають саме капітуляції, включає прямі переговори з маріонетками РФ в окупованих Донецьку та Луганську. В іншому випадку ніякого світу Зеленський не отримає.

Реклама на dsnews.ua

Так що у Києва, як і раніше, залишається дві опції: або далеко не почесна здача, або підвищення ставок і завершення примиренческой риторики стосовно Москви. Президенту та уряду у відповідь на це слід на міжнародному рівні давати більш жорстку оцінку діям Москви, яка порушує досягнуті в Парижі домовленості. Для початку було б непогано згадати в офіційному президентському коментарі конкретно Росію (не окупантів і бойовиків) як організатора сьогоднішньої "цинічній провокації". По-друге, форсувати, а не сповільнювати ракетну програму, що неминуче станеться, якщо робота над нею буде фінансуватися через механізми держгарантій, а не включенням в Держоборонзамовлення. А саме ця схема зараз і планується: РСЗВ "Вільха" і протикорабельного "Нептуна", насичення якими ВСУ вкрай небажано для Росії, в проекті документа немає. Це не білий прапор над ОПУ?

Що стосується діалогу з партнерами...Telegram-канал "Резидент", який пов'язують із заступником голови ОПУ Кирилом Тимошенко, пише, що Андрій Єрмак нібито вирішив використовувати сьогоднішні бої під Золотим "як привід для припинення виконання домовленостей в Парижі" і звинувачення в їх зриві Росію. "Зараз важливо продемонструвати нашим західним партнерам, що Україна готова шукати компроміс і не винна у зриві паризьких домовленостей", - йдеться в повідомленні. Чим Зеленський і зайнявся. За підсумками засідання РНБО президент заявив, що, мовляв, "провокації бувають", але з курсу на припинення війни він не зверне. Хоча Москва атакою на Донбасі і "мюнхенським планом" довела, що компроміси - це з області фантастики. Втім, як і деструктивними кроками всередині Європи.

Зеленському потрібно зрозуміти самому і хоча б спробувати пояснити європейцям: Росія веде глобальну війну. Це війна не тільки проти України, але і за право РФ на зону впливу на всьому європейському континенті і далеко за його межами. Такі меседжі Києву потрібно доносити до міжнародних партнерів, а не робити акцент на відданості паризьким домовленостям і шукати відповіді в чиїхось очах. Вже давно пора було скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН. Посил гранично простий: те, що відбувається на сході України і в Європі - є ланки одного ланцюга, різниця лише в методах - у нас проксі-війна, в ЄС - диверсії, інформаційні маніпуляції, вбивства, замаху і шпигунство. Зливаючи Україну, Європа знайде лише ілюзію спокою. Президент Франції Еммануель Макрон глибоко помиляється, коли каже, що з Росією слід миритися, раз вже немає бажання перемогти. Європа може або поступитися Москві і змиритися з втратою самостійності, або ж не продавати росіянам мотузку, на якій її і повісять.

Безумовно, такі доводи можна наводити тільки після нівелювання ознак капітуляції безпосередньо нової влади. І повернутися до щільної роботі з ЄС, яка велася за попередньої влади. Оскільки, як виявилося, в Старій Європі дуже швидко забувають або припиняють розуміти, що війна на Донбасі - аж ніяк не локальний конфлікт, а лише один з театрів глобальної війни, яку розв'язала Росія. Лише одиниці - Литва, Латвія, Естонія, Польща - це усвідомлюють. Проблема в тому, що управління блоком фактично утримує Західна Європа, по більшій частині не ділитися владою з "новачками", особливо якщо ці "новачки" в міру своєї сили не бояться відкрито критикувати "старожилів".

На жаль, поки Київ так і не зібрався скликати екстрене засідання РБ ООН. На відміну від Росії, яка зробила це ще 13 лютого, щоб саме на 18 лютого, тобто в день атаки під Золотим, обговорити виконання "Мінська". Сьогодні росіяни як ініціатори засідання публічно заявлять, що це Україна порушила домовленості, не бажаючи виконувати умови "Мінська" і намагаючись його обійти, а "ополченці" лише відстоювали свої права. І, взагалі, в Києві, мовляв, знову взяла верх "партія війни". Одна надія на Сергія Кислиці. Хоча в будь-якому випадку момент Банковій упущено - черговий інформаційний раунд за Росією, а в Києві, як і раніше, твердять про мир за всяку ціну...

    Реклама на dsnews.ua