Для тех,
кто не делает
поспешных выводов

Питання контролю поштового імпорту залишається на порядку денному, - в.о. начальника Київської міської митниці

Понедельник, 12 Ноября 2018, 12:30
8 листопада депутати Верховної Ради України підтримали в першому читанні проект закону, який змінює правила отримання посилок з-за кордону

Нормативний акт передбачає скасування обмеження трьома одиницями на місяць кількості посилок, які може безмитно ввезти громадянин України. Проти цього, нагадаємо, активно виступали більшість операторів, що надають послуги доставки міжнародних поштових та експрес-відправлень.

З іншого боку, законопроект передбачає зниження граничної вартості посилки, яку можна ввезти без оплати мита, зі 150 до 100 євро з 1 червня 2019 року.

В інтерв'ю нашому виданню Сергій Тупальський, в.о. начальника Київської міської митниці, в складі якої знаходиться митний пост "Спеціалізований", що займається обробкою більшості посилок, які надходять в Україну з-за кордону, розповів, як в ДФС бачать боротьбу з "поштової контрабандою", чому прийнятий Верховною Радою законопроект може бути найкращим компромісом, і які заходи необхідно вжити для посилення митниці.

- Деякий час тому в ряді ЗМІ з'явилася інформація про те, що митниця і поштові оператори не готові до вступу в дію т.зв. закону "про три посилки". У квітні цього року в ДФС почали розробляти програмний комплекс для контролю міжнародних поштових та експрес-відправлень. Але нещодавно, в кінці жовтня, в ДФС заявили, що не можуть відстежувати кількість посилок, що надходять українцям. Могли б ви детальніше пояснити, що ускладнює впровадження такого обліку та на якій стадії ця робота зараз?

- Дійсно, ДФС навесні почала розробку програмного продукту, за допомогою якого міг би здійснюватися контроль міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Але для ефективної роботи такого комплексу нам потрібно отримувати від операторів поштового зв'язку обсяг даних, що дозволяє достовірно ідентифікувати фізичну особу, яка є одержувачем поштового відправлення. Однак поштові оператори, в тому числі "Укрпошта", кажуть, що не можуть зібрати і надати нам цю інформацію. Її збір регулюється міжнародними домовленостями на рівні Всесвітнього поштового союзу.

Наскільки мені відомо, таку інформацію "Укрпошта" зараз отримує лише від 8 країн з більш ніж 120.

Крім того, "Укрпошта" не готова з технічної точки зору, незважаючи на те, що за останній рік національний поштовий оператор в своєму розвитку просунувся більше, ніж за 15 попередніх років.

Ряд приватних поштових операторів просто не хочуть займатися збором цих даних. В результаті почала поширюватися інформація, що з 1 січня зупиниться весь поштовий імпорт. Упевнений, цього не станеться.

- Цього не станеться завдяки законопроекту №9260, який в першому читанні підтримала Верховна Рада?

- Законопроект №9260 - поки тільки законопроект. Щоб стати законом і вплинути на ситуацію, йому ще потрібно пройти друге читання, також його повинні підписати спікер Верховної Ради і президент.

Я ж маю на увазі, що серед завдань митниці немає завдання зупинки поштового імпорту. Є завдання контролю. І ми його будемо забезпечувати тими силами і інструментами, які у нас є.

- Переформулюю питання. Чи може законопроект №9260 вирішити проблему міжнародних поштових та експрес-відправлень, яку сьогодні не можуть вирішити поштові оператори і ДФС?

- Давайте я спробую пояснити.

У ст. 196.1 Податкового кодексу України перераховані операції, які не є об'єктом оподаткування. У пп.17 цієї статті зазначено, що оподаткуванню не підлягає ввезення на митну територію України в посилках і експрес-відправленнях товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Ця норма діє зараз.

Норма про обмеження кількості посилок, які можуть бути ввезені на одного одержувача, введена законопроектом №6776-д, який був прийнятий в грудні 2017 року. Тепер це діючий закон № 2245-VIII. Згідно з ним, з 1 січня 2019 року пп.17 ст. 196.1 Податкового кодексу уточнюється таким чином, що зазначена пільга щодо безмитного ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-отруєннях поширюється тільки на три посилки на ім'я одного одержувача.

У законопроекті ж №9260 обмеження кількості посилок немає. У ньому пропонується внести зміни в той самий пп.17 ст. 196.1 Податкового кодексу, таким чином, що фізичні особи зможуть безмитно ввозити посилки вартістю до 100 євро, а юрособи та фізичні особи - підприємці - до 150 євро.

Разом з тим, в ньому містяться ряд інших важливих положень, які стосуються даного питання. Наприклад, поштові оператори все ж визнаються податковими агентами. Тобто вони повинні будуть нараховувати і сплачувати податки з посилок.

Тому питання контролю поштового імпорту з порядку денного навіть прийняття законопроекту №9260 не знімає.

- У ДФС є бачення, як цей контроль впровадити?

- Ми продовжуємо займатися цим питанням. У тому числі опрацьовуємо порядок взаємодії операторів поштового зв'язку, експрес-перевізників і митних органів.

Існуючі проблеми з отриманням даних не означають, що налагодити контроль неможливо. Мова про завдання, яке нам треба вирішити, тим більше, що в низці розвинених країн світу вона так чи інакше вирішена.

Галопуюче розвиток транскордонної інтернет-торгівлі - це об'єктивна реальність, з якою зіткнулася не тільки Україна. Класична модель міжнародного ланцюга поставок, яка існувала десятиліттями, зазнала серйозних змін. З неї випадає багато елементів, відстань і час між покупцем і продавцем скорочуються. А в результаті з'являються схеми з мінімізації митних платежів і податків. Знову ж, не тільки в Україні. Це питання постійно перебуває на порядку денному Всесвітньої митної організації.

У різних країнах, і Україна не є унікальною в цьому плані, люди замовляю товари з Китаю або інших країн (для України це - країни Європи або США) і продають їх в роздріб, через мережу Інтернет, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування або ж взагалі не сплачуючи податки.

Можливо, унікальність української ситуації в тому, що у нас є і великі магазини, які використовують спрощену систему оподаткування для мінімізації митних платежів при імпорті та продажу побутової техніки та електроніки. Причому такими схемами користуються як торгові мережі, так і популярні інтернет-платформи.

Але це не сильно впливає на загальну картину. Факт в тому, що схеми з мінімізації митних платежів за допомогою поштових відправлень є, і з ними треба боротися.

Однак ми не в змозі підтримувати такі ж темпи зростання для технічного і кадрового забезпечення відповідних митних підрозділів, які демонструє транскордонна інтернет-торгівля.

Для нашої країни, для розуміння масштабів, кількість міжнародних поштових та експрес-відправлень обчислюється десятками мільйонів в рік. І воно продовжує збільшуватися на 20% -30%.

У 2017 році митний пост "Спеціалізований", який обробляє міжнародні поштові та експрес-відправлення, оформив в цілому трохи менше 23,7 мільйона посилок. В цьому році, за станом на кінець жовтня - вже 30 мільйонів посилок.

Тому в будь-якому випадку мова повинна йти про зміну підходів в сторону аналітики та управління ризиками. Крім як почати збирати й аналізувати відповідні дані, іншого шляху у нас немає.

- Останні кілька тижнів в ЗМІ не вщухають скандали, пов'язані з розслідуваннями про так званої "поштової контрабанди".

- Якщо ви говорите про серію публікацій одного з так званих "журналістів", які нібито розслідують махінації на митниці, то тут треба розділити питання на кілька частин.

По-перше, цей "журналіст" неодноразово публікував недостовірні факти і свідомо сфабриковані фейки. Не знаю, чи намагаючись створити сенсацію або тому що не до кінця розібрався в питанні. Але суть від цього не змінюється.

Я особисто намагався йому пояснити ситуацію і вказати на помилки. Інтересу, проте, це не викликало. Це свідчить або про поверховості, або про ангажованість.

Зараз серйозно в митному співтоваристві його вже мало хто сприймає. Але це особиста справа журналіста, як розпоряджатися своєю репутацією.

Що ж стосується т.зв. "Поштової контрабанди", немає сенсу говорити, що її немає.

І ми розуміємо, що по деяких позиціях в контексті роботи з міжнародними поштовими та експрес-відправленнями критика на нашу адресу обґрунтована. Зараз по ряду оприлюднених фактів ми проводимо внутрішні розслідування. Якщо факти підтвердяться, підуть відповідні кадрові та дисциплінарні рішення.

Разом з тим, я хочу акцентувати увагу, в яких умовах опинилася зараз митниця. Всі розуміють, що посилювати контроль над міжнародними поштовими та експрес-відправленнями треба. Але як тільки ми намагаємося це зробити, на нас обрушується шквал критики, мовляв, ДФС намагається обмежити права і свободи громадян на покупки за кордоном. І я не можу виключити, що за цим стоять окремі оператори, для яких збереження status quo вигідно.

Тому тут потрібно прийняти політичне рішення про впровадження контролю в цій сфері. Інакше наша держава буде продовжувати втрачати мільярди гривень щорічно.

Якщо політична воля буде, ми всі разом: митниця, поштові оператори - знайдемо спосіб впровадити такий контроль, і ці гроші підуть до бюджету.

- Давайте перейдемо до вашого повернення на посаду в.о. начальника Київської міської митниці. Адже це сталося після відставки Мирослава Продана з посади в.о. глави ДФС. Ви не знайшли спільну мову з новим начальником?

- Мені здавалося, я досить докладно пояснив причини повернення на столичну митницю на своїй сторінці в Facebook. Поставлені завдання були виконані, а продовжувати роботу в центральному апараті в тих умовах, які склалися, я не бачив для себе можливості.

При цьому хочу підкреслити, що ніяких проблем з комунікаціями з в.о. голови Державної фіскальної служби у мене немає. У нас нормальні робочі відносини, є взаєморозуміння.

Після завершення терміну дії наказу про моє переведення до центрального апарату мені надійшла пропозиція продовжити його, але я прийняв рішення повернутися на столичну митницю. Тим більше, що її ефективна робота як ніколи важлива для держави, адже ця митниця забезпечує майже 20% всіх надходжень до бюджету країни.

- Про які умови, що склалися в центральному апараті, ви говорите?

- Я б не хотів витрачати на це питання багато часу. Йдеться про системні проблеми, які виникли ще при створенні Міністерства доходів і зборів. Розбалансована система, обмежений функціонал митних департаментів, бюрократія, дуже багато бюрократії. Кожне питання доводилося буквально продавлювати. І до всього цього додалася політика, з'явилася величезна кількість експертів, які знають, як повинна працювати митниця, і які вважають за необхідне розповісти тобі про це...

Не можу сказати, що не було позитивних сторін. Все-таки це був важливий досвід. Але повернутися на Київ для мене було все одно, що повернутися додому.

- Розкажіть ще, будь ласка, про результати вашої роботи на посаді керівника департаменту адміністрування митних платежів. Кажуть, з вашої ініціативи на початку літа практично зупинилося оформлення т.зв. "сірих" вантажів на Одеській митниці?

- Я не можу виділити якусь конкретну митницю, де зупинилися т.зв. "сірі схеми". Насправді наша команда проаналізувала ситуацію в цілому по країні, визначила, де відбуваються найбільші втрати через схеми по мінімізації митних платежів і буквально в ручному режимі почала їх перекривати.

В результаті "сірі" схеми, з точки зору платежів до бюджету, перетворилися на "білі". Податкове навантаження у них зрівнялася, про що навіть було кілька заяву асоціацій імпортерів і, якщо не помиляюся, асоціації виробників текстильної продукції.

Одночасно з цим зупинилося падіння надходжень від митниць до бюджету, плани по окремим митницям почали виконуватися і навіть перевиконуватиметься.

Наведу кілька цифр: вже в липні, за результатами проведеної нашою командою роботи ми отримали зростання середньодобових надходжень митних платежів від усіх митниць країни на 17% в порівнянні з показником 2017 року - до 1,45 мільярда гривень. У серпні зростання склало 22% (в абсолютних цифрах - в середньому, 1,51 мільярда гривень на добу), у вересні - 26% (в середньому, 1,64 мільярда гривень). При тому, що навесні цей показник коливався в межах 1,3-1,4 мільярдів.

Різниця - 300 мільйонів на добу і більше! Раніше ці гроші осідали в кишенях організаторів схем по мінімізації митних платежів. Тепер йдуть в бюджет.

І, звичайно, не всі організатори цих схем були готові до подібних змін. Деякі, за звичкою, спробували домовитися, знайти якісь обхідні шляхи. Власне, багато хто з таких "бізнесменів" працювали в Одесі. Один з них, ви напевно чули, навіть спробував вивезти вантаж з митного складу без його оформлення. Номер не пройшов, і зараз його справа, наскільки мені відомо, в суді. І, мабуть, через це Одеса опинилася на слуху. Інші ж відразу зрозуміли, що часи змінилися і працювати доведеться в рамках закону.

- Тобто контрабанда була переможена?

- Ні. Контрабанду, як і корупцію, повністю викорінити неможливо. Інше питання, що її обсяги скорочуються, надходження до бюджету зростають. Однак це не миттєвий процес. Якщо вам хтось обіцяє побороти контрабанду за три місяці, знайте - перед вами популіст. Існуючі схеми впроваджувалися роками. Їх учасниками є не якісь темні особи, а тисячі наших співгромадян, як це не прикро.

Тому завдання держави зробити так, щоб людям стало невигідно ні брати участь в контрабандних схемах, ні брати на реалізацію контрабандний товар, ні купувати його.

Якщо ці умови будуть виконані, то більшість схем по мінімізації митних платежів, які сьогодні називають контрабандними, зникнуть. Митниця ж зможе посилити боротьбу зі справжньою контрабандою - незаконним переміщенням зброї, наркотичних речовин і прекурсорів і т.п.

- Виходячи з останніх заяв президента, можна зробити висновок, що ДФС з цим завданням не впоралася. Чи впорається відокремлена від неї митниця?

- Це комплексний і непросте питання. Озвучені в останні дні тези про необхідність поділу митної та податкової служби, з моєї точки зору, правильні. Звичайно, служби повинні між собою співпрацювати, підтримувати постійний обмін інформацією, який, до слова, в рамках ДФС так і не був налагоджений остаточно. Але за своєю суттю - це різні органи.

Нова структура повинна, по-перше, мати сучасну гнучку систему адміністрування, мати можливість оперативно реагувати на зміну зовнішніх факторів. Для цього на всіх рівнях структури, крім передачі відповідних повноважень, має бути запроваджений ефективний менеджмент.

Цього можна досягти тільки за умови, якщо процес реформування буде підтриманий ресурсно. В першу чергу я маю на увазі заробітні плати митників. Про цю проблему не прийнято говорити, але зарплати співробітників митниці сьогодні не просто низькі, вони жебрацькі. Якщо це питання не буде вирішене, реформа буде поставлена під загрозу.

Друге - це законодавча база. Ще в 2017 році я говорив про те, що нам необхідно з нуля переписати Митний кодекс. Тоді це у багатьох викликало здивування. Але зараз очевидно: внесення правок в існуючий звід законів - це лише милиці. Занадто багато що змінилося з 2012 року, занадто багато треба міняти. До того ж, багато схем існують саме в рамках чинного законодавства. Митниці просто нічого протиставити організаторам схем, які при найменшому опорі звертаються до суду, прокуратури, та ще й організовують інформаційні кампанії в ЗМІ проти митників.

- Новий митний кодекс - це явно надзавдання для існуючого парламенту. Якщо говорити про більш реальні речі, які зміни в законодавство зараз потрібні?

- Я вважаю, що нинішньому скликанню Верховної Ради все ж треба віддати належне. Парламент зміг прийняти законопроект №7010 щодо запровадження "єдиного вікна" на митниці і оптимізації здійснення контрольних процедур. І не буде перебільшенням сказати, що це найбільший прорив у сфері митного законодавства за останні роки.

Тому заслуги і нинішнього складу Комітету Ради з питань податкової і митної політики, і безлічі шанованих експертів, представників бізнес-спільноти, необхідно визнати і подякувати їм за цю роботу.

Перед ними стоять і інші виклики: ті ж "евробляхі". Є безліч дрібніших питань. Наприклад, під час роботи в Департаменті адміністрування митних платежів ми підготували цілий ряд законодавчих ініціатив: від приведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2017 року і до виконання Україною ряду імплементаційних норм в частині удосконалення та спрощення процедур контролю митної вартості.

Обсяг роботи в цій сфері - просто колосальний. І для її виконання дуже важливо повернути митниці законодавчу ініціативу. Адже сьогодні відповідні ініціативи можливі тільки від ДФС в цілому.

- Майже відразу після вашого повернення співробітники столичної митниці виявили, якщо не помиляюся, найбільшу партію контрабандних наркотиків за останній рік. Можете розповісти про цю ситуацію?

- Після мого повернення на Київську міську митницю ми провели ряд робочих зустрічей з прикордонниками і посилили роботу в галузі контролю за переміщенням наркотичних речовин і прекурсорів.

В результаті, майже відразу нам вдалося виявити дві контрабандні партії наркотиків. Перша - це ті самі 4 кілограми кокаїну, друга - це посилка з 700 грамами кокаїну і ще кількома тисячами таблеток.

Я не можу розповісти більше, ніж вже було оприлюднено прес-службою ДФС і прес-службами інших правоохоронних відомств, які брали участь в перекритті цих каналів поставок. В даний час обидва факти розслідуються в рамках кримінальних проваджень. Але це дійсно були досить великі партії. Звичайно ж, роботу в цьому напрямку ми не припиняємо.

- А яка зараз в цілому обстановка на Київської міської митниці?

- Ситуація робоча. Я б сказав, що завжди є можливість щось покращити. Після мого повернення ми зробили певні кроки щодо повернення на столичну митницю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Бізнесу потрібні дотримання законів, прозорі правила, відкритість держслужбовців, їх готовність до діалогу і відсутність бюрократії.

Все це забезпечено на Київської міській митниці. Тому бізнес, який за різними, часто суб'єктивним, причинами пішов з митниці за останні півроку, тепер повертається.

І вже перший місяць виявився для нас результативним.

За жовтень Київська міська митниця забезпечила надходження до бюджету на рівні 5,14 млрд. грн. Це на 22% більше, ніж роком раніше і на 3,6% більше, ніж було заплановано на цей місяць для столичної митниці. 50% від суми перевиконання планових надходжень будуть спрямовані в бюджет Києва для ремонту і будівництва доріг в місті.

Больше новостей о финансах, бизнесе и промышленности читайте в рубрике Экономика