Для тех,
кто не делает
поспешных выводов

Взялися за своє. Чому треба підтримати українського виробника

Понедельник, 11 Декабря 2017, 14:00
Верховна Рада в четвер минулого тижня прийняла в першому читанні законопроект "7206", який вже встигли охрестити "Купуй українське, плати українцям!"

Не дивлячись на те, що за законопроект проголосував 241 депутат парламенту, його ухвалення викликало спротив Міністерства економічного розвитку й торгівлі та окремих експертів він зруйнує систему ProZorrо, пише "ДС" із посиланням на Depo.ua.

На сьогодні законом "Про публічні закупівлі" встановлено єдиний критерій для визначення переможця тендеру – ціна. Тобто, хто запропонував найнижчу ціну, той і виграв тендер. Але, не применшуючи значення системи електронних закупівель "ProZorro", слід зазначити і те, що в окремих випадках орієнтація виключно на ціну призводить до зворотнього ефекту для української економіки. Наприклад, коли тендер на постачання до Києва 40 трамваїв на загальну суму 1,8 млрд гривень виграла польська компанія тільки тому, що запропонована нею сума була лише на 1 тис гривень менше, ніж пропозиція українського виробника. І таких прикладів можна привести безліч: Міністерство надзвичайних ситуацій закуповує єврокоптери, тоді як запорізький виробник "Мотор-Січ" жодного разу не отримав державного замовлення на свої гелікоптери. Комунальні підприємства купують білоруську спецтехніку "МАЗ" замість кременчуцьких "КРАЗів", "Енергоатом" купує підйомно-транспортне обладнання американських та чеських виробників, а не у краматорських СКМЗ й НКМЗ або Харківського заводу підйомно-транспортного обладнання (ХЗПТО).

Запропонований законопроект передбачає, що ціна, як єдиний критерій, буде застосовуватись тільки для окремого списку товарів, список яких буде затверджувати Кабінет міністрів. Для всіх інших товарів мають застосовуватись й інші критерій, зокрема, частка місцевої складової. Один з авторів законопроекту Віктор Галасюк переконаний, що нецінові критерії мають застосовуватись для високотехнологічних товарів, які виробляються в Україні: літаки, кораблі, гелікоптери, вагони, трамваї, автобуси, сільськогосподарська техніка, турбіни, продукція машинобудування, приладобудування та їх складові. Примітно, що вага цінового фактору в новій системі залишається значною – мінімум 70%. А головна новація законопроекту – запровадження обов'язкового врахування критерію місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни для спеціалізованих предметів закупівель.

Спробуємо розібратись, який ефект може спричинити остаточне ухвалення цього законопроекту і чи дійсно слід підтримувати національного виробника.

Серед компаній, які сьогодні беруть участь у "ProZorro", понад 99% переможців – українські компанії, решта – іноземні. Проте, за оцінками експертів CMD-Ukraine, близько 38% товарів та послуг в рамках публічних закупівель є імпортними або містять суттєву імпортну складову. Враховуючи те, що річний обсяг українських публічних закупівель сягає
275 млрд гривень на рік, мова йде про потенційну імпортну складову в обсязі понад 100 млрд гривень, або близько 3,7 млрд доларів. Ці гроші – прямий "мінус" в торговельному балансі і в українському ВВП. Сальдо зовнішньоторгівельного балансу останні 11 років було стабільно від'ємним, наприклад, за результатами минулого року воно склало 6,8 млрд доларів. Тож прийняття цього закону може суттєво покращити зовнішньоторгівельний баланс.

Одразу після прийняття законопроекту в першому читанні пролунали звинувачення, що

Але це не так, оскільки це лише приведе існуючу систему закупівель до моделі, яка домінує в усьому цивілізованому світі.

За підрахунками авторів законопроекту, умовний 100% український товар у порівнянні зі 100% імпортним, в якому нічого українського, буде коштувати на 25% дорожче. І це – максимум, оскільки це – екстремальне порівняння, яке рідко коли трапляється на практиці. Експерти, що виступають проти законопроекту, стверджують, що така цінова перевага занадто висока для українські виробників і не є виправданою. Але в той же час вони не беруть до уваги, що українські виробники, на відміну від європейських, можуть залучати кредити не за ставками 1-3% річних, а 8-10% в валюті. З огляду на довготривалий цикл виробництва, що притаманний високотехнологічному виробництву, ці високі кредитні ставки майже повністю "з'їдають" цінову перевагу місцевої складової.

Захищаючи свого виробника, слід пам'ятати, що до цього вдаються майже в усіх розвинених країнах, а в Європі та США – та й поготів. Наприклад, у США ще з 1933 був діє закон "Купуй американське", згідно якого державним установам заборонено купувати товари, що були вироблені не в США та містять менше 50% місцевої складової. Також національним виробникам, які представляють малий бізнес, федеральне законодавство про державні закупівлі надає цінову перевагу у 12%. Є і інші обмеження для іноземного виробника - деякі закупівлі Департаменту оборони для них недоступні. А у закупівлях будівельної сталі, автотранспорту та вугілля у деяких штатах не може брати участь іноземний бізнес. Є також обмеження для іноземних компаній при закупівлі транспортних послуг, послуг з підтримки військових сил, розташованих за кордоном, наукових досліджень та розробок. Не дивлячись на цей список обмежено, США впроваджують нові заходи захисту внутрішнього ринку та запускають додаткові механізми імпортозаміщення. Як приклад – президент Дональд Трамп в квітні цього року підписав Указ, який охрестили "Купуй американське, наймай американців".

Ступінь захисту власного ринку країнами Євросоюзу теж вражає. Згідно даних Єврокомісії, у Франції лише 4% публічних закупівель здійснюється виключно за ціновим критерієм, у Великобританії – лише 7%, в Нідерландах – 10%, в Іспанії – 24%. У Німеччині, Австрії та Італії – лише кожна друга держзакупівля йде виключно за ціновим критерієм. Тобто в низці розвинутих країн публічні закупівлі за багатофакторною моделлю (за приведеною ціною) відбуваються в рази, а то й в десятки разів частіше, ніж закупівлі за одним лише фактором ціни. Нагадаємо для порівняння: в Україні понад 99% публічних закупівель – виключно цінові.

Автори законопроекту зазначають, що ефект від прийняття суттєво позитивно вплине на українську економіку. Зокрема, можна очікувати збільшенні ВВП на 1,1%, зменшення безробіття на 0,4 відсоткового пункту, та на 4,4 відсоткового пункту – зменшення імпорту.

То ж українцям слід все зважити, і прийняти правильне рішення. Реформи в обмін на фінансування від міжнародних донорів – це добре. Але дуже важливо навчитись нарешті відстоювати власні інтереси. Навіть перед донорами. Тому що ніхто не захистить нашу економіку краще, ніж ми самі.

Больше новостей о финансах, бизнесе и промышленности читайте в рубрике Экономика

Теги: #продукты