Государство

Чи закриє Стець газету «Вєсті»

Журналісти та експерти вкрай критично поставилися до новоствореного Міністерства інформполітики. Йому вже придумали дотепну назву «МінСтець»

Фото: vchaspik.ua

З тих планів, які озвучив міністр Юрій Стець, стало відомо, чим займатиметься цей скандальний орган. Перше - реєстрацією ЗМІ і затвердженням стандартів для професій в сфері медіа. Тобто, якщо якесь видання упіймають на антиукраїнській пропаганді, навіть дрібній, його державну реєстрацію мажуть скасувати. Але механізму для цього у нас немає, відбирати ліцензію або реєстрацію у судовому порядку можна роками. Звідси - великий сумнів у спроможності Мініформолітики викорінити "ватні" ЗМІ з України. Реєстрацією ЗМІ у нас займається Мінюст. Стець каже, що і надалі це буде прерогативою відомства Павла Петренка. Але чим тоді займатиметься "МінСтець"? Вочевидь, послідовність буде наступною: нове міністерство зафіксує, що якесь ЗМІ порушило стандарти (їх також ще немає), після цього воно звернеться до Мінюсту, а той отримає головний біль у вигляді спроб закрити "брехунців" через суд. Тут можна згадати епопею з газетою "Вєсті". Усі спроби якось притиснути її завершувалися скандалами. Які Гужва повертав собі на користь.

Крім того, ще навесні в СБУ було створено спеціальний відділ, який займається контролем за медіа-простором. Хто тепер - СБУ чи нове міністерство - контролюватиме інформаційну безпеку, незрозуміло. Власне, це профіль спецслужб, дублювати функції сенсу немає. Що ж до стандартів професійної діяльності, то тут нічого придумувати не потрібно, вони вже написані. Але їх дотримання залежить не лише від бажання журналіста, а й від редакційної політики ЗМІ. Вплинути на яку міністерство не зможе, інакше ми повертаємося в часи цензури. Це викличе гучний скандал, негатив від якого болюче вдарить по Президенту, чиєю людиною є Стець. Можна не сумніватися, що скандалом відразу ж скористаються й ідеологічні опоненти нинішньої влади з опозиції, й партнери (чому вони погодилися на це міністерство, хоча були проти нього? Тому що чекають на помилки Стеця). Не оберешся неприємностей і в спілкуванні з західними борцями проти утисків свободи слова.

Міністр повідомив, що в міністерстві планується три департаменти: перший займатиметься створенням і втіленням стратегії інформполітики, другий - інформаційними війнами та інформбезпекою, третій - внутрішньою комунікацією між органами влади і дотриманням єдиної позиції щодо втілення інформаційної стратегії. Фронт робіт для перших двох департаментів зрозумілий, а ось для третього - ні. Ніяке "міністерство правди" не зможе стати на заваді внутрішнім конфліктам у владі. У чому ми зможемо переконатися при першому ж скандалі, який обов'язково виникне у нинішньому барвистому уряді.

Ніяке "міністерство правди" не зможе стати на заваді внутрішнім конфліктам у владі. У чому ми зможемо переконатися при першому ж скандалі, який обов'язково виникне у нинішньому барвистому уряді

Критикувати плани Стеця можна довго, але оскільки міністерство вже створене, його керівнику можна порадити формувати стратегію Мінінформполітики таким чином, щоб воно не дублювало функцій СБУ, не втручалося в редакційну політику і приносило користь державі. Приміром, разом із МЗС Мінінформполітики має створити стратегію залучення дипломатичного корпусу до просування наших інтересів закордоном. У багатьох виникає логічне запитання: чому наші дипломати такі пасивні в медіа-просторі. По суті, європейські журналісти роблять роботу замість наших дипломатів і те, що українська позиція щодо конфлікту з Росією почута в ЄС - заслуга європолітиків та європейських медіа. А не наших диппредставництв. Для того, щоб наші посли почали працювати в інформаційному полі, їм необхідний не лише "штовхач" у вигляді наказу з Києва, але й стратегія донесення нашої позиції. От як раз цим і мало б зайнятися нове міністерство.

Другий момент - ми не можемо тягатися у фінансовому ресурсі з Росією. Вона тратить на свою пропаганду мільйони. Але що заважає відкрити хоча б у ключових країнах ЄС та у наших східних сусідів корпункти Першого національного? Щоб наші журналісти могли не лише робити репортажі "з-за бугра", але й доносили нашу правду до колег, до політиків, до громадськості. Так, на це необхідні кошти, і чималі. Стець каже, що з держбюджету міністерська діяльність фінансуватиметься по мінімуму і він сподівається на кошти меценатів. "У цього міністерства бюджет буде в 10 разів меншим, аніж в існуючих", - повідомив міністр.

Насправді, мізерним бюджетом хвалитися не варто. Якщо в міністерстві буде катма коштів, то навіщо воно взагалі. Протидіяти російській пропаганді з порожніми кишенями неможливо. Що ж до меценатів, то задарма вони грошей не дадуть. Але можна їх зацікавити виходом на європейські ринки. Для цього варто зробити коштовну, проте єдину річ, яка дійсно матиме сенс - англомовний (для початку) телеканал, нашу "Аль-Джазіра". Не "Russia today", адже це просто канал російської пропаганди. Нам не потрібна пропаганда такого штибу, вона ґрунтується на геббельсівських принципах, які нічого окрім відрази не викликають. Україна має стати цікавою у медійному плані. Не лише тим, що у нас війна на сході. Ми повинні бути цікавими, коли прийде мир. У подібний проект меценати можуть вкласти кошти. Інакше - і державні гроші, і спонсорські - просто будуть виинуті на вітер.