Государство

Ляшко еволюціонував від політичного клоуна до Робін Гуда

На президентських виборах радикал Олег Ляшко успішно зайняв нішу іншого Олега – «свободівця» Тягнибока

Третє місце Олега Ляшка декому може здатися якоюсь незрозумілою чудасією. Але варто згадати, як він (чи йому) виліплював образ захисника простого люду. На Євромайдані Олег Валерійович яскраво заявив про себе з часів боїв на Грушевського. На відміну від інших політичних поводирів Майдану, які намагалися гальмувати радикалізм вулиці, Ляшко прагнув стати рупором саме тієї частини учасників акції, яка вимагала змін прямо зараз. Виступи Ляшка зі сцени були чи не найрадикальнішими. Знайшов він себе і відразу після закінчення революції. Тут можна згадати, як депутат з матюкальником в руках зупиняв бажаючих штурмувати Верховну Раду після трагічної загибелі правосекторівця Музичка. Зупиняв не умовляннями чи погрозами, а обіцянками добитися справедливості. Врешті-решт парламент створив слідчу комісію по Музичку. Її очолив інший нардеп, Юрій Дерев'янко, але то не важливо. Головне у постмодерний час - відповідна телекартинка. Симулякр, як казав француз Бодріяр.

До речі, про Ляшка в телевізорі. Це просто знахідка для сценаристів політичних ток-шоу. Бо не лізе за словом у кишеню, а коли потрібно, може присадити опонента по-народному. Як колись в ефірі присадив колегу Москаля. І скільки б за це його не називали клоуном, а рейтинг у нього росте. Тож, частині суспільства Ляшкові клоунади по телевізору до вподоби. До вподоби і його різкі заяви на адресу комуністів. Поки влада збирається Компартію закривати через суд, Ляшко прямо з парламентської трибуни назвав симоненківців "повіями". Але якби він лише смішив людей, то не посів би третього місця на президентських виборах. Цьому результату слугував й ефектний піар Ляшка на подіях в Лугандоні. Спочатку він допитав з "прістрастієм" Арсена Клінчаєва, одного із луганських протосепаратистів. Це відео переглянули десятки тисяч людей.

А потім зі своїм "батальйоном" пішов у рейд на Донбас. Причому поки "регіонали" жували давно пережовану жуйку про "голос Донбасу", а інші кандидати особливо не шукали у бунтівних регіонах собі проблем на одне місце, Ляшко піарився на відловлюванні сепаратистів. І справа не в тому, чи є у нього свій батальйон. Головне, що про діяльність Ляшка в Донбасі знають усі. Навіть російська пропаганда ставила його на один рівень з такими "фашистами" як Тягнибок і Ярош. Простіше кажучи, Ляшко зробив те, що мала б робити "Свобода". Яка, варто зазначити, також робила і її представники постраждали в Донбасі більше, аніж Ляшко чи хтось із його невидимої команди. Але Ляшко про свої подвиги розповідав значно активніше, ніж "свободівці". Та й подвиги були ледь не гераклові. Полонити сепаратистів - це вам не хухри мухри...

То ж, головне пояснення такого високого результату Ляшка у тому, що переважна більшість нашого суспільства готова чекати і вірить у те, що поступово все вирішить Порошенко, а частина не хоче чекати, вона хоче бачити перемоги. У часи війни - це побільше відловлених та вбитих терористів. Може десь ті перемоги й надумані. Але то для цієї категорії виборців не важливо. Важливо, що є такий собі Ляшко, який вже не політичний клоун, а Робін Гуд. Чи то пак по нашому - Кармелюк...