Государство

П’ять запитань до Президента Порошенка

Чому Крим досі п’є нашу воду, а російський бізнес далі заробляє на нас? Чому СБУ не карає агентуру Кремля, і чому друзів Путіна пустять до Ради?

Учора ввечері у Голосіївському районі столиці група людей камінням розбила вітрину офісу російського "Сбєрбанку". Полетіло каміння й убік заправки російського бренду. Міліція декого з розбишак затримала. Погано, що хлопці виливають свою злість на Путіна у такий спосіб. Ще гірше, що роблять це прикриваючи обличчя масками. Бо це схоже на зрежисовану провокацію для російських ЗМІ. Але справа в тому, що громадяни не битимуть скло у російських банках, якщо влада буде виконувати запити суспільства. Не потрібно посилювати антиросійську істерію. Проте варто нарешті зробити ті кроки, яких українці зачекалися.

Перше. Досить годувати і поїти Крим. Розповіді про те, що там наші громадяни не витримують жодної критики. Це ще в березні можна було казати, але не в серпні. Наскільки відомо, борги Криму за воду величезні. Тому боржників слід відключити від водопостачання через Північно-Кримський канал. Аксьонови волатимуть, що це "гуманітарна катастрофа"? Як би за такої ситуації відповів Путін? Воду постачаємо, а кримська "влада" її краде. Можемо дати воду, але нехай заплатять борги і пеню. Нема грошей? Хай Путін дасть. Що ж до постачання продуктів до анексованої території, то це взагалі нонсенс. Росія грається: то беремо українські продукти, то не беремо. Україна повинна поводити себе інакше: хочемо - продаємо продукти, хочемо - не продаємо. Якщо продаємо, то за тими цінами, які встановлюємо ми. За українською ціною - лише при пред'явленні паспорта громадянина України і довідки, що у цієї особи немає російського підданства. Нещодавно знайомий розповідав, які задоволені його родичі з Севастополя. Бо до них у магазини "дурні хохли" продукти привозять.

Друге. Переглянути статус російського бізнесу в Україні. Тут важко не погодитися з замом Ігоря Коломойського по Дніпропетровській ОДА Геннадієм Корбаном. Російський бізнес почуває себе в Україні як ніби нічого й не сталося. Ну, "мінують" час від часу ротенбергівську "Оушен плазу" в Києві. Але ж не відбирають. Тому і не ймуть страху російські бізнесмени, банкіри, ресторатори, що за час агресії Росії проти нашої держави у нас не припинено діяльність жодного об'єкту підприємницької діяльності, який перебуває у власності громадян РФ. У тому числі й тих, проти яких запроваджено міжнародні санкції. Ну, не повинні громадяни брати ініціативу у цьому питанні в свої руки. Бо в Києві занадто багато будівель згорить і вітрин розіб'ється.

Третє. Скільки вже писалося про підривну роботу проросійських ЗМІ та сепаратистських організацій в Україні, а віз і нині там. А потім зі звіту ОБСЄ ми дізнаємося, що якась організація росіян у Луцьку жаліється монітористам цієї організації на своє тяжке життя на Волині. Їх нібито притісняють, а міліція боїться націоналістів і не реагує на скарги. Гірше всього, що на існування таких організацій не реагують наші спецслужби. Чому, приміром, на Закарпатті до цих пір вештаються "русини"? Ці особи давно мають відбувати ув'язнення за заклики до сепаратизму. Натомість ми їх бачимо на антимобілізаційних мітингах і на російських телеканалах. Де вони кричать: "Путін, прійді". Одного такого діяча нещодавно показували в Угорщині. Тобто, цей сепаратист вільно виїхав до сусідньої країни, звідти кидався по Україні "фекаліями", а потім так само вільно повернувся на Закарпаття. А скільки усіляких ватників залягло на дно у Харкові, Одесі, Миколаєві? Чомусь наша СБУ не розуміє, що внутрішній ворог гірший за зовнішнього. Бо б'є у спину. Не дай Бог що, воно ж усе знову повилазить.

Четверте. Притягнення до відповідальності осіб, які у цей важкий час оббирають наших військових. Учора у Генпрокуратурі повідомили, що під суд піде керівник Департаменту матеріально-технічного забезпечення Держприкордонслужби, генерал-лейтенант, який намагався збагатитися під час закупівлі речового майна для прикордонників. Пропонуємо зробити цей суд публічним. Бо інакше генерала тихенько випустять. Як за судовими постановами випускають сепаратистів типу Клінчаєва і мера Луганська Кравченка. До того ж, чому лише одна посадова особа притягається до відповідальності, якщо таких кишма кишить. Цей, вочевидь, крав по-чорному. Але ж і тим, які крадуть у роздріб, не повинно бути спуску. Вони однаково діють на користь ворога.

І, останнє. Кажуть, що одна нова партія, яка створилася на уламках Партії регіонів, відкрила свій штаб, але так ховається, що навіть вивіску з назвою партії боїться повісити на будівлі. Бо ця партія - гірший подразник за "Сбєрбанк Росії". Тож якщо у наступній Верховній Раді опиниться хоча б одна особа, яка голосувала 16 січня за драконівські закони, яка працювала в команді Януковича або ж фінансувала хама на троні, тоді громадяни зададуть Порошенку логічне запитання: яке ж це перезавантаження влади, якщо у парламенті сидітиме та ж сама проросійська потороча.