Государство

Сергій Гайдай: Всієї достовірної інформації про АТО президент не має

Відомий політ-технолог пояснив, чому, попри серйозні поразки наших військових, керівник оборонного відомства залишається на посаді

 

-  Чому Петро Порошенко не викликає "на килим" міністра оборони Валерія Гелетея, адже політичну відповідальність за останні провали головного по АТО несе в першу чергу президент?

- Петро Порошенко любить робити все сам. І в цьому він дуже подібний до Юлії Тимошенко, яка приймає всі ключові рішення сама, а її оточення – це лише порученці, які виконують вказівки. Відтак, Гелетей у оборонному відомстві, швидше за все, лише доповідає ситуацію головнокомандувачу, а той приймає рішення. 

В цілому ж справа не тільки в Гелетеї, а у всій системі організації влади. На відміну від європейської практики, де формують команди зі спеціалістів, в Україні створюють оточення. Тому міністр оборони є лише людиною з президентського оточення. А оточення в нас, як правило, не здають ні за яких обставин. Виключення може бути лише у випадку очевидної зради. Тільки після цього конкретний кадр випадає з обойми назавжди.

Тобто, в цьому плані в нас нічого не змінилося. В Україні знову формує владу "сім"я", як це було при Вікторові Ющенко чи Вікторові Януковичі.

-  А як щодо боязні конкуренції? Можливо, у випадку оборонного міністерства, президент просто боїться призначати яскравого управлінця, щоб в час війни не допустити появи українського де Голя?

 -  В "сім"ї" всі завжди інтригують і бояться конкуренції між собою, тому що для її представників ключовим є один фактор: наскільки близько ти знаходишся до "тіла".

- В ситуації, коли наші військові терплять одну поразку за іншою, а президент не поспішає приймати відповідні кадрові та організаційні рішення, виникає традиційне в таких випадках питання: а чи володіє Петро Порошенко всією інформацією з фронту? 

-  Всієї достовірної інформації, швидше за все, президент не має, оскільки не існує незалежних інформаційних каналів, на основі даних яких президент міг би створювати карту бойових дій. Хоча, таких даних, немає загалом по країні. Інформація з фронту дуже різниться і проблема не тільки в секретності. Не вибудувана сама система збору і обробки об"єктивних даних з зони бойових дій. Відповідно, не може їх бути і в глави держави.

- Тим не менше, президент мав зустрічі і нібито підтримує прямий зв"язок з такими відомими людьми, як Семен Семенченко та інші. Тобто, як мінімум, має альтернативну точку зору…

- Такі контакти не більше, ніж піар. Якщо б президент прислухався до альтернативних джерел інформації, то, швидше за все, ми б бачили іншу схему дій в зоні АТО. 

- Але ж вже повним ходом йде парламентська передвиборча кампанія і такий "піар" може зіграти проти пропрезидентської партії…

- Петро Порошенко зараз знаходиться в дуже складному стані. Керувати країною в такий час, коли через півроку, максимум рік, значна частина суспільства запитає у нього, чому не виконані обіцянки, дуже непросто. Тим більше, що він запевняв, що якщо переможе в першому турі президентських виборів, то за дві години вирішить проблему Донбасу. Він прийшов до влади на дуже високих сподіваннях, зробивши надвисоку політичну ставку, а поки що адекватних дій цим ставкам не має. 

Відтак, єдине, на чому він може базувати свою парламентську кампанію – це твердження, що здійснити обіцяні реформи в країні і заспокоїти ситуацію на Донбасі, йому завадила непідконтрольна Верховна Рада. Порошенко буде просити проголосувати за його партію, щоб сформувати більшість, на яку він зможе опертися в новому складі парламенту і нарешті виконати всі обіцянки. Але такий посил лише ще більше підвищить політичну ставку Порошенка, і вона може стати для президента останньою.